за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про зобов'язання вчинити дії

У травні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аламан-Крос" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" про зобов'язання відповідача переказати грошові кошти в розмірі 3 372 561,85 грн. з поточного рахунку ТОВ "Аламан-Крос" на рахунок ПАТ "Банк Форум" із зазначенням призначення платежу - погашення кредиту за кредитним договором № 1-0009/13/11-KLMV від 14.03.2013.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.10.2014 (суддя Домнічева І.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2014 (колегія суддів у складі: суддя Коршун Н.М. - головуючий, судді Алданова С.О., Дикунська С.Я.), у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 09.10.2014, постанову апеляційного суду від 15.12.2014 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування касаційної скарги позивач стверджує, що судами при прийнятті оскаржуваних рішень порушено вимоги ст.ст. 1066, 1089 ЦК України, ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

У відзивах на касаційну скаргу ПАТ "Банк Форум" та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб просять рішення господарського суду першої інстанції від 09.10.2014 та постанову апеляційного суду від 15.12.2014 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Суди попередніх інстанцій, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності встановили наступне:

- 15.02.2013 ПАТ "Банк Форум" та ТОВ "Аламан-Крос" укладено договір банківського рахунку № 1-21127/248264;

- 14.03.2013 ПАТ "Банк Форум" (кредитор) та ТОВ "ДЦ Делта Спорт" (позичальник) укладено кредитний договір № 1-0009/13/11-KLMV, згідно з умовами якого кредитор відкриває позичальнику невідновлювальну мультивалютну кредитну лінію, в рамках якої надає останньому кредитні кошти окремими частинами надалі - "Вибірки", на засадах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в межах визначеної договором граничної суми коштів (кредитний ліміт), а позичальник зобов'язується вчасно погашати банку заборгованість за кредитом, а також сплачувати на користь кредитора (банку) проценти та комісії в розмірі, в строки (терміни) та на умовах, визначених договором;

- 14.03.2013 ПАТ "Банк Форум" (кредитор) та ТОВ "Аламан-Крос" (поручитель) укладено договір поруки № 1-0030/13/11-Р відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором за належне та своєчасне виконання ТОВ "ДЦ Делта Спорт" у повному обсязі зобов'язань за кредитним договором № 1-0009/13/11-KLMV від 14.03.2013, укладеного кредитором та боржником, включаючи всі дійсні та/або майнові зміни, та/або доповнення, внесені та/або такі, що можуть бути внесені в майбутньому;

- ТОВ "ДЦ Делта Спорт" вчасно та у повному обсязі здійснювало погашення кредиту, згідно з графіком, наведеним у п. 1.5. договору, що не заперечується сторонами у справі;

- останні платежі було здійснено 12.03.2014 в рахунок погашення тіла кредиту в розмірі 1 300 000,00 грн., а також 28.02.2014 - 384 366,03 грн. та 49 513,89 дол. США в рахунок погашення процентів за користування кредитом за лютий 2014 року;

- платежі за березень-квітень 2014 року ТОВ "ДЦ Делта Спорт" здійснити не змогло внаслідок того, що підприємству було відмовлено у списанні коштів з рахунків, відкритих у відповідача;

- позивач, на підставі договору поруки, спробував здійснити переказ грошових коштів із рахунку відкритого у відповідача в рахунок повернення суми кредиту та погашення процентів за користування кредитом у розмірі 3 372 561,85 грн., однак, у списанні коштів із рахунку підприємства банком було відмовлено, що підтверджується роздруківкою із автоматизованої банківської системи "IFOBS Клієнт-банк";

- ПАТ "Банк Форум" листом № 567/13 від 02.04.2014 відмовлено у списанні коштів з рахунку ТОВ "ДЦ Делта Спорт" і поручителя з посиланням на ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". В листі ПАТ "Банк Форум" додатково зазначено, що погашення заборгованості за кредитними договорами, позичальники та/або поручителі можуть здійснювати виключно шляхом внесення коштів через касу банку або направлення коштів на погашення з рахунків, що відкриті в інших банках.

Враховуючи викладені обставини, позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі.

Розглядаючи вказані позовні вимоги, судами додатково встановлено, що на час звернення позивача з позовом у даній справі рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 14.03.2014 № 14 "Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації" у ПАТ "Банк Форум" запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 14.03.2014 по 13.06.2014.

В подальшому, рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16.06.2014 № 49 "Про початок ліквідації ПАТ "Банк Форум" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію" на підставі постанови Правління Національного банку України від 13.06.2014 № 355 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Форум" вирішено розпочати ліквідацію ПАТ "Банк Форум" відповідно до плану врегулювання з 16.06.2014.

Статтею 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Отже, клієнт за договором банківського рахунка є кредитором банку з майновими вимогами щодо розпорядження грошовими коштами, які знаходяться на його рахунку, тоді як банк є боржником за зобов'язаннями щодо здійснення розрахунково-касового обслуговування відкритого у нього рахунка, володільцем якого є клієнт.

Відповідно до ст. 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , який є спеціальним законом у даних правовідносинах.

Статтею 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яким встановлюються повноваження, порядок виплати Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, врегульовані наслідки запровадження щодо банку тимчасової адміністрації.

Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Згідно з положеннями ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань, є кредитором банку.

Відтак, після запровадження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб тимчасової адміністрації стосовно неплатоспроможного банку з метою виведення його з ринку та в подальшому відкликання Національним банком України банківської ліцензії та переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів банку здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) .

Частиною 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що з дня призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, зокрема, банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

Згідно з пунктом 20.9. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 492 від 12.11.2003 (z1172-03) (зі змінами та доповненнями), після прийняття Національним банком рішення про відкликання в банку банківської ліцензії (власником банку рішення про ліквідацію банку) і призначення ліквідатора поточні та вкладні (депозитні) рахунки клієнтів закриваються ліквідатором банку.

Відповідно до ч. 3 ст. 1075 ЦК України, залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

При цьому, задоволення вимог окремих кредиторів поза межами процедури ліквідації банку порушує в цілому баланс інтересів кредиторів банку та не узгоджується з положеннями Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , якими передбачено, що під час ліквідаційної процедури неплатоспроможного банку визначається загальна сума його заборгованості перед кредиторами (пасив), формується ліквідаційна маса банку (актив) та здійснюється її реалізація з подальшим спрямуванням коштів, одержаних від продажу майна банку, на погашення акцептованих (визнаних) вимог кредиторів в порядку черговості відповідно до статті 52 цього Закону.

Крім того, як встановлено господарськими судами, 15.07.2014 позивач звернувся до банку в особі уповноваженої особи Фонду із заявою № 53 від 02.07.2014 про визнання його кредитором, в якій просив включити його до реєстру кредиторів з майновими вимогами у розмірі 3 372 563,35 грн.

Отже, позивач визнав себе кредитором банку на суму, яка є предметом спору у даній справі, що відповідає вимогам чинного законодавства України в частині процедури задоволення вимог кредиторів банківської установи, яка перебуває в процедурі ліквідації.

Враховуючи викладені обставини справи, Вищий господарський суд України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки у спірних правовідносинах позивач виступає кредитором, а відповідач - боржником, тоді як позивач звернувся до відповідача з проханням здійснити переказ грошових коштів в період запровадження в ньому тимчасової адміністрації, виконання зазначеної операції обмежувалось повноваженнями ПАТ "Банк Форум", передбаченими п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, Вищий господарський суд України вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та зводяться до переоцінки досліджених судами доказів, а згідно ч. 2 ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, Вищий господарський суд України вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами, на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аламан-Крос" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2014 та рішення господарського суду міста Києва від 09.10.2014 у справі № 910/9230/14 залишити без змін.