головуючого: Панової І.Ю., суддів: Білошкап О.В., Погребняка В.Я., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" на ухвалу та постанову господарського суду Одеської області від 03.11.2014 Одеського апеляційного господарського суду від 27.11.2014 за скаргою Дочірньої компанії "Газ України" Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції у справі № 916/251/14 господарського суду Одеської області за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до про Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" стягнення 2066462,16 грн. за участі представників сторін: від Дочірньої компанії "Газ України" Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - Тютюнник С.В.

У грудні 2013 року Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - ДК "Газ України") звернулась до господарського суду Одеської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" про стягнення 2 066 462,16 грн. заборгованості та штрафних санкцій за договором про реструктуризацію заборгованості № 14/12-144 від 28.05.2012 (т.1 а.с. 21 - 23).

Рішенням господарського суду Одеської області від 24.03.2014 у справі № 916/251/14 позовні вимоги компанії задоволено, стягнено з ПАТ "Одеська ТЕЦ" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 2 041 261,65 грн. - основного боргу; 25 200,51 грн. - 3% річних; 41 330,00 грн. - витрат пов'язаних із сплатою судового збору; відмовлено в задоволенні заяви ПАТ "Одеська ТЕЦ" щодо надання розстрочки виконання рішення суду (т.1 а.с. 140 - 144).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 у справі № 916/251/14, апеляційну скаргу ПАТ "Одеська ТЕЦ" залишено без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 24.03.2014 у справі № 916/251/14 - залишено без змін.

22.05.2014 на виконання вищевказаного рішення господарським судом Одеської області видано відповідний наказ .

08.09.2014 до господарського суду Одеської області надійшла скарга ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в порядку ст. 121-2 ГПК України на дії Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.11.2014 у справі № 916/251/14 скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволено у повному обсязі, визнано неправомірними дії Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, які полягають у винесенні постанови ВП № 43971484 від 14.08.2014 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області № 916/251/14 від 22.05.2014, визнано незаконною постанову Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ВП № 43971484 від 14.08.2014 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 916/251/14; зобов'язано Другий Суворовський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції поновити виконавче провадження з примусового виконання наказу № 916/251/14 від 22.05.2014.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.11.2014 у справі № 916/251/14 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Одеської області від 03.11.2014 у справі № 916/251/14 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ПАТ "Одеська ТЕЦ" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просило ухвалу господарського суду Одеської області від 03.11.2014 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.11.2014 у справі № 916/251/14 скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" у задоволенні скарги на дії Другого Суворовського ВДВС Одеського МУЮ у справі № 916/251/14, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. п. 8, 15 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, стягувач - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" подав до Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції наказ господарського суду Одеської області від 22.05.2014 у справі № 916/251/14 про стягнення з ПАТ "Одеська ТЕЦ" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 2 066 462,16 грн. заборгованості.

11.07.2014 Другим Суворовським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу № 916/251/14.

14.08.2014 Другим Суворовським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції винесено постанову ВП № 43971484 про зупинення виконавчого провадження за наказом господарського суду Одеської області від 22.05.2014 у справі № 916/251/14 у зв'язку з тим, що ухвалою господарського суду Одеської області від 15.06.2001 у справі № 17-2-18/01-5010 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Одеська ТЕЦ".

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що 15.06.2001 порушено провадження у справі № 17-2-18/01-5010 про банкрутство відповідача -ПАТ "Одеська ТЕЦ" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Грошові вимоги стягувача - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до боржника виникли за договором поставки природного газу № 06/09-1572 БО-23 від 23.09.2009, які було реструктуризовано на підставі договору № 14/12-144 від 28.05.2012, тобто після відкриття процедури банкрутства і зазначені вимоги у розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) є поточними.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 1, 5, п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 86, 121-2 ГПК України господарський суд дійшов висновку про задоволення скарги в повному обсязі, оскільки дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, накладеного в межах розгляду справи № 17-2-18/01-5010 не поширюється на вимоги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", адже термін виконання грошових зобов'язань за вимогами позивача до ПАТ "Одеська ТЕЦ" настав після введення мораторію.

