ПДВ в умовах спеціального режиму інвестиційної діяльності
на територіях пріоритетного розвитку

Шановні читачі!
Час, який минув після публікації у «Віснику» № 8/2002 статті під такою самою назвою, що відкрила рубрику «Регіони», засвідчив, що інтерес до цієї теми виявили як податківці, так i платники ПДВ, тому в цьому номері ми повертаємося до розпочатої теми i розглянемо особливості застосування пільг щодо ПДВ для операцій із ввезення товарів суб’єктами підприємницької діяльності на територіях пріоритетного розвитку Автономної Республіки Крим, Волинської, Закарпатської, Житомирської, Луганської та Чернігівської областей, а також міст Харкова та Шостки Сумської області.

Насамперед хочу зазначити, що у більшості випадків запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку здійснювалося згідно з указами Президента України, виданими відповідно до п. 4 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України (яким Президенту України протягом трьох років після набрання чинності Конституцією України було надано право видавати укази з економічних питань, не врегульованих законами). Водночас згідно з вимогами цього ж пункту Президентом України подавалися до Верховної Ради України відповідні законопроекти: про запровадження на цих територіях пріоритетного розвитку спеціального режиму інвестиційної діяльності (за змістом аналогічний відповідному Указу), а також про внесення змін до Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», далі — Закон № 168/97-ВР (оскільки п. 11.4 ст. 11 зазначеного Закону встановлено, що зміни до порядку обкладання ПДВ можуть здійснюватися лише внесенням змін до цього Закону).
Відповідно до Конституції України такий Указ Президента України набирає чинності, якщо протягом тридцяти календарних днів з дня подання законопроекту (за винятком днів міжсесійного періоду) Верховна Рада України не прийме закону або не відхилить поданого законопроекту, i діє до набрання чинності законом, прийнятим Верховною Радою України з цих питань.
З набранням чинності Законом № 168/97-ВР втрачає чинність Указ Президента України з цих питань.
Випадок, коли виданий Президентом України Указ про запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності (від 09.12.98 р. № 1338/98 «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області») не набрав чинності у зв’язку з введенням в дію Закону № 168/97-ВР, мав місце, зокрема, при запровадженні такого режиму на території Закарпатської області.

Луганська область
У цій області запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності, який передбачає введення для суб’єктів підприємницької діяльності та здійснюваних ними операцій податкових, митних та інших пільг, започатковано Указом Президента України від 18.12.98 р. № 1359/98 «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Луганській області» (далі — Указ № 1359/98).
Згідно з цим Указом спеціальний режим інвестиційної діяльності щодо реалізації інвестиційних проектів у пріоритетних галузях (підгалузях), на виробництвах, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, запроваджено на територіях міст Брянка, Первомайськ, Стаханов строком на 30 років.
Законом України від 15.07.99 р. № 970-XIV
«Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Луганській області» (далі — Закон № 970-XIV) було визначено, що до територій пріоритетного розвитку в цій області належать: міста Брянка, Первомайськ, Стаханов, Красний Луч, а також Антрацитівський район, тобто до переліку територій пріоритетного розвитку було додатково включено місто Красний Луч та Антрацитівський район. Міста Краснодон та Свердловськ, Кремінський та Краснодонський райони поповнили перелік таких територій відповідно до Закону України від 18.11.99 р. № 1241-XIV «Про внесення зміни до статті 3 Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Луганській області».
Спочатку перелік галузей (підгалузей), виробництв, які є пріоритетними для реалізації інвестиційних проектів на територіях пріоритетного розвитку в Луганській області, було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.99 р. № 930 «Про затвердження переліку галузей (підгалузей), виробництв, які є пріоритетними для реалізації інвестиційних проектів на територіях пріоритетного розвитку в Луганській області, та Порядку розгляду i схвалення інвестиційних проектів, що реалізуються у пріоритетних галузях (підгалузях), виробництвах на територіях пріоритетного розвитку в Луганській області» (далі — постанова № 930).
У новій редакції такий перелік було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.10.99 р. № 1968 «Про затвердження переліку галузей (підгалузей) виробництва, які є пріоритетними для реалізації інвестиційних проектів на територіях пріоритетного розвитку в Луганській області, та Порядку розгляду i затвердження інвестиційних проектів, що реалізуються у пріоритетних галузях (підгалузях) виробництва на територіях пріоритетного розвитку в Луганській області» (далі — постанова № 1968), потім — постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2000 р. № 1175 «Про деякі питання інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та спеціальних економічних зон», які втратили чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 895 «Про затвердження переліку галузей (підгалузей) виробництва, які є пріоритетними для реалізації інвестиційних проектів на територіях пріоритетного розвитку в Луганській області». До останньої також внесено зміни (постанова Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 р. № 658 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України з питань функціонування спеціальних економічних зон i територій пріоритетного розвитку»).
Порядок розгляду i схвалення інвестиційних проектів, що реалізуються у пріоритетних галузях (підгалузях), виробництвах на територіях пріоритетного розвитку в цій області, спочатку було затверджено вищезазначеною постановою Кабінету Міністрів України № 930. Потім такий Порядок було затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1968, і до нього постановою Кабінету Міністрів України № 895 внесено зміни та доповнення.
Зазначений Порядок базується, зокрема, на нормі ст. 7 Закону № 970-XIV, згідно з якою повноваження щодо розгляду i затвердження інвестиційних проектів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та видачі свідоцтва про затвердження інвестиційного проекту надано Комітету з питань територій пріоритетного розвитку, а також ст. 6 цього Закону, якою визначено, що укладання договору (контракту) з суб’єктом підприємницької діяльності щодо умов реалізації інвестиційного проекту, затвердженого комітетом, належить до повноважень органу місцевого самоврядування.
При цьому слід зазначити, що Законом № 970-ХІV встановлено норму, згідно з якою кошторисна вартість інвестиційного проекту повинна бути еквівалентною не менше:
500 тис. дол. США — при реалізації інвестиційного проекту в галузях сільського господарства, обробної промисловості та охорони здоров’я;
700 тис. дол. США — при реалізації інвестиційного проекту в галузях будівництва та транспорту;
1 млн. дол. США — при реалізації інвестиційного проекту в галузях добувної промисловості, виробництва електроенергії та коксу, хімічного виробництва i машинобудування.
Початком реалізації проекту є дата фактичного внесення інвестиції.
Як i в інших регіонах нашої держави, спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Луганській області передбачає надання пільг щодо ПДВ.
Так, відповідно до Закону № 970-XIV на період реалізації інвестиційного проекту, але не більше ніж на 5 років, звільняються від обкладання ПДВ операції з ввезення на митну територію України устаткування та обладнання для реалізації інвестиційного проекту у порядку, встановленому цим Законом. Необхідно підкреслити, що при ввезенні підакцизних товарів ця пільга не надається.
До того ж на такий самий період i за таких самих умов встановлено норму щодо звільнення суб’єктів підприємницької діяльності, які ввозять на митну територію України сировину, матеріали, устаткування та обладнання (крім підакцизних товарів) для реалізації інвестиційного проекту, від сплати ввізного мита. Водночас потрібно зазначити, що Законом № 970-XIV розширено перелік товарів, які можуть бути ввезенні на митну територію України для реалізації на територіях пріоритетного розвитку цієї області інвестиційних проектів у пріоритетних галузях (підгалузях) виробництва без сплати ввізного мита, адже відповідно до Указу № 1359/98 без сплати ввізного мита могли бути ввезені ті самі товари, що i без сплати ПДВ, тобто лише устаткування та обладнання.
Порядок звільнення від обкладання ПДВ i ввізним митом товарів, що ввозяться в Україну суб’єктами підприємницької діяльності для реалізації затвердженого в установленому порядку інвестиційного проекту на територіях пріоритетного розвитку в цій області, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.99 р. № 755 «Про затвердження Порядку звільнення від обкладання ввізним митом i податком на додану вартість устаткування та обладнання (крім підакцизних товарів), що ввозяться в Україну суб’єктами підприємницької діяльності для реалізації затвердженого в установленому порядку інвестиційного проекту на територіях пріоритетного розвитку в Луганській області». Слід зазначити, що це єдиний регіон, для територій пріоритетного розвитку якого зазначений порядок затверджено вищим органом виконавчої влади країни — Кабінетом Міністрів України.
У разі нецільового використання, відчуження зазначених сировини, матеріалів, устаткування та обладнання до закінчення строку реалізації інвестиційного проекту ПДВ та ввізне мито справляються у встановленому законодавством порядку. При цьому необхідно звернути увагу на зазначений строк, коли нецільове використання та/або відчуження ввезених на пільгових умовах товарів є підставою для сплати ПДВ та ввізного мита — закінчення строку реалізації інвестиційного проекту, а не термін дії пільги, оскільки ці терміни не завжди є ідентичними (можуть бути як однаковими, так i різними).
Місто Шостка Сумської області
Прикладом запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку згідно з Указом Президента України (без наступного прийняття Верховною Радою України відповідного законодавчого акта) є місто Шостка. На території цього міста Указом Президента України від 27.06.99 р. № 726/99 «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Шостки Сумської області» з 1 січня 2000 р. строком на 30 років запроваджено спеціальний режим інвестиційної діяльності щодо реалізації інвестиційних проектів у пріоритетних видах економічної діяльності, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Такий перелік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2000 р. № 1175
«Про деякі питання інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та спеціальних економічних зон», а постановами від 16.11.2001 р. № 1485 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 2000 р. № 1175» та від 17.05.2002 р. № 658 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України з питань функціонування спеціальних економічних зон i територій пріоритетного розвитку» до цього переліку внесено зміни.
Розгляд та схвалення інвестиційних проектів (у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України), а також укладання та реєстрація договорів (контрактів) із суб’єктами підприємницької діяльності, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних видах економічної діяльності, належать до повноважень виконавчого комітету Шосткинської міської ради (далі у цьому розділі — виконавчий комітет). Відповідний Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 р. № 1552 «Про затвердження Порядку розгляду та схвалення інвестиційних проектів, що реалізуються у пріоритетних видах економічної діяльності на території міста Шостки Сумської області» (зі змінами та доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 896, від 10.01.2002 р. № 9), далі — Порядок № 1552.
Вказаним Порядком визначено, що суб’єкт підприємницької діяльності, який має намір реалізувати інвестиційний проект, або уповноважена ним у встановленому порядку особа, зобов’язаний подати до виконавчого комітету у складі пакета документів, необхідних для схвалення інвестиційного проекту, довідку органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням про стан розрахунків зі сплати податків, зборів (обов’язкових платежів). Ця вимога стосується юридичних осіб, зареєстрованих в Україні. Необхідно зазначити, що у разі коли суб’єкт підприємницької діяльності має заборгованість щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), виконавчий комітет не може схвалити інвестиційний проект.
Крім цього, у випадку коли інвестиційний проект передбачає ввезення на митну територію України сировини, матеріалів, устаткування, обладнання та комплектуючих виробів до них, обов’язковим є подання до виконавчого комітету (у складі вищезазначеного пакета документів) інформації про переліки та обсяги сировини, матеріалів, устаткування, обладнання та комплектуючих виробів до них із зазначенням коду товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), що ввозитимуться в Україну виключно для реалізації інвестиційного проекту, які є його невід’ємною частиною, а також обгрунтування обсягів ввезення сировини, матеріалів, устаткування, обладнання та комплектуючих виробів до них.
У разі схвалення виконавчим комітетом інвестиційного проекту заявникові видається рішення виконавчого комітету разом з одним примірником інвестиційного проекту, на титульному листі якого зазначаються дата i номер рішення, ставляться підпис голови виконавчого комітету та печатка. Один примірник інвестиційного проекту зберігається у виконавчому комітеті.
Якщо інвестиційний проект передбачає ввезення на митну територію України сировини та матеріалів, устаткування, обладнання та комплектуючих виробів до них, один його примірник, оформлений згідно із зазначеними в попередньому абзаці вимогами, надсилається виконавчим комітетом до відповідного митного органу.
Рішення про схвалення інвестиційного проекту є підставою для укладання виконавчим комітетом договору (контракту) із суб’єктом підприємницької діяльності про умови реалізації інвестиційного проекту.
Такий договір суб’єкт підприємницької діяльності зобов’язаний укласти з виконавчим комітетом у місячний срок після прийняття зазначеного рішення. У разі порушення суб’єктом сроку укладання договору (контракту) або у разі розірвання такого договору (контракту) виконавчий комітет має право скасувати рішення про схвалення інвестиційного проекту.
Слід зазначити, що виконавчий комітет у дводенний срок з дня прийняття відповідного рішення повинен подати до відповідного органу державної податкової служби та митного органу інформацію про схвалення або скасування інвестиційного проекту та укладання або розірвання договору (контракту) із суб’єктом підприємницької діяльності про умови реалізації інвестиційного проекту.
Зверніть увагу! Вимоги, аналогічні викладеним вище, містяться не лише у Порядку № 1552, а й у документах уряду, що регламентують такі питання на територіях пріоритетного розвитку Автономної Республіки Крим, Волинської, Донецької, Житомирської, Луганської та Чернігівської областей, а також міст Харкова та Шостки.
Також доцільно звернути увагу на зміни, внесені до порядків розгляду та схвалення інвестиційних проектів, що реалізуються у пріоритетних видах економічної діяльності на територіях пріоритетного розвитку у Волинській, Житомирській, Луганській, Чернігівській областях і містах Харкові та Шостці, постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2002 р. № 9 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України з питань функціонування спеціальних економічних зон i територій пріоритетного розвитку», а саме:
з метою запобігання негативним наслідкам реалізації інвестиційного проекту, зокрема щодо виконання державних програм економічного, науково-технічного та соціального розвитку, обсягів надходжень до бюджетів, а також з метою визначення джерел покриття можливих втрат, копія заяви про розгляд інвестиційного проекту та копія інвестиційного проекту надсилаються органом, до повноважень якого входять розгляд та схвалення інвестиційних проектів, Мінекономіки України для проведення за участю Мінфіну України, Мінпромполітики України, ДПА України у відповідній області експертизи інвестиційного проекту.
