Черкащенка М.М. - головуючий, Жукової Л.В. (доповідач), Нєсвєтової Н.М., розглянувши касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.04.2014 р. у справі № 908/2631/13 господарського суду Запорізької області за позовом відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" до відкритого акціонерного товариства "Союзкольорметавтоматика" в особі Підприємства з 100% інвестицією "Науково-виробничий комплекс "Укркольорметавтоматика" про стягнення 101 059,25 грн. в судовому засіданні взяли участь представники від:

позивача: Ходько В.М. (дов. від 31.12.2014 р.);

відповідача: не з`явилися;

У серпні 2013 року до господарського суду звернулось Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго", м. Запоріжжя із позовом до Відкритого акціонерного товариства "Союзкольорметавтоматика" в особі Підприємства з 100% інвестицією "Науково-виробничий комплекс "Укркольорметавтоматика", м. Запоріжжя про стягнення з відповідача основного боргу 96 027,87 грн., пені 4 056,06 грн., 3% річних 939,85 грн., а також заявлено до стягнення інфляційні в розмірі 35,47 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.12.2013 р. (головуючий суддя: Зінченко Н.Г., судді: Кагітіна Л.П., Колодій Н.А.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг 96 027,87 грн., пеню 4 056,06 грн., 3% річні 939,85 грн., а також інфляційні в розмірі 35,47 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.04.2014 року (головуючий суддя: Стойка О.В., судді: Діброва Г.І., Чернота Л.Ф.), апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Союзкольорметавтоматика" в особі Підприємства з 100% інвестицією "Науково-виробничий комплекс "Укркольорметавтоматика", м. Запоріжжя задоволено частково. Рішення господарського суду Запорізької області від 20.12.2013р. у справі № 908/2631/13 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", м. Запоріжжя до Відкритого акціонерного товариства "Союзкольорметавтоматика" в особі Підприємства з 100% інвестицією "Науково-виробничий комплекс "Укркольорметавтоматика", м. Запоріжжя про стягнення основного боргу за спожиту електричну енергію в розмірі 48 776,96 грн., пені в розмірі 817,12 грн., 3% річних в розмірі 187,54 грн. та інфляційних в розмірі 35,47 грн. задоволено частково. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Союзкольорметавтоматика" в особі Підприємства з 100% інвестицією "Науково-виробничий комплекс "Укркольорметавтоматика", м. Запоріжжя на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", м. Запоріжжя суму основного боргу за спожиту електричну енергію в розмірі 47 250,91 грн., 3% річних в розмірі 752,31 грн. та пеню в сумі 3 238,94 грн. В задоволенні вимог Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", м. Запоріжжя Відкритого акціонерного товариства "Союзкольорметавтоматика" в особі Підприємства з 100% інвестицією "Науково-виробничий комплекс "Укркольорметавтоматика", м. Запоріжжя про стягнення основного боргу за спожиту електричну енергію в розмірі 48 776,96 грн., пені в розмірі 817,12 грн., 3% річних в розмірі 187,54 грн. та інфляційних в розмірі 35,47 грн. - відмовлено. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Союзкольорметавтоматика" в особі Підприємства з 100% інвестицією "Науково-виробничий комплекс "Укркольорметавтоматика" на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" судовий збір за подання позовної заяви у сумі 1 024,85 грн. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на користь Відкритого акціонерного товариства "Союзкольорметавтоматика" в особі Підприємства з 100% інвестицією "Науково-виробничий комплекс "Укркольорметавтоматика" судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 450,31 грн.

Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.04.2014 р., а рішення господарського суду Запорізької області від 20.12.2013 р. залишити в силі.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами встановлено, що 01.02.2005 р. між сторонами укладено договір № 6610 про постачання електричної енергії, за умовами якого (в редакції додаткової угоди № 4 від 01.03.2006 р. до Договору) позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії.

Згідно п. 7.3 Договору, порядок зняття показів розрахункових приладів обліку, розрахунків за активну електроенергію та оплати за послуги по компенсації перетікання реактивної електроенергії обумовлюються Додатками № 4, 5, 6.

Відповідно п. 4 додатку № 4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" до Договору, відповідач не пізніше 14-00 годин 2-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до позивача для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою відповідача та скріплених його печаткою, зокрема, "Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" за формою Додатка № 5.1. Позивач підписує подані акти та один примірник повертає відповідачу.

