Головуючого: Кузьменка М.В., суддів: Васищака І.М., Студенця В.І., за участю представників сторін позивача - не з'явився; відповідача 1 - Чуфістова Ю.Г.; відповідача 2 - не з'явився; відповідача 3 - не з'явився; третьої особи - Слинько В.О.; розглянувши касаційну скаргу Диканської селищної ради Диканського району Полтавської області на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 та на рішення Господарського суду Полтавської області від 03.04.2014 у справі № 917/1925/13 за позовом Диканського госпрозрахункового мисливсько-рибальського підприємства Полтавської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок до Диканської селищної ради Диканського району Полтавської області Диканської районної громадської організації "Товариство мисливців Диканщини" Приватної агрофірми "Подоляка" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Полтавське обласне управління лісового та мисливського господарства про визнання незаконними і скасування рішення № 23 від 23.05.2013 та поновлення права продовження строку користування

Диканське госпрозрахункове мисливсько-рибальське підприємство Полтавської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок (далі - Диканське ГМРП ПОО УТМР) звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Диканської селищної ради Диканського району Полтавської області з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Диканської селищної ради Диканського району Полтавської області від 23.05.2013 № 23 "Про погодження надання в користування мисливських угідь ПАФ "Подоляка" та Диканській РГО "Товариства мисливців Диканщини" в частині залишення за Диканською РГО "Товариства мисливців Диканщини" мисливських угідь, що проходять по правій стороні по ходу дороги Полтава-Суми до смт. Диканька по межі границь між Диканською селищною радою та Велико-Будищанською сільською радою, далі по правій стороні Водянобалківською та Петро-Давидівською, Балясненською сільськими радами, до траси Шишаки-Диканька; та про поновлення права Диканського ГМРП ПОО УТМР на першочергове продовження строку користування вказаними мисливськими угіддями.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 26.09.2013 порушено провадження у справі № 917/1925/13 за позовом Диканського ГМРП ПОО УТМР до Диканської селищної ради про визнання незаконним та скасування рішення № 23 від 23.05.2013 та про поновлення права продовження строку користування.

Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Диканську районну громадську організацію "Товариство мисливців Диканщини" (далі - Диканську РГО "Товариство мисливців Диканщини").

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 22.10.2013 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Приватну агрофірму "Подоляка" (далі - ПАФ "Подоляка").

Рішенням Господарського суду Полтавської області (колегія суддів у складі: головуючий суддя Погрібна С.В., судді Гетя Н.Г., Сірош Д.М.) від 03.04.2014 позов задоволено частково. Суд визнав незаконним та скасував рішення Диканської селищної ради Диканського району Полтавської області від 23.05.2013 № 23 "Про погодження надання в користування мисливських угідь ПАФ "Подоляка" та Диканській РГО "Товариство мисливців Диканщини" в частині залишення за Диканською РГО "Товариство мисливців Диканщини", мисливські угіддя, що проходять по правій стороні по ходу дороги Полтава-Суми до смт. Диканька по межі границь між Диканською селищною радою та Велико-Будищанською сільською радою, далі по правій стороні Водянобалківською та Петро-Давидівською, Балясненською сільськими радами, до траси Шишаки-Диканька. В іншій частині у позові відмовив.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.07.2014 залучено до участі у справі як другого відповідача - Диканську РГО "Товариство мисливців Диканщини", як третього відповідача - ПАФ "Подоляка", як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідачів - Полтавське обласне управління лісового та мисливського господарства.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., судді Терещенко О.І., Бондаренко В.П.) від 23.09.2014 рішення Господарського суду Полтавської області від 03.04.2014 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 та рішенням Господарського суду Полтавської області від 03.04.2014, Диканська селищна рада подала касаційну скаргу, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є необґрунтованими та прийнятими з порушенням норм матеріального права, а саме ст. 22, п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", а також норм процесуального права, зокрема ст.ст. 47, 43 ГПК України (1798-12) .

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами між Державним лісогосподарським об'єднанням "Полтаваліс" та Диканським ГМРП ПОО УТМР на підставі рішення Полтавської обласної ради 15 сесії 22 скликання від 20.02.1998, був укладений Типовий договір про умови ведення мисливського господарства від 20.04.1998, відповідно до умов якого Диканському ГМРП ПОО УТМР було надано на 15 років в користування мисливські угіддя на території Диканського району Полтавської області загальною площею 46 975 га, у тому числі: лісові угіддя 4 150 га, польові 42 029 га, водно-болотні 796 га терміном до 20.04.2013.

Рішенням Полтавської обласної ради від 27.04.2004 "Про припинення права користування мисливськими угіддями і уточнення площ мисливських угідь, які закріплені за користувачами", розглянувши подання Державного лісогосподарського об'єднання "Полтаваліс" про добровільну відмову від користування частиною мисливських угідь Полтавською обласною організацією Українського товариства мисливців і рибалок в межах Полтавської області загальною площею 473 502 га та відповідно до додатку № 1 до вказаного рішення, Диканському ГМРП ПОО УТМР надано мисливські угіддя для ведення мисливського господарства загальною площею 39 605 га, у тому числі: лісові угіддя - 2 442 га, польові - 36 356 га, водно-болотні - 807 га.

У зв'язку з цим, між Полтавським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Диканським ГМРП ПОО УТМР 13.12.2007 був укладений договір № 007/07 про умови ведення мисливського господарства.

Після закінчення строку договору Диканському ГМРП ПОО УТМР для продовження строку користування угіддями, зазначеними у договорі, було погоджено надання в користування мисливських угідь, розташованих на території Диканської селищної ради, з власниками та користувачами земельних ділянок.

Також господарськими судами встановлено, що 12.03.2013 ОСОБА_7, який на той час обіймав посаду директора Диканського ГМРП ПОО УТМР, звернувся до Диканської селищної ради з проханням погодити надання в користування мисливські угіддя, розташовані на території Диканської селищної ради.

Рішенням Диканської селищної ради тридцятої сесії шостого скликання № 21 від 14.03.2013 "Про розгляд клопотань Приватної агрофірми "Подоляка" та Українського товариства мисливців та рибалок" було вирішено питання "Про погодження на використання мисливських угідь Приватною агрофірмою "Подоляка" та Диканським ГМРП ПОО УТМР " винести на розгляд чергової сесії Диканської селищної ради.

Разом з тим, 08.05.2013 до Диканської селищної ради звернувся ОСОБА_7 - директор Диканського ГМРП ПОО УТМР, з проханням погодити надання в користування мисливських угідь Приватній агрофірмі "Подоляка".

Рішенням Диканської селищної ради тридцятої сесії шостого скликання № 23 від 23.05.2013 "Про погодження надання в користування мисливських угідь Приватній агрофірмі "Подоляка" та Диканській районній громадській організації "Товариство мисливців Диканщини", розглянувши клопотання генерального директора Приватної агрофірми "Подоляка" про погодження надання в користування мисливських угідь, розташованих в межах території Диканської селищної ради, та враховуючи звернення Українського товариства мисливців та рибалок Диканського району "Про об'єднання зусиль по створенню мисливського господарства сучасного рівня на базі Приватної агрофірми "Подоляка" було вирішено:

- погодити надання в користування Приватній агрофірмі "Подоляка" мисливські угіддя на території Диканської селищної ради, що проходять по лівій стороні по ходу дороги Полтава - Суми до смт. Диканька по межі границь між Диканською селищною радою та Стасівською і Великорудківською сільськими радами, далі по лівій стороні дороги від смт. Балясне по межі границь між Диканською селищною радою та Балясненської і Андріївської сільських рад;

- залишити за Диканською районною громадською організацією "Товариство мисливців Диканщини" мисливські угіддя, що проходять по правій стороні по ходу дороги Полтава-Суми до смт. Диканька по межі границь між Диканською селищною радою та Велико-Будищанською сільською радою, далі по правій стороні Водянобалківською та Петро-Давидівською, Балясненською сільськими радами, до траси Шишаки-Диканька.

