Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Перепечкіної Тетяни Євгеніївни, м. Київ (далі - ФОП Перепечкіна Т.Є.),

на рішення господарського суду міста Києва від 01.10.2014 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2014

зі справи № 910/10422/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь", м. Москва, Російська Федерація (далі - Товариство),

до ФОП Перепечкіної Т.Є.

про захист авторського права та стягнення компенсації в сумі 12 180 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Сушка В.С.,

відповідача - Калиниченка П.А.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ФОП Перепечкіної Т.Є. 12 180 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.10.2014 (колегія суддів у складі: Блажівська О.Є. - головуючий, Бондарчук В.В. і Босий В.П.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 (колегія суддів у складі: Гарник Л.Л. - головуючий, Доманська М.Л. і Пантелієнко В.О.): позов задоволено; з ФОП Перепечкіної Т.Є. стягнуто на користь Товариства 12 180 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав та 1 827 грн. судового збору.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ФОП Перепечкіна Т.Є. просить скасувати оскаржувані рішення і постанову попередніх судових інстанцій з даної справи та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Скаргу мотивовано порушенням попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, зокрема статей 15 та 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон).

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.

08.06.2010 Товариством (ліцензіат) та фізичною особою Кузовковим О.Г. (ліцензіар) укладено ліцензійний договір про надання права використання творів образотворчого мистецтва № ЛД-1/2010 (далі - Ліцензійний договір), умовами якого передбачено, що останньому надається право використання творів, зокрема малюнків "Маша" і "Мєдвєдь", які використовуються при створенні персонажів аудіовізуального твору - анімаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь", у визначених даним договором межах, на умовах виключної ліцензії. Малюнки, а також DVD-диск з їх записом та першою серією анімаційного серіалу "Маша и Медведь" (додаток № 1 до Ліцензійного договору) слугують для ідентифікації предмета даного договору та є його невід'ємною частиною.

За умовами Ліцензійного договору:

- право використання твору засобами, передбаченими даним договором, надається Товариству на території всіх країн світу на строк з дати укладання даного договору до 30.06.2025 (пункт 2.1);

- якщо треті особи вчинять порушення виключного права ліцензіара та таке порушення буде зачіпати права Товариства, то сторони зобов'язуються спільно захищати свої права (пункт 2.10).

Товариством з обмеженою відповідальністю студією "АНИМАККОРД" (правовласник) і Товариством (набувач) укладені договори про відчуження виключного права на аудіовізуальний твір (серіал "Маша и Медведь") від 08.06.2010 № 010601-МиМ та від 12.11.2010 № 1007/19, відповідно до умов яких правовласник передав Товариству виключне право на аудіовізуальний твір - серіал "Маша и Медведь" (вісім серій, визначених у пункті 1.1 договору від 08.06.2010 № 010601-МиМ, та дев'яту, десяту, одинадцяту і дванадцяту серії, визначені у пункті 1.1 договору від 12.11.2010 № 1007/19).

Згідно з пунктом 1.4 договору від 08.06.2010 № 010601-МиМ виключне право на аудіовізуальний твір передається правовласником Товариству в повному обсязі для використання його будь-яким способом та формі.

Даний договір діє протягом всього терміну дії виключного права на аудіовізуальний твір (пункт 6.1 договору від 08.06.2010 № 010601-МиМ).

09.04.2014 у пункті роздрібної торгівлі ПТП № 4 магазині "Музика і кіно", сектор Г, Квартал послуг, що розташований у ТРК "Метроград", який знаходиться за адресою: м. Київ, площа Льва Толстого, здійснено продаж (розповсюдження, реалізацію) товару - дитячого іграшкового набору "Гардероб" "Маша і Мєдвєдь", у структурі якого використано без дозволу Товариства зображення персонажу "Маша" з аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу "Маша и Медведь". Факт розповсюдження даного товару підтверджується товарним чеком від 09.04.2014, чеком магазину "Музика і кіно" від 09.04.2014 № 267 та фотокопією придбаного товару, з яких вбачається, що товар являє собою іграшковий набір, що складається, і упаковка якого містить зображення персонажу "Маша" з аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу "Маша и Медведь".

Свої вимоги позивач мотивує тим, що неправомірними діями відповідача було порушено виключні майнові права Товариства на об'єкти інтелектуальної власності, а тому просить стягнути з винної особи компенсацію у розмірі 12 180 грн.

Упаковка товара - іграшкового набору "Гардероб" містить зображення "Маші" з аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу "Маша и Медведь", і це порушує виключне право Товариства на дозвіл використання зазначених об'єктів.

Доказів законного використання ФОП Перепечкіною Т.Є. відповідних творів не встановлено.

За змістом статей 435, 440, 441, 443 Цивільного кодексу України, статей 7, 15, 31-33 Закону: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку; використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Використання твору без дозволу суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону, за яке пунктом "г" частини другої статті 52 цього Закону передбачена можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

Попередні судові інстанції, повно та всебічно дослідивши обставини справи, встановивши, що виключні майнові авторські права на аудіовізуальний твір мультиплікаційний серіал "Маша и Медведь" та його складові частини належать Товариству, тоді як з боку ФОП Перепечкіної Т.Є. мало місце використання персонажу "Маша" шляхом продажу відповідного товару із зображенням згаданого об'єкта авторського права за відсутності необхідного дозволу позивача, дійшли заснованого на законі висновку щодо порушення відповідачем майнових авторських прав позивача, а тому й правомірно задовольнили позов.

Доводи касаційної скарги даного висновку не спростовують, оскільки пов'язані з установленням обставин справи та здійсненням оцінки доказів у ній. Проте згідно з частиною другою статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Невиконання ж відповідачем передбаченого частиною першою статті 4-3 і статтею 33 ГПК України процесуального обов'язку щодо доведення в судах попередніх інстанцій належними доказами тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх заперечень, у силу наведеного припису частини другої статті 111-7 ГПК України не може бути компенсоване в суді касаційної інстанції.

Визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.

Керуючись статтями 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду міста Києва від 01.10.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 зі справи № 910/10422/14 залишити без змін, а касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Перепечкіної Тетяни Євгеніївни - без задоволення.