Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом та просило суд стягнути з відповідача - Приватного науково-виробничого підприємства "Синапс" 1 016 978,17 грн. заборгованості.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за умовами договору підряду № 022-08 від 24.04.2008 р. в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт (т.1 а.с.7-12).

Відповідач у справі - ПНВП "Синапс" у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, посилаючись на те, що умовою оплати виконаних робіт є перерахування інвестором коштів відповідачу, відповідні кошти відповідачу не перераховувались, у зв'язку з чим, відсутні підстави стверджувати про порушення відповідачем зобов'язання (т.2 а.с.28-31).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.11.2013 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Шахтоуправління "Покровське" (т.1 а.с.1-2).

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.09.2014 р. позов задоволено повністю.

Задовольняючи заявлені вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що:

- відповідач не оплатив виконані та прийняті роботи у встановлений договором строк, допустивши заборгованість у розмірі 1 016 978,17 грн.;

- в матеріалах справи містяться докази перерахування інвестором коштів відповідачу (т.5 а.с.203-208).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 р. рішення господарського суду міста Києва від 29.09.2014 р. залишено без змін (т.5 а.с.235-241).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права (т.6 а.с.2-5).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Під час вирішення спору по суті та перегляду прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами першої та апеляційної інстанції встановлені наступні обставини.

21.03.2008 р. Відкрите акціонерне товариство "Вугільна компанія "Шахта Красноармійська-Західна № 1", яке змінило свою назву на Публічне акціонерне товариство "Шахтоуправління "Покровське" (замовник) та ПНВП "Синапс" (підрядник) уклали договір підряду № 1099-2/2008, згідно умов якого ПНВП "Синапс" зобов'язано збудувати комплекс "Енергетичні блоки на базі газопоршневих когенераційних модулів для ВАТ "Вугільна компанія "Шахта Красноармійська-Західна № 1" у м. Красноармійськ" (далі - КГЕС) загальною електричною потужністю 75 МВт у дві черги: перша - КГЕС електричною потужністю 18 МВт з подальшим розвитком загальної електричної потужності до 27 МВт, друга: КГЕС електричною потужністю 36 МВт з подальшим розвитком загальної електричної потужності до 48 МВт.

24.04.2008 р., на виконання вищевказаного договору підряду, між ТОВ "Мегаполіс" (підрядник) та ПНВП "Синапс" (замовник) укладено договір підряду № 022-08, згідно умов якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню будівельних робіт в обсязі, визначеному замовником, при спорудженні Першої черги КГЕС електричною потужністю 18 МВт комплексу: "Енергетичні блоки на базі газопоршневих когенераційних модулів" для ВАТ "Вугільна компанія "Шахта Красноармійська-Західна №1" у м. Красноармійськ".

Укладений сторонами договір за своєю правовою природою вірно віднесений судами до договору підряду.

Зазначений договір, в силу ст. ст. 173- 175 ГК України, є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача оплатити виконані позивачем роботи за договором.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (436-15) , що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно до п.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (436-15) .

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Підрядник (ТОВ "Мегаполіс") виконав роботи за договором підряду в жовтні 2008 року, що підтверджується довідками форми КБ-3 та актами форми КБ-2в на загальну суму 1 127 917,96 грн.

Замовник частково оплатив виконані роботи, допустивши заборгованість станом на 01.01.2009 р. за жовтень 2008 року у розмірі 151 710,71 грн.

Крім того, ТОВ "Мегаполіс" виконало роботи згідно договору підряду за період з березня 2009 року по квітень 2009 року, що підтверджується довідками форми КБ-3 та актами форми КБ-2в, на загальну суму 990 442,00 грн.

Відповідачем згідно договору підряду позивачу надані послуги на загальну суму 91 944,37 грн. та поставлені будівельні матеріали на суму 33 230,17 грн., що підтверджується відповідними актами здачі-прийняття робіт і надання послуг та видатковою накладною № СИ-0000026 від 09.04.2009 р.

За таких обставин, судами встановлено, що загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем склала 1 016 978,17 грн. (151 710,71 грн. + 990 442,00 грн. - 91 944,37 грн. - 33 230,17 грн.).

Позивач звертався до суду з вимогою про стягнення даних коштів. Проте, рішенням господарського суду міста Києва від 21.09.2009 р. про відмову в задоволенні позовних вимог, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2009 р. та постановою Вищого господарського суду України від 25.08.2010 р. у справі № 7/515, встановлено наступне.

Згідно з п. 4.1.2 договору підряду подальше фінансування замовником здійснюється на підставі актів виконаних робіт форми КБ-2в та довідок (форма КБ-3), підписаних сторонами. Замовник здійснює щомісячні платежі підряднику за виконані та погоджені інвестором роботи до 30 числа звітного місяця за вирахуванням виплаченого авансу за матеріали і генпідрядних видатків. Облік робіт здійснюється за період з 20 числа попереднього до 20 числа поточного (звітного) місяця. Перевірка та підписання актів виконаних робіт форми КБ-2в та довідки форми КБ-3 здійснюється сторонами після захисту їх підрядником перед службами інвестора впродовж 5 (п'яти) робочих днів з моменту надання їх підрядником. Платежі підряднику здійснюються після одержання коштів від інвестора.

Сторонами доказів оплати інвестором замовнику виконаних підрядних робіт у порядку, визначеному ст. 33, 34, 36 ГПК України надано не було.

При цьому, суди дійшли висновку, що термін виконання замовником грошових зобов'язань не настав з огляду на те, що за змістом п. 4.1.2 договору підряду, моментом виникнення у ПНВП "Синапс" обов'язку оплати ТОВ "Мегаполіс" виконаних підрядних робіт по Договору підряду № 022-08 від 24.04.2008 р. є факт перерахування інвестором відповідачу належних коштів. Зазначена умова виникнення у відповідача вказаного обов'язку за своєю правовою природою є відкладальною обставиною у розумінні ст. 212 ЦК України.

У даній справі змінено підстави позову. А саме: позивач посилається на повну оплату інвестором відповідачу виконаних позивачем робіт.

Таким чином, позивач вказує на настання його права на отримання оплати за договором підряду.

Задовольняючи позовні вимоги у даній справі, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з наступного.

Так, судами встановлено, що в матеріалах справи містяться банківські виписки, з яких вбачається, що за період з 11.02.2010 р. по 18.11.2013 р. інвестором сплачувались кошти відповідачу як "оплата за будівельно-монтажні роботи Енергетичні блоки на базі газопоршневих когенераційних модулів згідно дог. № 1099-2/2008 від 21.03.2008 р."

Судами зазначено, що платежі з призначенням "за монтажні роботи", згідно банківських виписок, здійснювались з 2010 року та загалом значно перевищують заборгованість відповідача перед позивачем.

За таких обставин, суди дійшли висновку про те, що інвестором перераховано кошти на рахунок відповідача за договором підряду № 1099-2/2008 від 21.03.2008 р., у зв'язку з чим, відповідач мав розрахуватися з позивачем за роботи виконані за договором підряду № 022-08 від 24.04.2008 р.

Враховуючи зазначене, судами правомірно задоволена вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1 016 978,17 грн.

За таких обставин, підстави для зміни чи скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 р., якою залишено без змін рішення господарського суду міста Києва від 29.09.2014 р., відсутні.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 ГПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу Приватного науково-виробничого підприємства "Синапс" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 р. та рішення господарського суду міста Києва від 29.09.2014 р. у справі № 910/22049/13 без змін.