головуючого судді: Ходаківської І.П. суддів Бакуліної С.В., Фролової Г.М. (доповідача) за участю представників: позивача Андрієвська О.В., дов. від 31.12.14 відповідача Гамоля О.Ф., дов. від 06.01.15 третя особа не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.01.15 у справі № 910/12492/13 господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація - 109 Голосіївського району" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головний інформаційно-обчислювальний центр про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення у загальній сумі 2906324,92 грн.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати від 26.03.2015, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Яценко О.В., для розгляду касаційної скарги у справі № 910/12492/13 господарського суду міста Києва сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді - Бакуліна С.В., Фролова Г.М. (доповідач).

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація - 109 Голосіївського району" про стягнення 2469916,45 грн. заборгованості, 1701,30 грн. інфляційних втрат, 63260,69 - 3% річних, 247950,66 грн. пені, 123495,82 грн. штрафу. Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі щодо оплати за надані послуги та обґрунтовано приписами статей 526, 527, 625 Цивільного кодексу України, Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" (2918-14) .

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.10.2014 (судді: Сташків Р.Б. - головуючий, Літвінова М.Є., Отрош І.М.) у справі № 910/12492/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2015 (судді: Жук Г.А. - головуючий, Мальченко А.О., Суховий В.Г.) позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація - 109 Голосіївського району" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 1376515,22 грн. заборгованості за надані у період з 01.09.2011 по 31.03.2013 послуги з водопостачання та водовідведення, 838,07 грн. інфляційних втрат, 38979,49 грн. 3% річних, 162704,95 грн. пені, 68825,76 грн. штрафу та 32957,27 грн. судового збору. У решті позову відмовлено. Мотивуючи рішення та постанову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що факт наявності у відповідача заборгованості з оплати спожитої питної води та стоків частково підтверджено матеріалами справи. Водночас, як зазначено судами, вимога позивача про стягнення вартості холодної води, яка була поставлена позивачем на теплові пункти для підігріву, задоволенню не підлягає, оскільки умови договору, укладеного між сторонами, передбачають постачання позивачем відповідачу питної води, і не містять зобов'язань відповідача оплачувати вартість води, яка йде на підігрів та постачається у вигляді гарячої.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати, прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 526, 629 Цивільного кодексу України, статей 173- 175, 193, 275 Господарського кодексу України, Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" (2918-14) , Закону України "Про теплопостачання" (2633-15) . Скаржник, зокрема, вказує на те, що позивач нараховує за спожиту питну воду і прийняті стоки в межах договору, а тому відповідач зобов'язаний сплачувати вартість спожитої ним води, яка використовується для виготовлення гарячої води. Товариство посилається на те, що відповідач не заперечував проти визначеного обсягу та вартості наданих спірних послуг, при цьому, його заперечення зводилися лише до неврегульованості умовами договору оплати холодної води, що йде на підігрів.

Відзив на касаційну скаргу не надано.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представників сторін, присутніх у судових засіданнях, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 02.03.2006 між сторонами у справі було укладено договір № 06420/2-01 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднанні мережі, за умовами якого позивач зобов'язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання стічних вод у систему каналізації м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, а відповідач зобов'язався приймати надані послуги та здійснювати оплату наданих послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 р. (z0165-94) , Правилами приймання стічних вод підприємства у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 р. № 37 (z0402-02) , а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором. Відповідно до пункту 2.1.1 договору, облік поставленої води здійснюється за показниками засобів обліку, зареєстрованих у позивача. У випадку наявності у відповідача декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої води здійснюється з урахуванням показників всіх засобів обліку, зареєстрованих у позивача. Відповідно до пункту 2.1.4. вказаного договору, кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показами засобів обліку стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та з інших джерел водопостачання, згідно з показами засобів обліку води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до Правил користування та місцевих правил приймання. Зняття показників із засобів обліку здійснюється щомісячно представником постачальника, позивача, у присутності представника абонента, відповідача, у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. В разі, якщо абонент не забезпечить для зняття показників присутності свого представника, показники, що знятті постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату послуг (пункт 2.1.2 договору). Згідно з пунктом 2.2.1 вказаного договору постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення тощо) для оплати за поставлену абоненту воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Пунктом 2.2.2 договору погоджено, що абонент здійснює оплату вартості послуг щомісячно у безготівковій формі у 10 - ти денний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента. Відповідно до пункту 4.2 договору у разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу; нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано; оплата абонентом пені не звільняє останнього від оплати несплаченого рахунку в повному розмірі. Згідно з пунктом 4.6 договору за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок, або вимогу щодо його оплати, абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від суми, яку він відмовився сплатити.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація - 109 Голосіївського району" 2469916,45 грн. заборгованості за договором на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднанні мережі, а також 1701,30 грн. інфляційних втрат, 63260,69 - 3% річних, 247950,66 грн. пені, 123495,82 грн. штрафу.

Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) , статтею 1 якого унормовано, що комунальні послуги -це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо - та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

За змістом статті 19 цього Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Частиною першою статті 26 Закону установлено істотні умови договору між виконавцем/виробником та споживачем, а частиною четвертою визначено, що у разі, якщо виконавець не є виробником, відносини між ним та виробником регулюються окремим договором, який укладається відповідно до вимог цієї статті.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" вода питна - вода, яка за органолептичними властивостями, хімічним і мікробіологічним складом та радіологічними показниками відповідає державним стандартам та санітарному законодавству; централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води. Послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору (стаття 19 Закону). За приписами статті 22 цього Закону, споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Дослідивши матеріали справи, господарські суди попередніх інстанцій установили, що заборгованість відповідача перед ПАТ "Київводоканал" за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.09.2011 по 31.03.2013 складається з: 944566,89 грн. заборгованість (за кодом Абонента 1-1379) за надані послуги з постачання питної (холодної) води та водовідведення для потреб населення; 13604,10 грн. заборгованість (за кодом Абонента 1-1705) за надані послуги з постачання питної (холодної) води та водовідведення для власних потреб; 11985,76 грн. заборгованість (за кодом Абонента 1-1706) за надані послуги з постачання питної (холодної) води та водовідведення для потреб орендарів та інших споживачів; 406358,47 грн. заборгованість за надані послуги з приймання стоків гарячої води (обліковується за кодом Абонента 1-51379).

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 625 Кодексу).

Враховуючи викладене, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог про стягнення 1376515,22 грн. заборгованості за надані у період з 01.09.2011 по 31.03.2013 послуги з водопостачання та водовідведення, 838,07 грн. інфляційних втрат, 38979,49 грн. 3% річних, 162704,95 грн. пені та 68825,76 грн. штрафу.

З касаційної скарги вбачається, що заявник не погоджується з судовими рішеннями в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1093401,23 грн. за надані послуги з постачання питної води на підігрів (обліковується за кодом Абонента 1-51379), а також інфляційних втрат, 3% річних, пені та штрафу, нарахованих на вказану суму.

Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. № 65 (z0165-94) , які були чинними на момент укладання договору, втратили чинність 18.10.2008 у зв'язку з набуттям чинності Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 27.06.2008 № 190 (z0936-08) , пунктом 3.1 яких унормовано, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на підставі показів засобів обліку.

Відповідно до пункту 3.13 Правил № 190 від 27.06.08 (z0936-08) суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.