розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27 жовтня 2014 року у справі № 921/562/13-г/16 Господарського суду Тернопільської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф", м. Київ, до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл", м. Тернопіль; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Інтеграл", м. Тернопіль; за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ, про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 03-1/33 від 12.03.2008 р. в сумі 9 094 110,23 грн.,

за участю представники сторін:

позивача - Єременко В.Б. (дов. № 288 від 10.12.14);

відповідача-1 - не з'явились;

відповідача-2 - не з'явились;

третьої особи - Єременко В.Б. (дов. № 09-32/1329 від 19.11.13),

У червні 2013 року позивач ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф" пред'явив у господарському суді позов до відповідачів ТОВ "Інтеграл" та ТОВ "Науково-виробнича фірма "Інтеграл" про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 03-1/33 від 12.03.08 в сумі 9 094 110,23 грн.

Вказував, що 12.03.08 між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (кредитором) та ТОВ "Інтеграл" (позичальником) був укладений кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 03-1/33, згідно якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 514 082,90 доларів США 480 323,72 грн., а позичальник - повернути вказані кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом в строк до 05.03.13.

Зазначав, що 12.03.08, в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Інтеграл" за договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 03-1/33 від 12.03.08, між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (кредитором) та ТОВ "Науково-виробнича фірма "Інтеграл" (поручителем) був укладений договір поруки № 04-3, згідно якого поручитель поручився перед кредитором за виконання боржником своїх кредитних зобов'язань.

Також вказував, що 28.07.10 між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф" був укладений договір відступлення права вимоги № 39/82, згідно якого банк відступив ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф" право вимоги до ТОВ "Інтеграл" за договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 03-1/33 від 12.03.08.

30.07.10 ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф" листом № 1350 повідомив боржника та поручителя про відступлення йому ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" права вимоги за договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 03-1/33 від 12.03.08, а 30.01.13 звернувся до останніх з вимогою про сплату заборгованості за вказаним кредитним договором в сумі 9 094 110,23 грн.

Посилаючись на порушення відповідачами своїх договірних зобов'язань в частині повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, позивач, як новий кредитор за кредитними зобов'язаннями боржника, просив стягнути солідарно з відповідачів 8 538 596,96 грн. заборгованості за кредитом та 555 513,27 грн. процентів за користування кредитом, а всього - 9 094 110,23 грн.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 30 липня 2014 року (суддя Хома С.О.) в позові відмовлено.

Рішення мотивоване посиланнями на ту обставину, що позивачем, як новим кредитором, не надано відповідачам доказів переходу до нього прав у зобов'язанні, що відповідно до положень ч. 2 ст. 517 ЦК України надає боржнику та поручителю право не виконувати своїх обов'язків до надання їм новим кредитором таких доказів.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27 жовтня 2014 року (колегія суддів у складі: Зварич О.В. - головуючого, Галушко Н.А., Гриців В.М.) рішення скасовано та постановлено нове рішення про задоволення позову.

Постановлено стягнути солідарно з ТОВ "Інтеграл" та ТОВ "Науково-виробнича фірма "Інтеграл" на користь ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф" 8 538 596,96 грн. заборгованості за кредитом, 555 513,27 грн. процентів за користування кредитом та судові витрати.

постанова обґрунтована посиланнями на порушення відповідачами, як солідарними боржниками, своїх зобов'язань за кредитним договором, що є підставою до покладення на них обов'язку по сплаті боргу та процентів за користування кредитом на користь нового кредитора у зобов'язанні, а також тим, що відповідачі не були позбавлені права отримати докази переходу прав у зобов'язанні до нового кредитора шляхом звернення до останнього з відповідним запитом.

У касаційній скарзі ТОВ "Інтеграл", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції приписів ч. 2 ст. 517, ст.ст. 533, 613 ЦК України, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 12.03.08 між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (кредитором) та ТОВ "Інтеграл" (позичальником) був укладений кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 03-1/33, згідно якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 514 082,90 доларів США та 480 323,72 грн., а позичальник - повернути вказані кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом в строк до 05.03.13.

Згідно п. 3.2 кредитного договору відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у 15 % річних за кредитом, наданим в гривні та 11 % річних у доларах США, наданому в доларах США. Проценти нараховуються та сплачуються у тій валюті, в якій надано кредит. Нарахування банком відсотків здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. При розрахунку процентів використовується метод "факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році. Відсотки за користування кредитом нараховуються банком в останній робочий день поточного місяця та сплачуються позичальником щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця. Відсотки за грудень місяць нараховуються банком в останній робочий день цього місяця за період з першого по останній календарний день грудня місяця та сплачуються позичальником не пізніше останнього робочого дня цього ж місяця.

