Вищий господарський суд України у складі: суддя Харченко В.М. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Палій В.В.

розглянув касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Одеса

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.12.2014

зі справи № 916/1026/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Маша и Медведь", м.Москва, Російська Федерація (далі - Товариство)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Одеса

про стягнення 73080,00 грн. компенсації за порушення авторського права.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Сушко В.С.;

відповідача - не з'явився.

У березні 2014 року Товариство звернулося з позовом, згідно з яким просило стягнути 73080,00 грн. компенсації за порушення авторського права.

Рішенням господарського суду Одеської області від 02.06.2014 у справі № 916/1026/14 (суддя Лічман Л.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.12.2014 (колегія суддів у складі: суддя Сидоренко М.В. - головуючий, судді Аленін О.Ю., Величко Т.А.), позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача компенсацію за порушення авторського права у розмірі 12180,00 грн.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України відповідач просить скасувати рішення місцевого господарського суду від 02.06.2014, постанову апеляційного суду від 01.12.2014 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Скарга мотивована тим, що рішення судів прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Судами встановлено, що відповідно до свідоцтва від 22.04.2008 № 13631 про реєстрацію та депонування твору - результату інтелектуальної діяльності у Російському Авторському Товаристві зареєстрований та депонований результат інтелектуальної діяльності - малюнки персонажів до анімаційного дитячого серіалу під назвами "ІНФОРМАЦІЯ_1", "ІНФОРМАЦІЯ_2", автором яких, за його власною заявою, є ОСОБА_4; дата створення творів - 01.10.2007.

08.06.2010 позивачем (ліцензіат) та громадянином ОСОБА_4 (ліцензіар) був укладений ліцензійний договір № ЛД-1/2010, згідно з умовами якого ліцензіар, який має виключне право використання створених його одноособовою творчою працею малюнків "ІНФОРМАЦІЯ_1" і "ІНФОРМАЦІЯ_2", які використовуються при створенні персонажів аудіовізуального твору-анімаційного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_3" (далі - Аудіовізуальний твір), надав ліцензіату на строк до 30.06.2025 за сплачувану ліцензіатом винагороду право використання творів у встановлених цим договором межах на умовах виключної ліцензії, тобто без збереження за ліцензіаром права видачі ліцензій на використання творів способами, які передбачені цим договором, іншим особам.

Пунктами 2.2, 2.5-2.7 договору передбачено, що ліцензіар надає ліцензіату право використовувати твори як разом, так і окремо, способами, встановленими договором, а також надано право видавати субліцензії без попередньої згоди ліцензіара на використання творів, реєструвати твори або їх частини, назви та персонажі як торговельні марки.

Згідно з пунктом 2.10 договору у випадку порушення третіми особами виключних прав ліцензіара, яке буде зачіпати права ліцензіата, що пов'язані з даним договором, ліцензіат та ліцензіар зобов'язуються спільно захищати свої права. Відмова ліцензіара від захисту своїх прав, як і його бездіяльність не є перешкодою для самостійного вжиття ліцензіатом необхідних заходів захисту прав, які надаються за даним договором у встановленому законом порядку.

08.06.2010 Товариством та ТОВ Студія "АНИМАККОРД" (правовласник) було укладено договір № 010601-МиМ про відчуження виключного права на Аудіовізуальний твір, відповідно до умов якого правовласник передає позивачу виключне право на Аудіовізуальний твір, який має статус "національного фільму", вісім перших серій якого сторони за договором визначили у додатку № 1 до цього договору, а Товариство зобов'язалося оплатити правовласнику обумовлену договором винагороду.

Відповідно до пунктів 1.3, 1.4, 1.5 договору від 08.06.2010 № 010601-МиМ правовласник гарантує, що є володільцем виключного права на Аудіовізуальний твір. Виключне право на Аудіовізуальний твір передається правовласником Товариству в повному обсязі для використання його будь-яким способом та у будь-якій формі. Виключне право на Аудіовізуальний твір переходить від правовласника до позивача в момент підписання договору.

Пунктом 2 додатку № 1 до договору від 08.06.2010 року № 010601-МиМ передбачено, що одночасно з переданням права на Аудіовізуальний твір правовласник передає позивачу у повному обсязі виключні права на усі юридично значимі охоронювані елементи Аудіовізуального твору (зокрема, але, не обмежуючись назвою Аудіовізуального твору і його окремих серій, графічним зображенням, намальованими зображеннями персонажів Аудіовізуального твору, їх іменами, текстом), незалежно від того поіменовані чи ні вказані елементи безпосередньо у додатках до договору.

Судами також встановлено, що, обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство вказувало на те, що 20.02.2014 представник позивача у магазині "КанцКораллы" за адресою: м.Одеса, Адміральський проспект, 1а, в якому здійснює підприємницьку діяльність відповідач, придбав розмальовку з кольоровими наклейками вартістю 19,90 грн., на обкладинці якої зображено персонаж "ІНФОРМАЦІЯ_1", який є самостійною складовою частиною Аудіовізуального твору. На підтвердження даних обставин, позивачем були подані товарний чек зі штампом відповідача, відповідна фото, відеофіксація, та акт виявлення факта продажу контрафактної продукції.

Сукупності встановлених по справі обставин суди дали належну оцінку і, з урахуванням вимог ст.ст. 440, 441, 443 ЦК України, Закону України "Про авторське право і суміжні права" (3792-12) , дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

При цьому апеляційний суд, спираючись на висновок судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності, яка була ним призначена в ході апеляційного перегляду рішення місцевого господарського суду, правильно виходив з того, що факт використання відповідачем зображення персонажу "ІНФОРМАЦІЯ_1" з аудіовізуального твору-анімаційного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_3" шляхом розповсюдження розмальовки з кольоровими наклейками, на обкладинці якої було зображено наведений персонаж, виключні права на який належать позивачу, без отримання відповідного дозволу на його використання та без виплати авторської винагороди підтверджений наданими у справі доказами та є порушенням авторського права позивача, яке підлягає судовому захисту.

Вирішуючи питання про розмір компенсації, на отриманні якої наполягав позивач, суди правильно врахували вимоги ст. 3 ЦК України щодо справедливості, добросовісності та розумності як однієї із загальних засад цивільного законодавства, а також взяли до уваги фактичні обставини справи, згідно з якими заявлена позивачем до стягнення сума не співрозмірна зі шкодою, завданою незаконним використанням об'єкта авторського права, та доходами, отриманими відповідачем внаслідок порушення, а тому правомірно стягнули компенсацію в мінімальному розмірі.

Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що наведені у касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду Одеської області від 02.06.2014 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.12.2014 у справі № 916/1026/14 залишити без змін, а касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - без задоволення.