Предметом спору є матеріально-правова вимога Диканського ГМРП ПОО УТМР до Диканської селищної ради Диканського району Полтавської області, Диканської РГО "Товариство мисливців Диканщини" та ПАФ "Подоляка" про визнання незаконним та скасування рішення Диканської селищної ради Диканського району Полтавської області від 23.05.2013 № 23 "Про погодження надання в користування мисливських угідь ПАФ "Подоляка" та Диканській РГО "Товариства мисливців Диканщини" в частині залишення за Диканською районною громадською організацією "Товариства мисливців Диканщини" мисливських угідь; та про поновлення права Диканського ГМРП ПОО УТМР на першочергове продовження строку користування вказаними мисливськими угіддями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зазначене рішення є незаконним, оскільки Диканською селищною радою було погоджено надання у користування мисливських угідь, які знаходяться на її території, розподіливши їх лише між двома заявниками - ПАФ "Подоляка" та Диканською РГО "Товариство мисливців Диканщини", чим було позбавлено позивача права продовження користування мисливськими угіддями, які перебували у нього в користуванні.

Крім того, Диканське ГМРП ПОО УТМР посилається на те, що у Диканської РГО "Товариство мисливців Диканщини" відсутні будь-які підстави на пріоритетне отримання мисливських угідь в користування, тоді як саме позивач, згідно зі статтею 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" таким правом наділений.

Задовольняючи позов щодо вимоги про визнання незаконним та часткове скасування рішення Диканської селищної ради від 23.05.2013 № 23, суди попередніх інстанцій виходили з того, що дане рішення ухвалене з врахуванням неправомірної відмови директора Диканського ГМРП ПОО УТМР ОСОБА_7, яке в той же час не могло бути підставою для відмови від розгляду зверення про надання в користування мисливських угідь Диканському ГМРП ПОО УТМР.

У ч. 1 ст. 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин (п. 1 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" № 02-5/35 від 26.01.2000 (v5_35800-00) ).

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову (п. 2 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" № 02-5/35 від 26.01.2000 (v5_35800-00) ).

Відповідно до ч. 4 ст. 32 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" порушені права користувачів мисливських угідь підлягають поновленню.

Поновлення порушених прав користувачів мисливських угідь провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами, місцевими державними адміністраціями відповідно до їх повноважень, або в судовому порядку (ч. 5 ст. 32 Закону України "Про мисливське господарство та полювання").

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а також власниками або користувачами земельних ділянок.

Статтею 9 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" передбачено, що до повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських рад у галузі мисливського господарства та полювання, зокрема належить вирішення в установленому порядку питань надання і користування мисливських угідь.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" до повноважень сільських, селищних і міських рад у галузі мисливського господарства та полювання належить серед іншого вирішення відповідно до цього Закону питань, що стосуються надання у користування мисливських угідь.

Згідно з ч. 4 ст. 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" переважне право на користування мисливськими угіддями мають:

власники та постійні користувачі земельних ділянок;

користувачі мисливських угідь, які продовжують строк користування цими угіддями.

Частиною 1 ст. 23 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" передбачено, що право користування мисливськими угіддями припиняється, зокрема у разі закінчення строку користування. У такому випадку жодне рішення відповідними органами не приймається.

Припинення права використання державного мисливського фонду або права користування мисливськими угіддями може мати місце лише у випадках, передбачених статтею 23 цього Закону (ч. 2 ст. 32 Закону України "Про мисливське господарство та полювання").

Господарськими судами встановлено, що підставою для винесення оскаржуваного рішення було звернення 08.05.2013 до Диканської селищної ради директора Диканського ГМРП ПОО УТМР ОСОБА_7, з проханням погодити надання в користування мисливських угідь ПАФ "Подоляка".

