розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.12.2014 року та ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.10.2014 року за скаргою Публічного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" на дії (бездіяльність) Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області у справі № 17/291 господарського суду Запорізької області у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" про стягнення суми коштів,

за участю представників:

Стягувача: не з'явився,

Боржника: Павленко С.С., дов. № 646 від 24.03.2014 року,

ВДВС: не з'явився.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.05.2004 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 15.06.2004 року та постановою Вищого господарського суду України від 22.12.2004 року, з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом", Боржник) було стягнуто на користь Відкритого акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" (далі - ПАТ "Токмацький КШЗ", Стягувач), 255210,21 грн. боргу, 1700 грн. державного мита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вказаного судового рішення господарським судом було видано наказ № 17/291 від 24.06.2004 року, який надійшов для виконання Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області (далі - ДВС) та ввійшов до складу зведеного виконавчого провадження № 24782704.

В наступному, постановою заступника начальника ВДВС від 01.08.2014 року виконавче провадження з примусового виконання наказу № 17/291 від 24.06.2004 року про стягнення з ДП НАЕК "Енергоатом" на користь ПАТ "Токмацький КШЗ" боргу було зупинено.

У жовтні 2014 року Стягувач звернувся зі скаргою на дії ВДВС та просив суд визнати незаконною та скасувати постанову про зупинення виконавчого провадження від 01.08.2014 року. Водночас, Стягувач просив зобов'язати ВДВС здійснити заміну сторони у вказаному виконавчому провадженні - з ВАТ "Токмацький КШЗ" на ПАТ "Токмацький КШЗ".

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.10.2014 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.2014 року, скаргу Стягувача на дії ВДВС задоволено частково: постанову ВДВС від 01.08.2014 року про зупинення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 24.06.2004 року № 17/291 визнано недійсною та відмовлено Стягувачу у задоволенні скарги в частині зобов'язання ВДВС здійснити заміну сторони виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Запорізької області у справі № 17/291.

У поданій касаційній скарзі, Боржник, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права і, зокрема, ст.ст. 37, 39 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - ЗУ "Про виконавче провадження"), ст.ст. 1, 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (далі - ЗУ "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"), просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти постанову, якою відмовити Стягувачу у задоволенні його скарги на постанову ВДВС про зупинення виконавчого провадження.

Заслухавши пояснення представника Боржника, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 06.05.2004 року у справі № 17/291 про стягнення з ДП НАЕК "Енергоатом" на користь ВАТ "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" 255210,21 грн. боргу, 1700 грн. державного мита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, яке набрало законної сили, господарським судом 24.06.2004 року було видано наказ № 17/291, який надійшов для виконання ВДВС та ввійшов до складу зведеного виконавчого провадження № 24782704.

В подальшому, постановою останнього від 01.08.2014 року ВП № 3258333 виконавче провадження з примусового виконання наказу № 17/291 від 24.06.2004 року було зупинено, на підставі п. 15 ч. 1 ст. 37 та ст. 39 ЗУ "Про виконавче провадження", у зв'язку із включенням ДП "НАЕК "Енергоатом" до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до ЗУ "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) .

Дійсно, як також було встановлено судами попередніх інстанцій, на час розгляду даної скарги ДП "НАЕК "Енергоатом" включено до Реєстру підприємств ПЕК, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до ЗУ "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) .

Проте, обґрунтовуючи свою скаргу на дії ВДВС про зупинення виконавчого провадження, Стягувач вказував на те, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року (v018p710-12) № 18-пр/2012 у справі № 1-26/2012 обов'язковому зупиненню підлягають тільки ті виконавчі провадження з примусового виконання судових рішень про стягнення заборгованості, які стосуються стягнення заборгованості, що виникла у зв'язку з невиконанням розрахунків за енергоносії та щодо учасників розрахунків визначених ЗУ "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

У зв'язку з цим, відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом та ЗУ "Про виконавче провадження" (606-14) .

