Головуючий суддя Ходаківська І.П., судді Фролова Г.М., Яценко О.В. розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 року у справі № 902/1197/14 господарського суду Вінницької області за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до Закритого акціонерного товариства - науково-виробнича фірма "Елекомс" про примусовий демонтаж кабелів

В засіданні взяли участь представники:

- позивача: Венгрин К.О. дов. № 4021 від 03.11.2014 року, - відповідача:Грудецький В.Ю. дов. № 8 від 16.12.2014 року, Гріщенко Т.О. голова правління

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" (далі за текстом - ПАТ "Укртелеком") звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом (з урахуванням уточнень позовних вимог) до закритого акціонерного товариства - науково-виробнича фірма "Елекомс" (далі за текстом - ЗАТ - НВФ "Елекомс") про примусовий демонтаж кабелів.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 01.10.2014 року позовні вимоги ПАТ "Укртелеком" задоволено: зобов'язано відповідача демонтувати кабель, розміщений в каналах кабельної каналізації позивача з зазначенням у рішенні його довжини, марки, початкової і кінцевої адреси знаходження.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, ЗАТ - НВФ "Елекомс" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 01.10.2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ПАТ "Укртелеком" в задоволені позовних вимог.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 року у справі № 902/1197/14 апеляційну скаргу ЗАТ - НВФ "Елекомс" задоволено, рішення господарського суду Вінницької області від 01.10.2014 року у справі № 902/1197/14 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ПАТ "Укртелеком" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 року у справі № 902/1197/14, а рішення господарського суду Вінницької області від 01.10.2014 року залишити без змін, аргументуючи порушення норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою від 26.02.2015 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Ходаківської І.П., суддів - Фролової Г.М., Яценко О.В. (доповідач) касаційна скарга публічного акціонерного товариства "Укртелеком" прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 12.03.2015 року.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ "Укртелеком", місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем не проведено повного розрахунку за договором, а 23.06.2014 року позивач в односторонньому порядку відповідно до п. 2.3.2. Договору та ст. 782 Цивільного кодексу України розірвав договір та правомірно вимагав узгодження графіку демонтажу кабелів з кабельної каналізації.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду та вважає його помилковим з огляд на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 07.12.2009 року, між ВАТ "Укртелеком", як виконавцем, та ЗАТ НВФ "Елекомс", як замовником, було укладено Договір № 348-23к/145 про надання послуги використання місця в каналі кабельної каналізації, згідно умов якого позивач надає відповідачу послугу використання місця в каналі кабельної каналізації у м. Вінниця, а відповідач зобов'язується оплачувати ці послуги своєчасно та у повному обсязі.

Положеннями п. 2.3.2. вищевказаного Договору сторони погодили, що в разі не проведення оплати за надані послуги протягом трьох місяців з дати виставлення рахунку, ПАТ "Укртелеком" має право відмовитись від договору, письмово попередивши про це замовника за 10 днів до дати розірвання договору.

Згідно п. 3.4. Договору оплату вартості послуги з використання місця в каналі кабельної каналізації замовник здійснює щомісячно не пізніше 20-го числа поточного місяця на підставі рахунку позивача, виставленого 10-го числа поточного місяця.

Відповідно до п. 2.2.4. Договору при розірванні договору замовник зобов'язаний демонтувати свій кабель впродовж десяти днів з дати припинення договору.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 28.02.2014 року, між ПАТ "Укртелеком" та ЗАТ НВФ "Елекомс" було укладено Угоду про відтермінування оплати боргу за отримані послуги згідно Договору № 348-23К/145 використання місця в кабельній каналізації від 07.12.2009 року, згідно умов якого замовник визнає за собою борг перед Укртелекомом у сумі 478 175, 22 грн. з ПДВ, що утворився станом на 01.03.20014 року через несплату рахунків за надані послуги, отриманих за Договором № 348-23К/145 від 07.12.2009 року

Так, п. 2 вказаної Угоди, Укртелеком погоджується, а замовник зобов'язується до 31.12.2014 року погасити борг, починаючи з 01.03.2014 року, погашення боргу виконується шляхом здійснення щомісячних розрахунків не пізніше останнього числа кожного місяця в розмірах згідно графіку, зокрема за березень 2014 року - 1 204, 00 грн., квітень - 1 204, 00 грн., травень - 10 000, 00 грн.

Судом апеляційної інстанцій встановлено, що з 13 березня по 20 травня 2014 року, відповідач сплатив позивачу 29 865, 49 грн. (за березень 2014 року у розмірі 7 500, 00 грн., за квітень 2014 року - у розмірі 6 500, 00 грн., за травень 2014 року - у розмірі 14 500, 00 грн.) в рахунок оплати за використання кабельного каналу за Договором № 348-23К/145 від 07.12.2009 року, що підтверджується банківськими квитанціями.

Апеляційним господарським судом досліджено, що 12.06.2014 року, позивач звернувся до відповідача з листом № 4-2618, в якому повідомляв останнього про зобов'язання за Додатковими угодами про відтермінування оплати боргу № 113-4, № 114-4, сплатити за період з березня по травень кошти в сумі 99 999, 67 грн., проте дану суму сплачено у розмірі 34 626, 66 грн. У зв'язку з порушенням домовленості, в разі відсутності проплати до 20 червня 2014 року в сумі 107 472,90 грн. (65 373, 01 грн. - заборгованість за період з березня по травень та 42 099, 89 грн. - зобов'язання червня) Вінницькою філією буде розірвано Договір № 348-23К/145 від 07.12.2009 року на підставі п. 2.3.2.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.06.2014 року, позивач звернувся до відповідача з листом № 4-2809, де повідомив останнього, що ним було сплачено лише 8 000, 00 грн., а тому Договір № 348-23К/145 від 07.12.2009 року розірвано з 23.06.2014 року, на підставі п.2.3.2. та звернувся з вимогою узгодити з ПАТ "Укртелеком" графік демонтажу кабелів з кабельної каналізації.

За приписами ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 Цивільного кодексу України, договором або іншим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Судами встановлено, що 07.12.2009 року між ВАТ "Укртелеком" та ЗАТ - НВФ "Елекомс" було укладено Договір № 348-23к/145 про надання послуги використання місця в каналі кабельної каналізації, згідно умов якого позивач надав відповідачу місця в каналі кабельної каналізації у м. Вінниця, а відповідач зобов'язався своєчасно і у повному обсязі здійснювати оплату за їх використання.

Положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 3.4. Договору № 348-23к/145 оплату вартості послуги з використання місця в каналі кабельної каналізації замовник здійснює щомісячно не пізніше 20-го числа поточного місяця на підставі рахунку позивача, виставленого 10-го числа поточного місяця.

Відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець вправі відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач протягом трьох місяців підряд не вносить плату за користування річчю і такий договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення про відмову від договору.

Положеннями п. 2.3.2. Договору № 348-23к/145 сторони погодили, що в разі не проведення оплати за надані послуги протягом трьох місяців з дати виставлення рахунку, ПАТ "Укртелеком" має право відмовитись від договору, письмово попередивши про це замовника за 10 днів до дати розірвання договору.

Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач, звертаючись з позовом про примусовий демонтаж кабелів у зв'язку з розірванням Договору № 348-23к/145 від 07.12.2009 року через непроведення оплати відповідачем протягом трьох місяців з дати виставлення йому рахунку, не надав підтвердження направлення ЗАТ - НВФ "Елекомс" такого рахунку та відсутність тримісячної оплати по ньому, тобто не надав доказів того, що у нього виникло право одностороннього розірвання Договору № 348-23к/145, відповідно до п.2.3.2. цього Договору.

Крім того, апеляційним господарським судом встановлено, що докази коли і на яку суму, за спірний період, відбувалось виставлення відповідачу рахунків та докази надсилання і отримання відповідачем листів від 12.06.2014 року та від 23.06.2014 року - відсутні, а представником позивача суду апеляційної інстанції надано копії маршрутних листів доставки кур'єрських відправлень для юридичних осіб (пакет платіжних документів за березень та квітень 214 року), згідно яких пакет документів за березень був доставлений відповідачу лише 14.04.2014 року, а платіжні документи за квітень були доставлені - 12.05.2014 року.

Також, апеляційним господарським судом досліджено, що докази відправлення листів від 12.06.2014 року та від 23.062014 року на адресу відповідача - відсутні.

Так, судом апеляційної інстанції досліджено, що відповідач не заперечуючи про частковий борг перед позивачем за Договором № 348-23к/145 від 07.12.2009 року, вказав, що ним було перераховано позивачу у період з березня по травень 2014 року кошти за користування кабельними каналами у розмірі 29 865, 49 грн. і заборгованість не складає тримісячного терміну (не враховуючи Угоди від 28.02.2014 року про відтермінування оплати боргу за отримані послуги згідно Договору № 348-23К/145), а також категорично заперечив отримання ним листів № 4-2618 від 12.06.2014 року та № 4-2809 від 23.06.2014 року, а тому вважає, що позивач безпідставно вирішив розірвати укладений між ними Договір № 348-23К/145 від 07.12.2009 року.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи той факт, що позивачем не доведено, що заборгованість відповідача перед ним перевищує тримісячний термін з часу отриманого рахунку, тобто, що у нього виникло право одностороннього розірвання Договору № 348-23к/145 (п. 2.3.2. цього Договору), погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що даний Договір не є розірваний, а тому у ПАТ "Укртелеком" відсутні правові підстави вимагати від відповідача демонтувати кабель з кабельної каналізації, що належить позивачу і відповідно позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Касаційна інстанція, в силу приписів ч. 2 ст. 111-7 ГПК України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Всі інші доводи скаржника не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій та зводяться до переоцінки доказів, яким вже було надано оцінку апеляційним господарським судом.

Отже, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи апеляційним господарським судом фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, господарським судом вірно застосовані норми права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятого у справі судового акту.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного господарського суду, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового акту не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртелеком" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 року у справі № 902/1197/14 залишити без задоволення.