Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу приватного малого підприємства "Шеки", м.Запоріжжя

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.11.2014

зі справи № 908/2049/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сінево Схід", м.Дніпропетровськ (далі - Товариство)

до приватного малого підприємства "Шеки", м.Запоріжжя (далі - Підприємство)

про стягнення 28 886,25 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився.

У червні 2014 року Товариство звернулося з позовом, згідно з яким просило стягнути з відповідача 28 886,25 грн. заборгованості, яка виникла за договором про надання послуг від 03.01.2012 № В/12-04.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.08.2014 у справі № 908/2049/14 (суддя Хуторной В.М.), яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 (колегія суддів у складі: суддя Бондаренко В.П. - головуючий, судді Івакіна В.О. і Россолов В.В.), позов задоволено. Стягнуто з відповідача 28886,25 грн. боргу.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції від 27.08.2014 та постанову апеляційного суду від 17.11.2014 і направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду. Скарга мотивована тим, що рішення судів прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як встановлено судами, 03.01.2012 Товариством (виконавець) та Підприємством (замовник) було укладено договір про надання послуг № В/12-04, відповідно до умов пунктів 1.1, 1.2 якого виконавець зобов'язався за завданням замовника, оформленого у вигляді направлення, що містить інформацію про необхідні послуги, надати медичні послуги по клінічній лабораторній діагностиці, в межах переліку за ціною та у строки, визначені у прайс - листі виконавця, що є невід'ємною частиною цього договору (додаток № 1 до цього договору). Дозвіл на надання медичних послуг підтверджено ліцензією виконавця на здійснення медичної практики від 12.03.2009 АВ № 447845.

Згідно з п. 3.1 договору перелік послуг, що надаються виконавцем на умовах цього договору, та їх ціна вказані в чинному прайс - листі Товариства, що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до пунктів 3.2, 3.3 договору оплата вартості послуг, наданих Товариством на умовах цього договору, здійснюється Підприємством на підставі рахунка-фактури, що виставляється виконавцем за попередній місяць після підписання сторонами цього договору акта приймання-передачі наданих послуг. Замовник зобов'язується оплатити вартість послуг протягом 5-ти банківських днів від дати отримання рахунка-фактури, але не раніше підписання акта приймання-передачі наданих послуг за період, за який виставляється рахунок - фактура.

Пунктом 4.1.4 договору сторони визначили, що Підприємство зобов'язалося своєчасно здійснювати оплату наданих послуг, які є предметом цього договору, та підписувати акти здачі-приймання виконаних робіт.

Згідно з п.8.1 договору він діє з моменту його підписання до 31.12.2012.

Судами також встановлено, що позивачем за період з травня 2012 року по липень 2012 року відповідно до витягів з електронної бази даних Товариства, а також актів приймання-передачі робіт відповідачу були надані послуги на загальну суму 50048,00 грн. Відповідні рахунки для оплати за надані послуги виставлялись позивачем відповідачу, але останній оплатив їх частково, в сумі 21161,75 грн., за рахунком-фактурою від 31.05.2012 № СФ-0000125.

Звертаючись з позовом до суду, позивач вказував на те, що внаслідок неповної оплати за отримані послуги відповідно до згаданих актів та рахунків у відповідача виникла заборгованість у загальному розмірі 28 886,25 грн.

Сукупності встановлених у справі обставин суди дали належну оцінку і, з урахуванням вимог ст.ст. 526, 530, 901, 903 ЦК України, дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

При цьому суди правильно виходили з того, що факт надання медичних послуг відповідачу в період з травня по липень 2012 року, а також існування пов'язаної з цим заборгованості останнього у розмірі 28886,25 грн. підтверджувалися поданими за справою доказами.

Часткові заперечення відповідача проти позову, а саме щодо факту виконання позивачем робіт за актом від 29.06.2012 № ОУ-0002787 на суму 16948,00 грн., були досліджені судами, які обґрунтовано не взяли їх до уваги, оскільки вони спростовувались наявними матеріалами справи.

Зокрема, у цьому зв'язку суди правильно врахували ті фактичні обставини справи, з яких вбачалось, що, отримавши від позивача акт від 29.06.2012 про виконані роботи, відповідач не повернув його позивачу та не надіслав з цього приводу будь-яких пояснень або заперечень. Наведена обставина у сукупності з поданими позивачем відомостями про перелік фактично наданих ним у зазначеній період послуг та їх вартість давало судам підстави дійти висновку про обґрунтованість заявленого позову у повному обсязі.

Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що наведені у касаційній скарзі доводи по суті зводяться до переоцінки поданих за справою доказів і правильності висновків судів не спростовують, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду Запорізької області від 27.08.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 у справі № 908/2049/14 залишити без змін, а касаційну скаргу приватного малого підприємства "Шеки" - без задоволення.