головуючого Демидової А.М., суддів: Козир Т.П., Татькова В.І. (доповідача), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Капітал" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2014 р. та на рішення господарського суду Київської області від 24.06.2014 р. у справі № 911/2089/14 господарського суду Київської області за позовом Федорова Віктора Федоровича до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком" (надалі - ТОВ "Агроком"); 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Капітал" (надалі - ТОВ "Бастіон-Капітал") про визнання недійсним договору купівлі-продажу акцій за участю представників: від позивача - Перунов В.В., дов. від 15.05.2014 р. від відповідача-1 - Солдаткін О.С., дов. від 23.12.2014 р. від відповідача-2 - Зінченко П.Л., дов. № 1/07-7 від 07.07.2014 р. - Шапошнікова Т.Г., дов. від 23.04.2013 р.

Рішенням господарського суду Київської області від 24.06.2013 р. (суддя Заєць Д.Г.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2014 р. (головуючий суддя Жук Г.А., судді: Кропивна Л.В., Мальченко А.О.), позов Федорова Віктора Федоровича до ТОВ "Агроком" та ТОВ "Бастіон-Капітал" задоволено, визнано недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів від 30 серпня 2012 року за № БВ/2012/48, укладений між ТОВ "Агроком" та ТОВ "Бастіон-Капітал".

Постановою Вищого господарського суду України від 29.09.2014 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2014 р. та рішення господарського суду Київської області від 24.06.2014 р. скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду України від 21.01.2015 р. постанову Вищого господарського суду України від 29.09.2014 р. скасовано, а справу № 911/2089/14 направлено на новий касаційний розгляд.

Так, ТОВ "Агроком", звертаючись до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 4-3, 99, 101, 102 ГПК України, п. "ї" ч. 5 ст. 41, ст. 59 Закону України "Про господарські товариства", ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 24.06.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2014 р. у справі № 911/2089/14 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У свою чергу, ТОВ "Бастіон-Капітал" у своїй касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, оскільки спірний договір купівлі-продажу цінних паперів був схвалений загальними зборами учасників ТОВ "Агроком", просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 24.06.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2014 р. у справі № 911/2089/14 і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідач надав заперечення на касаційні скарги, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, з тих підстав, що позивач звернувся до суду за захистом своїх корпоративних прав шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів, укладеного без попереднього погодження загальними зборами учасників ТОВ "Агроком".

25 лютого 2015 року в судовому засіданні від представника ТОВ "Агроком" надійшло клопотання про відмову від касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2014 р. та на рішення господарського суду Київської області від 24.06.2014 р. та припинення касаційного провадження, оскільки недоцільний розгляд касаційної скарги.

Відповідно до ст. 111-6 ГПК України особа, що подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до винесення постанови касаційною інстанцією. Касаційна інстанція має право не прийняти відмову від скарги з підстав, зазначених у частині шостій статті 22 цього Кодексу. Про прийняття відмови від скарги касаційна інстанція виносить ухвалу, якщо рішення або постанову господарського суду не оскаржено іншою стороною

Враховуючи, що подане клопотання підписано уповноваженою особою, відмова від касаційної скарги не суперечить чинному законодавству, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за можливе прийняти відмову ТОВ "Агроком" від касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2014 р. та на рішення господарського суду Київської області від 24.06.2014 р. та припинити касаційне провадження у справі № 911/2089/14.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши доводи касаційної скарги ТОВ "Бастіон-Капітал", врахувавши заперечення відповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що подана касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 30.08.2012 р. між ТОВ "Агроком" (покупець) та ТОВ "Бастіон-Капітал" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів за № БВ/2012/48 (надалі - Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець оплатити прості іменні акції емітента - ПАТ "Великополовецьке РТП" у кількості 312 500 шт., номінальною вартістю 0, 25 грн., вартістю 2 000 000 грн. на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору в оплату цього договору покупець зобов'язався передати продавцю протягом 30 банківських днів з дати підписання договору простий вексель, виписаний на ім'я продавця, загальною номінальною вартістю, яка становить загальну суму договору згідно п. 1.2 цього договору.

Як встановлено судами, Договір підписано без будь-яких застережень з боку продавця - ТОВ "Бастіон-Капітал" директором Дідушко О.В., який діяв на підставі Статуту товариства, а з боку покупця - ТОВ "Агроком" директором товариства Ярмоленко П.В., який діяв на підставі Статуту товариства.

Судами також було з'ясовано, що Федоров Віктор Федорович, станом на 30.08.2012 р. (на момент укладання спірного Договору) був учасником ТОВ "Агроком", частка якого у статутному капіталі товариства становила 70 %.

Як вбачається з рішення господарського суду Київської області від 14.06.2013 р. у справі № 911/1975/13, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2014 р., а також з постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2014 р. у справі № 911/2320/13, ТОВ "Агроком" здійснює свою діяльність на Статуту, який затверджено протоколом зборів учасників ТОВ "Агроком" № 16 від 21.04.2008 р. та зареєстрований державним реєстратором Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 23.04.2008 р. зі змінами до установчих документів, зареєстрованими 15.12.2008 р., 24.06.2009 р. та 28.09.2009 р.

