розглянувши матеріали касаційної скарги Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, м. Енергодар, Запорізька обл. на постанову від 17.12.2014 Одеського апеляційного господарського суду у справі№ 923/7/13-г господарського суду Херсонської області за заявою Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби, м. Енергодар, Запорізька обл. до боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Простір Плюс", м. Херсон про банкрутство ліквідатор арбітражний керуючий Дудкін Роман Анатолійович в судовому засіданні взяв участь представник:

ПАТ "Брокбізнесбанк" - Мостепанюк В.І., довір.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 02.01.2011 порушено провадження у справі № 923/7/13-г про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Простір Плюс" (далі - Боржник, ТОВ "Агрофірма "Простір Плюс") за заявою Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби (далі - Кредитор, Інспекція) в порядку норм ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін, далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Херсонської області від 15.01.2013 визнано грошові вимоги Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби до боржника у сумі 465 951 грн. 03 коп., ТОВ "Агрофірма "Простір Плюс" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором Боржника призначено арбітражного керуючого Дудкіна Романа Анатолійовича.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 10.12.2013 здійснено процесуальне правонаступництво, залучено до участі у справі Енергодарську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, замість правового попередника, Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби України.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 11.11.2014 (суддя - Пригуза П.Д.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Боржника, ухвалено ліквідувати юридичну особу - ТОВ "Агрофірма "Простір Плюс", визнано погашеними вимоги кредиторів за зобов'язаннями боржника, провадження у справі припинено, тощо.

Не погодившись із цією ухвалою суду, публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" (далі - Банк) звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Херсонської області від 11.11.2014 та направити справу на розгляд до господарського суду Херсонської області на стадію ліквідаційної процедури та вирішити питання відміни державної реєстрації припинення боржника.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 (головуючий суддя - Аленін О.Ю., судді: Сидоренко М.В., Таран С.В.) апеляційну скаргу задоволено частково, ухвалу господарського суду Херсонської області від 11.11.2014 скасовано, провадження у справі № 923/7/13-г припинено.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду апеляційної інстанції, Енергодарська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить здійснити процесуальне правонаступництво з Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Запорізької області на Енергодарську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області, скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.12.2014, а ухвалу господарського суду Херсонської області від 11.11.2014 залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема ст.52 Закону про банкрутство, а також норм процесуального права.

У запереченнях на касаційну скаргу Банк зазначив, що вимоги касаційної скарги є необґрунтованими, а постанова Одеського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 відповідає вимогам матеріального і процесуального права, наведені в ній висновки відповідають обставинам справи, тому підстави для її скасування відсутні.

Суд касаційної інстанції на підставі ч. 1 ст. 25 ГПК України та враховуючи проведення реорганізації, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 311 від 06.08.2014 (311-2014-п) "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визначення такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України", шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби, приходить до висновку про наявність підстав для здійснення процесуального правонаступництва Кредитора у справі - Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізької області (код ЄДРПОУ 38700167) на його правонаступника - Енергодарську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39506145).

Заслухавши пояснення представника Банку, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Боржника, ліквідацію юридичної особи - ТОВ "Агрофірма "Простір Плюс" та припинення провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора свідчать про відсутність у банкрута оборотних засобів для ведення господарської діяльності, своєчасного погашення грошових зобов'язань та відсутність можливості відновити платоспроможність. При цьому, місцевий господарський суд вказав, що згідно отриманих відповідей на запити ліквідатора за банкрутом не зареєстровано нерухомого майна та транспортних засобів, грошові кошти на рахунку боржника відсутні.

Скасовуючи вказану ухвалу, апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ліквідатор здійснив усі заходи ліквідаційної процедури, повно вчинив дії по виявленню активів боржника й довів неможливість платоспроможності боржника і задоволення вимог кредиторів. До того ж, суд апеляційної інстанції припинив провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агрофірма"Простір Плюс" як безпідставно порушене з огляду на те, що на момент подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство на підставі ст. 52 Закону про банкрутство у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців значився запис 1 499 106 0013 014340 від 04.04.2012 про підтвердження відомостей про юридичну особу. При цьому, апеляційним судом в оскаржуваній постанові зазначено, що у господарського суду першої інстанції не було правових підстав для ліквідації боржника в порядку ст. 52 Закону про банкрутство, оскільки справа про банкрутство ТОВ "Агрофірма "Простір Плюс" порушена безпідставно.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із такими висновками апеляційного суду, оскільки вони зроблені всупереч встановленим обставинам справи та з порушенням і неправильним застосуванням норм діючого законодавства.

Згідно з п. 1 ст. 32 Закону про банкрутство після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

З матеріалів справи вбачається, що 06.11.2014 ліквідатором Боржника арбітражним керуючим Дудкіним Р.А. подано до місцевого господарського суду звіт, ліквідаційний баланс з додатками, а також клопотання про їх затвердження та ліквідацію банкрута і припинення провадження у справі. Інспекція погодила звіт ліквідатора та просила затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс.

В ході розгляду справи судом першої інстанцій встановлено, що ліквідатором ТОВ "Агрофірма "Простір Плюс" відповідно до ст.ст.22-34 Закону про банкрутство виконані усі необхідні дії по ліквідації банкрута: вжито всіх заходів на пошук, виявлення, повернення майна боржника, здійснено запити щодо виявлення майнових активів до спеціалізованих державних установ, які здійснюють реєстрацію та облік нерухомого майна.. Ліквідатором належним чином складено реєстр кредиторів, скликано збори кредиторів, проведено списання залишку коштів на рахунку банкрута № 2604610235, відкритому в Запорізькій обласній дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" у сумі 60 грн. 81 коп. за рішенням зборів кредиторів від 06.11.2013. На інших рахунках боржника залишок коштів виявлено не було, рахунки закриті ліквідатором.

Відповідно до наданого ліквідатором реєстру вимог кредиторів до нього включено вимоги наступних кредиторів:

- Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби на загальну суму 467 481,03 грн.;

- ПАТ "Брокбізнесбанк" в особі Херсонського ГРВ АТ на загальну суму 432417 грн. 84 коп.

Зі звіту ліквідатора про проведення ліквідаційної процедури банкрута вбачається відсутність коштів у боржника на погашення вимог кредиторів.

Таким чином, вимоги кредиторів банкрута задоволені не були у зв'язку з відсутністю майнових активів банкрута, за рахунок яких можливе задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч.6 ст. 31 Закону про банкрутство вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута (ч. 2 ст. 32 Закону про банкрутство).

За таких обставин, у зв'язку з відсутністю майнових активів боржника звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс банкрута підлягають затвердженню, юридична особа - ліквідації та виключенню з Єдиного державного реєстру.

У разі затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому ст. 32 Закону про банкрутство, господарський суд на підставі ст. 40 вказаного закону припиняє провадження у справі про банкрутство боржника.

Водночас, в оскаржуваній постанові апеляційний суд зазначив, що в ліквідаційній процедурі ліквідатор повинен не обмежуватись лише направленням запитів, а вживати й інших заходів щодо пошуку майна, що знаходиться у третіх осіб (виявлення та визнання недійсними угод боржника про відчуження майна в порядку ст. 17 Закону про банкрутство, тощо). Крім цього, суд апеляційної інстанції вказав, що ліквідатором не отримано взагалі інформацію щодо наявності чи відсутності у банкрута корпоративних прав, не перевірено відомості в державному реєстрі підприємств, установ та організації про участь боржника, як засновника (учасника) у статутних фондах інших суб'єктів господарювання.

Дійсно, ст. 25 Закону про банкрутство передбачено, що ліквідатор вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб. Відповідно до ч. 6 ст. 31 названого закону при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Тобто, завданням ліквідатора є дійсний та належний пошук майна банкрута, а не лише констатація факту відсутності майна. У разі виявлення фактів незаконного відчуження майна, ліквідатор повинен вжити заходів з повернення його до ліквідаційної маси.

Проте, на думку колегії суддів, встановлені судом першої інстанції обставини свідчать про належне виконання ліквідатором своїх обов'язків по розшуку майна Боржника.

Судом першої інстанції повно та всебічно досліджено проведену ліквідатором роботу по розшуку майнових активів боржника, зокрема, судом дана належна оцінка відповідям, наданим на запити ліквідатора, про наявність вказаних відповідей зазначено в ухвалі господарського суду Херсонської області від 11.11.2014.

Будь-яких інших доводів чи мотивів щодо вищенаведеного в обґрунтування підстав скасування ухвали місцевого господарського суду апеляційним судом зазначено не було. Це ж стосується і посилань на конкретні обставини, які б свідчили про невиконання ліквідатором вимог Закону (2343-12) .

Відтак, суд касаційної інстанції погоджується з мотивованим висновком місцевого суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТОВ "Агрофірма"Простір Плюс", ліквідацію юридичної особи - банкрута, припинення провадження у справі про банкрутство Боржника з огляду на відсутність коштів на погашення вимог кредиторів.

Щодо висновків апеляційного суду про припинення провадження у справі як безпідставно порушеного колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону про банкрутство у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. При цьому, згідно зазначеної норми, така заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника, є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених вказаною статтею, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Суд апеляційної інстанції, обґрунтовуючи необхідність припинення провадження у справі, послався у своїй постанові на те, що у справі відсутні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців із записом про відсутність боржника за його місцезнаходженням на момент порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агрофірма"Простір Плюс".

Суд касаційної інстанції погоджується із цією позицією апеляційного суду, однак, звертає увагу на те, що наявність у справі виписки (довідки) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців із вказаним записом не може бути головним (єдиним) чи основним доказом у справі, порушеній за нормами ст. 52 Закону про банкрутство.

Так, по-перше, у справі є і інші докази, що свідчать про відсутність боржника за місцезнаходженням, на які апеляційний суд уваги не звернув та не надав їм правової оцінки: акти Кам'янсько-Дніпровського відділення Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби від 20.11.2012 та від 10.01.2013, якими підтверджується факт відсутності Боржника за адресою реєстрації (т. 1, а.с. 38, 125). При цьому, суд першої інстанції звертав на це увагу у своїй постанові від 15.01.2013 (т.1, а.с. 133).

По-друге, апеляційний суд не надав також юридичної оцінки тому факту, що і Інспекція у своїй заяві і господарський суд Херсонської області у своїй постанові від 15.01.2013 вказували ще на одну підставу для порушення провадження у справі та визнання Боржника банкрутом відповідно - ненадання боржником протягом року до органів Державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності.

Між тим, зазначена підстава є самостійною і може застосовуватись при порушенні провадження у справі про банкрутство за ст. 52 Закону про банкрутство незалежно від наявності тієї, на якій зосередив увагу апеляційний суд, скасовуючи ухвалу господарського суду Херсонської області від 11.11.2014 - відсутність керівних органів Боржника за його місцезнаходженням.

Отже, апеляційний суд дійшов неправомірного висновку про скасування ухвали місцевого суду та про припинення провадження у справі.

У зв'язку із вищенаведеним та виходячи із повноважень касаційного суду, передбачених нормами п. 6 ст. 111-9 ГПК України, оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, як незаконна, а ухвала місцевого суду - залишенню в силі, як така, що відповідає обставин справи та нормам законодавства.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 6, 7, 31, 32, 40, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін), ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -