Головуючого судді Демидової А.М., суддів Шевчук С.Р. (доповідач), Акулової Н.В. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ей.Ем.Джі. Мінералс Юкрейн Ел.Ел.Сі" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2015 у справі № 910/21047/13 господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ей.Ем.Джі. Мінералс Юкрейн Ел.Ел.Сі" до 1. Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" 2. Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача 1 про Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернафта Про" стягнення 1 111 668,44 грн в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Лукович В.Ф., Авраменко О.В., дов. № 5/1 від 01.10.2013

- відповідача 1: Слюсар О.Б., дов. б/н від 30.12.2014

- відповідача 2: Долгополова І.С., дов. № 561/11.5.2 від 23.10.2014

- третьої особи: не з'явилися

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.10.2014 у справі № 910/21047/13 (у складі головуючого судді Сташкова Р.Б., суддів Отрош І.М., Літвінової М.Є.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ей.Ем.Джі. Мінералс Юкрейн Ел.Ел.Сі" до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" та Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернафта Про", задоволено частково, стягнуто з ПАТ "УкрСиббанк" на користь ТОВ "Ей.Ем.Джі. Мінералс Юкрейн Ел.Ел.Сі" 575 000 грн помилково перерахованих коштів, 148 988,29 грн пені, 8 638,95 грн інфляційних, 24 863,01 грн 3% річних. В іншій частині позовних вимог у задоволенні позову до ПАТ "УкрСиббанк" відмовлено. У задоволенні позову до ПАТ "ВТБ Банк" відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2015 (у складі головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Михальської Ю.Б., Тищенко А.І.) скасовано рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2014 у справі № 910/21047/13, прийняте нове рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ "Ей.Ем.Джі. Мінералс Юкрейн Ел.Ел.Сі".

Не погоджуючись з прийнятою у даній справі постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Ей.Ем.Джі. Мінералс Юкрейн Ел.Ел.Сі" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 1066, 1071 Цивільного кодексу України, ст. 51 Закону України "Про банки і банківську діяльність", п.п. 22.5, 22.6, Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (2346-14) , п.п. 2.4, 2.5, 2.9, 2.31, 2.32, 3.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердж. постановою Національного банку України від 21.01.2004 № 22 (z0377-04) , п. 2 глави 2 розділу І Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затвердж. постановою правління Національного банку України від 16.08.2006 № 320 (z1035-06) , ст.ст. 43, 101, 105 ГПК України, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2015 і залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2014 у справі № 910/22130/13.

Також скаржник надав клопотання про зупинення виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2015 у справі № 910/21047/13 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

З урахуванням обставин справи, колегія суддів касаційної інстанції відмовляє в задоволенні зазначеного клопотання у зв'язку з його необґрунтованістю.

Від ПАТ "Укрсиббанк" надійшов відзив на касаційну скаргу, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2015 у справі № 910/21047/13 - без змін.

Відповідач 2 та третя особа не скористалися правом, наданим ст. 111-2 ГПК України, не надали відзив на касаційну скаргу, що в силу положень ст. 111-2 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Розпорядженням заступника секретаря першої судової палати від 24.03.2015 склад колегії суддів змінено та призначено колегію суддів у складі головуючого судді Демидової А.М., суддів Шевчук С.Р., Акулової Н.В. для розгляду касаційної скарги у справі № 910/21047/13.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 21.02.2011 між Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" та ТОВ "Ей.Ем.Джі. Мінералс Юкрейн Ел.Ел.Сі" (як клієнтом) був укладений договір-анкета № 26005316538000 UAH відкриття та обслуговування банківського рахунку (з Правилами), а також додаткову угоду № 1 від 01.11.2012 до договору-анкети.

За умовами договору банк на підставі наданих клієнтом відповідно до вимог чинного законодавства України документів відкриває клієнту поточний(-і) рахунок(-и), перелік яких наведений в додатку № 1 до цього договору, та здійснює обслуговування рахунку у встановленому договором, Правилами та законодавством порядку. Також банк підключає клієнта до системи "StarAccess" для здійснення останнім дистанційного обслуговування свого(-їх) рахунку(-ів), відкритого(-их) в банку, а також обміну технологічною та іншою інформацією між сторонами за допомогою усіх можливих засобів системи "StarAccess", що впроваджені в банку.

25.02.2013 ТОВ "Ей.Ем.Джі. Мінералс Юкрейн Ел.Ел.Сі" надано для виконання ПАТ "УкрСиббанк" платіжне доручення № 1 від 25.02.2013 про перерахування на відкритий у ПАТ "ВТБ Банк" рахунок ТОВ "Інтернафта Про" (код 37502306) грошових коштів у сумі 600 000 грн з призначенням платежу "безпроцентна фінансова допомога згідно договору", і дану суму коштів відповідачем-1 було списано з рахунку позивача в повному обсязі.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, у платіжному дорученні № 1 від 25.02.2013 було невірно зазначено код ЄДРПОУ отримувача - ТОВ "Інтернафта Про" (код 37502306), натомість було вказано код ЄДРПОУ платника - ТОВ "Ей.Ем.Джі. Мінералс Юкрейн Ел.Ел.Сі".

Також судами встановлено, що 12.03.2013 ТОВ "Інтернафта Про" повернуло на рахунок ТОВ "Ей.Ем.Джі. Мінералс Юкрейн Ел.Ел.Сі" 25 000,00 грн з призначенням платежу "часткове повернення фінансової допомоги згідно договору".

За результатами розгляду справи, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог до ПАТ "УкрСиббанк" відповідно до пп.32.3.2 ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" в частині стягнення на користь ТОВ "Ей.Ем.Джі. Мінералс Юкрейн Ел.Ел.Сі" 575 000,00 грн помилково перерахованих коштів, 148 988,29 грн пені, 8 638,95 грн інфляційних, 24 863,01 грн 3% річних з тих підстав, що ПАТ "УкрСиббанк" самостійно, поза волевиявленням позивача прийнято рішення про уточнення реквізитів отримувача, у зв'язку з чим з вини відповідача 1 був здійснений помилковий переказ за платіжним дорученням № 1 від 25.02.2013, яке містило невірний код отримувача коштів - ТОВ "Інтернафта Про".

Суд апеляційної інстанції не погодився з такими висновками суду першої інстанції, оскільки згідно з вимогами законодавства на платника покладено відповідальність за правильність заповнення розрахункового документа, в той час як банк платника при проведенні переказу зобов'язаний перевірити лише реквізити платника, а відповідно до пп. 32.3.2 ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" обов'язковою умовою притягнення банку платника до відповідальності є встановлення факту помилкового переказу з рахунку неналежного платника.

Відповідно до ст. 51 Закону України "Про банки та банківську діяльність" безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Платіжні інструменти мають бути оформлені належним чином і містити інформацію про їх емітента, платіжну систему, в якій вони використовуються, правові підстави здійснення розрахункової операції і, як правило, держателя платіжного інструмента та отримувача коштів, дату валютування, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення банком розрахункової операції, що цілком відповідають інструкціям власника рахунку або іншого передбаченого законодавством ініціатора розрахункової операції. При виконанні розрахункової операції банк зобов'язаний перевірити достовірність та формальну відповідність документа.

Згідно з п. 1.24 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.

Помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

Відповідно до п. 22.6 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" обслуговуючий платника банк у розрахунковому документі зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка платника та коду юридичної особи згідно з ЄДРПОУ/реєстраційним (обліковим) номером платника податків і приймати цей документ лише в разі їх збігу. Крім цього, обслуговуючий платника банк перевіряє повноту, цілісність і достовірність цього розрахункового документа в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України. У разі недотримання зазначених вимог відповідальність за шкоду, заподіяну платнику, покладається на банк, що обслуговує платника.

Обслуговуючий отримувача банк у розрахунковому документі зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка отримувача та коду юридичної особи згідно з ЄДРПОУ/реєстраційним (обліковим) номером платника податків і зараховувати кошти на рахунок отримувача лише в разі їх збігу. У противному разі банк, що обслуговує отримувача, має право затримати суму переказу на строк до чотирьох робочих днів. У разі неможливості встановлення належного отримувача банк, що обслуговує отримувача, зобов'язаний повернути кошти, переказані за цим документом, банку, що обслуговує платника, із зазначенням причини їх повернення. У разі недотримання вищезазначеної вимоги відповідальність за шкоду, заподіяну суб'єктам переказу, покладається на банк, що обслуговує отримувача.

Згідно з абз. 1 п. 2.31 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 (z0377-04) , банк отримувача зобов'язаний зарахувати на рахунки своїх клієнтів кошти, що надійшли за електронними розрахунковими документами протягом операційного дня, у день їх отримання, якщо під час проведення контролю за реквізитами цих документів, що здійснюється відповідно до цієї глави, не виявлено розбіжностей.

Банк отримувача зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунку отримувача і його коду, що зазначені в електронному розрахунковому документі, і зараховувати кошти на рахунок отримувача, лише якщо вони збігаються. У разі їх невідповідності банк має право затримати суму переказу на строк до чотирьох робочих днів для встановлення належного отримувача цих коштів, яку зараховує на рахунок "Кредитові суми до з'ясування".

Згідно з довідкою № 559 від 15.07.2014 ПАТ "ВТБ Банк" 25.02.2013 в 13.40 за допомогою Системи електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП) до ПАТ "ВТБ Банк" надійшло платіжне доручення № 1 від 25.02.2013, і системою банку автоматично було встановлено, що код отримувача - ТОВ "Інтернафта Про" невірний, і кошти в розмірі 600 000 грн були автоматично зараховані банком на рахунок "Кредитові суми до з'ясування".

Відповідно до п. 2.32 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті для встановлення належного отримувача банк отримувача зобов'язаний надіслати банку платника запит щодо уточнення номера рахунку та/або коду отримувача. Обмін запитами щодо уточнення цих реквізитів та відповідями здійснюється засобами платіжної системи в захищеному вигляді за допомогою окремих типів електронних документів, формати та правила заповнення яких визначаються цією платіжною системою. У разі надання банком платника уточнених даних щодо номера рахунку та/або коду отримувача з метою зарахування коштів на його рахунок банк отримувача оформляє меморіальний ордер на підставі електронного розрахункового документа та уточнених даних банку платника щодо номера рахунку та/або коду отримувача.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ПАТ "ВТБ Банк" засобами СЕП було направлено інформаційний запит до ПАТ "УкрСиббанк" щодо уточнення коду отримувача коштів за платіжним дорученням № 1 від 25.02.2013.

У відповідь на запит, 25.02.2013 в 16.41 від ПАТ "УкрСиббанк" до ПАТ "ВТБ Банк" засобами СЕП надійшло інформаційне повідомлення щодо уточнення реквізитів платіжного доручення № 1 від 25.02.2013, яким уточнено код отримувача, а саме в графі "код отримувача" зазначено код 32798736, який належить ТОВ "Інтернафта Про", клієнту ПАТ "ВТБ Банк".

Отримавши від ПАТ "УкрСиббанк" відомості з уточненим кодом отримувача, ПАТ "ВТБ Банк" було підготовлено меморіальний ордер № 41573 від 25.02.2013, згідно з яким кошти в розмірі 600 000 грн з рахунку "Кредитові суми до з'ясування/ГО" 37203000001001 були перераховані на рахунок отримувача - ТОВ "Інтернафта Про".

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку, що при перерахуванні коштів у сумі 600 000 грн на рахунок ТОВ "Інтернафта Про" (код 32798736) ПАТ "ВТБ Банк" діяв з дотриманням порядку, встановленого чинним законодавством, і відсутні правові підстави для притягнення ПАТ "ВТБ Банк" до відповідальності, передбаченої п. 22.6 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Відповідно до п.п. 1.15, 1.32 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" ініціатор - особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та/або подання відповідного документа на переказ або використання електронного платіжного засобу; платник - особа, з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів; неналежний платник - особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів.

Згідно з пп. 32.3.2 ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" у разі помилкового переказу з рахунку неналежного платника, що стався з вини банку, цей банк зобов'язаний переказати відповідну за рахунок власних коштів суму переказу на рахунок неналежного платника, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня помилкового переказу до дня повернення суми переказу на рахунок неналежного платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.

Оскільки згідно з платіжним дорученням № 1 від 25.02.2013 ТОВ "Ей.Ем.Джі. Мінералс Юкрейн Ел.Ел.Сі" є платником і ініціатором спірного переказу, платіжне доручення було підписане директором товариства і засвідчене печаткою, містило правильні реквізити платника і не було відкликане позивачем, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що списання коштів за платіжним дорученням № 1 від 25.02.2013 відбулося з рахунку належного платника - ТОВ "Ей.Ем.Джі. Мінералс Юкрейн Ел.Ел.Сі".

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для притягнення ПАТ "УкрСиббанк" до відповідальності відповідно до пп. 32.3.2 ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про необґрунтованість позовних вимог ТОВ "Ей.Ем.Джі. Мінералс Юкрейн Ел.Ел.Сі" про стягнення з ПАТ "УкрСиббанк" 575 000,00 грн помилково перерахованих коштів, а також пені, інфляційних, 3% річних.

З огляду на викладене та враховуючи, що скаржник в силу ст. 33 ГПК України не довів в установленому законом порядку тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та оскільки в силу вимог ч.2 ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваної постанови апеляційної інстанції у справі № 910/21047/13.