Відповідно до п.п. 11.1. вказаної редакції статуту розмір статутного капіталу становить 13 470 000 грн. Учасниками товариства є громадяни України: Лисенко Петро Григорович - 6,9 % статутного капіталу; Соколенко Сергій Петрович - 6,9 % статутного капіталу; Ярмоленко Павло Васильович - 6,9 % статутного капіталу; Федоров Віктор Федорович - 70 % статутного капіталу; Кучерук Мар'яна Анатоліївна - 9,3 % статутного капіталу.

Згідно зі ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зважаючи на зазначене, те, що позивач є учасником ТОВ "Агроком" та володіє часткою в розмірі 70 % статутного капіталу, не потребує додаткового доведення.

Судами попередніх інстанцій з'ясовано, що станом на 30.08.2012 р. директором ТОВ "Агроком" був Ярмоленко П.В., яким підписано договір № БВ/2012/48 купівлі-продажу цінних паперів.

Звертаючись до господарського суду Київської області з позовом до ТОВ "Агроком" та ТОВ "Бастіон-Капітал", позивач просив визнати даний Договір недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України, якою передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Так, відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України (435-15) , іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; тощо.

Згідно зі ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, може бути визнано недійсним повністю або в частині якщо таке не відповідає вимогам закону, вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави або суспільства, укладено учасниками господарських правовідносин з порушенням хоча б одним з них спеціальної компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

У відповідності зі ст. ст. 140- 145 ЦК України, ст. ст. 50, 58 Закону України "Про господарські товариства" товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється Статутом. Статут товариства є установчим документом, який має містити відомості про розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника, склад та компетенцію органів управління, порядок прийняття ними рішень. Вищим органом товариства є загальні збори учасників.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 145 ЦК України у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються ЦК (435-15) , Законом України "Про господарські товариства" (1576-12) , іншими законами і статутом товариства.

Статтею 92 ЦК України визначено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, згідно з положеннями Статуту ТОВ "Агроком" вищим керівним органом товариства є збори учасників.

Пунктом 17.9. Статуту товариства визначена виключна компетенції зборів учасників товариства, до якої належить, зокрема, укладення угод на відчуження, а також угод про здачу в найм, оренду, заставу майна, кредитних договорів.

Відповідно до п. 18.5.7 Статуту ТОВ "Агроком" директор є виконавчим органом товариства, обирається зборами учасників, здійснює керівництво поточною діяльністю товариства в межах своїх повноважень, визначених установчими документами, в тому числі уповноважений розпоряджатись майном товариства (включаючи грошові кошти), основні фонди при погодженні із загальними зборами учасників.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з підставними та вірними висновками місцевого та апеляційного господарських судів про те, що подібного погодження учасниками ТОВ "Агроком" при укладанні спірного Договору директор товариства не отримував.

Водночас, ТОВ "Агроком" не було надано суду, а в матеріалах справи відсутні належні докази того, що на зборах учасників ТОВ "Агроком" виносилося питання щодо купівлі цінних паперів ТОВ "Бастіон-Капітал", у спосіб встановлений чинним законодавством та Статутом товариства.

З урахуванням викладеного, є обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що оскаржуваним договором купівлі-продажу цінних паперів фактично здійснено реалізацію функції розпорядження майном товариства (грошовими коштами в розмірі 2 000 000 грн.) без належного погодження зборами учасників.

А отже, директор Ярмоленко П.В., укладаючи від імені ТОВ "Агроком" договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ/2012/48 від 30.08.2012 р. діяв з перевищенням повноважень, наданих йому Статутом ТОВ "Агроком" та чинним законодавством України, що відповідно є підставою визнання правочину недійсним.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне зазначити таке.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Тобто незалежно від суб'єктного складу, якщо учасник (акціонер) господарського товариства обґрунтовує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав, то такий спір підвідомчий господарським судам.

Пунктом 51 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (v0013700-08) встановлено, що законом не передбачено право акціонера (учасника) господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва. На цій підставі господарським судам належить відмовляти акціонерам (учасникам) господарського товариства в задоволенні позову про укладення, зміну, розірвання чи визнання недійсними договорів та інших правочинів, вчинених господарським товариством. Однак, спори цієї категорії є підвідомчими (підсудними) господарським судам незалежно від їх суб'єктного складу на підставі пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України, якщо акціонер (учасник) господарського товариства обґрунтовує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав.

Так, статтею 10 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що учасники товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства; мати інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Відповідно до ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

На підставі вищевикладене, суд касаційної інстанції погоджується з господарським судом Київської області та Київським апеляційним господарським судом стосовно того, що укладення директором ТОВ "Агроком" договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ/2012/48 від 30.08.2012 р. свідчить про порушення корпоративних прав позивача - Федорова Віктора Федоровича, щодо управління справами товариства, розподілу прибутку товариства (з одержанням своєї частки) від господарської діяльності товариства та погіршення майнового стану підприємства, що впливає на права позивача, як учасника, з часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 70 %, а отже рішення про задоволення заявлених позовних вимог є обґрунтованим, правомірним та таким, що відповідає встановленим обставинами справи та наявним в ній доказам.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що оскаржуваний судовий акт прийнятий з дотриманням вимог матеріального і процесуального права.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги, з огляду на положення ст. 111-7 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-6, 111-7, 111-9 ГПК України, суд

Прийняти відмову від касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком" та припинити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком".