В серпні 2014 року Іноземне підприємство "Торговий дім "ЄПК-Запоріжжя" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" про стягнення 58 720,37 грн. основного боргу, 19 798,77 грн. пені, інфляційних витрат у розмірі 12509,40 грн., 3 % річних в сумі 7 290,96 грн., штрафу в сумі 2 936,02 грн. внаслідок неналежного виконання останнім умов договорів поставки товару № 208 від 05.02.2013 року та № 1209 від 10.09.2013 року в частині своєчасної оплати товару.

Публічне акціонерне товариство "Рівнеазот", в свою чергу, звернулось до цього ж суду з зустрічним позовом до Іноземного підприємства "Торговий дім "ЄПК-Запоріжжя" про стягнення штрафу в сумі 63 781,87 грн. за порушення строків поставки товару, обумовленого вищевказаними договорами.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 14.10.2014 року (суддя Бережнюк В.В.) первісний позов задоволено частково; стягнуто з ПАТ "Рівнеазот" на користь Іноземного підприємства "Торговий дім "ЄПК-Запоріжжя" 46 400,03 грн. основного боргу, 2 988,67 грн. пені, 3 % річних в сумі 476,71 грн., 4036,80 грн. інфляційних втрат, 1 077,97 грн. витрат по сплаті судового збору; в задоволенні решти первісного позову відмовлено; зустрічний позов задоволено частково; стягнуто з Іноземного підприємства "Торговий дім "ЄПК-Запоріжжя" на користь ПАТ "Рівнеазот" 31 890,94 грн. штрафу, 913,50 грн. витрат по сплаті судового збору; в задоволенні решти зустрічного позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 року (судді: Павлюк І.Ю., Бригинець Л.М., Миханюк М.В.) рішення місцевого господарського суду змінено в частині стягнення судових витрат за зустрічним позовом; пункт 5 резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції:

"5. Стягнути з Іноземного підприємства "Торговий дім "ЄПК-Запоріжжя" (69600, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, 52, ідентифікаційний код 35300916) на користь Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" (33017, м.Рівне-17, ідентифікаційний код 05607824) - 31 890 грн. 94 коп. штрафу, 1 827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.". В решті рішення залишено без змін.

В касаційній скарзі ПАТ "Рівнеазот", посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів в частині відмови в задоволенні решти зустрічних позовних вимог про стягнення штрафу та прийняти нове рішення про задоволення зустрічних позовних вимог повністю та стягнення з Іноземного підприємства "Торговий дім "ЄПК-Запоріжжя" 63 781,87 грн. штрафу. При цьому, скаржник послався на не дотримання судами попередніх інстанцій балансу інтересів сторін під час прийняття рішення про зменшення штрафу на 50 %.

Іноземне підприємство "Торговий дім "ЄПК-Запоріжжя", в свою чергу, також, зазначаючи про неправильне застосування місцевим й апеляційним господарськими судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові акти попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити частково; стягнути з ПАТ "Рівнеазот" 46 400,03 грн. основного боргу, 23 592,96 грн. пені, 10 441,34 грн. інфляційних витрат, 3 % річних в сумі 6187,53 грн., 2 320 грн. штрафу та 4475,32 грн. витрат по сплаті судового збору; в задоволенні решти первісного позову відмовити; в задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку їх обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що 05.02.2013 року між Іноземним підприємством "Торговий дім "ЄПК-Запоріжжя" (постачальником) та Публічним акціонерним товариством "Рівнеазот" (покупцем) укладено договір поставки товару № 208, згідно якого постачальник зобов'язався поставити покупцю підшипники на загальну суму 71518,03 грн., а останній - оплатити їх вартість, визначену в специфікації (додатку № 1 до договору), шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару та позитивних висновків вхідного контролю якості товару по показниках, передбачених в п. 6.1. даного договору.

В пп. 4.1, 4.2, 4.3 договору передбачено, що поставка здійснюється протягом 90 календарних днів з моменту підписання договору на умовах СРТ (ІНКОТЕРМС - Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, редакція 2000 р.), склад покупця, розташований за адресою: м. Рівне - 17, ПАТ "Рівнеазот"; при поставці товару постачальник зобов'язаний передати покупцю видаткову та податкову накладні, паспорт заводу виробника. У випадку виявлення недоліків товару по результатах вхідного контролю, проведеного покупцем або протягом гарантійного строку, постачальник зобов'язується за свій рахунок в строк 30 календарних днів з моменту отримання вимог покупця замінити товар на якісний або повернути покупцю сплачені за нього грошові кошти (п. 6.2. договору).

У випадку порушення строку поставки або строку заміни товару відповідно до п. 6.2. договору, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю штраф у розмірі 20% від вартості несвоєчасно поставленого або несвоєчасно заміненого товару. У випадку прострочення оплати за фактично поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожен день прострочення (пп. 8.2., 8.3. договору).

На виконання умов вказаного договору Іноземне підприємство "Торговий дім "ЄПК-Запоріжжя" поставило ПАТ "Рівнеазот" підшипники на загальну суму 86 818,96 грн., що підтверджується наявними у справі видатковими накладними, а саме: № 179 від 05.02.2013р. на суму 31 008,67 грн., № 388 від 04.03.2013 р. на суму 739,68 грн., № 1139 від 05.06.2013 р. на суму 12471,48 грн., № 1155 від 10.06.2013 р. на суму 704,42грн., № 1514 від 26.07.2013 р. на суму 40 360,32 грн., № 2117 від 15.10.2013 р. на суму 149,04грн., № 2611 від 23.12.2013 р. на суму 1 385,33 грн., які останнє оплатило з порушенням строків оплати в сумі 86 818,93 грн. Борг покупця склав 0,03 грн.

Також 10.09.2013 р. між Іноземним підприємством "Торговий дім "ЄПК-Запоріжжя" (постачальником) та Публічним акціонерним товариством "Рівнеазот" (покупцем) укладено договір поставки товару № 1209, згідно якого постачальник зобов'язався поставити покупцю підшипники на загальну суму 1201920 грн., які останній зобов"язався оплатити за ціною, визначеною у специфікації (додатку №1 до договору), шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару та позитивних висновків вхідного контролю якості товару по показниках, передбачених в п. 6.1. даного договору.

Умови договору № 1209 від 10.09.2013 року є аналогічними умовам договору № 208 від 05.02.2013 року.

Згідно п.4.2 договору поставки товару від 10.09.2013 р. №1209, строк поставки: підшипник 1 097 784 - 8 шт. та підшипник 3656 - 16 шт. протягом 14 календарних днів з моменту підписання договору; підшипник 1097784 - 6 шт. до 31.12.2013р.

На виконання умов цього договору Іноземне підприємство "Торговий дім "ЄПК-Запоріжжя" поставило ПАТ "Рівнеазот" підшипники на загальну суму 1201920 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи видаткові накладні, № 135 від 27.01.2014 р. на суму 278 400 грн., № 2116 від 15.10.2013 р. на суму 139200 грн., № 1861 від 11.09.2013р. на суму 784 320 грн., які останнє оплатило з порушенням обумовлених в договорі строків частково на суму 1 155 520 грн. Борг покупця за цим договором склав 46 400 грн.

ПАТ "Рівнеазот" за порушення строків поставки товару на підставі п.8.2 договору поставки товару № 1209 від 10.09.2013 р. нарахувало Іноземному підприємству "Торговий дім "ЄПК-Запоріжжя" 46 400 грн. штрафу, проти якого останнє заперечило, посилаючись на несвоєчасну оплату вартості підшипників.

В подальшому ПАТ "Рівнеазот" звернулось до Іноземного підприємства "Торговий дім "ЄПК-Запоріжжя" із заявою від 26.03.2014 р. про зарахування (залік) зустрічних однорідних вимог, зокрема, зарахування штрафу в сумі 46 400 грн. в рахунок боргу за поставлений товар в сумі 206 199,32 грн., проти якого постачальник також заперечив, посилаючись на їх неоднорідність.

Позовні вимоги Іноземного підприємства "Торговий дім "ЄПК-Запоріжжя" мотивовані несвоєчасною сплатою ПАТ "Рівнеазот" вартості отриманого за договорами № 208 від 05.02.2013 р. та № 1209 від 10.09.2013 р. товару, в зв"язку з чим просило стягнути 58 720,37 грн. основного боргу, 19798,77 грн. пені, 3% річних в сумі 7 290,96 грн., 12 509,40 грн. інфляційних втрат та 2 936,02 грн. штрафу.