Отже, експертиза інвестиційного проекту, поданого суб’єктом підприємницької діяльності на розгляд виконавчого комітету Шосткинської міської ради, проводитиметься за участю ДПА у Сумській області.
Для суб’єктів підприємницької діяльності, які зареєстровані на території міста Шостки i за укладеним із виконавчим комітетом Шосткинської міської ради договором (контрактом) реалізують на території міста Шостки у пріоритетних видах економічної діяльності інвестиційні проекти, спеціальний режим інвестиційної діяльності передбачає встановлення податкових i митних пільг. При цьому кошторисна вартість проектів повинна бути не менше ніж:
200 тис. дол. США — у харчовій промисловості та промисловості з перероблення сільськогосподарської продукції, виробництві деревини та виробів з деревини, у сфері охорони здоров’я;
500 тис. дол. США — у будівництві, обробленні відходів, виробництві електроенергії тепловими електростанціями, виробництві та розподілі тепла;
1 млн. дол. США — у виробництві машин та устаткування, порошковій металургії та хімічному виробництві, нафтопереробці.
Спеціальний режим інвестиційної діяльності передбачає, зокрема, звільнення на період до здачі об’єкта інвестування в експлуатацію, але не більше ніж на п’ять років, від обкладання ПДВ — устаткування, обладнання та комплектуючих виробів до них (крім підакцизних товарів) i ввізним митом — сировини, матеріалів, перелік яких визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, устаткування, обладнання та комплектуючих виробів до них (крім підакцизних товарів) під час їх ввезення в Україну з метою використання виключно для реалізації інвестиційних проектів. Зазначені пільги надаються з моменту укладання суб’єктом підприємницької діяльності договору (контракту) з виконавчим комітетом Шосткинської міської ради.
Якщо ж суб’єкт підприємницької діяльності використає зазначені сировину, матеріали, устаткування, обладнання та комплектуючі вироби до них не за цільовим призначенням, він зобов’язаний збільшити податкове зобов’язання за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке порушення, на суму ПДВ, що повинна бути сплачена при ввезенні (пересиланні) на митну територію України таких товарів, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи із 120 відсотків облікової ставки Нацбанку України, що діяла на день збільшення податкового зобов’язання, за період від дати ввезення таких товарів на митну територію України до дати збільшення податкового зобов’язання, а також сплатити ввізне мито згідно з чинним законодавством.
Звіт про цільове використання ввезених у пільговому режимі сировини, матеріалів, устаткування, обладнання та комплектуючих виробів до них суб’єкти підприємницької діяльності складають i подають щомісяця відповідно до порядку, встановленого ДПА України та Держмитслужбою України (спільний наказ від 13.10.2000 р. № 531/565 «Про затвердження Порядку контролю за цільовим використанням сировини, матеріалів, устаткування, обладнання та комплектуючих виробів до них, що ввозяться в Україну для реалізації інвестиційних проектів на території міста Шостки Сумської області», зареєстрований у Мін’юсті України 02.11.2000 р. за № 765/4986).
Чернігівська область
На територіях пріоритетного розвитку в Чернігівській області спеціальний режим інвестиційної діяльності встановлено згідно з Указом Президента України від 27.06.99 р. № 729/99 «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Чернігівській області» (далі — Указ № 729/99). Відповідний закон Верховною Радою України не приймався.
Такий спеціальний режим запроваджено з 1 січня 2000 р. строком на 30 років на територіях семи районів: Городнянського, Корюківського, Новгород-Сіверського, Ріпкинського, Семенівського, Чернігівського та Щорського.
Податкові та митні пільги, у тому числі щодо ПДВ, встановлено для суб’єктів підприємницької діяльності — юридичних осіб, зареєстрованих в установленому законодавством порядку на територіях зазначених районів, у межах їх господарської діяльності, пов’язаної з реалізацією на цих територіях інвестиційних проектів у пріоритетних видах економічної діяльності. При цьому особливу увагу необхідно звернути на те, що згідно зі ст. 2 Указу № 729/99 спеціальний режим інвестиційної діяльності передбачає встановлення податкових i митних пільг для суб’єктів підприємницької діяльності — юридичних осіб. Отже, для суб’єктів підприємницької діяльності — фізичних осіб i їх операцій такі пільги не надаються.
Перелік пріоритетних видів економічної діяльності на територіях пріоритетного розвитку цієї області, де встановлено спеціальний режим інвестиційної діяльності, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2000 р. № 1175 «Про деякі питання інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та спеціальних економічних зон». Постановами Кабінету Міністрів України від 16.11.2001 р. № 1484 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 2000 р. № 1175» та від 17.05.2002 р. № 658 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України з питань функціонування спеціальних економічних зон i територій пріоритетного розвитку» до цього переліку внесено зміни та доповнення.
Схвалення інвестиційних проектів належить до повноважень Ради з питань територій пріоритетного розвитку (далі в цьому розділі — Рада), створеної Чернігівською облдержадміністрацією за погодженням з Чернігівською обласною радою.
Порядок схвалення інвестиційних проектів, що реалізуються у пріоритетних видах економічної діяльності на територіях пріоритетного розвитку області, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2000 р. № 1206 «Про затвердження Порядку схвалення інвестиційних проектів, що реалізуються у пріоритетних видах економічної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Чернігівській області», до якого постановами Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 896 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України щодо функціонування спеціальних економічних зон та територій пріоритетного розвитку» та від 10.01.2002 р. № 9 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України з питань функціонування спеціальних економічних зон i територій пріоритетного розвитку» внесено зміни.
Процедура розгляду та затвердження зазначених інвестиційних проектів включає проведення експертизи інвестиційного проекту за участю ДПА в Чернігівській області.
У дводенний срок з дня прийняття рішення про схвалення інвестиційного проекту (або його скасування) Рада подає відповідну інформацію органам місцевого самоврядування (місцевій державній адміністрації), органу державної податкової служби та митному органу.
Укладання договору (контракту) із суб’єктом підприємницької діяльності про реалізацію схваленого Радою інвестиційного проекту належить до повноважень відповідних органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій. Після прийняття рішення про схвалення інвестиційного проекту суб’єкт підприємницької діяльності зобов’язаний у місячний срок укласти з відповідним органом місцевого самоврядування (місцевою державною адміністрацією) договір (контракт) про реалізацію інвестиційного проекту (i подати до Ради його копію).
Потрібно звернути увагу на те, що орган місцевого самоврядування (місцева державна адміністрація) протягом двох днів після укладання (або розірвання) із суб’єктом підприємницької діяльності договору (контракту) про реалізацію інвестиційного проекту зобов’язана поінформувати про це відповідний орган державної податкової служби, митний орган, Раду та Чернігівську облдержадміністрацію.
Якщо суб’єктом підприємницької діяльності порушено срок укладання зазначеного договору (контракту) з відповідним органом місцевого самоврядування (місцевою державною адміністрацією), Рада має право скасувати рішення про схвалення інвестиційного проекту. Розірвання такого договору (контракту) також є підставою для скасування Радою рішення про схвалення інвестиційного проекту.
Відповідно до ст. 2 Указу № 729/99 спеціальний режим інвестиційної діяльності застосовується після укладання суб’єктом підприємницької діяльності та відповідним органом місцевого самоврядування (місцевою державною адміністрацією) території пріоритетного розвитку договору (контракту) про реалізацію у пріоритетних видах економічної діяльності відповідного інвестиційного проекту кошторисною вартістю не менше ніж:
200 тис. дол. США — у сільському господарстві, харчовій, переробній, легкій, целюлозно-паперовій промисловості, обробці деревини, виробництві виробів з деревини та меблів, у сфері охорони здоров’я, освіти, культури;
300 тис. дол. США — у будівництві, туристсько-рекреаційній сфері;
500 тис. дол. США — у видобувній промисловості, виробництві машин i устаткування, неметалевих мінеральних виробів, хімічному виробництві, транспорті.
Які ж пільги під час ввезення (пересилання) на митну територію України товарів передбачаються спеціальним режимом інвестиційної діяльності в цій області?
Це — звільнення під час ввезення (пересилання) на митну територію України з метою використання для реалізації інвестиційних проектів на період до введення об’єкта інвестування в експлуатацію, але не більше ніж на п’ять років, від обкладання ПДВ — устаткування, обладнання, комплектуючих виробів до них (крім підакцизних товарів), а також від обкладання ввізним митом — сировини, матеріалів, перелік яких визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, устаткування, обладнання, комплектуючих виробів до них (крім підакцизних товарів).
Слід звернути особливу увагу, що у разі нецільового використання вищезазначених сировини, матеріалів, устаткування, обладнання, комплектуючих виробів до них платник податку зобов’язаний збільшити податкове зобов’язання за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке порушення, на суму ПДВ, що повинна бути сплачена під час ввезення (пересилання) на митну територію України таких товарів, сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи зі 120 відсотків облікової ставки Нацбанку України, що діяла на день збільшення податкового зобов’язання, за період від дати ввезення (пересилання) таких товарів до дати збільшення податкового зобов’язання, а також сплатити ввізне мито згідно з чинним законодавством України.
Порядок контролю за цільовим використанням вищезазначених сировини, матеріалів, устаткування, обладнання, комплектуючих виробів до них встановлено спільним наказом ДПА України та Держмитслужби України від 30.06.2000 р. № 386/366 «Про затвердження Порядку контролю за цільовим використанням сировини, матеріалів, устаткування, обладнання та комплектуючих виробів до них, що ввозяться в Україну для реалізації інвестиційних проектів на територіях пріоритетного розвитку в Чернігівській області» (зареєстровано в Мін’юсті України 02.08.2000 р. за № 466/4687).

Волинська область
Статус територій пріоритетного розвитку із запровадженням спеціального режиму інвестиційної діяльності з 1 січня 2000 р. строком на 30 років надано місту Нововолинську та селищу Жовтневе міста Нововолинська Указом Президента України від 27.07.99 р. № 730/99 «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку у Волинській області» (далі — Указ № 730/99).
Оскільки цей Указ видано Президентом України відповідно до «Перехідних положень» Конституції України, одночасно на розгляд до Верховної Ради України було подано відповідний законопроект. Закон України № 2354-III «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку у Волинській області» (далі — Закон № 2354-III) Верховною Радою України прийнято 05.04.2001 р.
Як Указом, так i Законом спеціальний режим інвестиційної діяльності запроваджено:
на територіях міста Нововолинська та селища Жовтневе цього міста;
щодо реалізації інвестиційних проектів у пріоритетних видах економічної діяльності, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України. Уряду України також надано право встановлювати порядок розгляду інвестиційних проектів.
Перелік пріоритетних видів економічної діяльності на зазначених територіях затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.99 р. № 2210 «Про затвердження переліку пріоритетних видів економічної діяльності на території пріоритетного розвитку у Волинській області та Порядку розгляду інвестиційних проектів, що реалізуються у пріоритетних видах економічної діяльності на території пріоритетного розвитку у Волинській області». Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2000 р. № 1175 «Про деякі питання інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та спеціальних економічних зон» зазначений Перелік викладено у новій редакції. Зміни до нього внесено постановами Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1305
«Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 6 грудня 1999 р. № 2210» та від 17.05.2002 р. № 658 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України з питань функціонування спеціальних економічних зон i територій пріоритетного розвитку».
Порядок розгляду інвестиційних проектів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 2210, також зазнав змін: постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 897 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 6 грудня 1999 р. № 2210» (далі — постанова № 897) цей Порядок викладено у новій редакції; наступні зміни до нього внесено постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2002 р. № 9 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України з питань функціонування спеціальних економічних зон i територій пріоритетного розвитку».
Особливу увагу варто звернути на положення зазначеного Порядку щодо встановлення мінімальної межі кошторисної вартості інвестиційного проекту (бізнес-плану), яка повинна бути еквівалентною не менше:
250 тис. дол. США (до прийняття постанови № 897);
200 тис. дол. США (після прийняття постанови № 897).
Доречно згадати, що процедура розгляду та затвердження інвестиційних проектів, що реалізуються суб’єктами підприємницької діяльності у пріоритетних видах економічної діяльності на території цієї області, включає проведення експертизи інвестиційного проекту за участю ДПА у Волинській області.
Зазначений спеціальний режим передбачає, зокрема, встановлення податкових i митних пільг, у тому числі щодо ПДВ та ввізного мита при ввезенні товарів на митну територію України — на територію пріоритетного розвитку — для потреб власного виробництва, пов’язаного з реалізацією інвестиційних проектів. При цьому необхідно звернути увагу, що відповідно до Закону № 2354-III початком реалізації інвестиційного проекту є дата фактичного внесення інвестиції. Передбачені пільги застосовуються з моменту укладання суб’єктом підприємницької діяльності у встановленому порядку договору (контракту) про реалізацію інвестиційного проекту.
Відповідно до Указу № 730/99 та Закону № 2354-III зазначені пільги:
встановлено на період не більше ніж 5 років;
не поширюються на підакцизні товари.
