Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївни, яка діяла на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16.06.2014 р. № 49 та наказу № 78 від 16.06.2014 р., звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агас" 5 627 700 грн. поточної заборгованості по поверненню кредитних коштів; 1250 000 грн. простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів; 83286,12 грн. поточної заборгованості за нарахованими процентами; 581 552,62 грн. простроченої заборгованості за нарахованими процентами; 62 512,95 грн. пені за простроченим кредитом; 28 979,10 грн. пені за простроченими процентами; 30 000 грн. штрафу за порушення неплатіжних умов кредитного договору, у зв"язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору № 0037/07/17KLІ від 11.05.2007 р. та додаткових угод №№ 1-13 до нього.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 08.12.2014 р. (суддя Виноградова В.В.) позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Агас" на користь ПАТ "Банк Форум" 5 627 700 грн. поточної заборгованості по поверненню кредитних коштів, 1 250 000 грн. простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів, 83 286,12 грн. поточної заборгованості за нарахованими процентами, 581 552,62 грн. простроченої заборгованості за нарахованими процентами, 62 512,95 грн. пені за простроченим кредитом, 28951,64 грн. пені за простроченими процентами, 30 000 грн. штрафу за порушення неплатіжних умов кредитного договору; в позові в частині стягнення 27,46 грн. пені за несплату процентів відмовлено; стягнуто з ТОВ "Агас" в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 73 080 грн.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.01.2015 року (судді: Бригинець Л.М., Тимошенко О.М., Демидюк О.О.) рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позову ПАТ "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївни до ТОВ "Агас" про стягнення 581 552,62 грн. простроченої заборгованості за нарахованими процентами та 28979,10 грн. пені за простроченими процентами; прийнято в цій частині нове рішення, пункт 2 резолютивної частини якого викладено в наступній редакції:

"Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агас", м.Хмельницький, вул. Герцена, 10 (код 32877833) на користь публічного акціонерного товариства "Банк Форум", м. Київ, бульвар Верховної Ради, буд. 7 (код 21574573) 5 627 700,00 грн. (п'ять мільйонів шістсот двадцять сім тисяч сімсот гривень 00 коп.) поточної заборгованості по поверненню кредитних коштів, 1 250 000,00 грн. (один мільйон двісті п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.) простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів, 83 286,12 грн. (вісімдесят три тисячі двісті вісімдесят шість гривень 12 коп.) поточної заборгованості за нарахованими процентами, 326 675,75 грн. (триста двадцять шість тисяч шістсот сімдесят п'ять гривень 75 коп.) простроченої заборгованості за нарахованими процентами, 62 512,95 грн. (шістдесят дві тисячі п'ятсот дванадцять гривень 95 коп.) пені за простроченим кредитом, 23 131,81 грн. (двадцять три тисячі сто тридцять одну гривню 81 коп.) пені за простроченими процентами, 30 000,00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 коп.) штрафу за порушення неплатіжних умов кредитного договору. Відмовити в позові в частині стягнення 254 876,87 грн. простроченої заборгованості за нарахованими процентами та 5 819,83 грн. пені за несплату процентів.; в решті рішення залишити без змін".

В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївни просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального права, зокрема, статей 536, 1054 ЦК України та ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та неправомірною відмовою апеляційної інстанції у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 254 876,87 грн. простроченої заборгованості по нарахованим процентам та 5 819,83 грн. пені по простроченим процентам.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин і повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 103, ч. 1 ст. 104, ч. 2 ст. 105 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення місцевого господарського суду повністю або частково і прийняти нове рішення. Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Апеляційний господарський суд у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду, у постанові повинен зазначити доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції. Разом з тим, оскаржувана постанова апеляційного господарського суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 254 876,87 грн. простроченої заборгованості по нарахованим процентам та 5 819,83 грн. пені по простроченим процентам зазначеним вимогам закону не відповідає.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд скасував судовий акт місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення з ТОВ "Агас" на користь ПАТ "Банк Форум" 254 876,87 грн. простроченої заборгованості по нарахованим процентам за користування кредитом у період з 14.06.2014 р. по 26.08.2014 р. та 5 819,83 грн. пені по простроченим процентам, посилаючись на помилковість висновку суду першої інстанції щодо правомірності банку нараховувати вказані суми, починаючи з 13.06.2014 р., оскільки розпочато ліквідаційну процедуру ПАТ "Банк Форум".

При цьому, апеляційний господарський суд виходив з того, що відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку, а також не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку.