Так, за несвоєчасне виконання умов договору № 208 від 05.02.2013 р. на підставі п. 8.3. договору та ст. 625 ЦК України ПАТ "Рівнеазот" нараховано:

- 11 872,29 грн. пені за період з 20.06.2013 р. по 30.07.2014 р.,

- 3 % річних в сумі 949,78 грн.,

- 1 976,08 грн. інфляційних витрат.

Крім того, на підставі п. 66 "Положення про поставки продукції виробничого призначення", затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР № 888 від 25.07.1988 р. (v0888400-88) , нараховано штраф у розмірі 5 % від суми основного зобов'язання, що становить 616,02 грн.

За несвоєчасне виконання умов договору № 1209 від 10.09.2013 р. ПАТ "Рівнеазот" нараховано:

- 7 926,48 грн. пені за період з 25.09.2013 р. по 30.07.2014 р.,

- 3 % річних в сумі 6 341,18 грн.,

- 10 533,32 грн. інфляційних витрат.

На підставі п. 66 "Положення про поставки продукції виробничого призначення", затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР № 888 від 25.07.1988 р. (v0888400-88) нараховано штраф у розмірі 5 % від суми основного зобов'язання, що становить 2 320 грн.

Позовні вимоги ПАТ "Рівнеазот" до Іноземного підприємства "Торговий дім "ЄПК-Запоріжжя" про стягнення штрафу в сумі 63 781,87 грн. мотивовані порушенням строків поставки підшипників, визначених в пункті 4.2. договорів № 208 від 05.02.2013 р. та № 1209 від 10.09.2013 р., а саме:

- зважаючи, що товар на суму 40 509,36 грн. за договором № 208 від 05.02.2013 р. поставлений лише 26.07.2013 р. та 15.10.2013 р., ПАТ "Рівнеазот" нараховано 20 % штрафу від вартості несвоєчасно поставленого товару, що склало 8 101,87 грн.

- зважаючи, що за договором № 1209 від 10.09.2013 р. поставлено чотири підшипника на суму 278 400 грн. лише 27.01.2014 р. (накладна № 135), ПАТ "Рівнеазот" нараховано штраф в розмірі 20 % від вартості несвоєчасно поставленого товару, що становить 55 680 грн., всього за двома договорами нараховано 63 781,87 грн. штрафу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 265 ГК України та статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статей 525, 526, 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Задовольняючи первісні позовні вимоги частково, місцевий господарський суд, з висновками якого погодилась апеляційна інстанція, обгрунтовано вказав на порушення відповідачем за первісним позовом умов договору щодо своєчасної та повної оплати решти вартості отриманих підшипників в сумі 46 400,03 грн. та можливість притягнення його до відповідальності, передбаченої пунктами 8.3. договорів і статтею 625 ЦК України, щодо стягнення пені, інфляційних витрат та 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов"язання.

При цьому, суди першої й апеляційної інстанцій, погоджуючись з наявністю факту неналежного виконання відповідачем за первісним позовом договірних зобов'язань за договорами № 208 від 05.02.2013 року та № 1209 від 10.09.2013 року, наслідком чого є нарахування пені, інфляційних витрат та 3 % річних, перевірили суми заявлених до стягнення грошових коштів, обчислених позивачем за первісним позовом.

Так, перевіряючи правильність здійсненого позивачем розрахунку, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про те, що належний до стягнення з відповідача розмір інфляційних витрат становить 4036,80 грн., а 3 % річних - 476,71 грн., відмовивши, при цьому у стягненні 8472,60 грн. інфляційних втрат та 6 814,25 грн. - 3 % річних, внаслідок неправильного їх обчислення.

Разом з тим, перерахувавши нараховану Іноземним підприємством "Торговий дім "ЄПК-Запоріжжя" пеню за період з 20.06.2013 р. по 30.07.2014 р. за несвоєчасне виконання умов договору поставки від 05.02.2013 р. № 208 в сумі 11872,29грн. та за період з 25.09.2013 р. по 30.07.2014 р. за порушення строків оплати за договором поставки за договором від 10.09.2013 р. № 1209 в сумі 7926,48 грн., суди попередніх інстанцій визначили її правильний розмір у вищезазначених періодах в сумі 2 988,67 грн. та обгрунтовано відмовили у первісному позові в частині стягнення 16 810,10 грн. у зв'язку з невірним нарахуванням цієї суми.

