головуючого суддів: Іванової Л.Б. Акулової Н.В. (доповідач), Козир Т.П. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сервіс" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 року у справі № 922/3144/14 господарського суду Харківської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю інженерно-виробнича фірма "Спецтехстрой" про стягнення коштів

За участю представників:

від позивача: Ніконенко І.Ю. (дов. № 5/2014 від 15.01.2015 року);

від відповідача: не з'явився;

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.09.2014 р. (суддя: Прохоров С.А.) позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 1 601 328,50 грн. грошових коштів, що утримуються без достатніх правових підстав та 32 026,57 грн. судового збору; в частині стягнення 20 795,33 грн. 3% річних та 180950,12 грн. інфляційних - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що між сторонами укладено договір підряду, який з вини відповідача не був виконаний. Оскільки договір було припинено, відсутні законні підстави для подальшого утримання відповідачем грошових коштів позивача, перерахованих як авансова оплата за фактично невиконані роботи, тому вони підлягають поверненню, як безпідставно набуті відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 року у справі № 922/3144/14 (судді: Пуль О.А., Білоусова Я.О., Лакіза В.В.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю інженерно-виробнича фірма "Спецтехстрой" задоволено; рішення господарського суду Харківської області від 29.09.14 р. у справі № 922/3144/14 скасовано та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

Прийнята постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що спірні правовідносини, що склалися між сторонами у справі, виникли із укладеного між ними договору підряду № 08/134-0413 від 30.04.2013 р., тобто мають договірний характер, а кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримано останнім у якості попередньої оплати за роботи, які повинні бути виконані за договором, то такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому не може бути витребувано відповідно до положень ст. 1212 ЦК України як безпідставне збагачення.

Не погоджуючись з прийнятою постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сервіс" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 року та залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області від 29.09.2014 року у справі № 922/3144/14.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу, Товариство з обмеженою відповідальністю інженерно-виробнича фірма "Спецтехстрой" просило залишити постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 року по справі № 922/3144/14 без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та доводи касаційної скарги, просив її задовольнити.

Заслухавши представника позивача, який з'явився в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що правовідносини між сторонами у справі, в тому числі і спірні правовідносини щодо стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 1601328,50 грн., виникли із укладеного між сторонами договору № 08/134-0413 від 30.04.2013 р. про оплатне виконання робіт з капітального ремонту системи регенерації турбіни парової з генератором № 3 філії Кременчуцька ТЕЦ ПАТ "Полтаваобленерго", що за своєю правовою природою є договором підряду.

Грошові кошти в розмірі 2221328,50 грн., в тому числі і заявлена до стягнення сума в розмірі 1601328,50 грн., були перераховані позивачем згідно з платіжним дорученням № 3794 від 01.08.2013 р. на рахунок відповідача, на виконання умов вказаного договору в якості попередньої оплати за БМР згідно договору підряду № 08/134-0413 від 30.04.2013.

17.01.2014 договір підряду № 08/134-0413 від 30.04.2013 р. було припинено внаслідок односторонньої відмови від нього замовника - ТОВ "Енерджі Сервіс" (з моменту отримання відповідачем офіційного листа-відмови).

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України (435-15) , що перебуває в складі підрозділу 2 "Недоговірні зобов'язання".

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Частково задовольняючи позовні вимоги та стягуючи з відповідача на користь позивача 1 601 328,50 грн. грошових коштів, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами укладено договір підряду, який з вини відповідача не був виконаний. Оскільки договір було припинено, відсутні законні підстави для подальшого утримання відповідачем грошових коштів позивача, перерахованих як авансова оплата за фактично невиконані роботи, тому вони підлягають поверненню, як безпідставно набуті відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про відмову у задоволені позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що спірні правовідносини, що склалися між сторонами у справі, виникли із укладеного між ними договору підряду № 08/134-0413 від 30.04.2013 р., тобто мають договірний характер, а кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримано останнім у якості попередньої оплати за роботи, які повинні бути виконані за договором, то такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому не може бути витребувано відповідно до положень ст. 1212 ЦК України як безпідставне збагачення.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки суду апеляційної інстанції такими, що відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, оскільки апеляційний господарський суд в порядку ст. ст.43, 47, 33, 34, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив та належним чином оцінив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин з'ясував дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Згідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм права при прийнятті оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування прийнятої постанови апеляційного господарського суду колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сервіс".