Крім того, суд першої інстанції не прийняв до уваги заперечення представників ВДВС та ПАТ "Одеська ТЕЦ" на скаргу, в частині посилання на Закон України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) , оскільки Другий Суворовський ВДВС Одеського міського управління юстиції виніс постанову ВП № 43971484 від 14.08.2014 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", а не на підставі п. 15 ч. 1 ст. 37 вказаного Закону.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові погодився із висновками суду першої інстанції, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, накладеного в межах розгляду справи № 17-2-18/01-5010 не поширюється на вимоги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", адже термін виконання грошових зобов'язань за вимогами позивача до ПАТ "Одеська ТЕЦ" настав після введення мораторію, та дійшов висновку, що місцевим господарським судом вірно встановлено наявність підстав для задоволення скарги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на дії органу ДВС, в порядку ст. 121-2 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що правові підстави для скасування ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, в даному випадку, відсутні, з огляду на наступне.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2, 4 ст. 82 даного Закону, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку. Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до вимог ст. 121-2 ГПК скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 08.09.2014 до господарського суду Одеської області надійшла скарга ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в порядку ст. 121-2 ГПК України на дії Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно вимог ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" обставинами, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження є порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.

З наведеної норми Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) вбачається, що необхідною умовою зупинення виконавчого провадження є не лише порушення господарським судом справи про банкрутство боржника, а й поширення при цьому на вимогу стягувача дії мораторію.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом" (в редакції чинній станом на час порушення провадження у справі) мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду (стаття 12 цього Закону).

Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

З аналізу норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) вбачається, що дія мораторію розповсюджується на конкурсну заборгованість - вимоги кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство боржника, та не поширюється на поточну заборгованість - вимоги, що виникли після порушення справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду Одеської області від 24.03.2014 у справі № 916/251/14, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.05.2014, позовні вимоги компанії задоволено, стягнено з ПАТ "Одеська ТЕЦ" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 2 041 261,65 грн. - основного боргу; 25 200,51 грн. - 3% річних; 41 330,00 грн. - витрат пов'язаних із сплатою судового збору; відмовлено в задоволенні заяви ПАТ "Одеська ТЕЦ" щодо надання розстрочки виконання рішення суду.

22.05.2014 на виконання вищевказаного рішення господарським судом Одеської області видано відповідний наказ.

14.08.2014 Другим Суворовським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції винесено постанову ВП № 43971484 про зупинення виконавчого провадження за наказом господарського суду Одеської області від 22.05.2014 у справі № 916/251/14 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 37, ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з тим, що ухвалою господарського суду Одеської області від 15.06.2001 у справі № 17-2-18/01-5010 порушено провадження у справу про банкрутство ПАТ "Одеська ТЕЦ" (т.1 а.с. 182).

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.06.2001 порушено провадження у справі № 17-2-18/01-5010 про банкрутство відповідача -ПАТ "Одеська ТЕЦ" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що грошові вимоги стягувача - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до боржника виникли, за договором поставки природного газу № 06/09-1572 БО-23 від 23.09.2009, які було реструктуризовано на підставі договору № 14/12-144 від 28.05.2012, лише 13.05.2014, внаслідок прийняття постанови Одеським апеляційним господарським судом у даній справі, тобто після відкриття процедури банкрутства, а отже зазначені вимоги у розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) є поточними.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку про поточний характер грошових вимог стягувача за наказом господарського суду Одеської області від 22.05.2014 у справі № 916/251/14 про стягнення з ПАТ "Одеська ТЕЦ" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 2 066 462,16 грн. заборгованості, а також, про те, що відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) дія мораторію не поширюється на вимоги поточних кредиторів тому, Другий Суворовський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції не мав правових підстав для зупинення виконавчого провадження по стягненню з боржника заборгованості, яка є поточною.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та Законами України.

Доводи заявника касаційної скарги що п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено зупинення виконавчого провадження у зв'язку з внесенням підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) , а отже, зупинення виконавчого провадження, на думку скаржника, є цілком правомірним, суд касаційної до уваги не приймає, оскільки, як правомірно встановлено судом першої інстанції, Другий Суворовський ВДВС Одеського міського управління юстиції виніс спірну постанову ВП № 43971484 від 14.08.2014 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", правові підстави, що передбачені нормами п. 15 ч. 1 ст. 37 вказаного Закону не були в даному випадку предметом скарги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в порядку ст. 121-2 ГПК України на дії Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, в даному випадку, оскаржувались дії Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, щодо винесення постанови ВП № 43971484 від 14.08.2014 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області № 916/251/14 від 22.05.2014 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 37, ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з тим, що ухвалою господарського суду Одеської області від 15.06.2001 у справі № 17-2-18/01-5010 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Одеська ТЕЦ".

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що ухвала господарського суду Одеської області від 03.11.2014 та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 27.11.2014 у справі № 916/251/14 прийняті у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства, правові підстави для їх скасування відсутні.