Згідно положень ч. 1 ст. 2 ЗУ "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про виконавче провадження", виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

При цьому, статтями 6 та 11 згаданого Закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом. Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Поряд з тим, за приписами ст. 2 ЗУ "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" сферою дії вказаного Закону є відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу (далі - ПЕК). Дія цього Закону поширюється на підприємства ПЕК, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Підпунктом 3.7 ст. 3 ЗУ "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" передбачено, що на строк участі підприємства ПЕК у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому ЗУ "Про виконавче провадження", крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів, та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.

Водночас, згідно п. 15 ст. 37 та ч. 2 ст. 39 ЗУ "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства ПЕК до Реєстру підприємств ПЕК, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до ЗУ "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) до закінчення строку дії такої процедури.

Згідно ж ст. 3 ЗУ "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", процедура погашення заборгованості підприємствами ПЕК діє до 01.01.2016 року.

При цьому, Постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2005 року № 1163 "Про затвердження порядку ведення реєстру підприємців паливно-енергетичного комплексу, що беруть участь у процесі погашення заборгованості та користування його даними" (1163-2005-п) держателем реєстру, який приймає рішення про затвердження переліку підприємств ПЕК, що прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, а також про їх виключення з реєстру, визначено Міністерство палива та енергетики України.

Тобто, зупинення виконання судового рішення з наведеної підстави, пов'язане з волевиявленням держави, незалежно від фінансового стану боржника та стягувача у виконавчому провадженні, блокує реалізацію конституційної засади судочинства щодо обов'язковості виконання судового рішення, оскільки кінцевий строк закінчення процедури погашення заборгованості підприємствами ПЕК багато разів переносився на більш тривалий термін.

Як було встановлено також судами попередніх інстанцій, на час розгляду даної скарги ДП "НАЕК "Енергоатом" було включено до Реєстру підприємств ПЕК, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до ЗУ "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) .

Разом з цим, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012 (v018p710-12) у справі № 1-26/2012 положення п. 15 ч. 1 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження" слід розуміти так, що обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії та щодо учасників розрахунків, визначених ЗУ "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) ; внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств ПЕК, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена ЗУ "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) .

Отже, внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена ЗУ "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) .

З огляду на таке, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, на підставі представлених матеріалів справи, посилаючись на положення ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження" та висновки, викладенні у Рішенні Конституційного Суду від 13.12.2012 року № 18-рп/2012 (v018p710-12) у справі № 1-26/2012, встановивши при цьому, що ПАТ "Токмацький КШЗ" відповідно до договору уступки права вимоги № 56/УТ набув право вимоги з ДП "НАЕК "Енергоатом" боргу, який виник внаслідок невиконання останнім саме зобов'язань за договором комісії № 474(8)98У від 22.10.1998 року на поставку товарно-матеріальних цінностей, що не являється боргом за енергоносії, у розумінні згаданого вище Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року (v018p710-12) № 18-пр/2012, дійшов висновку про незаконність прийнятої 01.08.2014 року ВДВС постанови про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 17/291, на підставі п. 15 ч. 1 ст. 37 та ст. 39 ЗУ "Про виконавче провадження", через включення ДП "НАЕК "Енергоатом" до Реєстру підприємств ПЕК, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до ЗУ "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) , та про обгрунтованість у цій частині вимог ПАТ "Токмацький КШЗ" і задоволення його скарги, визнавши таку постанову недійсною.

Щодо іншої частини скарги ПАТ "Токмацький КШЗ" - про заміну сторони у виконавчому провадженні, то суд першої інстанції, з яким також погодився апеляційний господарський суд, встановивши, що ВДВС 28.02.2014 року виніс постанову № ВП 32583333, у якій здійснив заміну сторони виконавчого провадження з ВАТ "Токмацький КШЗ" на ПАТ "Токмацький КШЗ", дійшов висновку, що у цій частині скарги на дії ВДВС слід відмовити.

На думку колегії суддів касаційної інстанції, висновки суду першої та апеляційної інстанції, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, з дотриманням процесуальних норм.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, про залишення без змін ухвали суду першої інстанції про часткове задоволення скарги на дії ВДВС, а тому підстав для зміни чи скасування його постанови, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 - 111-9, 111-11, 111-13, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.12.2014 року у справі № 17/291 - без змін.