ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2015 року Справа № 916/1384/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кота О.В., суддів Кочерової Н.О. (доповідач), Саранюка В.І., розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.10.2014 у справі № 916/1384/13 господарського суду Одеської області за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДжиПіЕм. Східно-українська промислова група" до Державного підприємства "Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство інфраструктури України, про зобов'язання виконати умови договору за участю представників сторін:
від позивача: не з'явилися
від відповідача: не з'явилися
від третьої особи: Зінченко І.Ю., дов. від 19.12.2014
ВСТАНОВИВ:
У травні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "ДжиПіЕм. Східно-українська промислова група" звернулось до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів" про зобов'язання відповідача виконати умови договору бербоут-чартеру "BARECON 2011" № 28Р/11 від 21.04.2011, а саме: передати позивачу за актом приймання-передачі дизельну грунтовідвізну шаланду "Кримська 10", ІМО № 8842844, позивний сигнал UWHD, прапор України, порт приписки - м. Іллічівськ, рік побудови - 1991, та відповідні суднові документи.
В обґрунтування вимог позивач зазначав, що відповідач, як судновласник, в порушення ст.ст. 35, 203, 207 Кодексу торгового мореплавства України, ст. 530 ЦК України, ст. 193 ГК України та умов укладеного між сторонами договору бербоут-чартеру "BARECON 2011" № 28Р/11 від 21.04.2011 не склав та не оформив акт приймання-передачі судна фрахтувальнику (позивачу), не передав судно останньому у порядку, визначеному договором, та безпідставно відмовляється виконати вказані умови договору.
Рішенням господарського суду Одеської області від 23.06.2014 (колегія суддів у складі: Степанов Л.В. - головуючий, Горячук Н.О., Панченко О.Л.) позов задоволено. Зобов'язано Державне підприємство "Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів" передати товариству з обмеженою відповідальністю "ДжиПіЕм. Східно-українська промислова група" дизельну грунтовідвізну шаланду "Кримська 10" (ІМО № 8842844, позивний сигнал UWHD, прапор України, порт приписки - м. Іллічівськ, рік та місце побудови - 1991, Румунія) за актом приймання-передачі, та відповідні суднові документи відносно вказаного судна.
При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору бербоут-чартеру "BARECON 2011" № 28Р/11 від 21.04.2011, а саме: оформлення акту приймання-передачі судна д/ш "Кримська - 10" фрахтувальнику - ТОВ "ДжиПіЕм. Східно-українська промислова група" та передачу останньому відповідних суднових документів, а зазначений факт невиконання судновласником умов вказаного договору було також встановлено господарськими судами у справі № 5017/3012/2012.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.10.2014 (колегія суддів у складі: Савицький Я.Ф. - головуючий, Гладишева Т.Я., Журавльов О.О.) апеляційну скаргу Державного підприємства "Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 23.06.2014 - без змін з тих же підстав.
В касаційній скарзі Державне підприємство "Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представника третьої особи, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Зі змісту ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 21.04.2011 між Державним підприємством "Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів" (судновласник, відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ДжиПіЕм. Східно-українська промислова група" (фрахтувальник, позивач) укладено договір стандартного бербоут-чартеру "Barecon 2001" (далі за текстом - договір від 21.04.2011), відповідно до умов якого судновласник зобов'язався передати фрахтувальнику в оренду строком на 60 місяців судно - дизельну грунтовідвізну шаланду "Кримська 10", позивний сигнал UWHD, прапор України (далі за текстом - д/ш "Кримська 10", а фрахтувальник зобов'язався прийняти судно в оренду та здійснювати оплату (фрахт) в розмірі 300 доларів США на добу у гривні за курсом НБУ на день оплати.
Згідно з боксами 13, 14, 15 частини першої договору від 21.04.2011 портом та місцем здачі/ повернення судна є м. Іллічівськ, час здачі судна в оренду - по готовності; дата канцелінгу - 15.06.2011.