Також апеляційною інстанцією зазначено, що згідно положень ч. 9 ст. 17 Закону України "Про банки і банківську діяльність" і ч. 3 ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" забороняється здійснювати банківську діяльність без отримання банківської ліцензії. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Таким чином, проаналізувавши вказані норми закону, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що з моменту прийняття Правлінням Національного банку України постанови від 13.06.2014 р. № 355 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" не підлягають нарахуванню відсотки, не застосовуються інші санкції за всіма видами заборгованості банку і за всіма кредитними договорами, а тому нарахування процентів за користування кредитом у період з 14.06.2014 р. по 26.08.2014 р. є неправомірним та, відповідно, і нарахування пені за несвоєчасне повернення цих процентів також незаконним.

Проте, такі висновки суду апеляційної інстанції є помилковими.

Так, господарські суди попередніх інстанцій встановили, що 11.05.2007 року між сторонами укладено кредитний договір № 0037/07/17KLІ, згідно якого банк надає позичальнику кредитні кошти у формі кредитної лінії для придбання комерційної нерухомості та поповнення обігових коштів, за користування якими встановлюється плата.

Позичальник зобов"язався не пізніше визначеного в договорі строку повернути банку суму наданих кредитних коштів в повному обсязі, сплачувати проценти за користування коштами; сплачувати кошти, передбачені пп. 2.7, 2.8 договору, витрати, пов'язані з проведенням дій по примусовому погашенню простроченої заборгованості, а також на вимогу банку сплачувати можливі неустойку, штраф та пеню; повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними на письмову вимогу банку у випадках, передбачених цим договором та договором, що є забезпеченням виконання зобов'язань; протягом дії договору щоквартально, не пізніше 25-го числа першого місяця кварталу, наступного за звітним, надавати банку належним чином посвідчені копії наступних документів: бухгалтерський баланс (форма 1); звіт про фінансові результати (форма 2); довідку про рух коштів по всіх рахунках, відкритих в інших банках; довідку про стан виконання зобов'язань по кредитних договорах, укладених з іншими банками. Річну звітність надавати банку не пізніше 20-го числа другого місяця року, що слідує за звітним; протягом дії цього договору письмово повідомляти банк про надання поручительства, гарантії; про передачу у заставу своїх активів для забезпечення виконання інших зобов'язань, відчуження та/або обтяження майна; про відкриття рахунків в інших банках. Позичальник зобов'язався повідомити банк про настання перерахованих у цьому пункті обставин протягом 7-ми днів з дня, коли йому стало відомо про їх виникнення, та надати копії підтверджуючих документів; протягом дії цього договору щомісячно від суми всіх своїх кредитових оборотів здійснювати через поточні рахунки, відкриті у банку (пп. 3.3.2, 3.3.3, 3.3.6 - 3.3.9 договору).

В період з 30.11.2007 р. по 20.12.2011 р. між сторонами додатково укладено 13 додаткових угод до договору.

Згідно додаткової угоди № 12 від 29.12.2010 р. кредитні кошти надаються строком по 31.12.2015 р. і за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 17 % річних, яка в подальшому змінилась до 21%.

Відповідно до п. 4.1 договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 %, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати процентів за користування кредитними коштами до моменту фактичного погашення заборгованості.

За використання кредиту не за цільовим призначенням позичальник сплачує банку штраф у розмірі 25 % від суми використаних не за призначенням кредитних коштів (п. 4.2). За кожний випадок невиконання або неналежного виконання зобов'язань, передбачених п. 3.3 (крім п. 3.3.2) цього договору, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 5 000 грн. (п. 4.4. договору).

Позивач надав відповідачу кредитні кошти, обумовлені цим договором, які відповідач своєчасно та в повному обсязі не повернув. Поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів склала - 5 627 700 грн.; прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів - 1 250 000 грн.; поточна заборгованість за нарахованими процентами - 83 286,12 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 581 552,62 грн.; пеня за простроченим кредитом - 62 512,95 грн., пеня за простроченими процентами - 28979,10 грн.; штраф за порушення неплатіжних умов кредитного договору - 30000 грн.

На підставі Постанови НБУ № 355 від 13.06.2014 р. відкликано банківську ліцензію позивача та ініційовано процедуру його ліквідації.

Відповідно до ст. 47 Закону України "Про банки та банківську діяльність" банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті. Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг, а саме:

1) залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб;

2) відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах;

3) розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та м умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Крім того, норми статей 525, 526, 629 цього ж Кодексу передбачають обов"язковість виконання сторонами умов укладеного договору.

Сплата процентів за користування чужими грошовими коштами передбачена статтею 536 ЦК України.

Водночас, припинення зобов"язання передбачено лише у випадках, передбачених статтями 598, 599 цього ж Кодексу, на вимогу однієї із сторін і на підставах, встановлених договором або законом, а також виконанням, проведеним належним чином.

Зі змісту приписів вказаних норм вбачається про обов"язок банку надати банківські послуги (кредитні кошти) та, відповідно, зобов"язання боржника сплатити передбачені кредитним договором проценти.

При цьому, припинення зобов'язання у зв'язку із відкликанням або припиненням дії ліцензії кредитора чинним законодавством не передбачено.

Так, в силу ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду:

1) припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту);

2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;

3) строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав;

4) припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку, а також не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку (в редакції Закону № 1586-VII від 04.07.2014 (1586-18) );

4-1) нарахування відсотків, комісійних, штрафів, інших очікуваних доходів за активними операціями банку може припинятися у терміни, визначені договорами з клієнтами банку у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси (в редакції Закону № 1586-VII від 04.07.2014р. (1586-18) );

5) відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю;

6) укладення правочинів, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону;

7) втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.

Згідно ч. 3 ст. 27 цього ж Закону нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Таким чином, припинення нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку стосується саме заборгованості банку перед третіми особами і не стосується заборгованості третіх осіб перед банком, що відповідає одній з цілей ліквідаційної процедури банку, як збереження або збільшення ліквідаційної маси.

Отже, посилання Рівненського апеляційного господарського суду на п. 4 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", як на підставу припинення зобов'язання щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, є необгрунтованим, оскільки зазначена норма стосується припинення нарахування відсотків щодо заборгованості банку перед третіми особами, а не заборгованості третіх осіб перед банком, тобто апеляційна інстанція неправильно застосувала дану норму закону при вирішенні питання правильності нарахування спірних сум та, як наслідок, помилково дійшла висновку про припинення нарахування відсотків за кредитним договором у цей період.

Крім того, як зазначалось вище, умови кредитного договору № 0037/07/17-Ки від 11.05.2007 року не містять підстави припинення нарахування відсотків інакше, ніж у зв'язку з повним погашенням заборгованості по кредиту.

Водночас, матеріали справи свідчать про те, що суд першої інстанції в порядку ст.ст. 4-3, 4- 7, 43 ГПК України врахував наведене: всебічно, повно й об"єктивно розглянув у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обгрунтування своїх вимог і заперечень докази та, керуючись законом, дійшов вірного висновку про доведеність та обгрунтованість позовних вимог, перевіривши розрахунки, прийняв рішення, яке відповідає положенням ст. 84 ГПК України.

Так, вирішуючи зазначений спір, місцевий господарський суд, з позицією якого в цій частині погодилась апеляційна інстанція, вказав на наявність обставин порушення відповідачем умов кредитного договору та, на підставі ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України і ст. 193 ГК України, дійшов висновку щодо порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині своєчасного повернення кредитних коштів, зобов'язань по сплаті процентів за користування кредитом, що призвело до виникнення поточної заборгованості по поверненню кредитних коштів в сумі 5 627 000 грн., простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів у розмірі 1 250 000 грн., поточної заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 83 286,12 грн.; простроченої заборгованості за нарахованими процентами в сумі 581 552,62 грн.

Також судом першої інстанції повністю задоволені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 254 876,87 грн. простроченої заборгованості по нарахованим процентам за користування кредитом у період з 14.06.2014 р. по 26.08.2014 р. та 5 819,83 грн. пені по простроченим процентам.

Відтак, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 254876,87 грн. простроченої заборгованості по нарахованим процентам та 5819,83 грн. пені за несплату процентів за вищезазначеним договором відповідає матеріалам справи і вимогам закону.

Решта позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" не є предметом оскарження у касаційній інстанції, оскільки задоволена судами попередніх інстанцій та не заперечується останнім у касаційній скарзі.

З огляду на викладене, оскаржувану постанову не можна визнати законною та обгрунтованою повністю, а тому вона підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агас" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" 254 876,87 грн. простроченої заборгованості по нарахованим процентам та 5 819,83 грн. пені за несплату процентів, з одночасним залишенням в силі рішення господарського суду першої інстанції в цій частині.

Керуючись ст.ст. 111-5 - 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївни задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.01.2015 року у справі № 924/1432/14 в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агас" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" 254 876,87 грн. простроченої заборгованості по нарахованим процентам та 5 819,83 грн. пені за несплату процентів скасувати.