Полякова Б.М. - головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є., розглянувши касаційні скарги 1.Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Суми 2. Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром", м. Суми на постанову та рішення від 12.01.2015 Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 господарського суду Сумської області у справі № 920/1463/14 господарського суду Сумської області

за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Суми до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром", м. Суми про стягнення 2 052 315,20 грн.

в судовому засіданні взяв участь представник:

ПАТ "Сумихімпром" - Лебедюк Ю.А., довір.

Рішенням господарського суду Сумської області від 20.10.2014 (суддя - Левченко П.І.) у справі № 920/1463/14 позовні вимоги Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Фонд, Позивач) до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" (далі - ПАТ "Сумихімпром", Відповідач) про стягнення 2 052 315 грн. 20 коп. задоволено частково: стягнуто з Відповідача на користь Позивача адміністративно-господарські санкції в сумі 148 680 грн. 00 коп., в іншій частині позовних вимог позивача відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись частково із вказаним рішенням суду, Відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Сумської області від 20.10.2014 в частині стягнення з ПАТ "Сумихімпром" на користь Фонду 148 680 грн. 00 грн. адміністративно-господарських санкцій та прийняти нове рішення, яким відмовити Позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2015 (головуючий суддя - Здоровко Л.М., судді: Гетьман Р.А., Плахов О.В.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення господарського суду Сумської області від 20.10.2014 - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, Фонд звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 20.10.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2015 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

ПАТ "Сумихімпром" також звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 20.10.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2015 в частині стягнення з Відповідача на користь Фонду 148 680 грн. 00 коп. санкцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Касаційні скарги мотивовані порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, ч.1 ст. 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 17, 18-1, 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", а також норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представника Відповідача, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Фонд звернувся до господарського суду з позовом до ПАТ "Сумихімпром" про стягнення з Відповідача адміністративно-господарських санкцій у розмірі 2 044 342 грн. 00 коп. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 7 972 грн. 90 коп. на тій підставі, що за 55 робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, Відповідач до 16.04.2014 повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2013 році.

В обґрунтування своїх заперечень проти позову Відповідач посилається на те, що ним вжито всіх необхідних заходів для недопущення господарського правопорушення, вина ПАТ "Сумихімпром" відсутня, у зв'язку з чим немає підстав для застосування адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць та нарахування пені.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення з Відповідача 148 680 грн. 00 коп. адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2013 році, суд першої інстанції зазначив, що ПАТ "Сумихімпром" не вжито усіх необхідних заходів щодо працевлаштування чотирьох інвалідів, які до нього звернулись. Разом з тим, відмовляючи в іншій частині позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування; незайнятість необхідної кількості робочих місць для інвалідів виникла не з вини Відповідача, тому на нього не може бути покладена відповідальність через відсутність у діях Відповідача складу правопорушення.

Апеляційним судом вказані висновки суду першої інстанції були підтримані у повному обсязі.

Заперечуючи наведені висновки судів, Фонд зазначає, що Відповідачем в порушення ч.1 ст. 218 ГК України не було вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення щодо працевлаштування інвалідів, відтак останній повинен сплатити адміністративно - господарські санкції за не створення 55 робочих місць для працевлаштування інвалідів.

ПАТ "Сумихімпром" в своїх запереченнях також послалося на те, що у відмові Безкровній Т.І, Берестовській Н.Б., Костюченко Л.В. та Ругаль С.В. в працевлаштуванні не вбачається складу правопорушення, оскільки Відповідачем було вжито всіх заходів для недопущення господарського правопорушення, а відтак, відсутні підстави для застосування до ПАТ "Сумихімпром" адміністративно-господарських санкцій у розмірі 148 680, 00 грн.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із викладеними запереченнями заявників касаційних скарг, оскільки вони суперечать встановленим судами обставинам справи і вимогам законодавства.

Відповідно до норм ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу ПАТ "Сумихімпром" у 2013 році становила 4 787 особи, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 136 осіб, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону, становить 191 особа (звіт форми 10-ПI про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік).

Згідно штатного розпису керівників, спеціалістів, службовців та робітників ПАТ "Сумихімпром" для працевлаштування інвалідів, затвердженого 28.12.2012, на ПАТ "Сумихімпром" в період з 01.01.2013 по 31.12.2013 створено 200 робочих місць для працевлаштування інвалідів за різними спеціальностями.

Відповідно до вимог ст. 18 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць.

Забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості ( ч. 1 ст. 18 Закону).

Частиною 1 ст. 20 Закону встановлена відповідальність у формі адміністративно-господарських санкцій за меншу середньооблікову чисельність працюючих інвалідів, ніж це установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону.

Згідно з пунктом 6 ст. 7 зазначеного Закону, підбір підходящої роботи для інвалідів здійснюється відповідно до їхніх професійних навичок, знань, рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та з урахуванням побажань інваліда.