Відповідно до ст. ст. 3, 5 частини другої договору від 21.04.2011 судно повинно бути повністю здано судновласниками і прийнято фрахтувальниками в порту або місці, визначеному у боксі 13; здача судна судновласниками та прийняття судна в оренду фрахтувальниками повинна повністю оформлюватися судновласниками у відповідності з обов'язками, покладеними на них за умовами статті 3, після чого фрахтувальники не
мають права пред'являти судновласникам будь-які претензії по поводу будь-яких умов або гарантій, явних або таких, що можуть бути передбачені у відношенні судна. Якщо судно не буде здано в оренду до дати канцелінгу, вказаної у боксі 15 частини першої договору, фрахтувальники мають право канцелірувати цей чартер шляхом подання судновласникам нотісу про канцелірування протягом 36 поточних годин після дати канцелінгу та, у випадку неподання нотісу, цей чартер повністю зберігає свою силу та продовжує дію; якщо виявиться, що судно затримається до здачі до дати канцелінгу, судновласники можуть, якщо вони готові у даній ситуації назвати із розумною мірою точності день, коли судно буде готово до здачі, подати нотіс про це фрахтувальникам, з'ясувавши у них чи скористаються вони своїм правом канцелірувати чартер; рішення про це повинно бути сповіщено протягом 168 поточних часів з моменту отримання фрахтувальниками зазначеного нотісу, або протягом 36 поточних часів після дати канцелінгу, в залежності від того, який момент наступить раніше. Якщо фрахтувальники не використають своє право на канцелірування, то тоді сьомий день після дати готовності судна, вказаної у нотісу фрахтувальників буде вважатися заміною для дати канцелінгу, вказаною у боксі 15 для використання по смислу статті 15.
Відповідно до ст. 1 додаткових умов договору від 21.04.2011 судно передається в чартер у стані "як є" та оформлюється актом приймання-передачі, підписаним повноважними особами судновласника та фрахтувальника. Після передачі судна в чартер, фрахтувальники самостійно за власний рахунок на безкомпенсаційній основі виконують ремонт судна відповідно до правил та вимог класифікаційного товариств, а також за потребою виконують його дообладнання за вимогою класифікаційного товариства та інших міжнародних вимог. Ремонт виконується протягом 120 днів з моменту передачі судна в чартер. Під час проведення ремонту фрахтова ставка не нараховується.
Статтею 2 додаткових умов договору від 21.04.2011 передбачено, що судно вважається переданим в чартер з дати підписання акту приймання-передачі фрахтувальникам від судновласників, як вказано у статті 1 додаткових умов договору бербоут-чартеру.
21.04.2011 представниками судновласника та фрахтувальника проведено огляд д/ш "Кримська-10", за результатами якого складено та підписано акт технічного стану д/ш "Кримська-10". Зазначеним актом встановлено, що суднові документи класифікаційного товариства закінчилися у 2006 році, корпус судна потребує ремонту, суднові приміщення перебувають у незадовільному стані, механічна частина розукомплектована та перебуває у розібраному стані.
Також, 21.04.2011 та 20.10.2011 судновласником та фрахтувальником складено та підписано акти виведення судна в "Оff-hire", в яких зазначено, що д/ш "Кримська - 10", передана в бербоут-чартер, виводиться із експлуатації на 120 днів, починаючи з 21.04.2011, а також з 21.10.2011 по 01.01.2012 для проведення ремонту відповідно до умов п. 1 додаткових умов договору бербоут-чартеру від 21.04.2011.
Звертаючись з позовом у даній справі, позивач зазначав, що відповідач в порушення ст.ст. 35, 203, 207 Кодексу торгового мореплавства України, ст. 530 ЦК України, ст. 193 ГК України та умов укладеного між сторонами договору бербоут-чартеру "BARECON 2011" № 28Р/11 від 21.04.2011 не склав та не оформив акт приймання-передачі судна фрахтувальнику (позивачу), не передав судно останньому у визначеному вказаним договором порядку та безпідставно відмовляється виконати вказані умови договору.
Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України та с. 174 ГК України (436-15) однією з підстав виникнення зобов'язання є договір.
Згідно зі ст. 203 Кодексу торговельного мореплавства України за договором чартеру (фрахтування) судна на певний час судновласник зобов'язується за обумовлену плату (фрахт) надати судно фрахтувальнику для перевезення пасажирів, вантажів та для інших цілей торговельного мореплавства на певний час. Надане фрахтувальнику судно може бути укомплектоване екіпажем (тайм-чартер) або не споряджене і не укомплектоване екіпажем (бербоут-чартер).
Частиною 1 ст. 207 Кодексу торговельного мореплавства України передбачено, що судновласник зобов'язаний передати судно фрахтувальнику в стані, придатному для використання його з метою, передбаченою договором чартеру (фрахтування) судна на певний час.
Відповідно до ст. 35 Кодексу торговельного мореплавства України судно повинно мати такі основні суднові документи: свідоцтво про право плавання під Державним прапором України (судновий патент); свідоцтво про право власності на судно; класифікаційне свідоцтво; обмірне свідоцтво (для суден, що підлягають технічному нагляду класифікаційного товариства); свідоцтво про мінімальний склад екіпажу; список осіб суднового екіпажу (суднова роль); список пасажирів, що перебувають на судні; судновий журнал; машинний журнал (для суден з механічним двигуном); санітарний журнал; суднове санітарне свідоцтво; пасажирське свідоцтво, якщо судно перевозить більше 12 пасажирів; дозвіл на право користування судновою радіостанцією, журнал (щоденник радіослужби) та інші документи відповідно до Регламенту радіозв'язку; свідоцтво про вантажну марку, якщо судно використовується для цілей, передбачених пунктами 1, 3 частини першої статті 15 цього Кодексу; журнал реєстрації заходів щодо запобігання забрудненню моря.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Однак, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про складання відповідачем та підписання сторонами акту приймання-передачі судна (д/ш "Кримська-10") фрахтувальнику. Відсутні також і докази передачі відповідачем позивачу суднових документів, передбачених ст. 35 КТМ України. При цьому, судами встановлено та підтверджується наявними в у справі доказами, зокрема копією акту технічного стану д/ш "Кримська-10" від 21.04.2011, складеного представниками судновласника та фрахтувальника, суднові документи класифікаційного товариства закінчилися у 2006 році.
Крім того, факт того, що судно (д/ш "Кримська-10) за актом приймання передачі відповідачу в бербоут-чартер не передавалось та не було забезпечено судновими документами встановлено також і господарським судом Одеської області в рішенні від 21.12.2012 у справі № 5017/3012/2012, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.03.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 14.08.2013.
Відповідно до ч.3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Врахувавши викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що відповідач порушив взяті на себе за договором бербоут-чартеру від 21.04.2011 зобов'язання, а саме: не склав та не оформив акт приймання-передачі судна фрахтувальнику (позивачу), не передав судно та відповідні суднові документи останньому у визначеному вказаним договором порядку, у зв'язку з чим суди вірно задовольнили позовні вимоги у даній справі.
Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що місцевий господарський суд у відповідності до вимог статті 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно, у відповідності до вимог закону та встановлених обставин вирішив спір у справі. Переглядаючи справу повторно, в порядку статті 101 ГПК України, господарський суд апеляційної інстанції правильно залишив прийняте місцевим господарським судом рішення без змін. Посилання скаржника на порушення та неправильне застосування норм матеріального права при винесенні оскаржуваних рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначених судових актів колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державного підприємства "Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.10.2014 у справі № 916/1384/13 - без змін.
Головуючий
Судді
О. Кот
Н. Кочерова
В. Саранюк