головуючого судді Гончарука П.А., судді Кондратової І.Д. (доповідач), судді Стратієнко Л.В., за участю представників сторін від позивача Чуловського В.В., Олійника В.А., від відповідача Римського А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 року у справі № 924/392/14 Господарського суду Хмельницької області за позовом Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" до Приватного підприємства "Енергокомплект" про визнання недійсним договору оренди частини підстанції ПС 110/10 кВта за зустрічним позовом Приватного підприємства "Енергокомплект" до Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" про зобов'язання укласти договір оренди частини підстанції ПС 110/10 кВ

У березні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Хмельницькобленерго" (надалі - ПАТ "Хмельницькобленерго") звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Приватного підприємства "Енергокомплект" (надалі - ПП "Енергокомплект") про визнання недійсним договору оренди частини підстанції ПС 110/10кв, який був визнаний укладеним постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.02.2014 року у справі № 924/1364/13.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що укладення цього договору без погодження уповноваженим органом суперечить п. 83 Положенню про закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 року № 921 (921-2008-п) (чинного на момент виникнення спірних правовідносин).

Заперечуючи проти позову відповідач звернувся із зустрічним позовом, в якому просило зобов'язати ПАТ "Хмельницькобленерго" укласти договір оренди частини підстанції ПС 110/10 кВ, яка знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Плишинська в редакції ПП "Енергокомплект", посилаючись те, що відповідач за зустрічним позовом, починаючи з 2010 року ухиляється від укладення договору, при цьому, експлуатує об'єкт оренди та отримує за це доходи.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 22.10.2014 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Димбовського В.В., суддів: Заярнюк І.В., Яроцького А.М.) в задоволенні первісних та зустрічних позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 року (колегія суддів у складі: головуючого судді Тимошенко О.М., суддів: Огороднік К.М., Коломис В.В.) рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.10.2014 року скасовано в частині відмови в зустрічному позові та прийнято нове рішення про задоволення зустрічних позовних вимог. Визнано укладеним договір оренди частини підстанції ПС 110/10 Кв "Міська" на умовах поданого ПП "Енергокомплект" проекту, з викладенням тексту договору. Присуджено до стягнення з ПАТ "Хмельницькобленерго" на користь ПП "Енергокомплект" 1863,54 грн витрат по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги.

У касаційній скарзі ПП "Енергокомплект" просить вказану постанову апеляційного господарського суду скасувати, як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

Вищий господарський суд України, перевіривши в межах вимог касаційної скарги (оскарження постанови в частині прийняття нового рішення про визнання укладеним договору оренди) фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.

У справі, яка переглядається, судами встановлено, що на балансі у ПП "Енергокомплект" знаходиться трансформатор ТДТН - 25000/110/35/н № 112658 є складовою нерухомої речі - підстанції 110/10 кВ "Міська" м. Шепетівка.

09.12.2009 року ПП "Енергокомплект" направило на адресу ПАТ "Хмельницькобленерго" примірник договору оренди частини підстанції 110/10 кВ "Міська" м. Шепетівка з додатками № 1 та № 2.

23.12.2009 року на засіданні тендерного комітету ПАТ "Хмельницькобленерго" було прийнято рішення про оголошення процедури закупівлі у одного учасника - ПП "Енергокомплект" послуг з оренди частини підстанції ПС 110/10кв "Міська". Мінекономіки відмовило у погодженні застосування процедури закупівлі в одного учасника (лист від 16.02.2010 року № 3305-26/113), в зв'язку з чим договір про закупівлю не був укладений.

Спір, пов'язаний з укладенням цього договору був переданий на вирішення суду.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 09.12.2013 року у справі № 924/1364/13, яке було залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 05.06.2014 року, було відмовлено в позові ПП "Енергокомплект" до ПАТ "Хмельницькобленерго" про визнання укладеним договору оренди, починаючи з 01.02.2010 року та стягнення боргу по орендній платі в розмірі 102494,00 грн за період з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року. Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд касаційної інстанції, виходив із того, що ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України не передбачено такого способу захисту цивільних прав, який обрав позивач, - визнання договору укладеним з конкретної дати.

