Головуючого: Кузьменка М.В., суддів: Васищака І.М., Студенця В.І., за участю представників сторін позивача - Ткаченко Р.Ю.; відповідача - Ганнисик О.Ю.; розглянувши касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2014 у справі № 925/153/14 за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Канівського Комунального підприємства теплових мереж про стягнення штрафних санкцій

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України") звернулась до Господарського суду Черкаської області з позовом до Канівського Комунального підприємства теплових мереж про стягнення 46 237, 78 грн пені, 6 900, 71 грн 3% річних за несвоєчасні розрахунки.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 06.02.2014 порушено провадження у справі № 925/153/14 за позовом ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до Канівського Комунального підприємства теплових мереж про стягнення 46 237, 78 грн пені, 6 900, 71 грн 3% річних.

Рішенням Господарського суду Черкаської області (суддя Грачов В.М.) від 16.09.2014 позов задоволено повністю. Суд стягнув з Канівського Комунального підприємства теплових мереж на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 46 237, 78 грн пені та 6 900, 71 грн 3% річних.

Київським апеляційним господарським судом (колегія суддів у складі: головуючий суддя Шапран В.В., судді Буравльов С.І., Андрієнко В.В.) від 04.12.2014 рішення Господарського суду Черкаської області від 16.09.2014 скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2014, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, а рішення Господарського суду Черкаської області від 16.09.2014 залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована тим, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, а саме: ст.ст. 525, 526, 530, 599, 625 ЦК України, а також норм процесуального права: ст.ст. 47, 34, 43, 79, 84 ГПК України (1798-12) .

Скаржник посилається на те, що умови договору про організацію взаєморозрахунків № 350/5173-ГУ від 01.12.2012 не змінили характер прав і обов'язків сторін за договором поставки природного газу № 18/11-ТЕ від 31.12.2010, а також не припинили зобов'язання, що виникло на його підставі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.01.2015 касаційну скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 04.02.2014.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та Канівським Комунальним підприємством теплових мереж (покупець) 31.12.2010 був укладений договір № 18/11-ТЕ про закупівлю природного газу за державні кошти, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.1.2 цього договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; подальші платежі проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з п. 7.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.

Пунктом 7.3.1 договору передбачено, що у разі порушення покупцем умов п. 4.1 цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

На виконання умов договору ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" у період з січня по квітень 2011 року поставив Канівському Комунальному підприємству теплових мереж природного газу на загальну суму 5 210 637, 91 грн, у тому числі: у січні на суму 1 716 249, 79 грн, у лютому на суму 1 721 185, 48 грн, у березні на суму 1 320 964, 37 грн та у квітні на суму 452 238, 27 грн, що підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 31.01.2011, від 28.02.2011, від 31.03.2011 та від 30.04.2011.

Канівське Комунальне підприємство теплових мереж, порушивши умови договору щодо строків оплати за одержаний природний газ, за одержаний в березні 2011 природний газ сплатило лише 1 179 764, 73 грн, за одержаний в квітні 2011 природний газ до 20.05.2011 оплату не провів, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 593 437, 91 грн, яка була сплачена платіжним дорученням від 07.12.2012 № 1063.

Предметом спору є матеріально-правова вимога ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до Канівського Комунального підприємства теплових мереж про стягнення 46 237, 78 грн пені та 6 900, 71 грн 3% річних у зв'язку з тим, що відповідачем зобов`язання за договором поставки природного газу були виконані несвоєчасно, з порушенням встановлених строків.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позов, виходив із того, що позивачем доведено, а матеріалами справи підтверджується наявність факту прострочення зі сплати вартості поставленого природного газу за період з 21.04.2011 по 21.10.2011 на суму 141 199, 64 грн (за газ поставлений у березні 2011 року) та за період з 21.05.2011 по 21.11.2011 на суму 452 238, 27 грн (за газ поставлений у квітні 2011 року), а тому обґрунтовано нараховано пеню в сумі 46 237, 78 грн, а також 3% річних в сумі 6 900, 71 грн за період з 21.02.2011 по 07.12.2012 з врахуванням розміру заборгованості та здійснених відповідачем часткових оплат.

Судом апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення про відмову в позові.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що 01.12.2012 між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", Канівським Комунальним підприємством теплових мереж та Головним управлінням Державної казначейської служби України у Черкаській області, Головним фінансовим управлінням Черкаської обласної державної адміністрації, Фінансовим управлінням виконавчого комітету Канівської міської ради та НАК "Нафтогаз України" був укладений договір про організацію взаєморозрахунків, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 № 517 (517-2012-п) , предметом якого була організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до ст. 23 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2012" і постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 № 517 "Про затвердження порядку та умов надання у 2012 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування" (517-2012-п) .

Пунктом 7 вказаного договору було передбачено, що Канівське комунальне підприємство теплових мереж перераховує на рахунок позивача кошти у розмірі 593 437, 91 грн, у тому числі податок на додану вартість у розмірі 98 906, 32 грн для погашення заборгованості за спожитий природній газ згідно з договором від 31.12.2010 № 18/11ТЕ.

Відповідно до підпунктів 2, 3 п.11 договору про організацію взаєморозрахунків сторони домовилися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору; перерахувати кошти наступній стороні, а сторона остання - як сплату дивідендів, нарахованих на акції за результатами фінансово-господарської діяльності за 2011 рік НАК "Нафтогаз Украни", до спеціального фонду Державного бюджету не пізніше наступного дня після перерахування коштів на їх рахунок.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що таким чином, сторони, уклавши вказаний договір про організацію взаєморозрахунків, фактично змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору поставки від 31.12.2010, а тому нарахування пені та 3% річних за неналежне виконання відповідачем умов зазначеного договору поставки природного газу є неправомірним та безпідставним.

Згідно з ч. 1 ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

У постановах Верховного Суду України від 09.09.2014 у справах № 5011-35/1533-2012-19/522-2012, № 5011-35/1272-2012-42/527-2012, № 5011-1/1043-2012-42/528-2012 викладено аналогічну правову позицію, а також зазначено, що для застосування санкцій у вигляді пені та наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України, необхідно, щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків, відповідно до пункту 16 якого сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, розрахунок за поставлений природний газ відбувся шляхом перерахування грошових коштів в сумі 593 437, 91 грн платіжним дорученням від 07.12.2012 № 1063, тобто у порядку та строки, передбачені у договорі про організацію взаєморозрахунків, з посиланням на нього у призначенні платежу.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом апеляційної інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду.