розглянувши касаційну скаргу ПАТ "Страхова компанія "Країна" на рішення господарського суду міста Києва від 30.09.14 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.01.15 р.

у справі № 910/12663/14

за позовом ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування", м. Київ

до ПАТ "Страхова компанія "Країна", м. Київ

про відшкодування шкоди в порядку регресу

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.09.14 р. у справі № 910/12663/14 (суддя Полякова К.В.) позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 2802,93 грн страхового відшкодування; в іншій частині позову - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.15 р. (головуючий Буравльов С.І., судді Андрієнко В.В., Шапран В.В.) вказане рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 30.09.14 р. та постанову від 22.01.15 р. скасувати, у позові відмовити повністю. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, п. 6 ч. 1 ст. 991 ЦК України, п.п. 37.1.4 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

02.03.11 р. між АТ "СК" АХА Страхування" (Страховик) та Панченком Олександром Степановичем (Страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 329-а/11дп, яким застраховано автомобіль "Nissan Almera", 2007 року випуску, р/н АЕ 1320 СЕ на суму 80000 грн строком з 03.03.11 р. по 02.03.12 р. з безумовною франшизою 400 грн.

27.02.12 р. в м. Дніпропетровську на бульварі Слави, Запорізьке шосе сталося зіткнення вантажного автомобілю "Volvo FH12" н/з 19214 ХА під керуванням Омельчука А.П. з легковим автомобілем "Nissan Almera" н/з АЕ 1320 СЕ, яке спричинило механічні пошкодження транспортних засобів, що підтверджується відомостями про ДТП № 8969573 від 01.03.12р. (а.с. 30-31).

15.03.12 р. був складений страховий акт № 2012/V/OMOD01726/VESKO5478 (а.с. 33), яким визначено розмір страхового відшкодування Панченку О.С. - 3312,93 грн. (вартість відновлювального ремонту за рахунком-нарядом № П3144 ПП "Сінгл-Сервіс" (3712,93 грн) - франшиза (400 грн)). Платіжним дорученням № 11041 від 16.03.12 р. позивач перерахував 3312,93 грн страхового відшкодування на рахунок вказаного СТО.

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06.04.13 р. у справі № 412/3971/2012 визнано винним Омельчука Анатолія Петровича у скоєнні адміністративного правопорушення та накладено на останнього 425 грн штрафу.

Відповідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ 1408577 ПАТ "СК "Країна" застрахувало цивільно-правову відповідальність ПАТ "Харківське автотранспортне підприємство № 16363" на забезпечений транспортний засіб "Volvo FH12" н/з 19214 ХА строком з 05.01.12 р. по 04.01.13 р. з страховою сумою (лімітом відповідальності) по майну в сумі 50000 грн. та франшизою в сумі 510 грн.

22.10.13 р. позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою про відшкодування 3312,93 грн шкоди (а.с. 40). Листом від 02.12.13 р. відповідач відмовився відшкодувати збитки у зв`язку із пропуском річного строку, передбаченого п.п. 37.1.4 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

24.06.14 р. ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" подало позов до ПАТ "Страхова компанія "Країна" про стягнення 3312,93 грн матеріальних збитків в порядку регресу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.09.14 р. у справі № 910/12663/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.15 р., позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 2802,93 грн страхового відшкодування; в іншій частині позову - відмовлено.

За приписами ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання (ч. 6 ст. 261 ЦК України).

Згідно п. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) (далі - Закон), розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону передбачено, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди (п.п. 37.1.4 ст. 37 Закону, в редакції, що набула чинності відповідно до Закону № 5090-VI від 05.07.12 р. (5090-17) ).

Згідно ч. 2 ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено судами, за договором добровільного страхування наземного транспорту від 02.03.11 р., внаслідок ДТП, яке відбулося 27.02.12 р., позивач виплатив страховику 3312,93 грн страхового відшкодування. Вина водія вантажного автомобілю "Volvo FH12" Омельчука А.П. встановлена постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06.04.13 р. у справі № 412/3971/2012. За таких обставин, суди обгрунтовано стягнули з відповідача в порядку регресу 2802,93 грн фактичних витрат за мінусом франшизи, визначеної полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

На думку колегії, суди попередніх інстанцій правильно не застосували при вирішенні спору п.п. 37.1.4 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оскільки зазначені положення регулюють правовідносини безпосередньо страхувальника і страховика за договором, а не правовідносини між страховими компаніями.

Враховуючи викладене, колегія вважає, що оскаржені рішення і постанова прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу ПАТ "Страхова компанія "Країна" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 30.09.14 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.01.15 р.у справі № 910/12663/14 залишити без змін.