Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-словенське спільне підприємство "Київський обласний хлібопекарський комплекс", с. Крушинка Васильківського району Київської області,

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2014

зі справи № 911/2289/14

за позовом публічного акціонерного товариства "Київхліб", м. Київ (далі - Позивач),

до товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-словенське спільне підприємство "Київський обласний хлібопекарський комплекс" (далі - Відповідач)

про припинення порушення прав власника свідоцтва України на знак для товарів і послуг.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

Позивача - Федорова Д.В.,

Відповідача - Белолюбської О.В.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

Позов було подано про припинення використання позначення у вигляді графічного елементу, утвореного чергуванням смуг у комбінації кольорів світлокоричневий та темнокоричневий при пакуванні хліба "Хліб український новий (Подовий)" та про зобов'язання знищити пакувальні матеріали.

Рішенням господарського суду Київської області від 12.09.2014 (суддя Мальована Л.Я.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2014 (колегія суддів у складі: Пантелієнко В.О. - головуючий, Гарник Л.Л. і Доманська М.Л.):

- позов задоволено;

- Відповідача зобов'язано припинити використання позначення у вигляді графічного елементу, утвореного чергуванням смуг в комбінації кольорів світлокоричневий та темнокоричневий при пакуванні хліба "Хліб український новий (Подовий)";

- Відповідача зобов'язано знищити пакувальні матеріали зазначеного хліба з відповідним позначенням;

- з Відповідача стягнуто на користь Позивача 1 218 грн. судового збору.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Відповідач просить скасувати оскаржувану постанову апеляційної інстанції і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, судові витрати покласти на Позивача. Скаргу з посиланням на статті 4-3, 22, 32, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) мотивовано порушенням господарським судом норм процесуального права, зокрема, здійсненням розгляду справи місцевим господарським судом за відсутності Відповідача.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.

Представник Відповідача тричі не з'явився в засідання місцевого господарського суду та не виконав вимоги останнього, викладені в ухвалах від 16.06.2014, 06.08.2014, 20.08.2014; про час і місце судового розгляду Відповідач був повідомлений.

Відповідно до свідоцтва на знак для товарів та послуг від 11.03.2013 № 168000, виданого Позивачу, надано правову охорону знаку для товарів і послуг у вигляді графічного елементу, який утворений чергуванням смуг в комбінації кольорів світлокоричневий та темнокоричневий (далі - Знак).

Позивач починаючи з 2008 року виробляє "Хліб український столичний". При пакуванні цього виробу Позивач використовує поліетиленовий пакет, на якому нанесено зображення, яке захищене згаданим свідоцтвом (далі - Свідоцтво). Зокрема, при пакуванні хліба використовується знак, який являє собою позначення, утворене чергуванням вертикальних смуг у комбінації кольорів світлокоричневий та темнокоричневий; зверху розташовано горизонтальну смугу, ширшу порівняно з іншими, темнокоричневого кольору.

Відповідач виробляє хліб під назвою "Хліб український новий (Подовий)", на поліетиленовій упаковці якого розміщено графічний елемент, утворений чергуванням вертикальних смуг у комбінації кольорів світлокоричневий та темнокоричневий; знизу розташовано горизонтальну смугу світлокоричневого кольору, ширшу порівняно з іншими.

За твердженням Позивача, нанесенням на свій вибір описаного зображення Відповідач порушив його право на Знак, захищене Свідоцтвом.

Науково-дослідним інститутом інтелектуальної власності Національної академії правових наук було проведено експертне дослідження об'єктів інтелектуальної власності. Згідно з висновком експерта від 13.08.2014 № 463 Знак за Свідоцтвом та графічний елемент, нанесений на упаковку хліба "Хліб український новий (Подовий)", завдяки збігу сприйняття мотивів, що утворюють однаковий символ, викликають у цілому подібне враження і можуть бути сплутані споживачем, незважаючи на окрему різницю елементів, які їх утворюють.

Аналогічна позиція викладена спеціалістом Науково - дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України у висновку від 08.05.2014 № 43/14, відповідно до якого:

- графічний елемент, утворений чергуванням смуг у комбінації кольорів світлокоричневий та темнокоричневий, нанесений на упаковку хліба "Хліб український новий (Подовий)" вагою 950 г виробництва Відповідача, є схожим настільки, що його можна сплутати із зареєстрованим за Свідоцтвом;

- графічний елемент, утворений чергуванням смуг у комбінації кольорів світлокоричневий та темнокоричневий, нанесений на упаковку хліба "Хліб український новий (Подовий)" вагою 950 г виробництва Відповідача, є таким, що може ввести в оману щодо іншого товару - хліба "Хліб український столичний" вагою 950 г виробництва Позивача.

Товар - названий хліб виробництва Відповідача є однорідним стосовно товару - названого хліба виробництва Позивача, оскільки: вони відносяться до одного роду - харчові продукти, до одного виду - хлібобулочні вироби; вони виготовляються з борошна (житнього обдирного та борошна пшеничного другого сорту), є споживчими товарами з широким колом споживачів і розповсюджуються переважно вроздріб.

Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для судового захисту права Позивача на Знак за Свідоцтвом.

Попередні судові інстанції з урахуванням встановлених ними фактичних обставин справи та з огляду на застосовані ними приписи частин другої і четвертої статті 5, частин другої, четвертої і п'ятої статті 16, частин першої і другої статті 20 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги даного висновку не спростовують.

Так, не відповідає дійсності твердження Відповідача про прийняття рішення місцевим господарським судом "лише на підставі висновку експерта № 43/14 за результатами проведення експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності". Як вбачається зі змісту судових рішень, прийнятих по суті справи, в їх основу було покладено, крім зазначеного висновку, також й ідентичний йому по суті висновок експерта від 13.08.2014 № 463 (про який зазначено і в даній постанові).

Посилання скаржника на наявність укладеного між ним (як ліцензіаром) і ТОВ "Українсько-словенське спільне підприємство "Хлібопекарський комплекс "Кулиничівський" (як ліцензіатом) договору виключної ліцензії про передачу Відповідачу права використовувати у своїй діяльності виключні майнові права "на зображення упаковку продукції (хліб та хлібобулочні вироби)" - судом не приймається. Навіть за наявності такого договору він жодним чином не спростовує з'ясованої попередніми судовими інстанціями неправомірності використання Відповідачем спірного зображення; а за наявності підстав останній не позбавлений права на звернення з відповідними претензіями і позовами до свого контрагента за цим договором.

Доводи скаржника про те, що справу було розглянуто місцевим господарським судом за його (скаржника) відсутності, "чим було його позбавлено права брати участь в судовому засіданні, подавати докази, заявляти клопотання та інше", спростовуються таким. Як зазначено місцевим господарським судом і підтверджується матеріалами справи, Відповідача було тричі належним чином повідомлено про час і місце проведення судового засідання. Проте Відповідач своїм правом на участь у такому засіданні не скористався, в зв'язку з чим справу й було розглянуто без його участі. Як зазначено в підпункті 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (v0018600-11) , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду, зокрема, представника однієї із сторін справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, як зазначено в підпункті 3.14 того ж пункту, нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, якщо їх явку судом визнано обов'язковою, може розцінюватися судом як зловживання процесуальними правами; відповідна практика, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Відтак не вбачається передбачених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись статтями 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2014 зі справи № 911/2289/14 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-словенське спільне підприємство "Київський обласний хлібопекарський комплекс" - без задоволення.