Водночас, у зв"язку з неправомірним нарахуванням на підставі Постанови Ради Міністрів СРСР № 888 від 25.07.1988 р. (v0888400-88) , якою затверджено "Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, Положення про поставки товарів народного споживання і Основних умов регулювання договірних відносин при здійсненні експортно-імпортних операцій", судами попередніх інстанцій вірно відмовлено в задоволенні позову щодо стягнення з відповідача за первісним позовом 616,02 грн. - штрафу, що складає 5 % від суми основного боргу за договором від 05.02.2013 р. № 208 та 2320 грн. штрафу у розмірі 5 % від суми основного боргу за договором від 10.09.2013 р. № 1209.

Також, задовольняючи частково зустрічні позовні вимоги в частині стягнення штрафу, нарахованого за порушення строків поставки товару, визначених пунктом 4.2. договорів № 208 від 05.02.2013 р. та № 1209 від 10.09.2013 р., а саме за договором від 05.02.2013 р. № 208 згідно пункту 8.2. ПАТ "Рівнеазот", нараховано штраф у розмірі 20 % від вартості несвоєчасно поставленого товару, що складає 8 101,87 грн. (40 509,36 грн. * 20 % = 8 101,87 грн.), а за договором № 1209 від 10.09.2013 р. - штраф у розмірі 20 % від вартості несвоєчасно поставленого товару, що складає 55 680 грн. (278 400 грн. * 20 % = 55 680 грн.), суди попередніх інстанцій обгрунтовано виходили з того, що за двома договорами штраф склав 63 781,87 грн.

Проте, використовуючи право, передбачене пунктом 3 частини 1 статті 83 ГПК України, судом першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, зменшено належну до стягнення з відповідача за зустрічним позовом суму штрафу на 50 %, що складає 31 890,94 грн.

Судова колегія вважає такі висновки місцевого й апеляційного господарських судів правильними з огляду на наступне.

Як встановлено, судами попередніх інстанцій, ІП "Торговий дім "ЄПК-Запоріжжя" визнало факт несвоєчасної поставки товару ПАТ "Рівнеазот" внаслідок несвоєчасної оплати останнім його вартості.

В силу частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 статті 233 цього ж Кодексу закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Статтею 83 ГПК України надано господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені та штрафу є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу.

Таким чином, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

В пункті 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 (v0018600-11) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) " зазначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків), тощо.

Приймаючи рішення про зменшення розміру неустойки (штрафу) на 50%, господарські суди попередніх інстанцій також прийняли до уваги ступінь виконання основного зобов'язання.

Відтак, суди першої та апеляційної інстанцій повно встановили всі істотні для справи обставини, правильно застосували ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України та прийшли до вірного висновку про наявність обставин, за яких можливе зменшення стягнутого штрафу до 31 890,94 грн.

При цьому, вірним є висновок судів попередніх інстанцій про безпідставність зарахування сторонами 46 400 грн. в якості зустрічних вимог, оскільки вони не є однорідними та безспірними.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 4 п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (v0018600-11) у разі зменшення судом розміру неустойки судовий збір покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

З врахуванням викладеного, правильним є висновок апеляційного господарського суду щодо необхідності зміни рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з Іноземного підприємства "Торговий дім "ЄПК-Запоріжжя" на користь Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" підлягає 1 827 грн. судових витрат за подання зустрічної позовної заяви.

Таким чином, під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного й об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів першої й апеляційної інстанцій відповідають цим обставинам, їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги щодо обгрунтованості зустрічних позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" в частині стягнення з Іноземного підприємства "Торговий дім "ЄПК-Запоріжжя" 63 781,87 грн. штрафу та безпідставного зменшення цієї суми не заслуговують на увагу, оскільки таке право передбачено статтею 83 ГПК України.

Твердження Іноземного підприємства "Торговий дім "ЄПК-Запоріжжя" в касаційній скарзі щодо необгрунтованої відмови судами попередніх інстанцій в частині задоволення його позовних вимог повністю зводяться до намагань позивача за первісним позовом надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України, і тому до уваги не беруться.

За таких обставин, прийняте рішення суду першої та постанова апеляційної інстанцій відповідають матеріалам справи та вимогам закону, а тому судові акти слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.