При цьому, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині вимоги про визнання незаконним та часткове скасування рішення Диканської селищної ради від 23.05.2013 № 23, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Диканське ГМРП ПОО УТМР є організацією створеною за рішенням Полтавської обласної ради Українського товариства мисливців і рибалок, а тому одноосібне звернення директора Диканського ГМРП ПОО УТМР ОСОБА_7 про відмову від мисливських угідь є неправомірним, у зв'язку з відсутністю таких повноважень, та порушує приписи Статуту Українського товариства мисливців і рибалок, а тому дане звернення не може бути підставою для відмови від розгляду звернення про надання в користування мисливських угідь Диканському ГМРП обласної організації УТМР на території Диканської селищної ради.

Даний факт, як встановлено господарськими судами, підтверджується листом (вих. № 139/01-10 від 27.06.2013) голови правління Полтавської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок до голови Диканської селищної ради, відповідно до якого останній зазначив, що звернення директора ОСОБА_7 порушує вимоги Статуту і не є підставою для відмови від розгляду звернення про надання в користування мисливських угідь Диканському ГМРП.

Разом з тим, колегія суддів вважає такий висновок судів попередніх інстанцій передчасним та зробленим без встановлення усіх фактичних обставин справи.

Так, господарські суди дійшли висновку, що директором ОСОБА_7 вчинено відмову від мисливських угідь, при цьому, не врахувавши, що на момент його звернення до селищної ради договір № 007/07 про умови ведення мисливського господарства від 13.12.2007 припинився, а отже мисливські угіддя вже не перебували в користуванні Диканського ГМРП ПОО УТМР, і тому, як наслідок, не дали належної правової оцінки та не встановили дійсну правову природу звернення ОСОБА_7 від 08.05.2013 до Диканської селищної ради.

Також, визнавши неправомірною відмову директора ОСОБА_7 від мисливських угідь, судами попередніх інстанцій не було враховано, що директор Диканського ГМРП ПОО УТМР звернувся до селищної ради з проханням погодити надання в користування мисливських угідь Приватній агрофірмі "Подоляка" та рішення Диканської селищної ради від 23.05.2013 № 23 в цій частині не оскаржував, а судами на цій підставі визнано незаконним та скасовано рішення Диканської селищної ради від 23.05.2013 № 23 в частині залишення мисливських угідь за Диканською РГО "Товариство мисливців Диканщини".

При цьому, судами також не було враховано та надано правової оцінки тій обставині, що Диканській РГО "Товариство мисливців Диканщини" було погоджено надання в користування мисливських угідь на території Диканської селищної ради ще рішенням від 07.05.2012 № 75, а спірним рішенням було лише погоджено залишити частину мисливських угідь за Диканською РГО "Товариство мисливців Диканщини".

Окрім того, суди попередніх інстанцій зробили такий висновок без надання оцінки положенням Статуту Українського товариства мисливців і рибалок, зокрема його п. 5.1, оскільки в матеріалах справи відсутня належним чином засвідчена його копія чи витягу з нього, а також не вказали яку норму матеріального права та які права й охоронювані законом інтереси Диканського ГМРП ПОО УТМР, порушила Диканська селищна рада при винесенні спірного рішення.

Судами попередніх інстанцій також не було враховано положення ст. ст. 9, 10 та ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", згідно з якими мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування, зокрема обласною радою, а селищна рада лише надає відповідне погодження, та не взято до уваги чинне на момент прийняття рішення у справі рішення Полтавської обласної ради від 17.07.2013 "Про надання в користування Диканській РГО "Товариство мисливців Диканщини" мисливських угідь на території Диканського району".

Згідно із ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (ч. 1 ст. 111-10 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустилися неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 4-7 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, то це відповідно є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду місцевому господарському суду слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Диканської селищної ради Диканського району Полтавської області задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 та рішення Господарського суду Полтавської області від 03.04.2014 у справі № 917/1925/13 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.