Божок В.С. - головуючого, Коробенка Г.П., Сибіги О.М. перевіривши матеріали касаційної скарги заступника прокурора м. Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 у справі господарського суду м. Києва за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі: 1) Фонду державного майна України 2) Міністерства охорони здоров'я України до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс "Глорія"; 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Кармен-Інвест"; 3) приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 3 Федерація професійних спілок України про визнання недійсним договору та витребування майна в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача: прокурор відділу Генеральної прокуратури України Гудименко Ю.В., посв.№ 014715 від 21.01.2013; 1) не з'явились; 2) Мовіле О.С. - дов. № 14.02/27 від 29.12.2014; від відповідачів: 1) Бабич О.М. - дов. б/н від 20.08.2014; 2) не з'явились; 3) Котік О.С. - дов. № 26-12/5 від 26.12.2014; від третьої особи: не з'явились; від Генеральної прокуратури України: прокурор відділу Гудименко Ю.В., посв. № 014715 від 21.01.2013;

Рішенням від 08.04.2013 господарського суду міста Києва (судді: Балац С.В. - головуючий, Привалов А.І., Чинчин О.В.) позов задоволено частково.

Визнано право власності держави в особі Фонду державного майна України на майновий комплекс - санаторій, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червонофлотська, 9, загальною площею 6 259,20 кв. м та вартістю 6 350 000,00 грн.

Визнано недійсним із моменту укладення договір № 8000109/2004-20 купівлі-продажу майнового комплексу, за адресою: м. Київ, вул. Червонофлотська, 9, укладеного 25.05.2004 ЗАТ "Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та ТОВ "Кармен-Інвест".

Витребувано у власність держави в особі Фонду державного майна України із незаконного володіння ТОВ "ГК "Глорія" майновий комплекс - санаторій, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червонофлотська, 9. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою від 13.05.2014 Київського апеляційного господарського суду (судді: Тищенко А.І. - головуючий, Михальська Ю.Б., Федорчук Р.В.) рішення від 08.04.2013 господарського суду м. Києва частково скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою від 30.07.2014 Вищого господарського суду України (судді: Прокопанич Г.К. - головуючий, Євсіков О.О., Мирошниченко С.В.) постанову від 13.05.2014 Київського апеляційного господарського суду залишено без змін з підстав того, що право власності у ТОВ "Готельний комплекс "Глорія" виникло на законних підставах, зокрема з договору купівлі-продажу.

Постановою від 04.02.2015 Верховного суду України скасовано постанову від 30.07.2014 Вищого господарського суду України, а справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції, з тих підстав, що спірне майно перебувало у державній власності і могло бути відчужене виключно за згодою власника.

Колегія суддів, при новому розгляді справи, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити.

Статтею 111-28 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відповідно ст.ст. 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування згаданими судами норм матеріального чи процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами встановлено, що рішенням загальних зборів ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" від 17.09.2003 за №1/1 (протокол № 1) "Про відчуження майна, ЗАТ "Укрпрофоздоровниця"" вирішено дозволити продаж основних фондів ДП "Санаторій імені Першого Травня", розташованого за адресою: м. Київ, вул. Червонофлотська, 9 та укласти договори купівлі-продажу зазначеного майна.

23.12.2003 Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі наказу "Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна" № 1475-В від 22.12.2003 видано свідоцтво серії МК № 010008029 про право власності ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" на майновий комплекс - санаторій за адресою: м. Київ, вул. Червонофлотська, 9, загальною площею 6 263,10 кв. м.

На виконання вказаного вище рішення загальних зборів 25.05.2004 ЗАТ "Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (продавець) та ТОВ "Кармен-Інвест" (покупець) уклали договір купівлі-продажу № 8000109/2004-20, відповідно якого ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" продало ТОВ "Кармен-Інвест" майновий комплекс, розташований за адресою: м. Київ, вул. Червонофлотська, 9, загальною площею 6 263,10 кв. м.

Як встановлено господарськими судами у подальшому спірне майно неодноразово відчужувалося. Останнім власником спірного нерухомого майна є ТОВ "Готельний комплекс "Глорія", яке на підставі договору купівлі-продажу від 29.08.2008 придбало майновий комплекс у ТОВ "Комерційна компанія".