30.09.08 банк та позичальник уклали договір про внесення змін № 3 до кредитного договору, за умовами якого відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у 22 % річних за кредитом, наданим в гривні та 14 % річних у валюті кредиту, наданому в доларах США.

12.03.08, в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Інтеграл" за договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 03-1/33 від 12.03.08, між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (кредитором) та ТОВ "Науково-виробнича фірма "Інтеграл" (поручителем) був укладений договір поруки № 04-3, згідно якого поручитель поручився перед кредитором за виконання боржником своїх кредитних зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України).

Статтею 530 ЦК України встановлено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судами встановлено, що на виконання умов кредитного договору банк надав ТОВ "Інтеграл" кредит шляхом відкриття мультивалютної кредитної лінії в сумі 514 082,90 доларів США та 4 480 323,72 грн. В зв'язку з порушенням боржником договірних зобов'язань в частині повернення кредиту та процентів за користування кредитом, у останнього утворилась заборгованість по сплаті кредиту в сумі 514 082,90 доларів США (4 058 273,23 грн.) та 4 480 323,73 грн., а також заборгованість зі сплати процентів в сумі 28 337,93 доларів США (223 705,29 грн.) та 331 807,98 грн., а всього - 9 094 110,23 грн.

Водночас судами встановлено, що 28.07.10 між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф" був укладений договір відступлення права вимоги № 39/82, згідно якого банк відступив ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф" право вимоги до ТОВ "Інтеграл" за договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 03-1/33 від 12.03.08.

Пунктом 1.3 договору відступлення права вимоги сторони погодили, що за цим договором до нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного та реального виконання наступних обов'язків: повернення грошових коштів в розмірі 4 480 323,73 грн., отриманих боржником згідно кредитного договору, укладеного між первісним кредитором та боржником; повернення грошових коштів в розмірі 4 058 273,23 грн., що є гривневим еквівалентом станом на дату укладання цього договору суми 514 082,90 дол. США, отриманої боржником згідно кредитного договору; повернення нарахованих станом на дату укладання цього договору, процентів за користування кредитом згідно кредитного договору в сумі 331 807,98 грн.; повернення нарахованих станом на дату укладання цього договору, процентів за користування кредитом згідно кредитного договору в сумі 223 705,29 грн., що є гривневим еквівалентом станом на дату укладання цього договору суми нарахованих процентів в доларах США в розмірі 28 337,93 дол. США; сплати неустойки в формі та розмірах, що визначена в кредитному договорі; інших обов'язків, встановлених кредитним договором.

До нового кредитора переходять всі без винятку права та обов'язки первісного кредитора за кредитним договором (п. 1.4 договору).

Приписами ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 ЦК України).

Апеляційним судом встановлено, що 30.07.10 ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф" листом № 1350 повідомив боржника та поручителя про відступлення йому ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" права вимоги за договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 03-1/33 від 12.03.08, а 30.01.13 звернувся до останніх з вимогою про сплату заборгованості за вказаним кредитним договором в сумі 9 094 440,23 грн.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи порушення боржником зазначених вище норм матеріального права, що регулюють договірні зобов'язання та умов кредитного договору в частині повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, а також невиконання зазначених зобов'язань поручителем, як солідарним боржником, суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про покладення обов'язку по їх сплаті солідарно на відповідачів.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Разом з тим, суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову помилково виходив з того, що положеннями ч. 2 ст. 517 ЦК України на нового кредитора покладено саме обов'язок надати боржнику докази переходу до нього прав у зобов'язанні, оскільки зазначеною нормою боржнику надано право не виконувати свої договірні зобов'язання новому кредитору до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язання лише у разі звернення боржником до нового кредитора з вимогою надати такі докази та до моменту їх отримання від останнього.

Проте, як було встановлено судом апеляційної інстанції, відповідачі своїм правом на звернення до нового кредитора з вимогою надати докази переходу прав у зобов'язанні до нового кредитора не скористались, тому місцевим судом помилково застосовано ч. 2 ст. 517 ЦК України до спірних правовідносин.

Посилання касаційної скарги зводяться до неправильного тлумачення скаржником положень ч. 2 ст. 517 ЦК України щодо ненадання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язання, яким судом апеляційної інстанції надавалась належна правова оцінка, тому їх слід залишити поза увагою суду.

Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 111-7 ГПК України, не входить до меж перегляду справи в суді касаційної інстанції.

постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.