Головуючого: Кузьменка М.В., суддів: Васищака І.М., Студенця В.І., за участю представників сторін стягувача - Чижевська Р.В.; боржника - не з'явився; розглянувши касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від12.01.2015 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2014 у справі № 5005/2737/2011 за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" про стягнення 24 053 074, 08 грн

На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2011, яке набрало законної сили 05.07.2011, Господарським судом Дніпропетровської області 20.07.2011 було видано наказ про примусове виконання рішення про стягнення з Міського комунального підприємства "Дніпропетровські теплові мережі" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 14 862 503, 33 грн заборгованості, 181 476, 48 грн пені, 4 667 572, 59 грн інфляційних нарахувань, 1 785 834, 32 річних, 25 500, 00 грн витрат по сплаті державного мита, 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі" подало до Господарського суду Дніпропетровської області заяву про визнання наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 5005/2737/2011 таким, що не підлягає виконанню у зв'язку із погашенням боргу.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Загинайко Т.В.) від 10.11.2014 визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2011 у справі № 5005/2737/2011.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Чус О.В., судді Дармін М.О., Березкіна О.В.) від 12.01.2015 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2014 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.01.2015 та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2014, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" подала касаційну скаргу, в якій просить постанову та ухвалу скасувати, відмовити МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі" у задоволенні заяви про визнання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2011 у справі № 5005/2737/2011 таким, що не підлягає виконанню.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального права, а саме Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий газ та електричну енергію" від 12.05.2011 та Постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" (894-2011-п) , та процесуального права: ст.ст. 4, 33, 34, 116, 117 ГПК України, а рішення прийняті без дослідження усіх істотних обставин справи.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.03.2015 касаційну скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 25.03.2015.

МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі" на адресу суду направило заяву, в якій просило розглянути касаційну скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" без участі його представника.

Також МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі" подало заперечення на касаційну скаргу, в яких просило ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2014 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.01.2015 залишити без змін, а касаційну скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" - без задоволення.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представника стягувача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2011 у справі № 5005/2737/2011 припинено провадження у справі у сумі 922 399, 07 грн - заборгованості; стягнуто з МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 14 862 503, 33 грн - заборгованості, 181 476, 48 грн - пені, 4 667 572, 59 грн - інфляційних нарахувань, 1 785 834, 32 грн - річних, 25 500, 00 грн - витрат по сплаті державного мита та 236, 00 грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 20.09.2011 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2011 у справі № 5005/2737/2011 залишено без змін.

На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2011 у справі № 5005/2737/2011 господарським судом видано відповідний наказ від 20.07.2011 року.

Відповідно до постанови відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 27.08.2012 ВП №34015149 про відкриття виконавчого провадження відкрито виконавче провадження з виконання наказу від 20.07.2011 № 5005/2737/2011 Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 14 862 503, 33 грн - заборгованості, 181 476, 48 грн - пені, 4 667 572, 59 грн - інфляційних нарахувань, 1 785 834, 32 грн - річних, 25 500, 00 грн - витрат по сплаті державного мита та 236, 00 грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі" 28.10.2014 подало заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, мотивовану тим, що відповідно до постанови про стягнення виконавчого збору старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 19.05.2014 ВП 34015149, станом на зазначену дату рішення суду виконано і на виконанні перебуває лише частина стягнутої суми, у розмірі 6 660 619, 39 грн, проте підприємством суму у розмірі 6 634 883, 39 грн було списано ще у 2011 році на підставі ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12.05.2011.

Відповідно до ч. 2 ст. 117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Згідно з ч. 4 ст. 117 ГПК України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

У п. 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 № 9 (v0009600-12) зазначено, що ч. 4 ст. 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:

- якщо його видано помилково;

- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково). Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" № 3319-VI від 12.05.2011 (3319-17) набув чинності 04.06.2011.

Згідно із ст. 1 Закону, його дія поширюється, на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок".

Відповідно до п 2.1., п.2.2. ст. 2 Закону підлягає списанню заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (3% річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 01.01.1997 по 01.01.2011, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Пунктом 2.5 вказаного Закону передбачено, що списання заборгованості здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 № 894 (894-2011-п) затверджено Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію. Даний порядок визначає механізм списання заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ та електричну енергію, зокрема зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані на заборгованість за природний газ, відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) .

Встановлений механізм передбачає вчинення низки дій, направлених на здійснення списання заборгованості, зокрема утворення повноважних комісій, складання відповідних протоколів та актів.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника, як голова комісії, та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів.

Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

Судами попередніх інстанцій встановлено та ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" не заперечувалося, що загальна заборгованість МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі" перед позивачем після часткової оплати складала 6 660 619, 39 грн, у тому числі 6 634 883, 39 грн - заборгованість за договором від 23.09.2009 № 06/09-1448 ТЕ-4 та 25 736, 00 грн - витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до протоколу № 2 від 04.10.2011 засідання Комісії з питань списання заборгованості за природний газ та електричну енергію відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" № 3319-VI від 12.05.2011 (3319-17) та постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 № 894 (894-2011-п) списано заборгованість МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі" у сумі 6 634 883, 39 грн (річні та інфляційні).

Окрім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 05.05.2014 у справі № 910/2701/14 за позовом МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі" до ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про зобов'язання вчинити дії було відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо проведення списання заборгованості, в тому числі за договором 06/09-1448 ТЕ-4 від 23.09.2009, та встановлено, що спірна заборгованість позивача є списаною на підставі протоколу комісії № 2 від 04.10.2011, затвердженого її головою, а тому відповідач не може бути примушений будь-якими діями підтверджувати погодження списання заборгованості.

Відповідно до платіжного доручення від 23.07.2014 № 3695 витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу були сплачені боржником у повному обсязі.

З врахуванням викладеного колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що обов'язок боржника зі сплати основного боргу, штрафних та фінансових санкцій, державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за наказом Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2011 відсутній, а тому вказаний наказ господарського суду, згідно з ч. 4 ст. 117 ГПК України, слід вважати таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанції.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.01.2015 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2014 у справі № 5005/2737/2011 - без змін.