Зі змісту ч. 2 ст. 16 ЦК України вбачається, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

ПП "Енергокомплект", звертаючись із зустрічним позовом про зобов'язання укласти договір оренди в його редакції, в обґрунтування своїх вимог посилалось на приписи ч. 2 ст. 20, ст. 187 ГК України та положення пункту 1.11 Правил користування електричною енергією (далі - Правила), затвердженими постановою НКРЕ України від 31.07.1996 року N 28 (z0417-96) , у редакції постанови від 17.10.2005 року N 910 (z1399-05) .

Ухвалюючи рішення у цій справі, суд першої інстанції дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позову про зобов'язання укласти договір в редакції позивача від 01.10.2009 року, зважаючи на факти, встановлені рішенням суду в іншій справі № 924/1364/13 щодо недосягнення згоди з усіх істотних умов спірного договору оренди, а також з огляду на те, що п. 83 Положення про закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 року № 921 (921-2008-п) (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), було передбачено, що процедура закупівлі в одного учасника застосовується замовником після погодження уповноваженим органом у встановленому ним порядку. Проте, Мінекономіки відмовило в погодженні процедури закупівлі в одного учасника.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про спонукання укласти договір, суд апеляційної інстанції, керуючись ст.ст. 179, 181, 187 ГК України, ст.ст. 638, 640 ЦК України та п. 1.11 постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 року № 910 "Про внесення змін до Правил користування електричною енергією" (z1399-05) , дійшов висновку, що договір оренди частини підстанції ПС 110/10 Кв "Міська" слід вважати укладеним на умовах проекту, поданого позивачем за зустрічним позовом, з моменту набрання чинності постанови суду, оскільки спірний договір відповідає вимогам чинного законодавства, містить всі істотні умови, необхідні для договорів даного типу, ПАТ "Хмельницькобленерго" безпідставно ухиляється від цього договору. Одночасно, суд апеляційної інстанції вказав, що на момент заявлення зустрічного позову відповідно до ст. 4 Закону України "Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності" здійснення закупівель без застосування процедур, передбачених Законом України "Про здійснення державних закупівель" (1197-18) та цим Законом, замовник здійснює закупівлі товарів, робіт та послуг за рахунок власних коштів за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) не перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - не перевищує 5 мільйонів гривень.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України.

Офіційне тлумачення вказаного положення Конституції України (254к/96-ВР) міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 (v001p710-99) , відповідно до пункту 2 якого дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності й припиняється втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

У справі, яка переглядається, судами встановлено, що проект договору був надісланий в грудні 2009 року. Переддоговірний спір щодо договору оренди між сторонами виник в 2010 році після відмови Мінекономіки в погоджені процедури закупівлі в одного учасника. Отже, питання про зобов'язання укласти договір на умовах цього проекту повинно вирішуватися на підставі нормативно-правових актів, які були чинними на час виникнення цих правовідносин.

Суд апеляційної інстанції, визнавши укладеним договір в редакції проекту позивача від 01.10.2009 року, неправильно застосував положення Закону України "Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності" (4851-17) , що набрав чинності 17.06.2012 року.

У справі, яка переглядається, правовідносини, що виникли з приводу укладання договору оренди відповідно до проекту від 01.10.2009 року, регулювалися нормами Положення про закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 року № 921 (921-2008-п) , пункт 83 якого передбачав можливість укладення договору лише після погодження уповноваженим органом у встановленому ним порядку. Відсутність такого погодження унеможливлює задоволення позову про спонукання укладання спірного договору за рішенням суду. Саме з таких міркувань виходив суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову.

За таких обставин, постанова суду апеляційної інстанції, що ґрунтується на неправильному застосуванню норм матеріального права, підлягає скасуванню на підставі ч. 1 ст. 111-10 ГПК України, а законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції рішення - залишенню в силі.

Судовий збір покладається на ПП "Енергокомплект".

Керуючись ст. ст. 49, 111-5, 111-7, п. 6 ст. 111-9, ч. 1 ст. 111-10, ст. 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 року скасувати, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.10.2014 року у справі № 924/392/14 залишити в силі.

Стягнути з Приватного підприємства "Енергокомплект" (29000, м. Хмельницький, вул. Старокостянтинівське шосе, 20, код 30145613) на користь Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" (29016, м. Хмельницький, вул. Храновського, 11а, код 22767506) 852,60 грн судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.