Головуючого: Кузьменка М.В., суддів: Васищака І.М., Студенця В.І., за участю представників сторін позивача - Мельник В.В.; відповідача - Рибаченко І.В.; розглянувши касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.12.2014 та на рішення Господарського суду Вінницької області від 14.10.2014 у справі № 902/1652/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" про стягнення 15 365 631, 86 грн заборгованості згідно договору купівлі-продажу природного газу

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (далі - КП "Вінницяміськтеплоенерго") про стягнення суми основного боргу в розмірі 8 819 628, 68 грн, пені в сумі 2 226 883, 82 грн, штрафу в сумі 3 521 818, 06 грн, 3% річних за несвоєчасні розрахунки в сумі 666 883, 47 грн, суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 130 417, 83 грн.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 09.12.2013 порушено провадження у справі № 902/1652/13 за позовом ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до КП "Вінницяміськтеплоенерго" про стягнення 15 365 631, 86 грн заборгованості згідно договору купівлі-продажу природного газу.

Рішенням Господарського суду Вінницької області (суддя Яремчук Ю.О.) від 14.10.2014 позовні вимоги задоволено частково. Суд стягнув з КП "Вінницяміськтеплоенерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 138, 77 грн боргу, 1 508 617, 14 грн пені, 2 289 828, 99 грн штрафу, 661 705, 03 грн - 3% річних, 59 527, 94 грн інфляційних втрат. Провадження у справі в частині стягнення 8 819 489, 91 грн основного боргу припинено згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. В решті позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Василишин А.Р., судді Бучинська Г.Б., Філіпова Т.Л.) від 24.12.2014 рішення Господарського суду Вінницької області від 14.10.2014 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.12.2014 та рішенням Господарського суду Вінницької області від 14.10.2014, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення та постанову скасувати в частині, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 646 550, 21 грн пені та 981 355, 29 грн штрафу, та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з КП "Вінницяміськтеплоенерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 646 550, 21 грн пені та 981 355, 29 грн штрафу. В іншій частині ПАТ "НАК "Нафтогаз України" просило оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій було допущено порушення і неправильне застосування норм матеріального права, зокрема ст.ст. 549- 552 ЦК України, ст.ст. 219, 229, 233 ГК України, а також норм процесуального права, а саме ст.ст. 4-2, 43, ч. 1 ст. 83 та ст. 84 ГПК України.

Не погоджуючись з постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.12.2014 та рішенням Господарського суду Вінницької області від 14.10.2014, КП "Вінницяміськтеплоенерго" також подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення і постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема ст.ст. 526, 530, 614, 651 ЦК України, а також з порушенням норм процесуального права - ст.ст. 4-2, 4-3, 36, 42, 43, 80, 83, 111-28 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.02.2015 касаційні скарги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та КП "Вінницяміськтеплоенерго" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 04.03.2015. Цією ж ухвалою зупинено виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 14.10.2014, залишеного без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.12.2014.

Засідання суду, призначене на 04.03.2015, не відбулось у звязку з тимчасовою непрацездатністю судді- доповідача Студенця В.І.

Сторонами 04.03.2015 через канцелярію суду на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України було подано клопотання про продовження розгляду спору.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.03.2015 розгляд справи було призначено на 25.03.2015.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами між НАК "Нафтогаз України", правонаступником якої є ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та КП "Вінницяміськтеплоенерго" (покупець) 30.09.2011 укладено договір № 14/2414/11 про купівлю-продаж природного газу, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України"), для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець зобов'язався приймати та оплачувати газ на умовах цього договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору в редакції додаткової угоди № 2 від 01.08.2012 продавець передає покупцеві у 2011 році природний газ в обсязі до 9 544 тис. куб.м. та у 2012 році до 49 920 тис. куб.м.

Згідно з п. 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язався повернути покупцеві та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акту, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта; акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Ціна (граничний рівень ціни) на природний газ для теплопостачальних підприємств та послуги з його транспортування установлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ) (п. 5.1 договору).

Відповідно до п. 5.3 договору у разі зміни НКРЕ ціни на природний газ або тарифів на транспортування, розподіл і постачання, сторони вносять зміни до п. 5.2 цього договору з дати набрання чинності встановленої НКРЕ ціни та тарифів.

Пунктом 5.2 договору ціна за 1 000 куб.м. природного газу була визначена у розмірі 1 091, 00 грн, відповідно до додаткової угоди № 1 від 11.10.2011 з 11.10.2011 ціна газу з врахуванням ПДВ 20% складала 1 309, 20 грн, з 01.07.2012 - 1 309, 20 грн з врахуванням ПДВ 20% (відповідно до додаткової угоди № 2 від 01.08.2013).

У п. 6.1 сторони погодили, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числі мясця наступного за місяцем поставки газу.

Господарськими судами також встановлено, що на виконання умов договору ПАТ "НАК "Нафтогаз України" передав КП "Вінницяміськтеплоенерго" протягом жовтня 2011 року, вересня-грудня 2012 року, природний газ в обсязі 48 055, 68 тис. куб.м на загальну суму 62 914 496, 23 грн, що підтверджується копіями актів приймання-передачі газу. Водночас КП "Вінницяміськтеплоенерго" за природний газ розрахувався частково (станом на 06.11.2013) на загальну суму 54 094 867, 55 грн.