Позивач вимагає стягнути з відповідача вартість електричної енергії, спожитої останнім в розрахункові періоди з березня по жовтень 2013 р. на загальну суму 104 495,85 грн. за рахунками: № 2670 від 09.04.2013 р. на суму 35 467,98 грн. (був частково оплачений відповідачем на суму 8 487,98 грн.), № 3676 від 10.05.2013 р. на суму 20 250,91 грн., № 5346 від 05.07.2013р. на суму 5 736,74 грн., № 6591 від 09.08.2013 р. на суму 9 607,80 грн., № 7369 від 09.09.2013 р. на суму 9 799,54 грн., № 8510 від 10.10.2013 р. на суму 9 904,85 грн. та № 9261 від 08.11.2013 р. на суму 13 728,03 грн.

Визнаючи борг лише за розрахункові періоди березень-квітень 2013 року та заперечуючи проти решти позовних вимог, відповідач посилався на те, що згідно акту від 25.04.2013 р. його електроустановки у зв'язку з несплатою заборгованості були відключені, а тому в подальшому акти за травень, серпень-жовтень 2013 року подавались із зазначенням "Власне споживання" - "0", оскільки споживання електроенергії було неможливим.

Крім того, в матеріалах справи наявний лист відповідача від 20.05.2013 р. № 75, яким останній повідомляв позивача про те, що енергетик Бобков Д.В. не уповноважений підписувати будь-які документи без письмової резолюції директора відповідача.

Відповідно до вимог Закону України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) та п. 7.5 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 р. (z0417-96) (далі - Правила) та умов Договору, у зв'язку з несплатою суми заборгованості за спожиту електричну енергію електроустановки відповідача були відключені від енергопостачання, про що позивачем складено відповідний акт від 25.04.2013 р.

Доказів відновлення енергопостачання відповідача, зокрема, в порядку п.п. 7.11-7.12 Правил (z0417-96) , після цієї події - матеріали справи не містять.

Крім того, після відключення електроустановок відповідач звертався до позивача з листами від 20.05.2013 р. № 75 та від 28.05.2013 р. № 78 з повідомленням про незаконне та самовільне споживання електричної енергії іншою особою (ТОВ "НВК "Укравтоматика"), з яким у відповідача є спір щодо володіння та користування нерухомим майном за зазначеною адресою.

Представником позивача 04.06.2013 р. таке самовільне підключення кабелю (на клеми перекидного рубильника) було виявлено, додатково опломбовано дверцята доступу до струмоведучих частин, внаслідок чого складений акт, за змістом якого відповідача повідомлено про можливість подачі напруги на його струмоприймачі лише після сплати суми боргу за електричну енергію.

Разом з цим, вказівок на те, чиї саме електроустановки були самовільно приєднані до рубильника відповідача та чи знаходяться вони під напругою - акт не містить.

Акт про порушення Правил (z0417-96) у вигляді самовільного приєднання в порядку, встановленому п. 6.41 Правил (z0417-96) , позивачем відносно відповідача не складався.

Також самим позивачем впродовж спірного періоду неодноразово складались акти (від 15.05.2013 р., 22.05.2013 р., 04.06.2013 р., 06.06.2013 р., 10.07.2013 р., 23.07.2013 р.), якими підтверджувалась відсутність енергопостачання електроустановок відповідача з повідомленням останнього щодо умов відновлення енергопостачання.

За таких обставин, апеляційний господарський суд правомірно не прийняв до уваги надані у якості доказу споживання електричної енергії акти про спожиту електричну енергію в розрахункові періоди червня-липня 2013 року, а також вважає безпідставним визначення позивачем розрахунковим шляхом начебто спожитий відповідачем обсяг електричної енергії в подальші періоди серпень-жовтень 2013 року, як такі, що суперечить вимогам п.п. 6.1, 6.11 Правил (z0417-96) .

Змістом цих вимог передбачено, що обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної

енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами (z0417-96) .

Крім того, згідно актів від 19.09.2013 р. та від 12.11.2013 р. встановлено неможливість доступу сторін до КТП - 1000 кВА, що не належить відповідачу, про що останній неодноразово інформував позивача з приводу необхідності вжиття заходів до усунення неправомірного енергопостачання за вищенаведеним Договором сторонніх осіб.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, стягнувши суму основного боргу за спожиту електричну енергію в розмірі 47 250,91 грн., 3% річних в розмірі 752,31 грн. та пеню в сумі 3 238,94 грн. відмовивши в іншій частині позову.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального права при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту відсутні.

Інші доводи касаційної скарги, які фактично зводяться до необхідності здійснення касаційною інстанцією переоцінки наявних у справі доказів, яким вже надано оцінку господарським судом апеляційної інстанції, не спростовують висновків господарського суду апеляційної інстанції.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, встановлені господарським судом апеляційної інстанції із дотриманням правил ст. 43 Господарського процесуального кодексу України факти, на підставі яких касаційна інстанція відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права під час вирішенні спору, спростовують доводи касаційної скарги щодо порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.