Відповідно постанови Ради Міністрів Української РСР № 606 від 23.04.1960 "Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР" (606-60-п) усі діючі госпрозрахункові санаторії, будинки відпочинку та пансіонати Міністерства охорони здоров'я зобов'язані були передати у строк до 01.05.1960 Українській республіканській раді профспілок із метою подальшого поліпшення організації відпочинку і санаторно-курортного обслуговування трудящих і підвищення ролі профспілок. Згідно п. 2 даної постанови № 606 (606-60-п) майно передавалося профспілковим організаціям у відання.

В додатку № 1 до вказаної вище постанови, а саме - Переліку санаторіїв, будинків відпочинку і пансіонатів, що передаються Українській республіканській раді профспілок Міністерством охорони здоров'я УРСР, в тому числі значиться майновий комплекс-санаторій "Санаторій ім. Першого Травня", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.Червонофлотська, 9.

Указом Президії Верховної Ради України № 1452-XII від 30.08.1991 "Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави" (1452-12) та Законом України № 1540-ХІІ від 10.09.1991 "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" (1540-12) майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташовані на території України, є державною власністю України.

Постановою Верховної Ради Української РСР № 506 від 29.11.1990 "Про захист суверенних прав власності Української РСР" (506-12) введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності та власника державного майна до введення у дію Закону Української РСР про роздержавлення майна.

Правонаступником Української республіканської Ради профспілок після розпаду Союзу РСР стала рада Федерації незалежних профспілок України, а у подальшому - Федерація професійних спілок України, що діяла за загальним статутом профспілок СРСР та мала статус загальносоюзної громадської організації.

Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної Ради народних депутатів м.Києва № 971 від 23.12.1991 зареєстровано ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" як підприємство, що є правонаступником Української республіканської ради по управлінню курортами профспілок, оздоровниць і господарств, об'єднань санаторно-курортних закладів профспілок України і створене на майні засновників Федерації професійних спілок України та Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності.

На підставі наведених норм законодавства вбачається, що передача майнових комплексів у відання профспілкової організації та наступна передача його до статутного фонду ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", не мали наслідку зміни форми власності переданого майна, що залишилося державним. Постановою Верховної Ради України від 10.04.1992 "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" (2268-12) передбачено, що майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій, до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР передані тимчасово Фонду державного майна України.

Щодо майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР у зв'язку із законодавчою невизначеністю правонаступників такого майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР та з метою його збереження в інтересах громадян України, то Верховна Рада України постановою № 3943-XII від 04.11.1994 встановила, що тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.

Відповідно до Тимчасового положення про Фонд державного майна України та Закону України "Про Фонд державного майна України" (4107-17) , з прийняттям якого наведене положення втратило чинність, Фонд державного майна України є державним органом, який здійснює державну політику в сфері приватизації державного майна.

Господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що спірне майно є державною власністю, уповноваженим органом управління якого є Фонд державного майна України, та яке вибуло з володіння держави поза її волею і з порушенням наведених норм законодавства.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарським судом м. Києва дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому рішення суду відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для його скасування немає.

Відповідно ч.3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, а немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня календарного року. При поданні касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 70% ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50% ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

За п. 3 ст. 6 вказаного Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового і немайнового характеру. Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п.6 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову від 13.05.2014 Київського апеляційного господарського суду зі справи № 52/250-45/540-2012 скасувати.

Рішення від 08.04.2013 господарського суду м. Києва зі справи № 52/250-45/540-2012 залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс "Глорія" в дохід Державного бюджету України 12748,40 (дванадцять тисяч сімсот сорок вісім грн. 40 коп.) судового збору за перегляд справи у касаційному порядку.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кармен-Інвест" в дохід Державного бюджету України 12748,40 (дванадцять тисяч сімсот сорок вісім грн. 40 коп.) судового збору за перегляд справи у касаційному порядку.

Стягнути з приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" в дохід Державного бюджету України 12748,40 (дванадцять тисяч сімсот сорок вісім грн. 40 коп.) судового збору за перегляд справи у касаційному порядку.