Рішенням Господарського суду Вінницької області по справі № 17/25/2012/5003 від 09.07.2012, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.09.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 01.11.2012 (за позовом ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до КП "Вінницяміськтеплоенерго" про стягнення заборгованості за договором за отриманий природний газ у жовтні 2011 році), позов задоволено та стягнуто з КП "Вінницяміськтеплоенерго" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 6 458 262, 05 грн боргу, 513 367, 38 грн пені, 452 078, 34 грн 7% штрафу, 67 296, 03 грн інфляційних, 99 129, 59 грн річних.

Нарахування пені, штрафу, інфляційних втрат та річних у справі № 17/25/2012/5003 було заявлено по 10.05.2012.

При цьому, станом на 06.11.2013 КП "Вінницяміськтеплоенерго" рішення суду першої інстанції по справі № 17/25/2012/5003 виконано частково (основний борг було сплачено 21.12.2012).

Враховуючи невиконання КП "Вінницяміськтеплоенерго" в повному обсязі своїх зобов'язань, як встановлено судами попередніх інстанцій, сума основного боргу за спожитий відповідачем природний газ станом на 06.11.2013 склала 8 819 628, 68 грн, пеня - 2 226 883, 82 грн, штраф - 3 521 818, 06 грн, річні - 666 883, 47 грн, інфляційні втрати - 130 417, 83 грн.

Господарськими судами також встановлено, що КП "Вінницяміськтеплоенерго" після порушення провадження у справі здійснено перерахування на рахунок ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 8 819 489, 91 грн згідно платіжного доручення № 1 від 1 квітня 2014 року, у зв'язку з чим провадження у справі в частині стягнення 8 819 489, 91 грн припинено.

Для вирішення питань щодо суми основного боргу та штрафних санкцій було призначено судово-економічну експертизу, на вирішення якої було поставлено питання щодо того, яка сума заборгованості за отриманий природний газ протягом жовтня 2011 року, вересня 2012 року - грудня 2012 року є погашеною станом на час проведення експертного дослідження (тобто станом на 15 серпня 2014 року).

При цьому, з урахуванням висновків експерта та здійсненої оплати, станом на момент винесення оспорюваного рішення заборгованість КП "Вінницяміськтеплоенерго" перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за договором складала 138, 77 грн, а тому вимоги в цій частині судами попередніх інстанцій визнані обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Окрім суми основного боргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" просило стягнути з КП "Вінницяміськтеплоенерго" пеню в сумі 2 226 883, 82 грн, штраф в сумі 3 521 818, 06 грн, 3% річних за несвоєчасні розрахунки в сумі 666 883, 47 грн, суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 130 417, 83 грн.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у випадку невиконання покупцем пункту 6.1 договору щодо оплати за газ покупець у безспірному порядку зобов'язався сплатити продавцеві крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу; пеня сплачується протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги продавця; у разі несплати пені у вказаний строк покупець вважається таким, що має заборгованість за цим договором.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

КП "Вінницяміськтеплоенерго" було подано заяву про застосування наслідків спливу позовної давності.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як встановлено господарськими судами позовну заяву подано ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до відділення поштового зв'язку 02.12.2013, що підтверджується відбитком штемпеля на поштовому конверті в якому до суду надійшла позовна заява

При перевірці правильності розрахунку пені та штрафу нарахованого за прострочення сплати чергових платежів за договором № 14/2414/11 від 30.09.2011 суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що з врахуванням дати звернення з позовом до суду (а саме 02.12.2013) не підлягають задоволенню вимоги про стягнення пені та штрафу за межами річного строку позовної давності.

Таким чином, застосувавши наслідки спливу позовної давності, а також врахувавши висновки експертизи, господарськими судами було встановлено, що задоволенню підлягають вимоги про стягнення 2 155 167, 35 грн пені, штрафу нарахованого за зобов'язаннями жовтня - грудень 2012 року в розмірі 3 271 184, 28 грн, а також річних нарахованих за зобов'язаннями жовтня 2011 року, вересня-грудень 2012 року в сумі 661 705, 03 грн, інфляційних нарахувань за зобов'язаннями жовтня 2011 року, вересня - листопад 2012 року в сумі 59 527, 94 грн.

Відповідно до статті 551 ЦК України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 ГК України також встановлює, що у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пункт 3 статті 83 ГПК надає суду право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 (v0018600-11) зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

На підставі викладеного суди попередніх інстанцій, взявши до уваги майновий стан КП "Вінницяміськтеплоенерго" (важке матеріальне становище, що підтверджено відповідними документами), ступінь виконання підприємством взятого на себе зобов'язання (станом на день розгляду справи в суді основну частину боргу сплачено), дійшли висновку про наявність правових підстав для зменшення сум пені та штрафу на 30% кожну.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та КП "Вінницяміськтеплоенерго", викладені у касаційних скаргах, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положення ч. 2 ст. 1117 не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.12.2014 та рішення Господарського суду Вінницької області від 14.10.2014 - без змін.