розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Старт Київ" та Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2014

та на рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2014

у справі № 910/11224/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Старт Київ"

до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум"

про розірвання договору та стягнення 537 373,28 грн.

У червні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Старт Київ" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" про розірвання договору банківського рахунку № 3-21103/243513 від 04.12.2012 та стягнення з відповідача 537 373,28 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.10.2014 (колегія суддів у складі: суддя Ярмак О.М. - головуючий, судді Літвінова М.Є., Сташків Р.Б.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 (колегія суддів у складі: суддя Станік С.Р. - головуючий, судді Корсакова Г.В., Сулім В.В.), позов задоволено частково. Розірвано договір банківського рахунку № 3-21103/243513 від 04.12.2012. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 28.10.2014, постанову апеляційного суду від 17.12.2014 в частині відмови у задоволенні позовних щодо стягнення з відповідача на користь позивача 537 373,28 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування касаційної скарги позивач стверджує, що судами при прийнятті оскаржуваних рішень порушено вимоги ст.ст. 1089, 1090 ЦК України, ч. 1 ст. 1, ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

У касаційній скарзі ПАТ "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 28.10.2014, постанову апеляційного суду від 17.12.2014 в частині задоволення позовних вимог щодо розірвання договору банківського рахунку та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування касаційної скарги відповідач стверджує, що судами при прийнятті оскаржуваних рішень порушено вимоги ч. 3 ст. 1075 ЦК України, ч. 5 ст. 36, ч. 3 ст. 46, ч. 4 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", п. 20.6 постанови Правління Національного банку України № 492 від 12.11.2003 "Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах" (z1172-03) .

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційні скарги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з такого.

Суди попередніх інстанцій, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності встановили наступне:

- 04.12.2012 сторонами у справі укладено договір банківського рахунку № 3-21103/243513, відповідно до умов якого відповідач відкриває позивачу поточний/і рахунок/ки для здійснення розрахунково-касових операцій та зберігання коштів на ньому;

- згідно з п. 1.2 договору банківського рахунку дія цього договору поширюється на поточні рахунки, що відкриті відповідачем позивачу в національній/іноземній валютах/банківських металах та у тому числі на поточні рахунки за спеціальним режимом їх використання;

- умовами п. 2.5 договору банківського рахунку № 3-21103/243513 від 04.12.2012 сторони погодили, що операції за розрахунковими документами, які надійшли від клієнта протягом операційного часу, здійснюються банком в день надходження цих документів. Операції за розрахунковими документами, які надійшли після закінчення операційного часу, банк виконує не пізніше наступного робочого дня;

- згідно з п. 3.2.1 договору банківського рахунку № 3-21103/243513 від 04.12.2012 клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку, дотримуючись вимог чинного законодавства;

- відповідно до п. 6.4 договору банківського рахунку ТОВ "Старт Київ" має право в будь-який час подати заяву про закриття рахунку, оформленого згідно з чинним законодавством України;

- позивачем було подано через систему "Клієнт-Банк" відповідачу для виконання наступні платіжні доручення для перерахування коштів своїм контрагентам: № 46 від 11.03.2014 на суму 8 352,65 грн., № 47 від 11.03.2014 на суму 5 340,00 грн., № 48 від 12.03.2014 на суму 10 000,00 грн. № 50 від 14.03.2014 на суму 5000,16 грн., № 51 від 14.03.2014 на суму 1 099,80 грн., № 52 від 27.03.2014 на суму 8 352,65 грн.;

- переказ грошових коштів відповідачем проведений не був, а 01.04.2014 відповідач листом № 494/1103 повідомив позивача про запровадження в ПАТ "Банк Форум" тимчасової адміністрації з 14.03.2014 та, посилаючись на п. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" зазначив, що платежі з рахунків банком здійснюватися не будуть;

- 18.04.2014 позивач звернувся до відповідача із заявою про закриття рахунку № 26001300243513 та просив залишок коштів перерахувати на інший банківський рахунок позивача;

- листом № 1794/32 від 05.05.2014 уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" повідомила позивача про неможливість закриття рахунку внаслідок запровадження в ПАТ "Банк Форум" тимчасової адміністрації;

- відповідно до банківської виписки ПАТ "Банк Форум" станом на 19.05.2014 на рахунку № 26001300243513 позивача обліковуються грошові кошти на загальну суму 537 373,28 грн.