Абз. 4 п. 2 ст. 19 Закону України "Про зайнятість населення" визначено право державної служби зайнятості направляти для працевлаштування на підприємства, в установи і організації всіх форм власності при наявності там вільних робочих місць (вакантних посад) інвалідів, які звертаються до служби зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної підготовки та рекомендацій МСЕК, наявних у них кваліфікації і знань та з урахуванням їх побажань.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до листа Сумського міського центру зайнятості № 07/2184 від 02.10.2014, у 2013 році Сумським міським центром зайнятості на заявлені Відповідачем вакансії направлялись 17 осіб, з яких 5 - працевлаштовані за виданими направленнями, 7 - відмовились від запропонованих вакансій.

Однак, при цьому, як встановлено судами попередніх інстанцій, 5 особам роботодавцем (відповідачем у справі) відмовлено у працевлаштуванні.

Зокрема, Чеховському М.М. (слюсар - інструментальник), який направлявся для працевлаштування не на спеціально створене робоче місце для особи з інвалідністю, у зв'язку з тим, що зазначена професія не заявлена як вакансія, оскільки не атестована як робоче місце для інваліда (від інших пропозицій по працевлаштуванню Чеховський М.М. відмовився).

Разом з тим, з матеріалами справи підтверджується, що ПАТ "Сумихімпром" 4 особам з інвалідністю було відмовлено у працевлаштуванні у зв'язку з невідповідністю вимогам роботодавця (Безкровній Т.І, Берестовській Н.Б., Костюченко Л.В.) та у зв'язку з зайнятістю посади (Ругаль С.В.). Проте, судами встановлено, що зазначені особи були направлені саме на заявлені Відповідачем вакантні місця, створені для працевлаштування інвалідів (0,5 ставки, за спеціальностями: діловод, оператор комп'ютерного набору, підсобний робітник, прибиральник службових приміщень; умови праці - нормальні).

За приписами ст.ст. 2, 17 Закону, дискримінація за ознакою інвалідності забороняється, та відмова в укладенні трудового договору з мотивів інвалідності не допускається.

Виходячи з аналізу норм Закону (875-12) , колегія суддів зауважує, що відповідальність підприємства може наступити, зокрема, у разі відмови у працевлаштуванні інвалідів у кількості відповідно до встановлених нормативів. Відмова у працевлаштуванні є доказом того, що підприємство не забезпечило нормативу робочих місць.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про те, що, оскільки Відповідачем, в порушення вимог ст.ст. 17, 18 Закону, не вжито усіх залежних від нього заходів щодо працевлаштування 4 інвалідів, які до нього звернулися (Безкровної Т.І, Берестовської Н.Б., Костюченко Л.В. та Ругаль С.В.), зокрема, безпідставно відмовлено в працевлаштуванні, позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 148 680 грн. 00 коп. (37 170 грн. 00 коп. х 4) адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2013 році є обґрунтованими.

Окрім того, суд касаційної інстанції підтримує висновки судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову в іншій його частині, виходячи з наступного.

Ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно зі статтею 181 Закону пошук підходящої роботи для інваліда відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань здійснює державна служба зайнятості.

У зв'язку з цим, касаційний суд погоджується з правомірним висновком судів попередніх інстанцій про те, що обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.

Таку правову позицію неодноразово висловлював Верховний Суд України, зокрема, у постановах від 02.04.2013 у справі № 21-95а13 та від 16.04.2014 у справі № 21-81а13.

В ході розгляду справи судами було встановлено, що впродовж 2013 року Відповідач повідомляв Сумський міський центр зайнятості про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів шляхом подачі звітів форми № 3-ПН. Також, Відповідачем у 2013 році додатково подавалась інформація про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів до інших органів та громадських організацій інвалідів, що підтверджується матеріалами справи.

Колегія суддів зазначає, що у даній частині позовних вимог Відповідач належним чином виконував покладені на нього Законом обов'язки з працевлаштування інвалідів на створених робочих місцях, але через відсутність осіб з інвалідністю норматив залишився частково не виконаним.

Отже, у зв'язку з тим, що Відповідач у зазначеній частині вимог Фонду вжив усіх залежних від нього заходів щодо утворення робочих місць для працевлаштування інвалідів, він не може бути притягнений до відповідальності за ненаправлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування, відсутність у населеному пункті за місцем знаходження ПАТ "Сумихімпром" осіб з інвалідністю, які бажають працевлаштуватись.

Відмовляючи в позові в частині стягнення з Відповідача пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 7 972 грн. 90 коп. за період з 16.04.2014 по 28.04.2014, судами правомірно зазначено, що оскільки ухвалою господарського суду Сумської області від 24.10.2011 порушено провадження у справі № 5021/2509/2011 за заявою ТОВ "Компанія з управління активами "Промислові інвестиції" про банкрутство ПАТ "Сумихімпром" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, то в силу приписів ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено загальну заборону на нарахування штрафу і пені протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, виходячи з аналізу наведених норм та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів погоджується з обґрунтованими висновками судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.

Доводи Фонду та ПАТ "Сумихімпром", викладені в касаційних скаргах, зводяться до тлумачень обставин справи та норм законодавства на свою користь, не спростовують правомірних висновків господарських судів попередніх інстанцій, а тому оскаржувані рішення та постанова підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст. ст. 2, 17- 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", ст. 19 Закону України "Про зайнятість населення", ст. 218 Господарського кодексу України ст.ст. 107, 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

1. Касаційні скарги Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів та Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" залишити без задоволення.