головуючого судді Гончарука П.А., судді Кондратової І.Д. (доповідач), судді Стратієнко Л.В., за участю представників сторін від позивача Просолової О.Є.; від відповідача Грицик Д.С.; розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛ" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 року у справі № 910/13441/14 Господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛ", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Л. Авто" про стягнення 1520943,80 грн,

У липні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (надалі - ТОВ "УніКредит Лізинг", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛ" (надалі - ТОВ "АТЛ", відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Л. Авто" надалі - (ТОВ "Т.Л. Авто", відповідач 2) про стягнення солідарно боргу в сумі 1301543,74 грн, а також 107642,95 грн пені, 17962,73 грн 3% річних та 93 794,38 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги ТОВ "УніКредит Лізинг" обґрунтовувало неналежним виконанням ТОВ "АТЛ" зобов'язання щодо повного та своєчасного внесення лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 2191L10/00 від 22.12.2010 року, яке забезпечене порукою ТОВ "Т.Л. Авто" за договором № 2194L10/00/SUR від 30.11.2012 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.09.2014 року (суддя Цюкало Ю.В.), яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 року (колегія суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О. (доповідач), суддів: Жук Г.В. та Сухового В.Г.), позов задоволено частково, стягнуто з відповідачів солідарно на користь позивача основний борг в сумі 1301543,74 грн, пеню в сумі 78723,89 грн, 3% річних в сумі 17962,73 грн, втрати від інфляції в сумі 93794,38 грн. В стягненні пені в сумі 28919,06 грн відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ "АТЛ" просить скасувати судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами ст. 189 Господарського кодексу України (надалі - ГК України (436-15) ), ст. 215 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України (435-15) ), а також ст. 60 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГК України (436-15) ).

Представник ТОВ "АТЛ" в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду заявив клопотання про оголошення перерви в судовому засідання та зупинення виконання рішення суду. Вищий господарський суд України клопотання відхилив, оскільки 1) правова позиція сторони, викладена письмово у касаційній скарзі; 2) участь представника сторони в суді касаційної інстанції не є обов'язковою і його неявка не перешкоджає розгляду справи; 3) до клопотання не додані жодні докази, які б підтверджували неможливість представника взяти участь у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, перевіривши згідно ч. 2 ст. 111-5, ч. 1 ст. 111-7 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов про залишення касаційної скарги без змін з таких підстав.

У справі, що розглядається, судами встановлено, що 22.12.2010 року між ТОВ "АТЛ" (лізингоодержувач) і ТОВ "УніКредит Лізинг" (лізингодавець) було укладено договір фінансового лізингу № 2194L10/00 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 цього договору відповідач 1 взяв на себе зобов'язання придбати предмет лізингу у власність від продавця, що обраний лізингоодержувачем та передати предмет лізингу у користування позивачеві на строк та на умовах, визначених цим договором.

23.12.2010 року позивач передав за актом приймання-передачі відповідачу 2 предмет лізингу: нежитлові приміщення, розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, Мереф'янське шосе, буд. 9-А.

30.11.2012 року між позивачем і відповідачем 1 було укладено додаткову угоду N 1 до договору фінансового лізингу, за умовами якої сторони дійшли згоди про те, що станом на 30.11.2012 року у відповідача 1 існує борг перед позивачем в сумі 333 501,89 грн, що складається з простроченої заборгованості по сплаті вартості предмета лізингу, простроченої заборгованості по сплаті комісії лізингодавця та нарахованої пені, а також підписали додаток № 1 від 30.11.2012 до договору, згідно якого погодили графіки здійснення лізингових платежів за період з 15.01.2011 року по 15.07.2017 року.

Згідно з пп. 5.3.2 п. 5.2 договору фінансового лізингу лізингові платежі за цим договором складаються з: авансового (першого лізингового) платежу, який сплачується до передачі предмета лізингу у користування лізингоодержувачу та є частиною відшкодування предмету лізингу, а також періодичних лізингових платежів, які сплачуються після передачі предмета лізингу у користування лізингоодержувачу за Курсом продажу (безготівковим курсом продажу долара США/Євро, встановленим на офіційному сайті ПАТ "Укрсоцбанк" на дату, що передує даті платежу або іншій даті, визначеній в договорі).

