Черкащенка М.М. - головуючого, Жукової Л.В. (доповідач), Нєсвєтової Н.М. розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2014 року за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Київської області від 27.11.2013 року у справі № 911/3653/13 господарського суду Київської області за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до Споживчого товариства "Настуся" про стягнення 544 433,75 грн. за зустрічним позовом Споживчого товариства "Настуся" до товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" про стягнення 877 970,50 грн. в судовому засіданні взяли участь представники від:

позивача (відповідача за зустрічним): Нечитайло Т.В. (дов. від 26.02.2015 р.),

Дацьків А.І. (дов. від 16.03.2015 р.);

відповідача (позивача за зустрічним): Поляруш О.О. (директор),

Суткевич О.О. (дов. від 18.11.2014 р.);

Рішенням господарського суду Київської області від 27.11.2013 р. (суддя Заєць Д.Г.) у справі № 911/3653/13 в задоволенні первісного позову відмовлено повністю, зустрічний позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" на користь Споживчого товариства "Настуся" 848 862, 00 грн. збитків та 16 977, 24 грн. судового збору, в іншій частині зустрічних позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 р. (головуючий суддя: Шаптала Є.Ю., судді: Власов Ю.Л., Гончаров С.А.) рішення господарського суду Київської області від 27.11.2013 р. у справі № 911/3653/13 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2014 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 р. та рішення Господарського суду Київської області від 27.11.2013 р. у справі № 911/3653/13 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" звернулось до господарського суду Київської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Київської області від 27.11.2013 р. у справі № 911/3653/13, в якій просило зазначене рішення скасувати в частині задоволення зустрічного позову на суму 848 862,00 грн. збитків, прийняти у скасованій частині нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову на суму 848 862,00 грн. відмовити.

Рішенням господарського суду Київської області від 02.10.2014 р. (суддя Лутак Т.В.) у справі № 911/3653/13 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" № 1/нв від 08.07.2014 р. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Київської області від 27.11.2013 р. у справі № 911/3653/13 задоволено.

Рішення господарського суду Київської області від 27.11.2013 р. у справі № 911/3653/13 в частині часткового задоволення зустрічного позову скасовано. Прийнято у скасованій частині нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю. Стягнуто з Споживчого товариства "Настуся" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" 8 488 грн. 62 коп. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2014 р. у даній справі (головуючий суддя: В.В. Куксов, судді: П.В. Авдеєв, Т.В. Ільєнок) апеляційну скаргу Споживчого товариства "Настуся" задоволено. Рішення господарського суду Київської області від 02.10.2014 р. у справі № 911/3653/13 скасовано. Прийнято нове судове рішення, яким у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Київської області від 27.11.2013 р. відмовлено повністю, а рішення господарського суду Київської області від 27.11.2013 р. у справі № 911/3653/13 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд, скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2014 р., а рішення господарського суду Київської області від 02.10.2014 р. у справі № 911/3653/13 залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.

Споживче товариство "Настуся" скористалося правом, наданим ст. 111-2 ГПК України, та подало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2014 р. залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових актах, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, згідно з ч. 2 ст. 112 ГПК України, є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Звертаючись до місцевого господарського суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Київської області від 27.11.2013 р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" посилалося на те, що в основу рішення господарського суду Київської області від 27.11.2013 р. у справі № 911/3653/13 були покладені обставини, встановлені у постанові Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 р. у справі № 2/125-12, яка в подальшому була скасована постановою Вищого господарського суду України від 11.06.2014 р. у справі № 2/125-12, що є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі п. 4 ч. 2 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України.

Так, згідно пункту 4 частини 2 ст. 112 ГПК України, підставою для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду. Отже, у з'ясуванні наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами згідно з наведеною вище правовою нормою має значення тільки сам факт встановлення відповідних обставин після вирішення спору. При цьому, при розгляді заяви про перегляд судового рішення за нововиявленою обставиною у зв'язку із скасуванням рішення суду по іншій справі необхідно мати на увазі, що скасування такого рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише у тому випадку, коли суд обґрунтовував судове рішення, про перегляд якого подано заяву.

06.04.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (за договором - покупець) та Споживчим товариством "Настуся" (за договором - продавець) укладено договір № 2046А купівлі-продажу пивоварного ячменю класу А (далі по тексту - договір № 2046А), за умовами якого продавець зобов'язується виростити для покупця та продати йому ячмінь пивоварний класу А (площа посіву - 150 га; врожайність, тонн/га - 1,67; планова кількість - 250 тонн). Продавець зобов'язується продати планову кількість ячменю, вирощену на цій площі, з допустимою нормою відхилення 10%.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 р. у справі № 2/125-12, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 18.09.2013 р., встановлено те, що господарські відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" та Споживчим товариством "Настуся" носять комплексний характер за договорами № 2046 та № 2046А, а також встановлено прострочку кредитора, а саме невиконання ТОВ "Суффле Агро Україна" умов договору № 2046А.

Так, судом зазначено, що у постанові Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 р. у справі № 2/125-12 досліджено і встановлено обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" викупити 250 т ячменю, для повного розрахунку за все насіння та обов'язок СТ "Настуся" передати вирощений ячмінь лише ТОВ "Суффле Агро Україна", а також, ухилення ТОВ "Суффле Агро Україна" від обов'язку викупити ячмінь пивоварний за умовами договору № 2046А.

З матеріалів справи вбачається, зокрема, Державних статистичних спостережень "Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2012 року 2 (форма 4-сг річна), стор. 2, рядок 028, та Державних статистичних спостережень "Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду на 1 грудня 2012 року" (форма № 29-сг річна), рядок 1112, що Споживче товариство "Настуся" виростило 405 тонн ячменю пивоварного з поставленого ТОВ "Суффле Агро Україна" насіння на площах 150 га. У вазі після доробки вирощений врожай ячменю становить 368,5 тонн.

Київським апеляційним господарським судом у постанові від 25.04.2013 р. у справі № 2/125-12 досліджено і встановлено, що внаслідок природних катаклізмів (сильних снігопадів) у грудні 2012 року сталося руйнування складського приміщення і ячмінь пивоварний "Себастьян" класу А в кількості 216 тонн став непридатним для використання на будь-які цілі.

Під час розгляду справи № 911/3653/13 до матеріалів справи додано акт № 1 від 10.01.2013 р. про проведення інвентаризації зерна ячменю пивоварного "Себастьян", який знаходився на зберіганні у приміщенні складу (критий тік) за адресою: Київська область, Фастівський район, с. Волиця, вул. Гагаріна, 14а, що зазнав руйнування внаслідок природних катаклізмів (сильних снігопадів) 11.12.2012 р., у якому, за участю представників насіннєвої інспекції АПК Фастівського району, голови Волицької сільської ради, СТ "Настуся", зазначено, що 40 тонн ячменю пивоварного Себастьян є непридатним на будь-які цілі, а 4 тонни можна використовувати для відгодівлі тварин та птиці.

Судом встановлено, що з вирощеного Споживчим товариством "Настуся" ячменю Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" за умовами договору № 2046 А було зобов'язане викупити у Споживчого товариства "Настуся" 368,5 тонн ячменю (вага після доробки вирощеного врожаю ячменю, початково оприбуткована вага якого була 405 тонн).

Враховуючи, що сторонами погоджено ціну за одну тонну ячменю у розмірі 2 641, 00 грн., а загальна кількість придатного до продажу ячменю становить 368,5 тонн, Споживче товариство "Настуся", за умови дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" взятих на себе зобов'язань щодо викупу зазначеного ячменю, могло розраховувати на отримання доходу у розмірі 973 208, 50 грн.

Відповідно до матеріалів справи, Споживче товариство "Настуся" для зменшення суми втрат грошових коштів, внаслідок ухилення Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" викупити ячмінь, за договором № 2046А, частково реалізувало вирощений ячмінь третім особам, а частково передало в рахунок погашення орендних платежів.

Отже, за розрахунками Споживчого товариства "Настуся", враховуючи різницю цін між реалізованим ячменем (167 916, 00 грн.) та ціною реалізації ячменю для Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" за 405 тонн, що становить 1 069 605, 00 грн., неотриману премію у розмірі 120000,00 грн., вартість непридатного для використання на будь-які цілі ячменю на суму 105 640, 00 грн., реалізованого ячменю Товариству з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" на суму 122 146, 25 грн., Споживче товариство "Настуся" зазнало збитків на суму у розмірі 888 318, 50 грн.

Однак, при обчисленні суми збитків судом не враховувався реалізований Споживчим товариством "Настуся" в рахунок погашення плати за землю ячмінь у кількості 36,500 тонн, загальна вартість якого склала 39 456, 50 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що протиправність поведінки Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", а саме ухилення викупити ячмінь пивоварний за умовами договору № 2046А, встановлено у постанові Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2012 р. у справі № 2/125-12 та відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України вважається встановленим фактом, а також, що саме внаслідок прострочення Товариством з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" зобов'язання викупити врожай ячменю, Споживче товариство "Настуся" зазнало збитків у вигляді неодержаного доходу за договором № 2046А, на який Споживче товариство "Настуся" вправі було розраховувати у разі належного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" взятих на себе зобов'язань.

Разом з тим, суд зазначив, що протиправна дія (встановлено постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 р. у справі № 2/125-12) Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" є причиною, а збитки, які виникли у Споживчого товариства "Настуся", - наслідком таких дій (порушення). Вина ТОВ "Суффле Агро Україна" полягає в тому, що воно мало передбачити настання шкідливих наслідків для Споживчого товариства "Настуся".

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення зустрічного позову у розмірі 848 862, 00 грн.

Рішення господарського суду Київської області від 27.11.2013 р. у справі № 911/3653/13 набрало законної сили 16.04.2014 р.

Як вже зазначалося вище, Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" звернулося до суду із заявою № 1/нв від 08.07.2014 р. (вх. № 41/14 від 11.07.2014 р.) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Київської області від 27.11.2013 р. у справі № 911/3653/13, у якій просить суд за результатами перегляду судового рішення частково скасувати рішення господарського суду Київської області від 27.11.2013 р. у справі № 911/3653/13 в частині задоволення зустрічного позову на суму основного боргу 848 862, 00 грн. та прийняти у скасованій частині нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову на суму основного боргу 848 862,00 грн. відмовити.

В обґрунтування вищевказаної заяви, заявник посилається на те, що в основу рішення господарського суду Київської області від 27.11.2013 р. у справі № 911/3653/13 були покладені обставини, встановлені у постанові Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 р. у справі № 2/125-12, яка в подальшому була скасована постановою Вищого господарського суду України від 11.06.2014 р. у справі № 2/125-12, що є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі п. 4 ч. 2 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 2, п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" (v0017600-11) до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Пунктом 8.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" (v0017600-11) передбачено, що прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Вищого господарського суду України від 11.06.2014 р. у справі № 2/125-12 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 р. у справі № 2/125-12, оскільки судами встановлено невиконання Споживчим товариством "Настуся" зобов'язань з поставки пивоварного ячменю за договором № 2046 А від 06.04.2012 р., що спростовує факти покладені в основу постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 р. у справі № 2/125-12.

Зі змісту рішення господарського суду Київської області від 27.11.2013 р. у справі № 911/3653/13, яке переглядається, вбачається, що в його основу, враховуючи положення ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, були покладені обставини, встановлені у постанові Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2012 р. у справі № 2/125-12, зокрема, комплексний характер господарських відносин між Товариством з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" та Споживчим товариством "Настуся" за договорами № 2046 та № 2046А, а також ухилення Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" від обов'язку викупити ячмінь пивоварний за умовами договору № 2046А від 06.04.2012 р., у зв'язку з чим внаслідок прострочення Товариством з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" зобов'язання викупити врожай ячменю, Споживче товариство "Настуся" зазнало збитків у вигляді неодержаного доходу за договором № 2046А від 06.04.2012 р., на який Споживче товариство "Настуся" вправі було розраховувати у разі належного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" взятих на себе зобов'язань.

Таким чином, обставина наявності висновків, що встановлені у постанові Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2012 р. у справі № 2/125-12 має істотне значення для справи.

Оскільки постанова Вищого господарського суду України у справі № 2/125-12 прийнята 11.06.2014 р., то відповідно на момент винесення рішення господарського суду Київської області від 27.11.2013 р. у справі № 911/3653/13 обставини щодо неправомірності висновків постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 р. у справі № 2/125-12 не були відомі заявнику, а встановлені постановою Вищого господарського суду України у справі № 2/125-12 обставини істотно впливають на юридичну оцінку обставин щодо існування підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" збитків у зв'язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" зобов'язань за договором № 2046А купівлі-продажу пивоварного ячменю класу А від 06.04.2012 р.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 р. у справі № 2/125-12, на що посилається заявник, є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, тобто є нововиявленими обставинами у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, суд вважає за необхідне переглянути зустрічний позов у даній справі з урахуванням наявності нововиявлених обставин.

Так, судом встановлено, що 06.04.2012 р. між сторонами укладено договір № 2046А купівлі-продажу пивоварного ячменю класу А, за умовами якого продавець (Споживче товариство "Настуся") зобов'язався виростити для покупця (Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна") та продати йому ячмінь пивоварний класу А (площа посіву - 150 га; врожайність, тонн/га - 1,67; планова кількість - 250 тонн). Продавець зобов'язався продати планову кількість ячменю, вирощену на цій площі, з допустимою нормою відхилення 10%.

Відповідно до п. 1.2 договору покупець зобов'язався викупити у продавця ячмінь пивоварний в об'ємі, обумовленому у п. 1.1 даного договору, за умови відповідності якісних параметрів і генетичної чистоти сорту (сортової чистоти), обумовлених у договорі та додатку № 1 до нього.

Умови поставки були погоджені сторонами в розділі 3 договору. У випадку зміни місця поставки, покупець попередньо повідомляє про це продавця, до збору урожаю. Поставка здійснюється на умовах СРТ у відповідності до ІНКОТЕРМС 2010.

Згідно з п. 3.2 договору продавець буде поставляти товар вантажними автомобілями або залізничним транспортом (хопер-вагони зерновози).

Водночас відповідно до Додатку № 6 від 06.04.2012 р. до договору сторонами було передбачене право покупця на отримання товару на умовах ЕХW (склад продавця).

Згідно з п. 3.8 договору продавець зобов'язався здійснити поставку всього об'єму товару у строк до 30 листопада 2012 року. У випадку необхідності сторони погоджують інші дати поставки.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що умовами договору № 2046А купівлі-продажу пивоварного ячменю класу А від 06.04.2012 р. передбачено обов'язок продавця - Споживчого товариства "Настуся" організувати і оплатити перевезення до погоджених пунктів доставки на умовах СРТ (Інкотермс 2010) та право покупця - Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" організувати і оплатити перевезення до погоджених пунктів доставки (самовивіз) на умовах ЕХW (Інкотермс 2010).

Відтак, господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" за договором № 2046А купівлі-продажу пивоварного ячменю класу А від 06.04.2012 р. наявний обов'язок щодо викупу у Споживчого товариства "Настуся" ячменю пивоварного в певному об'ємі, проте відсутній обов'язок щодо поставки, організації та оплати перевезення ячменю пивоварного до погоджених пунктів доставки (самовивозу).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

З огляду на положення ст. 22 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Отже, місцевий господарський суд зазначив, що постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2012 р. у справі № 2/125-12, яка була покладена в основу рішення господарського суду Київської області від 27.11.2013 р. у справі № 911/3653/13, скасовано та зважаючи на відсутність підстав для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків, дійшов обґрунтованого висновку, що рішення господарського суду Київської області від 27.11.2013 р. у справі № 911/3653/13 підлягає скасуванню в частині часткового задоволення зустрічного позову та про прийняття у скасованій частині нового рішення, яким у задоволенні зустрічного позову відмовив повністю.

Переглядаючи зазначене рішення за правилами Розділу ХІІ ГПК України (1798-12) , суд апеляційної інстанції зазначив, що господарський суд Київської області залишив поза увагою те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" в якості нововиявлених посилається на обставини, на які позивач посилався в своїх поясненнях в суді касаційної інстанції. Відтак, такі обставини не можуть вважатись нововиявленими у розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що під час прийняття постанови від 11.12.2014 р., апеляційним господарським судом неправильно застосовано норми процесуального права. В свою чергу, місцевий господарський суд дійшов вмотивованого висновку про наявність підстав для кваліфікації обставин, на які посилається заявник, в якості нововиявлених в розумінні ст. 112 ГПК України.