головуючого судді Кота О.В. суддів Кочерової Н.О., Саранюка В.І. - доповідача у справі розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного малого підприємства "Лоцмен" на рішення від та на постанову від господарського суду Одеської області 29.08.2014 Одеського апеляційного господарського суду 06.11.2014 у справі господарського суду № 916/2714/14 Одеської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс" 2. Приватного малого підприємства "Лоцмен" про визнання п. 3.3 договору № ФИН-01 від 15.12.2011 недійсним за участю представників сторін:

від позивача - Дюжев І.О.

від відповідача-1 - Носенко І.П.

від відповідача-2 - Молодеєв Ю.М.

Рішенням господарського суду Одеської області від 29.08.2014 у справі № 916/2714/14, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.11.2014, задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (Позивач). Визнано недійсним з моменту укладення пункт 3.3. договору про надання поворотної фінансової допомоги № ФИН-01 від 15.12.2011, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс" (Відповідач-1) та Приватним малим підприємством "Лоцмен" (Відповідач-2). На відповідачів покладено судові витрати.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Приватне мале підприємство "Лоцмен" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення господарського суду Одеської області від 29.08.2014, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.11.2014 у справі № 916/2714/14 та залишити без розгляду позовні вимоги Позивача.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема статті 180 Господарського кодексу України, статті 270 Цивільного кодексу України, статей 56, 61, 63 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, господарським судом Одеської області порушено провадження у справі № 916/2690/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс", Приватного малого підприємства "Лоцмен" про визнання недійсним договору про надання поворотної фінансової допомоги від 15.12.2011.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 31.03.2010 між Відкритим акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк", правонаступником якого є Публічне акціонере товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс" (Позичальник) укладено кредитний договір № 196, за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 11 320 673,28 грн., а останній прийняти ці грошові кошти та повернути їх Банку у строк до 01.08.2016 включно.

Відповідно до пункту 1.3. кредитного договору в якості забезпечення виконання Позичальником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат виступає іпотека, зокрема комплекс будівель та споруд, загальною площею 10 706,7 кв.м, розташованих за адресою: Одеська область, смт. Великодолинське, вул. Леніна, 126.

01.04.2010 між Відкритим акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс" (іпотекодавець) укладено іпотечний договір, за умовами якого іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору передав банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: цілісний майновий комплекс, загальною площею 10 706,7 кв.м, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Леніна, 126, оціночною вартістю 14 590 260 грн., що знаходиться у власності ТОВ "Спільне підприємство "Аквавінтекс", на підставі свідоцтва ЯЯЯ № 932451 про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області 16.12.2005 на підставі рішення виконкому Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 25.11.2005 за № 500 та зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 16.12.2005 за реєстраційним № 1782582, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 9317165, виданим Овідіопольським районним бюро технічної інвентаризації 16.12.2005., номер запису: 10 в книзі: 1.

Пунктом 3.1 іпотечного договору сторони передбачили, що ТОВ "Аквавінтекс" згоден з тим, що протягом дії цього договору він не має права без письмової згоди банка вчиняти чи опосередковано сприяти вчиненню нижчезазначених дій (в тому числі укладати відповідні правочини): зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт предмета іпотеки (зокрема, здійснювати перепланування) чи іншим способом змінювати цільове призначення (користування) предмета іпотеки; передавати предмет іпотеки в наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, найм (оренду), користування.

Додатковими угодами № 1, № 2 від 06.04.2010 до кредитного договору сторони визначили розмір кредиту, графік його погашення та остаточний термін повернення.

15.12.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс" (Підприємство) і Приватним малим підприємством "Лоцмен" (Позикодавець) укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги № ФИН-01, відповідно до якого Позикодавець надає Підприємству поворотну фінансову допомогу у розмірі 560 513 грн., а останній приймає її та зобов'язується повернути у термін до 30.04.2012.

Пунктом 3.3. договору про надання поворотної фінансової допомоги передбачено, що у разі відмови Підприємства повернути Позикодавцю отриману фінансову допомогу в строк до 30.04.2012, Підприємство повинно укласти з Позикодавцем договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, належного Підприємству, на підставі свідоцтва на право власності ЯЯЯ № 932451 від 16.12.2005, за ціною отриманої Підприємством фінансової допомоги, тобто за ціною 560 513 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.10.2013 у справі № 5017/2053/2012, стягнуто з ТОВ "Спільне підприємство "Аквавінтекс" на користь ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" 9 429 992,85 грн. - строкової заборгованості за кредитом, 870 000 грн. - простроченої заборгованості за кредитом, 1 423 974,06 грн. - боргу за процентами за користування кредитом, 29 352,61 грн. - пені за несвоєчасне погашення кредиту, 65 766,40 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, 7 741,99 грн. - 3% річних, 10 194,66 грн. - інфляційних витрат за несвоєчасне погашення кредиту, 35 736,24 грн. - інфляційних витрат за несвоєчасну сплату процентів.

Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс" та Приватного малого підприємства "Лоцмен" про визнання недійсним з моменту укладання пункту 3.3 договору про надання поворотної фінансової допомоги № ФИН-01 від 15.12.2011.

Судами попередніх інстанцій задоволено позовні вимоги Позивача. Судові рішення мотивовані тим, що ТОВ "Спільне підприємство "Аквавінтекс" у порушення вимог чинного законодавства у пункті 3.3 договору про надання поворотної фінансової допомоги № ФИН-01 від 15.12.2011 обтяжило заставне майно, яке знаходиться в іпотеці у Банку на підставі договору іпотеки від 01.04.2010, шляхом зобов'язання укласти договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу за ціною отриманої фінансової допомоги у разі відмови повернути фінансову допомогу в строк до 30.04.2012, у зв'язку з чим пункт 3.3 договору про надання поворотної фінансової допомоги № ФИН-01 від 15.12.2011 на підставі статей 203 та 215 Цивільного кодексу України є недійсним з моменту його укладення.

Відповідно до статті 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Колегія суддів погоджується з правовою позицією судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Частиною 3 статті 9 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки; передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Згідно з частиною 3 статті 12 даного Закону правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Таким чином суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що пункт 3.3 договору про надання поворотної фінансової допомоги від 15.12.2011 суперечить частині 3 статті 9 Закону України "Про іпотеку", та порушує права та охоронювані законом інтереси Банку щодо повернення кредитних коштів за рахунок предмета іпотеки, тому пункт 3.3. договору про надання поворотної фінансової допомоги згідно зі статтею 203, 215 Цивільного кодексу України (435-15) є недійсним.

Колегією суддів Вищого господарського суду України не приймаються до уваги твердження Відповідача щодо порушення судом першої інстанції норм пункту 6 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідно до пункту 6 статті 63 даного Кодексу підставою для повернення позовної заяви є саме неподання доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. До позовної заяви додано оригінал фіскального чеку та опис вкладення, що підтверджують надсилання копії позовної заяви Відповідачеві.

Також колегія суддів вважає безпідставними посилання Відповідача на пункт 2 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки господарський суд залишає позов без розгляду, якщо, зокрема у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. Предметом спору у даній справі є визнання недійсним пункту 3.3 договору про надання поворотної фінансової допомоги від 15.12.2011 № ФИН-01.

Посилання скаржника на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при винесенні рішення господарського суду Одеської області від 29.08.2014, постанови Одеського апеляційного господарського суду від 06.11.2014 у справі № 916/2714/14 не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначених судових актів колегія суддів не вбачає.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій, зводяться передусім до переоцінки доказів у справі, однак відповідно до імперативних приписів частини 2 статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні та постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.