Відповідно до графіка лізингових платежів, наведеного у додатку N 1 до договору фінансового лізингу від 30.11.2012 року, відповідач 1 зобов'язався виплатити 27.12.2010 позивачеві авансовий платіж у сумі, еквівалентній 178313,56 доларів США, та комісію за організацію в розмірі 7132,55 доларів США, а надалі щомісячно з 15.01.2011 року по 15.07.2017 року сплачувати лізинговий платіж у розмірі, передбаченому відповідним графіком.

В цей же день з метою забезпечення виконання зобов'язання за договором фінансового лізингу між ТОВ "УніКредит Лізинг", ТОВ "АТЛ" та ТОВ "Т.Л. Авто" було укладено договір поруки № 2194L10/00/SUR (далі - договір поруки), відповідно до п. 1.1. якого поручитель, як солідарний боржник зобов'язувався безвідклично та безумовно сплатити лізингодавцю за його першою вимогою всі необхідні платежі за договором фінансового лізингу загальною сумою до 858487,25 доларів CША, що на день укладання договору становить гривневий еквівалент 7034444,53 грн, та сплатити всі інші платежі, що належать до сплати лізингоодержувачем відповідно до умов договору фінансового лізингу, в тій же самій сумі, валюті та в той же самий час (також у випадку дострокових платежів), як це визначено в договорі фінансового лізингу.

Ухвалюючи рішення у справі і стягуючи солідарно з боржників на користь позивача боргу з лізингових платежів за період з 15.11.2013 року по 15.08.2014 року в сумі 1301543,74 грн, пеню в сумі 78723,89 грн, нарахованої відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 ГК України і п. 12.3 договору, а також 3% річних в розмірі 17962,73 грн та втрати від інфляції в розмірі 93794,38 грн за період прострочення з 16.11.2013 року по 22.08.2014 року, суд першої інстанції, виходив із того, що відповідачі не спростували належними та допустимими доказами наявність заборгованості з лізингових платежів згідно з узгодженим графіком; несплата цих платежів відповідно до ст.ст. 762, 806 ЦК України є порушення зобов'язання; і, оскільки це зобов'язання було забезпечено порукою відповідно до ст. 543, 553, 554 ЦК України кредитор має право вимагати виконання зобов'язання від боржника та поручителя, які відповідають перед позивачем як солідарні боржники.

З такими висновками місцевого господарського суду погодився й апеляційний господарський суд, залишивши судове рішення у справі без змін. Доводи ТОВ "АТЛ", викладені в апеляційній скарзі, щодо необхідності визнання недійсним додатку № 1 від 22.12.2010 року до договору, в якому сторонами погоджено графік сплати лізингових платежів в доларах США, суд апеляційної інстанції відхилив, оскільки в до ч. 2 ст. 524 ЦК України сторони можуть визначати грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Суд апеляційної інстанції відхилив також посилання ТОВ "АТЛ" на акти звірки взаємних розрахунків, підписані лише в односторонньому порядку, оскільки факт здійснення будь-якої господарської операції, в тому числі сплати грошових коштів, можуть засвідчувати тільки первинні документи. Посилання ТОВ "АТЛ" щодо порушення судом першої інстанції норми ст. 60 ГПК України апеляційний господарський суд відхилив, зазначивши про відсутність у матеріалах справи доказів звернення до суду з таким позовом.

Вищий господарський суд України вважає, що висновки господарського суду першої та апеляційної інстанцій відповідають фактичним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, і підстави для зміни або скасування прийнятих у справі судових рішень відсутні.

Доводи касаційної скарги, які здебільшого зводяться до недійсності договору фінансового лізингу, як такого, що неправомірно передбачає визначення лізингових платежів у гривневому еквіваленті до курсу долара США, Вищий господарський суд України відхиляє, беручи до уваги висновок Верховного Суду України, який викладений у постанові від 07.10.2014 року у справі № 910/763/13, про те, що коригування лізингових платежів, в основі якого лежить зміна курсової різниці (зміна курсу гривні стосовно долара), прямо не заборонена та не суперечить чинному законодавству України. Відповідно до ч. 1 ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Решту доводів касаційної скарги суд касаційної інстанції не бере до уваги, оскільки вони повністю дублюють доводи апеляційної скарги, яким була надана належна правова оцінка.

За таких обставин, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати покладаються на відповідача 1.

Керуючись ст. ст. 49, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛ" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 року у справі № 910/13441/14 - без змін.