головуючого - Панової І.Ю., суддів - Білошкап О.В., Погребняка В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рога на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2014 по справі № 38/5005/10390/2012 за заявою Криворізької північної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання банкрутом Малого приватного підприємства "Вікам", -

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2014 р. (суддя Калиниченко Л.М.) відхилено клопотання № 14704/10/16 від 02.12.2014 р. Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу, відхилено заявлені грошові вимоги Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу на суму 4 024,08 грн. відповідно до заяви № 5661/10/16 від 30.04.2014 р. та на суму 412 620,95 грн. відповідно до заяви № 8214/10/16 від 02.07.2014 р.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 (колегія суддів : Кузнецов В.О., - головуючий, Науменко І.М., Кощеєв І.М.) апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2014 р. залишено без змін.

Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2014 та прийняти нове рішення, яким визнати спірні кредиторські вимоги Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу до Малого приватного підприємства "Вікам" за період з травня по вересень 2014р. включно, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 1, 38, 41, 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України".

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 04.12.2012 р. господарським судом Дніпропетровської області порушено провадження у справі про банкрутство Малого приватного підприємства "Вікам" (м. Кривий Ріг, Жовтневий район, вул. Мусоргського, буд. 13А ЄДРПОУ 21882955).

Ухвалою суду першої інстанції від 20.12.2012 р. введена процедура розпорядження майном боржника МПП "Вікам" та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Лукашука М.В.

В газеті "Голос України" від 09.01.2013 р. № 4(5504) опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство.

19.03.2013 р. господарським судом затверджено реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство Малого приватного підприємства "Вікам" на загальну суму 7 408 339, 44 грн.

Згідно протоколу від 29.03.2013р. зборів кредиторів Малого приватного підприємства "Вікам" обрано комітет кредиторів у складі: 1) ПАТ "Промінвестбанк"; 2) УПФ України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2013р. МПП "Вікам" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Лукашук Л. С.

13.05.2014 р. до господарського суду Дніпропетровської області звернулось Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу з заявою № 5661/10/16 від 30.04.2014 р. щодо визнання кредиторських вимог з відшкодування витрат на оплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.04.2014 р. по 30.04.2014 р. за списком № 1 у сумі 2962,76 грн., за списком № 2 - 1 061,32 грн.

12.06.2014 р. до господарського суду надійшло повідомлення ліквідатора за № 02-03/131 від 11.06.2014 р. про розгляд кредиторських вимог Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу, в якому зазначено про відхилення кредиторських вимог за період з 01.04.2014 р. по 30.04.2014 р. за списком № 1 у сумі 2962,76 грн., за списком № 2 - 1 061,32 грн., оскільки дані вимоги виникли під час ліквідаційної процедури, що суперечить вимогам чинного законодавства.

08.07.2014 р. Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з заявою № 8214/10/16 від 02.07.2014 р. про визнання грошових вимог, що виникли у зв'язку з відшкодуванням фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.05.2014 р. по 30.06.2014 р. за списком № 1 - 7 462,46 грн. та за списком № 2 - 2140,26 грн.

Згідно повідомлення № 02-03/147 від 18.07.2014 р. ліквідатором не визнано грошові вимоги Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу за період з 01.05.2014 р. по 30.06.2014 р. за списком № 1 - 7 462,46 грн. та за списком № 2 - 2140,26 грн., оскільки ці вимоги були нараховані в ліквідаційній процедурі банкрута, що суперечить вимогам чинного законодавства.

05.12.2014 р. до господарського суду надійшло клопотання № 14704/10/16 від 02.12.2014р. Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу про розгляд 18.12.2014 р. (призначена дата розгляду заяв) без участі представника та задоволення кредиторських вимог Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу за період з 01.04.2014 р. по 30.09.2014р. на загальну суму 28815, 53 грн. та відповідно збільшеної суми кредиторських вимог станом на 01.10.2014 р. в сумі 427809,68 грн.

Приймаючи рішення про відхилення грошових вимог Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу на суму 4 024,08 грн. відповідно до заяви № 5661/10/16 від 30.04.2014 р. та на суму 412 620,95 грн. відповідно до заяви № 8214/10/16 від 02.07.2014 р., суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, послався на те, що вказана заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій виникла після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури стосовно боржника, а відповідно до ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Також судом першої інстанції було відхилено клопотання УПФУ № 14704/10/16 від 02.12.2014 про задоволення кредиторських вимог Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу за період з 01.04.2014 р. по 30.09.2014 р. на загальну суму 28815,53 грн та відповідно збільшеної суми кредиторських вимог станом на 01.10.2014 р. в сумі 427809,68 грн, з тих підстав, що відповідна заява Управління ПФУ з кредиторськими вимогами за період з 01.07.2014 р. по 30.09.2014 р. з доказами виникнення заборгованості до господарського суду Дніпропетровської області не направлялась.

Суд апеляційної інстанції погодився з такими висновками суду першої інстанції, зазначивши про їх законність та відповідність обставинам справи.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського кодексу України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Пунктом 11 Розділу X Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (в редакції Закону № 4212-VI від 22.12.2011 року (4212-17) ) передбачено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Оскільки боржник МПП "Вікам" постановою господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2013 визнаний банкрутом, положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються в редакції, що діє з 19.01.2013 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, у процедурах банкрутства боржника.