Враховуючи викладені обставини, позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору банківського рахунку № 3-21103/243513 від 04.12.2012 та стягнення з відповідача на користь позивача 537 373,28 грн., які залишилися на його рахунку в ПАТ "Банк Форум".

Розглядаючи вказані позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій встановили також, що на час звернення позивача з позовом у даній справі рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 14.03.2014 № 14 "Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації" у ПАТ "Банк Форум" запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 14.03.2014 по 13.06.2014.

В подальшому, рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16.06.2014 № 49 "Про початок ліквідації ПАТ "Банк Форум" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію" на підставі постанови Правління Національного банку України від 13.06.2014 № 355 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Форум" вирішено розпочати ліквідацію ПАТ "Банк Форум" відповідно до плану врегулювання з 16.06.2014.

Отже, позивач звернувся з позовом про розірвання договору банківського рахунку та повернення залишку грошових коштів під час запровадження тимчасової адміністрації і відкликання у ПАТ "Банк Форум" банківської ліцензії та початку процедури ліквідації.

Згідно приписів ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правові наслідки розірвання договору визначені в частинах 2, 3 ст. 653 ЦК України, згідно яких у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються; у разі розірвання договору зобов'язання припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором.

Положеннями ч. 1 ст. 1075 ЦК України передбачено, що договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта у будь-який час. Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

У відповідності до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 6.3. позивач має право в будь-який час подати заяву про закриття рахунку, оформлену згідно з чинним законодавством України.

Як встановлено господарськими судами, 18.04.2014 позивач звернувся до відповідача із заявою про закриття рахунку № 26001300243513.

Згідно з ч. 5 ст. 188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається змінений або розірваний з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Задовольняючи позовні вимоги в частині розірвання укладеного сторонами договору банківського рахунку, місцевий господарський суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, врахував вказані положення цивільного законодавства та умови договору, якими передбачено право клієнта в будь-який час подати заяву про закриття рахунку, що, в свою чергу, є підставою для розірвання договору банківського рахунку.

Отже, судом першої інстанції правомірно задоволені вимоги позивача про розірвання договору.

Доводи відповідача про те, що договір банківського рахунку № 3-21103/243513 від 04.12.2012 не може бути розірвано у зв'язку з тим, що закриття рахунку та видача клієнту залишку грошових коштів є однією нероздільною операцією, правомірно не взято до уваги судом апеляційної інстанції з огляду на те, що право позивача на розірвання договору в будь-який час передбачено як положеннями чинного законодавства України так і умовами договору банківського рахунку № 3-21103/243513 від 04.12.2012.

Також Вищий господарський суд України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що вимога позивача про розірвання договору банківського рахунку № 3-21103/243513 від 04.12.2012 є вимогою немайнового характеру, що не позбавляє позивача права звернутися до суду з відповідною позовною вимогою поза межами порядку, визначеного Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) .

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 537 373,28 грн., які залишилися на його рахунку в ПАТ "Банк Форум", Вищий господарський суд України виходить з наступного:

Статтею 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Отже, клієнт за договором банківського рахунка є кредитором банку з майновими вимогами щодо розпорядження грошовими коштами, які знаходяться на його рахунку, тоді як банк є боржником за зобов'язаннями щодо здійснення розрахунково-касового обслуговування відкритого у нього рахунка, володільцем якого є клієнт.

Відповідно до ст. 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Відповідно до ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів належить до банківських послуг, які банк має право здійснювати на підставі банківської ліцензії.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , який є спеціальним законом у даних правовідносинах.

Статтею 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яким встановлюються повноваження, порядок виплати Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, врегульовані наслідки запровадження щодо банку тимчасової адміністрації.

Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", обмеження, встановлене п. 1 ч. 5 цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Згідно з положеннями ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань, є кредитором банку.

Відтак, після запровадження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб тимчасової адміністрації стосовно неплатоспроможного банку з метою виведення його з ринку та в подальшому відкликання Національним банком України банківської ліцензії та переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів банку здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) .

Частиною 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що з дня призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, зокрема, банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

Згідно з пунктом 20.9. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 492 від 12.11.2003 (z1172-03) (зі змінами та доповненнями), після прийняття Національним банком рішення про відкликання в банку банківської ліцензії (власником банку рішення про ліквідацію банку) і призначення ліквідатора поточні та вкладні (депозитні) рахунки клієнтів закриваються ліквідатором банку.

Відповідно до ч. 3 ст. 1075 ЦК України, залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

При цьому, задоволення вимог окремих кредиторів поза межами процедури ліквідації банку порушує в цілому баланс інтересів кредиторів банку та не узгоджується з положеннями Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , якими передбачено, що під час ліквідаційної процедури неплатоспроможного банку визначається загальна сума його заборгованості перед кредиторами (пасив), формується ліквідаційна маса банку (актив) та здійснюється її реалізація з подальшим спрямуванням коштів, одержаних від продажу майна банку, на погашення акцептованих (визнаних) вимог кредиторів в порядку черговості відповідно до статті 52 цього Закону.

Крім того, як вбачається з наявних матеріалів справи, 25.06.2014 позивач звернувся до ліквідатору банку із заявою від 24.06.2014 про визнання його кредитором, в якій просив включити його до реєстру кредиторів з майновими вимогами у розмірі 537 373,28 грн.

Отже, позивач визнав себе кредитором банку на суму, яка є предметом спору у даній справі, що відповідає вимогам чинного законодавства України в частині процедури задоволення вимог кредиторів банківської установи, яка перебуває в процедурі ліквідації.

Враховуючи викладені обставини справи, Вищий господарський суд України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 537 373,28 грн., оскільки у спірних правовідносинах позивач виступає кредитором, а відповідач - боржником, тоді як позивач звернувся до відповідача з проханням здійснити переказ грошових коштів в період запровадження в ньому тимчасової адміністрації, виконання зазначеної операції обмежувалось повноваженнями ПАТ "Банк Форум", передбаченими п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Крім того, під час вирішення даного спору судом першої інстанції у відповідача 13.06.2014 відкликано банківську ліцензію, тоді як без банківської ліцензії відповідач не має право здійснювати банківську діяльність, в тому числі і здійснювати розрахункове-касове обслуговування клієнтів з переказу коштів на рахунки клієнтів, які відкриті в інших банківських установах, а також беручи до уваги, що 25.06.2014 позивач звернувся до ліквідатору банку із заявою від 24.06.2014 про визнання його кредитором, господарські суди дійшли правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову у вказаній частині.

З огляду на викладене, а також враховуючи приписи Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , господарський суд апеляційної інстанції правомірно не взяв до уваги посилання позивача на те, що платіжні доручення № 46 від 11.03.2014, № 47 від 11.03.2014 та № 48 від 12.03.2014 на перерахування грошових коштів своїм контрагентам були подані ним ще до запровадження у відповідача тимчасової адміністрації, однак операція по переказу грошових коштів за наведеними платіжними дорученнями банком не була здійснена всупереч умовам договору банківського рахунку № 3-21103/243513 від 04.12.2012 та приписам чинного законодавства України.

Вищий господарський суд України вважає за необхідне зазначити про те, що відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

При цьому, п. 8.4 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Крім того, як правомірно зазначено господарським судом апеляційної інстанції, за несвоєчасне списання з вини відповідача коштів з рахунку позивача як договором (п. 5.1 банківського рахунку № 3-21103/243513 від 04.12.2012) так і законодавством (п. 32.2. ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (2346-14) ) передбачена відповідальність у вигляді сплати пені.

Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, Вищий господарський суд України вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами, на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Старт Київ" залишити без задоволення.