Черкащенка М.М. - головуючого (доповідач), Жукової Л.В., Нєсвєтової Н.М. розглянувши матеріали касаційної скарги комунального підприємства "Кривбасводоканал" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.02.2015 року у справі господарського суду Дніпропетровської області за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лотт" до 1. комунального підприємства "Кривбасводоканал" 2. Управління державної казначейської служби у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення 814 401,00 грн. за участю представників сторін:

позивача: не з'явився, відповідача-1: не з'явився, відповідача-2: не з'явився,

У червні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Лотт" (далі - ТОВ "Лотт") звернулось з позовною заявою до комунального підприємства "Кривбасводоканал" (далі - КП "Кривбасводоканал") про стягнення заборгованості по договору в сумі 814401,00 грн., витрат на послуги адвоката в сумі 18000,00 грн., судового збору в сумі 16288,02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору про закупівлю товарів за державні кошти № 205-ТЕНД від 13.05.2013 року в частині своєчасної та повної оплати за отриманий товар.

Ухвалою від 15.07.2014 року господарський суд Дніпропетровської області залучив до участі у справі в якості відповідача-2 - Управління державної казначейської служби у м.Кривому Розі Дніпропетровської області.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2014 року у справі № 904/4521/14 (суддя - Панна С.П.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з комунального підприємства "Кривбасводоканал" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лотт" 814401,00 грн. суми боргу та 16288,02 грн. судового збору. В частині стягнення витрат на послуги адвоката - відмовлено. В позовних вимогах до Управління державної казначейської служби у м.Кривому Розі Дніпропетровської області - відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.02.2015 року (колегія суддів у складі: Подобєд І.М. - головуючого, суддів: Величко Н.Л., Іванов О.Г.) рішення місцевого господарського суду від 08.09.2014року у справі № 904/4521/14 скасовано частково - в частині, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Лотт" до комунального підприємства "Кривбасводоканал" про стягнення адвокатських послуг, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Лотт" до комунального підприємства "Кривбасводоканал" про стягнення витрат на послуги адвоката в сумі 18000 грн. 00 коп. - задоволено. Стягнуто з комунального підприємства "Кривбасводоканал" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лотт" суму 18000 грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката. В решті вимог рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2014р. у справі № 904/4521/14 залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, КП "Кривбасводоканал" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.02.2015 року в частині задоволення позовних вимог ТОВ "Лотт" до КП "Кривбасводоканал" про стягнення витрат на послуги адвоката в сумі 18000,00 грн. та судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 913,50 грн.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми процесуального права, що призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити без змін рішення суду апеляційної інстанції у справі, а касаційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 13.05.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Лотт" та комунальним підприємством "Кривбасводоканал" було укладено договір № 205-ТЕНД про закупівлю товарів за державні кошти за умовами якого постачальник зобов'язався у порядку та у строки, встановлені договором, передати у власність замовника товар, асортимент, кількість і ціна якого вказуються у рахунках на оплату та у видаткових накладних на кожну партію товару, а замовник зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах визначених цим договором. Проте, в порушення прийнятих на себе за договором зобов'язань відповідач-1 не розрахувався з позивачем за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 814401,00 грн., яку суди попередніх інстанцій задовольнили повністю.

Скаржник не оскаржує судові акти в частині правомірності чи неправомірності стягнення з відповідача суми боргу, яка складає 814401,00 грн., а тому в цій частині вони не перевіряються судом касаційної інстанції.

Додатково позивачем було заявлено вимоги про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката, при цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу, що за ст. 49 ГПК України суми судового збору за послуги адвоката, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача.

Згідно зі ст. 44 ГПК України судові витрати складаються, зокрема, з сум, що підлягають сплаті за оплату послуг адвоката.

Положеннями ч. 3 ст. 48 та ч. 5 ст. 49 ГПК України встановлено, що витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (5076-17) .

Згідно п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 р. (va007600-13) відшкодування витрат, пов'язані з оплатою послуг адвокатів адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Судом апеляційної інстанцій встановлено, що 20.05.2014 року між ТОВ "Лотт" та Адвокатським об'єднанням "Юридична компанія "Лекс Ноледж" був укладений договір про надання правової допомоги, предметом якого згідно з п.1.2. Договору є надання Компанією правової допомоги ТОВ "Лотт" у справах (спорах) про стягнення на його користь суми боргу з КП "Кривбасводоканал" за договором про закупівлю товарі за державні кошти № 205-ТЕНД від 13.05.2013 року, а також стягнення штрафних санкцій, 3% річних, інфляційних збитків у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання за вказаним договором.

Пунктом 5.2. Договору про надання правової допомоги передбачено оплату Клієнтом гонорару у розмірі 18000,00 грн. протягом 5 днів з моменту виставлення Компанією рахунку на оплату. На виконання даного пункту був виставлений ТОВ "Лотт" рахунок-фактура № 1/21-05-14 від 21.05.2014 року на суму 18000,00 грн. у якому призначення платежу зазначено "оплата гонорару за правову допомогу згідно договору від 20.05.2014 року".

На підставі виставленого Адвокатським об'єднанням "Юридична компанія "Лекс Ноледж" рахунку-фактури № 1/21-05-14 від 21.05.2014 р. зазначений гонорар був сплачений ТОВ "Лотт" в повному обсязі, що підтверджується копією платіжного доручення № 357 від 22.05.2014 р., яке наявне в матеріалах справи.

Таким чином, в судовому рішенні апеляційної інстанції знайшли документальне підтвердження понесенні позивачем витрати на оплату послуг адвоката у зв'язку із розглядом саме даної справи.

Відповідно до 6.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 р. (va007600-13) розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Враховуючи викладені обставини, а також співрозмірність послуг адвоката в сумі 18000,00 грн., що складають 2,26% порівняно з ціною позову - 814401,00 грн. та з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи з урахуванням часу, який міг витратити на підготовку матеріалів справи кваліфікований фахівець, тривалість справи та її складність, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про стягнення з позивача на користь відповідача 18000,00 грн. витрат на послуги надані адвокатом.

З урахуванням наведеного та часткового задоволення позовних вимог суд апеляційної інстанції правомірно задовольнив вимоги позивача про стягнення судових витрат з оплати послуг адвоката в сумі 18000,00 грн. та стягнення судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 913,50 грн.

Згідно положень ч. 2 ст. 111-5 ГПК України, касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Належних обґрунтувань, з посиланням на норми чинного законодавства, які б спростовували висновки суду апеляційної інстанції, скаржником не наведено, у зв'язку з чим, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржувану постанову, при постановленні якої правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.