Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Куровського С.В. - доповідача,за участю представників:

ПАТ "Тепловозоремонтний завод" - Леськова В.П. (дов. від від 14.11.2014),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.12.2014

та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.11.2014

у справі № 908/4581/14 господарського суду Запорізької області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Факторинг",

Закритого акціонерного товариства "Внешторг", м. Харків

про визнання поруки припиненою,

У листопаді 2014 року позивач - Публічне акціонерне товариство (ПАТ) "Тепловозоремонтний завод" звернувся до господарського суду до відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Європа-Факторинг" та Закритого акціонерного товариства (ЗАТ) "Внешторг" про визнання припиненою поруки ПАТ "Тепловозоремонтний завод" з договору поруки від 29.11.2005, укладеного між ПАТ "УкрСиббанк" і ЗАТ "Внешторг".

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.11.2014 (суддя Колодій Н.А.) зупинено провадження у справі № 908/4581/14 до розгляду справи № 18/1247/12 (rs36825233) про банкрутство ПАТ "Тепловозоремонтний завод".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.12.2014 (колегія суддів у складі: Черленяк М.І. - головуючий, Ільїн О.В., Хачатрян В.С.) ухвалу господарського суду Запорізької області від 26.11.2014 залишено без змін.

В касаційній скарзі ПАТ "Тепловозоремонтний завод" просить скасувати вищевказані постанову апеляційного господарського суду від 24.12.2014 та ухвалу місцевого господарського суду від 26.11.2014 про зупинення провадження у справі, а справу передати до суду першої інстанції для розгляду по суті позовних вимог. В обґрунтування посилається на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 79 ГПК України, ст.ст. 16, 599 ЦК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку оскаржувані постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування норм процесуального права, дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Зупиняючи провадження у справі на підставі частини 1 ст. 79 ГПК України місцевий господарський суд виходив з пов'язаності даної справи та справи № 18/1247/12 (rs36825233) про банкрутство ТОВ ТОВ "Тепловозоремонтний завод".

Так, ухвалою господарського суду Полтавської області від 31.10.2014 у справі № 18/1247/12 (rs36825233) про банкрутство ТОВ "Тепловозоремонтний завод" визнані вимоги ТОВ "Європа -Факторинг", а саме 110 171 137,49 грн., з яких: 64 550 332, 71 грн. (вимоги включено окремо - до першої черги); 39 663 383, 22 грн. (вимоги включено до четвертої черги ); 6 206 698, 57 грн. пені ( вимоги включено до шостої черги); державне мито та витрати на ІТЗ судового процесу згідно рішень суду - 50 722, 99 грн. ( четверта черга); 1 147, 00 грн. витрати по сплаті судового збору (вимоги включено до першої черги ) та внесено до реєстру вимог кредиторів ПАТ "Тепловозоремонтний завод" у визначених судом розмірах.

При визначенні розміру кредиторських вимог ТОВ "Європа-Факторинг", забезпечених заставою, суд виходив із вартості предмета застави (іпотеки), переданого боржником на забезпечення зобов'язань третьої особи (ЗАТ "Внешторг") та самого боржника за Кредитними договорами № 6-КБ та № 7-КБ, яка була визначена сторонами при укладанні забезпечувальних договорів.

Станом на час розгляду даної справи ухвала 31.10.2014 господарського суду Полтавської області в рамках справи № 18/1247/12 (rs36825233) оскаржується в Харківському апеляційному господарському суді.

Апеляційний господарський суд, погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі про визнання поруки припиненою до розгляду справи про банкрутство ТОВ "Тепловозоремонтний завод". При цьому зазначив, що в основі ухвали від 31.10.2014 у справі № 18/1247/12 (rs36825233) про визнання кредиторських вимог ТОВ "Європа-Факторинг" лежить встановлення судом факту правомірності та законності договору поруки, укладеного з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором № 6-КБ від 29.11.2005 між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (кредитор) та ЗАТ "Внешторг".

В той же час, предметом судового розгляду в межах позовного провадження № 908/4581/14 є також встановлення факту правомірності та законності договору поруки, укладеного з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором № 6-КБ від 29.11.2005 між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (кредитор) та ЗАТ "Внешторг".

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитися з такими висновками суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: призначення господарським судом судової експертизи; надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів; заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.

Таким чином, ст. 79 ГПК України передбачений вичерпний перелік підстав для зупинення провадження по справі, який не підлягає розширеному тлумаченню.

Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі господарський суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (v0018600-11) роз'яснено, що під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Як вбачається, предметом позову у справі № 908/4581/14 є вимоги про визнання судом на підставі п. 1 ч. 2 ст. 1, ч. 1 ст. 599 ЦК України права поручителя - ПАТ "Тепловозоремонтний завод" на припинення зобов'язання за договором поруки.

Тоді як, предметом розгляду у справі № 18/1247/12 (rs36825233) є кредиторські вимоги ТОВ "Європа-Факторинг" до ПАТ "Тепловозоремонтний завод", які ґрунтуються на договорі поруки, укладеного з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором № 6-КБ від 29.11.2005 між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (кредитор) та ЗАТ "Внешторг".

Тому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що згідно положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) у процедурі банкрутства суд при розгляді вимог кредиторів не вирішує спір по суті, а лише встановлює розмір грошових вимог кредиторів та вчиняє інші дії, передбачені вказаним Законом.

Зазначеним обставинам суди попередніх інстанцій не надали належну оцінку, а тому невірно зазначивши, що предметами спору у справах № 18/1247/12 (rs36825233) та № 908/4581/14 є встановлення судами факту правомірності та законності договору поруки, дійшли помилкового висновку про зупинення провадження у справі на підставі ст. 79 ГПК України.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що господарські суди попередніх інстанцій припустилися порушення норм процесуального права, зокрема неправильно застосувавши частину першу ст. 79 ГПК України, тому оскаржувані судові акти підлягають скасуванню з огляду на приписи частини першої ст. 111-10 ГПК України, а справа - направленню до господарського суду першої інстанції для розгляду по суті.

Керуючись статтями 111-7, 111-9 - 111-12 ПК України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.12.2014 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 26.11.2014 по справі № 908/4581/14 скасувати.

Справу № 908/4581/14 направити до господарського суду Запорізької області для розгляду по суті.