Разом з цим Законом № 2354-III змінено деякі норми, що стосуються пільг щодо обкладання ПДВ та ввізним митом:
уточнено період, на який надаються ці пільги, — на період реалізації зазначених інвестиційних проектів, але не більше ніж на 5 років;
значно розширено перелік товарів, при ввезенні яких на територію України — територію пріоритетного розвитку — надаються пільги;
до переліку звільнених від обкладання ПДВ включено також операції з ввезення (пересилання) комплектуючих до устаткування та обладнання;
без сплати ввізного мита суб’єкти підприємницької діяльності можуть ввезти не лише устаткування та обладнання, а й матеріали та сировину, перелік та обсяги ввезення яких визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; та комплектуючі до устаткування та обладнання;
повноваження щодо укладання договору (контракту) із суб’єктом підприємницької діяльності про умови реалізації інвестиційного проекту надано виконавчому комітету Нововолинської міської ради, а не самій раді (як було визначено Указом № 730/99);
повноваження щодо розгляду та схвалення інвестиційних проектів надано Раді з питань території пріоритетного розвитку, яка утворюється Волинською облдержадміністрацією за поданням Нововолинської міської ради, а не виконавчому комітету Нововолинської міської ради (як це було до прийняття Закону № 2354-III). При цьому слід зазначити, що у дводенний срок після прийняття рішення про затвердження інвестиційного проекту Рада зобов’язана поінформувати про це виконком Нововолинської міської ради та ДПА у Волинській області;
з переліку органів державної виконавчої влади, які затверджують порядок контролю за цільовим використанням зазначених товарів, виключено Мінфін України.
Наведемо порівняльну таблицю деяких норм Указу № 730/99 та Закону № 2354-III.

З урахуванням викладеного Порядок контролю за цільовим використанням зазначеного устаткування, обладнання, затверджений Мінфіном України, ДПА України та Держмитслужбою України (спільний наказ від 09.04.2001 р. № 174/153/241 «Про затвердження Порядку контролю за цільовим використанням устаткування та обладнання, що ввозиться в Україну для реалізації інвестиційних проектів на території пріоритетного розвитку у Волинській області», зареєстрований у Мін’юсті України 25.04.2001 р. за № 369/5560) втратив чинність (наказ зазначених відомств від 11.09.2001 р. № 422/363/604 «Про визнання таким, що втратив чинність, спільного наказу Міністерства фінанасів України, Державної податкової адміністрації України та Державної митної служби України від 9 квітня 2001 року № 174/153/241», зареєстрований у Мін’юсті України 19.09.2001 р. за № 828/6019).
Новий Порядок контролю за цільовим використанням матеріалів, сировини, устаткування, обладнання та комплектуючих до них, що ввозяться на митну територію України — на територію пріоритетного розвитку у Волинській області, — для реалізації інвестиційних проектів, затверджено наказом ДПА України та Держмитслужби України від 10.08.2001 р. № 323/550. Цим документом визначено порядок подання та форму звіту про цільове використання зазначених матеріалів, сировини, устаткування, обладнання та комплектуючих до них.
Завезені без оподаткування вищезазначені товари повинні бути використані такими суб’єктами підприємницької діяльності лише для потреб власного виробництва, пов’язаного з реалізацією зазначених інвестиційних проектів.
Відповідальність платників податків за нецільове використання зазначених матеріалів, сировини, устаткування, обладнання та комплектуючих до них, встановлена Законом № 2354-III, аналогічна встановленій Указом № 730/99. У разі нецільового використання зазначених устаткування, обладнання та комплектуючих до них ПДВ справляється виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижчої за митну вартість, перераховану в гривні за валютним (обмінним) курсом, установленим Нацбанком України на день оформлення ввізної вантажної митної декларації, з урахуванням пені, нарахованої на таку суму податку виходячи зі 120 відсотків облікової ставки Нацбанку України, що діяла на день збільшення податкового зобов’язання, за період від дати ввезення таких товарів на митну територію України до дати збільшення податкового зобов’язання. Крім цього, платник податку зобов’язаний сплатити ввізне мито у встановленому законом порядку.
Місто Харків
Спеціальний правовий режим інвестиційної діяльності та особливості оподаткування у пріоритетних видах економічної діяльності на території міста Харкова запроваджено Указом Президента України від 27.06.99 р. № 731/99 «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Харкова» (далі — Указ № 731/99). У зв’язку з прийняттям Закону України від 11.05.2000 р. № 1714-III «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Харкова» (далі — Закон № 1714-III), який регулює на сьогодні зазначені питання, Указ № 731/99 втратив чинність.
Застосовується зазначений спеціальний режим інвестиційної діяльності до суб’єктів підприємницької діяльності, які зареєстровані на території міста Харкова i відповідно до укладеного договору (контракту) реалізують на території цього міста інвестиційні проекти у пріоритетних видах економічної діяльності, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Вартість таких проектів повинна бути не менше певної суми, при цьому еквівалент її (у доларах США) не однаковий для різних видів діяльності. Також слід зазначити, що Законом № 1714-ІІІ до відповідних норм Указу № 731/99 внесено деякі зміни, а тому наведемо порівняльну таблицю норм цих актів.

Перелік галузей (підгалузей) виробництва, які є пріоритетними для реалізації інвестиційних проектів на територіях пріоритетного розвитку цього міста, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.99 р. № 2076 «Про затвердження переліку пріоритетних видів економічної діяльності на території міста Харкова, для яких встановлено спеціальний режим інвестиційної діяльності, та Порядку розгляду i схвалення інвестиційних проектів, що реалізуються суб’єктами підприємницької діяльності на території міста Харкова» (далі — постанова № 2076). Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2000 р. № 1175 «Про деякі питання інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та спеціальних економічних зон» цей перелік викладено у новій редакції, а постановами Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1263 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 1999 р. № 2076», від 17.05.2002 р. № 658 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України з питань функціонування спеціальних економічних зон i територій пріоритетного розвитку» та від 01.06.2002 р. № 739 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 1999 р. № 2076» до зазначеного переліку внесено зміни та доповнення.
Розгляд та затвердження інвестиційних проектів, що реалізуються суб’єктами підприємницької діяльності у пріоритетних видах економічної діяльності на території цього міста, входить (як відповідно до Указу № 731/99, так i відповідно до Закону № 1714-III) до повноважень Ради з питань спеціального режиму інвестиційної діяльності (далі в цьому розділі — Рада), створеної Харківською облдержадміністрацією та виконавчим комітетом Харківської міської ради.
Порядок розгляду i схвалення інвестиційних проектів, що реалізуються суб’єктами підприємницької діяльності на території міста Харкова (відповідно до зазначеного Указу) було затверджено постановою № 2076. У зв’язку з прийняттям Закону № 1714-III постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2000 р. № 1294 «Про Порядок розгляду та затвердження інвестиційних проектів у пріоритетних видах економічної діяльності на території міста Харкова» затверджено новий Порядок розгляду та затвердження інвестиційних проектів у пріоритетних видах економічної діяльності на території міста Харкова. Постановами Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 896 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України щодо функціонування спеціальних економічних зон i територій пріоритетного розвитку» та від 10.01.2002 р. № 9 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України з питань функціонування спеціальних економічних зон i територій пріоритетного розвитку» до цього Порядку внесено зміни та доповнення.
Одним з елементів процедури зазначеного розгляду інвестиційного проекту є проведення його експертизи за участю ДПА у Харківській області.
Згідно з вищенаведеними Указом та Законом суб’єктам підприємницької діяльності (здійснюваним ними операціям) під час реалізації цими суб’єктами інвестиційних проектів надаються податкові пільги.
Зокрема, на період реалізації інвестиційних проектів, але не більше ніж на п’ять років, звільняються від обкладання ПДВ операції з ввезення (пересилання) на митну територію України — на територію міста Харкова — суб’єктами підприємницької діяльності для потреб власного виробництва, пов’язаного з реалізацією цих інвестиційних проектів відповідно до укладених договорів (контрактів), устаткування, обладнання та комплектуючих до них. Ця пільга не надається при ввезенні на митну територію України підакцизних товарів.
При цьому слід зазначити, що укладання зазначених договорів відповідно до Закону № 1714-III є функцією Ради (а не виконавчого комітету Харківської міської ради, як це було визначено Указом № 731/99). З моменту укладання суб’єктом підприємницької діяльності у встановленому порядку договору (контракту) про реалізацію інвестиційного проекту надаються зазначені пільги.
Необхідно звернути увагу, що Рада зобов’язана надати інформацію:
про затвердження інвестиційного проекту або його скасування — Харківській облдержадміністрації, виконавчому комітету Харківської міської ради, органу державної податкової служби та митному органу (у дводенний срок з дня прийняття такого рішення);
про укладання або розірвання із суб’єктом підприємницької діяльності договору (контракту) про умови реалізації інвестиційного проекту — відповідному органу державної податкової служби та митному органу (у дводенний срок з дня укладання або розірвання цього договору (контракту).
У разі нецільового використання зазначених устаткування, обладнання та комплектуючих до них ПДВ справляється виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижчої за митну вартість, перераховану в гривні за валютним (обмінним) курсом, установленим Нацбанком України на день оформлення ввізної вантажної митної декларації, з урахуванням пені, нарахованої на таку суму податку, виходячи зі 120 відсотків облікової ставки Нацбанку України, що діяла на день збільшення податкового зобов’язання, за період від дати ввезення таких товарів на митну територію України до дати збільшення податкового зобов’язання.
Водночас доречно зазначити, що на період реалізації інвестиційних проектів (згідно з Указом № 731/99 було — на період до здачі об’єкта інвестування в експлуатацію), але не більше ніж на п’ять років, звільняються від сплати ввізного мита суб’єкти підприємницької діяльності, які ввозять на митну територію України — на територію міста Харкова — для потреб власного виробництва, пов’язаного з реалізацією цих інвестиційних проектів відповідно до укладених з Радою договорів (контрактів):
матеріали i сировину, перелік та обсяги (норму щодо обсягів доповнено Законом № 1714-III) яких визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
устаткування, обладнання та комплектуючі до них.
Ця пільга також не надається при ввезенні на митну територію України підакцизних товарів.
У разі нецільового використання зазначених матеріалів, сировини, устаткування, обладнання та комплектуючих до них платник податку зобов’язаний сплатити ввізне мито у встановленому законодавством порядку.
Порядок контролю за цільовим використанням наведених сировини, матеріалів, устаткування, обладнання та комплектуючих виробів до них встановлено спільним наказом ДПА України та Держмитслужби України від 13.10.2000 р. № 533/567 «Про затвердження Порядку контролю за цільовим використанням сировини, матеріалів, устаткування, обладнання та комплектуючих виробів до них, що ввозяться в Україну для реалізації інвестиційних проектів на території міста Харкова» (зареєстровано в Мін’юсті України 02.11.2000 р. за № 766/4987).

Житомирська область
З 1 січня 2000 р. строком на 30 років Указом Президента України від 27.06.99 р. № 732/99 «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку у Житомирській області» на територіях міст Коростень, Новоград-Волинський, а також Коростенського, Новоград-Волинського, Лугинського, Народицького, Овруцького, Олевського, Малинського, Ємільчинського, Володарсько-Волинського районів цієї області запроваджено спеціальний режим інвестиційної діяльності щодо реалізації інвестиційних проектів у пріоритетних видах економічної діяльності, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Законом України від 03.12.99 р. № 1276-XIV з такою самою назвою, що i Указ № 732/99, розширено перелік територій пріоритетного розвитку та включено до нього місто Бердичів.
Однією з умов застосування до суб’єктів підприємницької діяльності спеціального режиму інвестиційної діяльності є реалізація ними інвестиційного проекту вартістю, еквівалентною не менше певної суми. Відповідно до Закону № 1276-XIV такий еквівалент становить:
200 тис. дол. США — у сільському господарстві, харчовій промисловості, текстильній промисловості, обробленні деревини та виробництві виробів із деревини, целюлозно-паперовій промисловості, виробництві меблів, виробництві готового одягу та хутра, охороні здоров’я, освіті;
300 тис. дол. США — у будівництві;
500 тис. дол. США — у добувній промисловості, хімічному виробництві, виробництві виробів із мінеральних матеріалів, виробництві машин та устаткування, транспорті.
Дата фактичного внесення інвестиції вважається початком реалізації інвестиційного проекту.
Перелік пріоритетних видів економічної діяльності на територіях пріоритетного розвитку Житомирської області, де встановлено спеціальний режим інвестиційної діяльності, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2000 р. № 1175 «Про деякі питання інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та спеціальних економічних зон». Постановами Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 р. № 1906 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 2000 р. № 1175», від 26.09.2001 р. № 1264 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 2000 р. № 1175» та від 17.05.2002 р. № 658 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України з питань функціонування спеціальних економічних зон i територій пріоритетного розвитку» до цього переліку внесено зміни та доповнення.
Розгляд i затвердження інвестиційних проектів входять до повноважень Ради з питань територій пріоритетного розвитку, створеної Житомирською обласною радою за поданням Житомирської облдержадміністрації.
Порядок розгляду i затвердження інвестиційних проектів, що реалізуються у пріоритетних видах економічної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Житомирській області, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2000 р. № 1205 «Про затвердження Порядку розгляду i затвердження інвестиційних проектів, що реалізуються у пріоритетних видах економічної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Житомирській області» (зі змінами та доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 896 та від 10.01.2002 р. № 9). Складовою процедури розгляду інвестиційних проектів, що реалізуються суб’єктами підприємницької діяльності у пріоритетних видах економічної діяльності на території цієї області, є проведення експертизи інвестиційного проекту за участю ДПА в Житомирській області.
Укладання договору (контракту) із суб’єктом підприємницької діяльності про умови реалізації інвестиційного проекту, затвердженого Радою, належить до повноважень органу місцевого самоврядування.
