Божок В.С. - головуючого, Коробенка Г.П., Сибіги О.М. перевіривши матеріали касаційної скарги Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 у справі господарського суду Сумської області за позовом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта" до Управління майна комунальної власності Сумської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Ікс-Прес" про спонукання укласти договір в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача: Мєльнік О.В. - дов. № 15 від 06.01.2015; від відповідача: Ромась І.М. - дов. № 23.01-27/39 від 01.12.2014; від третьої особи: не з'явились;

Рішенням від 06.08.2014 господарського суду Сумської області (судді: Котельницька В.Л. - головуючий, Жерьобкіна Є.А., Заєць С.В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою від 04.11.2014 Харківського апеляційного господарського суду (судді: Гетьман Р.А. - головуючий, Бородіна Л.І., Плахов О.В.,) рішення від 06.08.2014 господарського суду Сумської області залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що УДППЗ "Укрпошта" використовуватиме приміщення по вул.Супруна, 9 у м. Суми на площі 21,0 м. кв. за цільовим призначенням та розповсюдженням періодичних видань в обсягах відповідно до вимог Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" (540/97-ВР) .

Не погоджуючись з судовими рішеннями УДППЗ "Укрпошта" в особі Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що судами порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 35, 43 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник в касаційній скарзі вказує, що він має право користуватись приміщенням зі сплатою орендної плати в порядку та з розміром, встановленому для бюджетних установ згідно ч.3 ст. 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів".

Інші учасники судового процесу не скористались правом, наданим ст. 111-2 Господарського процесуального кодексу України, відзиви на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України на момент прийняття постанови у справі не надали.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Господарськими судами встановлено, що 18.11.2013 листом № 13-11-325 УДППЗ "Укрпошта" в особі Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта" звернулося до Управління майна комунальної власності Сумської міської ради з проханням надати йому в оренду нежитлове приміщення на першому поверсі, що знаходиться за адресою: м.Суми, вул. Супруна, 9, площею 21,0 м. кв., яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Суми, без проведення конкурсу із встановленням річного розміру орендної плати в розмірі 1 грн. До листа позивач додав підписаний ним проект договору оренди.

03.12.2013 Управління майна комунальної власності Сумської міської ради листом № 09.01-16/3801 відмовило у надані в оренду зазначеного нежитлового приміщення з підстав того, що запропонований проект договору оренди не відповідає типовому договору в частині визначення розміру орендної плати; заявником не надано орендодавцеві рішення Сумської міської ради про застосування відносно нього орендної ставки у розмірі 1 грн. на рік; проект договору не відповідає вимогам в частині наявності в ньому інформації, щодо істотних умов договору оренди майна комунальної власності, порядку визначення вартості та порядку його нарахування.

Отже, предметом спору в даній справі є вимога УДППЗ "Укрпрошта" в особі Сумської дирекції УДППЗ "Укрпрошта" до Управління майном комунальної власності Сумської міської ради про спонукання укласти договір оренди нежитлового приміщення, розташованого на 1 поверсі приміщення, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Супруна, 9, площею 21 м.кв. з орендною платою 1,00 грн., з терміном дії договору з 03.12.2013 та визначенням умов договору в редакції позивача.

Відповідно ч.1 ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Згідно ч.1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендодавцями є органи місцевого самоврядування щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке перебуває у комунальній власності. Порядком передачі в оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Суми затвердженим рішенням Сумської міської ради № 896-МР від 26.10.2011, визначено, що орендодавцем комунального майна є уповноважений орган Сумської міської ради - Управління майна комунальної власності Сумської міської ради.

Згідно ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендна плата з урахуванням її індексації є істотною умовою договору оренди. Укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору відповідного майна.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України.

Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається, зокрема, органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

У рекомендаціях Фонду державного майна України, затвердженими наказом Фонду державного майна України № 1765 від 22.08.2000 (v1765224-00) "Щодо роз'яснень і рекомендацій до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна" вказано, що у разі використання орендарем нерухомого майна об'єкта оренди за кількома цільовими призначеннями для визначення орендної плати можуть використовуватись такі підходи : 1) зонування об'єкта оренди (визначення площі для здійснення кожного з видів діяльності орендаря) з подальшим застосуванням для кожної зони відповідних орендних ставок і фіксуванням площ зон у договорі оренди; 2) при використання однієї і тієї самої площі для різних цілей може враховуватись внесок кожного виду діяльності у річну виручку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) орендаря; 3) при періодичному (сезонному) використання однієї і тієї самої площі для різних виді діяльності може враховуватись структура напрямів використання майна у часі, з подальшим застосуванням для кожної зони відповідних орендних ставок.

Господарськими судами встановлено, що істотні умови запропонованого позивачем проекту договору оренди приміщення для розміщення відділення поштового зв'язку в частині цільового використання об'єкту оренди не відповідають затвердженій типовій редакції договору в частині визначення ставки орендної плати.

Господарські суди дійшли висновку, що визначаючи цільове призначення користування об'єктом оренди під розміщення відділення поштового зв'язку, позивач мав врахувати п.4.1 Типового договору, затвердженого рішенням Сумської міської ради № 1186-МР від 01.02.2012, в якому зазначено, що розмір орендної плати розраховується на підставі чинної Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Суми, затвердженої відповідним рішенням Сумської міської ради.

Як встановлено господарськими судами, на час звернення позивача з заявою про укладення договору оренди, розрахунок орендної плати за користування майном територіальної громади м. Суми здійснювався на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням Сумської міської ради № 1186-МР від 01.02.2012 із змінами, затвердженими рішенням Сумської міської ради № 1502-МР від 30.05.2012.

Відповідно ч.ч. 1 та 3 ст. 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" засобам масової інформації у встановленому порядку передаються у безстрокову оренду приміщення загальнодержавної і комунальної власності, якими вони користуються для здійснення виробничої діяльності.

Державні та комунальні телерадіоорганізації, редакції державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, заснованих об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємства зв'язку, що їх розповсюджують, користуються орендою та послугами поштового, телеграфного і телефонного зв'язку в порядку та за тарифами, встановленими для бюджетних організацій.

Вказане передбачає необхідність узгодження у договорі оренди цільового призначення орендованого майна за кожним із видів господарської діяльності.

Господарські суди також дійшли висновку, що заявляючи про свій намір здійснювати розповсюдження періодичних друкованих видань у нежитловому приміщенні за адресою: м. Суми. вул. Супруна, 9, площею 21,0 м. кв. скаржник мав надати орендодавцю документи, що підтверджують - якою саме мірою позивач забезпечує діяльність засобів масової інформації, що характеризується конкретними показниками (величина, розмір).

Господарськими судами встановлено, що відповідно статуту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 176 від 09.04.2010, розповсюдження періодичних друкованих видань з передоплати або продаж їх у роздріб є не основним, а лише одним із видів додаткової діяльності. Аналогічні положення щодо видів діяльності містяться і в положенні про Сумську дирекцію УДППЗ "Укрпошта".

Оскільки поширення заходів державної підтримки засобів масової інформації на підприємства зв'язку пов'язуються не лише зі статутною діяльністю чи наявністю в останніх дозвільних документів, а й з показниками (величина, розмір), які характеризують міру забезпечення підприємствами зв'язку діяльності засобів масової інформації.

На підтвердження факту розповсюдження УДППЗ "Укрпошта" періодичних друкованих видань позивач надав господарським судам копії договорів, зокрема, на приймання передплати на відповідні видання на території Конотопського, Тростянецького, Буринського районах Сумської області. Однак, як встановлено господарськими судами з даних договорів не вбачається, якими є обсяги розповсюдження періодичних друкованих засобів масової інформації саме УДППЗ "Укрпошта" в особі Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта" в спірному приміщенні по вул. Супруна, 9 у м. Суми.

Господарські суди дійшли висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставин того, що він має намір використовувати спірне нежитлове приміщення для розповсюдження періодичних видань, заснованих державними і комунальними редакціями, об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами.

Відповідно ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування згаданими судами норм матеріального чи процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.