Згідно з частиною 1 статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" із дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції. Строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав, не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута. Вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Отже, частиною 1 статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено припинення виникнення поточних зобов'язань боржника зі сплати податків, зборів та обов'язкових платежів в ліквідаційній процедурі у справі про банкрутство.

У межах повноважень, визначених частиною 2 статті 41 вказаного Закону, ліквідатор заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими та заявлені кредитором у межах строку ліквідаційної процедури, передбаченого частиною 1 статті 37 Закону.

Поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства, за період після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора .

Капіталізація витрат на виплату і доставку відповідних пенсій чинним законодавством не передбачена. У ліквідаційній процедурі у встановлений Законом строк можуть бути заявлені лише ті вимоги щодо витрат на виплату і доставку відповідних пенсій, які виникли в процедурах розпорядження майном та санації, оскільки після визнання боржника банкрутом відповідні зобов'язання не виникають.

Отже, відповідно до норм ст. 38, ч. 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня визнання підприємства банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури працівників цього підприємства повідомляється про звільнення в установленому законом порядку, кошти на оплату праці не перераховуються, виплата заробітної плати припиняється, фонд оплати праці саме з метою оплати праці працівників з вказаного часу припиняє своє формування, а у банкрута не виникає жодних нових зобов'язань.

Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України в своїх постановах від 27.05.2014 року та від 13.05.2014 року у справі № 5021/321/12 та від 18.03.2014 року у справі № 6/108-09.

Згідно ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, грошові вимоги Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу до боржника Рогу відповідно до заяви № 5661/10/16 від 30.04.2014 р. складаються із заборгованості з відшкодування витрат на оплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.04.2014 р. по 30.04.2014 р. за списком № 1 у сумі 2962,76 грн., за списком № 2 - 1 061,32 грн.

Відповідно до заяви УПФУ № 8214/10/16 від 02.07.2014р. грошові вимоги, які також складаються із заборгованості з відшкодуванням фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій виникли за період з 01.05.2014 р. по 30.06.2014 р. за списком № 1 - в сумі 7 462,46 грн. та за списком № 2 - в сумі 2140,26 грн.

Отже, заявлені Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу грошові вимоги до боржника не пов'язані з його ліквідаційною процедурою.

Відхиляючи грошові вимоги Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу до боржника на суму 4 024,08 грн. відповідно до заяви № 5661/10/16 від 30.04.2014 р., які виникли за період з 01.04.2014 р. по 30.04.2014 р. та на суму 412 620,95 грн., які виникли за період з 01.05.2014 р. по 30.06.2014 р. відповідно до заяви № 8214/10/16 від 02.07.2014 р., суди попередніх інстанцій виходили з того, що ці вимоги не є поточними в розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) та не можуть бути включені до реєстру вимог кредиторів банкрута, оскільки виникли після визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури, а статтею 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що з моменту визнання боржника банкрутом в останнього не може виникати жодних додаткових зобов'язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, які безпосередньо пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури.

Крім цього, за результатом розгляду клопотання № 14704/10/16 від 02.12.2014 р. про задоволення кредиторських вимог Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу за період з 01.04.2014 р. по 30.09.2014 р. на загальну суму 28815, 53 грн. та відповідно збільшеної суми кредиторських вимог станом на 01.10.2014 р. в сумі 427809,68 грн., судом першої інстанції встановлено, що кредиторські вимоги Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу за період з 01.07.2014 р. по 30.09.2014 р. з доказами виникнення заборгованості до господарського суду Дніпропетровської області не направлялись.

Суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги посилання скаржника на надіслання до господарського суду заяви про визнання кредиторських вимог за період з 01.07.2014 р. по 30.09.2014 р. з доказами виникнення заборгованості, оскільки з наданого Управлінням реєстру відправлених листів від 02.10.2014 р., копії поштового повідомлення та інформації, отриманої із сайту Українського поштового зв'язку "Укрпошти" не вбачається, який саме документ був направлений на адресу господарського суду Дніпропетровської області.

У зв'язку з тим, що до заява з кредиторськими вимогами Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу за період з 01.07.2014 р. по 30.09.2014 р. з доказами виникнення заборгованості до суду першої інстанції не надходила, відсутні підстави для прийняття відповідного рішення щодо клопотання УПФУ за № 14704/10/16 від 02.12.2014 р.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій та вважає, що вони зроблені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи скаржника про необхідність застосування загальних норм пенсійного законодавства про відшкодування витрат на доставку та виплату пільгових пенсій спростовуються висновками судів про необхідність застосування щодо боржника, як юридичної особи, яка перебуває в ліквідаційній процедурі у банкрутстві, спеціальних норм законодавства про банкрутство, які регулюють виникнення зобов'язань у боржника в процедурі ліквідації.

Отже, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 та ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2014 прийняті у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства, тому підстави для їх скасування відсутні.