Як i для інших територій пріоритетного розвитку, для території пріоритетного розвитку в цій області спеціальний режим інвестиційної діяльності передбачає встановлення податкових пільг, зокрема звільнення на період реалізації інвестиційних проектів у пріоритетних видах економічної діяльності, але не більше ніж на 5 років, від обкладання ПДВ устаткування, обладнання та комплектуючих виробів до них (крім підакцизних товарів) під час їх ввезення в Україну для реалізації інвестиційного проекту. За таких самих умов i на такий самий срок звільняються від обкладання ввізним митом зазначені товари, а також сировина, матеріали, перелік яких визначається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Зазначені пільги надаються з моменту укладання суб’єктом підприємницької діяльності договору (контракту) про реалізацію інвестиційного проекту з органом місцевого самоврядування.
Необхідно звернути увагу на те, що про укладання або розірвання з суб’єктом підприємницької діяльності договору (контракту) про умови реалізації інвестиційного проекту орган місцевого самоврядування зобов’язаний поінформувати відповідний орган державної податкової служби, митний орган, Раду та Житомирську облдержадміністрацію протягом двох днів з моменту такого укладання (розірвання).
У разі нецільового використання ввезених на пільгових умовах товарів ПДВ справляється виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижчої за митну вартість, перераховану в гривні за валютним (обмінним) курсом, установленим Нацбанком України на день оформлення ввізної вантажної митної декларації, з урахуванням пені, нарахованої на таку суму податку виходячи зі 120 відсотків облікової ставки Нацбанку України, що діяла на день збільшення податкового зобов’язання, за період від дати ввезення таких товарів на митну територію України до дати збільшення податкового зобов’язання; ввізне мито сплачується у встановленому законодавством порядку.
Суб’єкти підприємницької діяльності, які реалізують на територіях пріоритетного розвитку області інвестиційні проекти у пріоритетних видах економічної діяльності, щомісяця складають звіт про цільове використання ввезених ними матеріалів, сировини, устаткування, обладнання та комплектуючих до них відповідно до порядку, встановленого наказом ДПА України та Держмитслужби України від 13.10.2000 р. № 532/566 «Про затвердження Порядку контролю за цільовим використанням сировини, матеріалів, устаткування, обладнання та комплектуючих виробів до них, що ввозяться в Україну для реалізації інвестиційних проектів на територіях пріоритетного розвитку в Житомирській області» (зареєстровано в Мін’юсті України 02.11.2000 р. за № 764/4985).

Автономна Республіка Крим
Указом Президента України від 27.06.99 р. № 740/99 «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та спеціальну економічну зону «Порт Крим» в
Автономній Республіці Крим» (далі — Указ № 740/99) з 1 січня 2000 р. строком на 30 років запроваджено спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку Автономної Республіки Крим, визначених відповідно до цього Указу.
До таких територій згідно з Указом № 740/99 віднесено: «Велику Ялту», «Алушту», «Судак», «Феодосію», «Сиваш», «Керч», «Східний Крим».
Законом України від 21.12.2000 р. № 2189-III «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та спеціальну економічну зону «Порт Крим» в Автономній Республіці Крим» (далі — Закон № 2189-III) цей перелік деталізовано (уточнено), а саме: визначено, які населені пункти належать до цих територій:
«Велика Ялта» — міста Ялта та Алупка, селища міського типу Гурзуф, Массандра, Лівадія, Гаспра, Кореїз, Сімеїз, Форос, Краснокам’янка, Виноградне, Курпати, Ореанда, Нікіта, Восход, Відрадне, Совєтське, Берегове, Голуба Затока, Кацівелі, Паркове, Понизівка, Санаторне, селища Данилівка, Лінійне, Партизанське, Високогірне, Гірне, Куйбишеве, Охотниче, Олива, село Оползневе;
«Алушта» — місто Алушта, селище міського типу Партеніт, селища Розовий, Лаванда, Семидвір’я, Виноградний, Лазурне, Бондаренкове, Утьос, Чайка, села Ізобільне, Верхня Кутузовка, Нижня Кутузовка, Лучисте, Малий Маяк, Запрудне, Кипарисне, Лаврове, Нижнє Запрудне, Пушкіне, Малоріченське, Генеральське, Рибаче, Сонячногірське, Привітне, Зеленогір’я;
«Судак» — місто Судак, селище міського типу Новий Світ, селище Миндальне, села Веселе, Грушівка, Перевалівка, Холодівка, Дачне, Лісне, Міжріччя, Ворон, Морське, Громівка, Сонячна Долина, Багатівка, Прибережне;
«Феодосія» — місто Феодосія, селища міського типу Коктебель, Орджонікідзе, Приморський, Щебетовка, Курортне, села Берегове, Степове, Нанікове, Насипне, Ближнє, Виноградне, Краснокам’янка, Піонерське, Підгірне, Сонячне, Южне;
«Сиваш» — міста Красноперекопськ, Армянськ та Красноперекопський район;
«Керч» — місто Керч (за винятком територій, віднесених до спеціальної економічної зони «Порт Крим»*);
«Східний Крим» — Ленінський район.
До суб’єктів підприємницької діяльності, що реалізують інвестиційні проекти в пріоритетних видах економічної діяльності на зазначених територіях пріоритетного розвитку, застосовується спеціальний режим інвестиційної діяльності.
Кошторисна вартість згаданих проектів повинна (відповідно до Закону № 2189-III) бути еквівалентною не менше:
100 тис. дол. США — у діяльності зі збереження історичного та природного надбання, з досліджень i розробок у сфері інформатизації, культури та спорту, послуг населенню, очищення територій, у лісовому господарстві, у виробництві спортивних i галантерейних товарів, іграшок, сувенірних виробів;
200 тис. дол. США — у діяльності з охорони здоров’я та соціальної допомоги, у сільському i рибному господарстві, харчовій, текстильній промисловості та промисловості з переробки сільськогосподарської продукції, виготовленні меблів, деревини та виробів з неї;
500 тис. дол. США — у діяльності санаторно-курортних закладів, готелів i ресторанів, у сфері транспорту та зв’язку, в будівництві, обробленні відходів, наданні послуг у сфері туризму, відпочинку та розваг;
1 млн. дол. США — у видобувній, обробній промисловості, у виробництві електроенергії, газу та води.
Право визначати перелік пріоритетних видів економічної діяльності для кожної території пріоритетного розвитку та встановлювати порядок схвалення інвестиційних проектів надано Раді міністрів Автономної Республіки Крим (за погодженням з Кабінетом Міністрів України).
Спочатку Перелік пріоритетних видів економічної діяльності та Порядок схвалення інвестиційних проектів, що реалізуються у пріоритетних видах економічної діяльності на територіях пріоритетного розвитку автономії, було погоджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.04.2000 р. № 185-р.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 р. № 212-р «Про погодження проектів Порядку розгляду та затвердження інвестиційних проектів, що реалізуються у пріоритетних видах економічної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та у спеціальній економічній зоні «Порт Крим» в Автономній Республіці Крим, та переліку пріоритетних видів економічної діяльності на територіях пріоритетного розвитку Автономної Республіки Крим, для яких установлено спеціальний режим інвестиційної діяльності» погоджено нову редакцію зазначених документів.
