головуючого Губенко Н.М. суддів Барицької Т.Л. Картере В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСТ-СП" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компліт-Груп" на постанову від Одеського апеляційного господарського суду 18.11.2014 у справі Господарського суду № 916/2221/14 Одеської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСТ-СП" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Компліт-Груп" 2. Приватного підприємства "Рута-Інвест" про стягнення коштіву судовому засіданні взяли участь представники: - позивача повідомлений, але не з'явився; - відповідачів 1. повідомлений, але не з'явився; 2. повідомлений, але не з'явився;

10.06.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮСТ-СП" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компліт-Груп" (далі - відповідач 1) та до Приватного підприємства "Рута-Інвест" (далі - відповідач 2) про стягнення з відповідача 1 заборгованості за договором підряду № 41 від 21.03.2012 у розмірі 136 423, 75 грн., 3% річних у розмірі 2 702, 31 грн., інфляційні втрати у розмірі 10 095, 36 грн.; стягнення з відповідача 2 штрафу у розмірі 1 000, 00 грн. на підставі договору поруки № 1/13 від 01.08.2013.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.08.2014 у справі № 916/2221/14 (суддя Щавінська Ю.М.) стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компліт-Груп" заборгованість у розмірі 136 423, 75 грн., 3% річних у розмірі 2 702, 31 грн., інфляційні втрати у розмірі 10 095, 36 грн.; стягнуто з Приватного підприємства "Рута-Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компліт-Груп" штраф у розмірі 1 000, 00 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 у справі № 916/2221/14 (колегія суддів у складі: Шевченко В.В. - головуючий суддя, судді Головей В.М., Колоколов С.І.) рішення Господарського суду Одеської області від 26.08.2014 у справі № 916/2221/14 скасовано; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компліт Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСТ-СП" 136 423, 75 грн. боргу, 2 702, 31 грн. 3% річних, 10 095, 36 грн. інфляційних втрат; стягнуто з Приватного підприємства "Рута-Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСТ-СП" 1000, 00 грн. штрафу.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, до Вищого господарського суду України надійшли дві касаційні скарги: від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСТ-СП" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компліт-Груп".

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮСТ-СП" просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 у справі № 916/2221/14, та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮСТ-СП" посилається на порушення судом апеляційної інстанції п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компліт-Груп" просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 у справі № 916/2221/14, та направити справу на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції. Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компліт-Груп" посилаються на порушення судом апеляційної інстанції ст. 79 ГПК України.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Компліт-Груп" не підлягає задоволенню, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСТ-СП" підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для стягнення з відповідача 1, визначених позивачем, заборгованості по договору підряду № 41 від 21.03.2012, інфляційних втрат, 3 % річних, та з відповідача 2 штрафу на підставі договору поруки 1/13 від 01.08.2013.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання.

Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, відповідно до частин першої та другої статті 554 ЦК України, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Здійснивши розгляд справи, господарські суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що позивач свої договірні зобов'язання за договором підряду № 41 від 21.03.2012 виконав у повному обсязі, що підтверджується відповідними актами приймання виконаних будівельних робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт на загальну суму 11 869 618, 67 грн.;

натомість, відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання в частині своєчасної оплати за виконану роботу, в результаті чого за ним утворилась заборгованість на загальну суму 136 423, 75 грн.; відповідно до п. 2.4.1 договору поруки, укладеного між позивачем та відповідачем 2, позивач має право у разі невиконання відповідачем 1 своїх зобов'язань за договором підряду, протягом 5 робочих днів з дня невиконання пред'явити свої вимоги до боржника або безпосередньо до поручителя шляхом стягнення штрафу у розмірі 1000, 00 грн.; відтак, враховуючи встановлені обставини справи, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 1 заборгованості, інфляційних втрат 3% річних, та з відповідача 2 штрафу.

Водночас, суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції на підставі п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України, та приймаючи аналогічне рішення - про задоволення позову, виходив з того, що місцевий господарський суд не повідомив належним чином відповідача 1 про день, час і місце розгляду справи.

Колегія суддів суду касаційної інстанції не може погодитись із наведеним висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

Відповідно до ст. 64 ГПК України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно із ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.06.2014 порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 02.07.2014. Дана ухвала отримана відповідачем 1 20.06.2014 згідно із повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 3 а. с. 1).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.07.2014 відкладено розгляд даної справи на 04.08.2014. Дана ухвала отримана відповідачем 1 16.07.2014 згідно із повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 3 а. с. 14).

Відповідно до листа Поштамту-ЦПЗ № 1 Одеської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" з 22.07.2014 призупиняється приймання для пересилання поштових відправлень, зокрема, до міста Донецьк.

Відповідач 1 знаходиться у місті Донецьк.

В п. п. 3, 4 п. 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" (v1290600-14) " якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо). За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис. Якщо господарським судом вжито відповідних заходів щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого судового рішення з посиланням на пункт 2 частини третьої статті 104 або пункт 2 частини другої статті 111-10 ГПК України.

04.08.2014 Господарський суд Одеської області повідомив уповноваженого представника відповідача 1 Сідак-Жарову Н.А. (довіреність № 8-2014 від 22.07.2014) телефонограмою про відкладення розгляду справи № 916/2221/14 на 18.08.2014.

19.08.2014 Господарський суд Одеської області повідомив уповноваженого представника відповідача 1 Сідак-Жарову Н.А. (довіреність № 8-2014 від 22.07.2014) телефонограмою про відкладення розгляду справи № 916/2221/14 на 26.08.2014.

26.08.2014 Господарським судом Одеської області прийнято рішення у справі № 916/2221/14.

Враховуючи наведене, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що у апеляційного господарського суду відсутні були підстави для скасування рішення суду першої інстанції на підставі п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України, оскільки місцевим господарським судом вжито заходи щодо повідомлення відповідача 1, який знаходиться на території проведення АТО.

Стосовно доводів Товариства з обмеженою відповідальністю "Компліт-Груп" викладених у касаційній скарзі про те, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. 79 ГПК України відхилив клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду справи № 916/3201/14, предметом якої є визнання недійсним договору підряду № 41 від 21.03.2012, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом; при цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; суд апеляційної інстанції з дотриманням приписів статей 33, 43, 79 ГПК України дійшов висновку про можливість подальшого розгляду даної справи на підставі доказів поданих сторонами. До того ж, судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Господарського суду Одеської області відмовлено у позові про визнання недійсним договору підряду № 41 від 21.03.2012.