Розгляд i затвердження інвестиційних проектів входять до повноважень Ради з питань територій пріоритетного розвитку та спеціальної економічної зони «Порт Крим», створеної Радою міністрів Автономної Республіки Крим (далі в цьому розділі — Рада). При цьому слід зазначити, що після прийняття рішення про затвердження або скасування інвестиційного проекту Рада у триденний срок повідомляє про це орган місцевого самоврядування, а також відповідний орган державної податкової служби та митний орган.
Укладання договору (контракту) із суб’єктом підприємницької діяльності про умови реалізації інвестиційного проекту, затвердженого Радою, належить до повноважень органів місцевого самоврядування.
Зазначений спеціальний режим інвестиційної діяльності передбачає, зокрема, встановлення податкових i митних пільг, у тому числі щодо ПДВ та ввізного мита під час ввезення (пересилання) на митну територію України — на території пріоритетного розвитку в Автономній Республіці Крим — деяких товарів при виконанні певних умов.
Від обкладання ПДВ звільняються операції з ввезення устаткування, обладнання та комплектуючих до них. Необхідно підкреслити, що при ввезенні підакцизних товарів ця пільга не надається.
Від сплати ввізного мита звільняються суб’єкти підприємницької діяльності, які ввозять матеріали i сировину (перелік та обсяги їх ввезення визначаються у порядку, встановленому Радою міністрів Автономної Республіки Крим), устаткування, обладнання та комплектуючі до них (також крім підакцизних товарів).
При цьому водночас обов’язково повинні виконуватися такі умови:
суб’єкти підприємницької діяльності, які ввозять вищеперелічені товари, в установленому законодавством порядку повинні бути зареєстровані на визначених територіях пріоритетного розвитку;
зазначені суб’єкти згідно з укладеними з відповідними органами місцевого самоврядування договорами (контрактами) повинні реалізувати на цих територіях інвестиційні проекти у пріоритетних видах економічної діяльності, визначених для кожної території пріоритетного розвитку Радою міністрів Автономної Республіки Крим за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
Слід зазначити, що такі пільги мають обмежений срок дії: вони встановлюються на період реалізації згаданих інвестиційних проектів, але не більше ніж на 5 років.
Ввезені без оподаткування товари суб’єкти підприємницької діяльності повинні використосувати лише для потреб власного виробництва, пов’язаного з реалізацією зазначених інвестиційних проектів.
У разі нецільового використання суб’єктом зазначених устаткування, обладнання та комплектуючих до них ПДВ справляється виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижчої за митну вартість, перераховану в гривні за валютним (обмінним) курсом, установленим Нацбанком України на день оформлення ввізної вантажної митної декларації, з урахуванням пені, нарахованої на таку суму податку, виходячи зі 120 відсотків облікової ставки Нацбанку України, що діяла на день збільшення податкового зобов’язання, за період від дати ввезення таких товарів на митну територію України до дати збільшення податкового зобов’язання. Крім того, платник податку зобов’язаний сплатити ввізне мито у встановленому законом порядку.
Відповідно до Указу № 740/99 порядок контролю за цільовим використанням товарів, ввезених із застосуванням пільг, було встановлено Радою міністрів Автономної Республіки Крим за погодженням з Мінфіном України, ДПА України та Держмитслужбою України (постанова Ради міністрів Автономної Республіки Крим від 21.04.2000 р. № 112 «Про порядок контролю за цільовим використанням сировини, матеріалів, устаткування, обладнання i комплектуючих виробів до них, що ввозяться в Україну для реалізації інвестиційних проектів на територіях пріоритетного розвитку Автономної Республіки Крим»).
Законом № 2189-III право встановити порядок контролю за цільовим використанням товарів, ввезених на території пріоритетного розвитку автономії, надано ДПА України та Держмитслужбі України. Такий порядок затверджено спільним наказом цих двох відомств від 13.03.2001 р. № 100/175 «Про затвердження Порядку контролю за цільовим використанням матеріалів, сировини, устаткування та комплектуючих до них, що ввозяться на митну територію України — на території пріоритетного розвитку в Автономній Республіці Крим — для реалізації інвестиційних проектів» (зареєстровано в Мін’юсті України 02.04.2001 р. за № 297/5488). Вищезазначена постанова Ради міністрів Автономної Республіки Крим втратила чинність.
Слід звернути увагу ще на такі суттєві моменти, які стосуються всіх територій пріоритетного розвитку.
По-перше. У разі виявлення органом державної податкової служби нецільового використання суб’єктом територій пріоритетного розвитку товарів, звільнених від обкладання ввізним митом i ПДВ, орган державної податкової служби провадить донарахування та стягнення несплачених сум ПДВ із застосуванням передбачених законодавством фінансових санкцій та інформує про це митницю, що здійснила їх митне оформлення.
На підставі зазначеної інформації митниця у встановленому порядку провадить стягнення сум недобраного ввізного мита.
По-друге. Усі інші операції, здійснювані суб’єктами підприємницької діяльності на територіях пріоритетного розвитку, обкладаються ПДВ у загальновстановленому порядку.
Насамкінець зазначимо, що для тих читачів, яким зручніше працювати з матеріалами у табличній формі, інформацію щодо нормативно-правових актів, які стосуються особливостей обкладання ПДВ на територіях пріоритетного розвитку, та щодо особливостей обкладання цим податком операцій суб’єктів підприємницької діяльності, на яких поширюється спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку, подано у вигляді таблиць.

_______________________
^ Документ утратив чинність.
* Спеціальні економічні зони «Донецьк» та «Азов» не включаються до територій пріоритетного розвитку.
** Запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності щодо суб'єктів підприємницької діяльності, які на момент набрання чинності Указом Президента України від 27.06.99 р. № 740/99 були суб'єктами Північнокримської експериментальної економічної зони «Сиваш», до закінчення визначеного строку економічного експерименту в зоні «Сиваш» здійснювалося за вибором таких суб'єктів. За цих умов дія щодо цих особливостей оподаткування та валютного регулювання, передбачених Законом України «Про деякі питання валютного регулювання та оподаткування суб'єктів експериментальної економічної зони «Сиваш», припиняється з моменту укладення ними відповідно до цього Указу договору (контракту) про реалізацію інвестиційного проекту.
*** Спеціальна економічна зона «Порт Крим» не включається до територій пріоритетного розвитку.

^Документ втратив чинність.
*Під час ввезення в Україну з метою використання виключно для реалізації інвестиційних проектів.
**Доповнено Законом від 11.05.2000 р. № 1741-ІІІ.
***Доповнено Законом від 03.12.99 р. № 1276-ХІV.
****Доповнено Законом від 21.12.2000 р. № 2189-ІІІ.
*****Повний перелік територій (в редакції Закону від 21.12.2000 р. № 2189-ІІІ) наведено в попередній таблиці.

Любов ТЕРЛЕЦЬКА