головуючого судді Корсака В.А., суддів Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б., за участю представників: позивача відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) Дунаєвський Р.В. (дов. від 20.01.2015) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Сербинівське" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.11.2014 у справі № 917/1261/14 Господарського суду Полтавської області за позовом Приватного підприємства "Сербинівське" до Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова компанія "Хорс" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та повернення її до стану, придатного до використання за цільовим призначенням

Приватне сільськогосподарське підприємство "Сербинівське" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова компанія "Хорс" про зобов'язання відповідача звільнити та привести до стану, придатного до використання за цільовим призначенням земельні ділянки загальною площею 991 612 га за кадастровими номерами: 5320884200-00-001-0084; 5320884200-00-002-0055; 5320884200-00-001-0042; 5320884200-00-001-0247; 5320884200-00-005-0166; 5320884200-00-001-00140; 5320884200-00-005-0077; 5320884200-00-001-0142; 5320884200-00-004-0023; 5320884200-00-004-0500; 5320884200-00-002-0033; 5320884200-00-001-0238; 5320884200-00-001-0237; 5320884200-00-002-0130; 5320884200-00-002-0131; 5320884200-00-002-0147; 5320884200-00-002-0081; 5320884200-00-001-0167; 5320884200-00-001-0148, які розташовані на території Сербинівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він набув права володіння і користування спірними земельними ділянками на підставі договорів оренди землі, укладеними з фізичними особами - власниками земельних ділянок, натомість відповідач здійснює самовільне використання вказаних земельних ділянок без наявності відповідних правовстановлюючих документів, чим порушує право позивача як землекористувача.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 11.09.2014 у справі № 917/1261/14 (суддя Кульбако М.М.) позов задоволено частково; зобов'язано Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю "Зернова компанія "Хорс" звільнити земельні ділянки загальною площею 991 612 га., які розташовані на території Сербинівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області; в іншій частині позову відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги Приватного сільськогосподарського підприємства "Сербинівське" у вказаній частині, суд першої інстанції погодився з доводами позивача, оцінивши додані до матеріалів справи договори оренди землі, на підставі яких останній використовує спірні земельні ділянки, як такі, що відповідають нормам чинного законодавства.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача привести спірні земельні ділянки до стану, придатного до використання, суд першої інстанції послався на не доведення позивачем погіршення стану земельних ділянок.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.11.2014 (колегія суддів: головуючий Потапенко В.І., судді Барбашова С.В., Плужник О.В.) рішення Господарського суду Полтавської області від 11.09.2014 скасовано в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова компанія "Хорс" звільнити земельні ділянки загальною площею 991 612 га, які розташовані на території Сербинівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області; прийнято в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено; в іншій частині рішення залишено без змін.

Під час здійснення апеляційного перегляду даної справи, суд апеляційної інстанції встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Зернова компанія "Хорс" користується спірними земельними ділянками на законних підставах, а саме -на підставі договорів оренди землі, укладених відповідачем з фізичними особами, які були попередніми власниками вказаних земельних ділянок, що в свій час перейшли у спадок теперішнім фізичним особам, які уклали договори оренди землі з Приватним сільськогосподарським підприємством "Сербинівське", а отже, враховуючи, що попередні договори оренди землі не втратили чинність, не були розірвані або визнані недійсними в судовому порядку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняті земельні ділянки.

Приватне підприємство "Сербинівське" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.11.2014, вважаючи її такою, яка прийнята при недостатньому дослідженні обставин та доказів у справі, що призвело до невідповідності висновків суду цим обставинам, а отже - до порушення норм матеріального та процесуального права, в той час як рішення суду першої інстанції скаржник вважає законним, обґрунтованим та прийнятим у відповідності до норм права та чинного законодавства.

Зокрема, скаржник посилається на те, що він є користувачем спірних земельних ділянок на підставі зареєстрованих у встановленому порядку договорів оренди, укладених ним з новими власниками цих земельних ділянок, при цьому, стверджуючи про те, що Приватне підприємство "Сербинівське" з новими власниками вказаних земельних ділянок (спадкоємці орендодавців) звертались до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова компанія "Хорс" з вимогами припинити користування спірними земельними ділянками, але останній у своїх відповідях на ці вимоги пропозицій щодо укладення з новими власниками договорів оренди землі не надав, що змусило їх укласти договори оренди землі з позивачем.

У відзиві на касаційну скаргу Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Зернова компанія "Хорс" просить залишити постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.11.2014 без змін, а касаційну скаргу Приватного підприємства "Сербинівське" - без задоволення, наголошуючи на законному користуванні ним спірними земельними ділянками на підставі зареєстрованих у встановленому порядку та діючих до 31.12.2017 договорів оренди, які згідно з положеннями чинного законодавства не припинились внаслідок смерті фізичних осіб - орендодавців та укладення позивачем зі спадкоємцями цих орендодавців нових договорів оренди спірних земельних ділянок.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.12.2014 касаційну скаргу Приватного підприємства "Сербинівське" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 21.01.2015.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення присутнього у судовому засіданні касаційної інстанції 21.01.2015 представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, між Приватним підприємством "Сербинівське" та фізичними особами -орендодавцями було укладено договори оренди земельних ділянок загальною площею 991 612 га за кадастровими номерами: 5320884200-00-001-0084; 5320884200-00-002-0055; 5320884200-00-001-0042; 5320884200-00-001-0247; 5320884200-00-005-0166; 5320884200-00-001-00140; 5320884200-00-005-0077; 5320884200-00-001-0142; 5320884200-00-004-0023; 5320884200-00-004-0500; 5320884200-00-002-0033; 5320884200-00-001-0238; 5320884200-00-001-0237; 5320884200-00-002-0130; 5320884200-00-002-0131; 5320884200-00-002-0147; 5320884200-00-002-0081; 5320884200-00-001-0167; 5320884200-00-001-0148, які розташовані на території Сербинівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області.

Договори оренди землі були укладені Приватним підприємством "Сербинівське" 01.10.2012 з фізичною особою Денисенко А.М., 01.10.2012 з фізичною особою Запорожець В.М., 05.10.2012 з фізичною особою Запорожець М.І., 01.10.2012 з фізичною особою Король П.П., 01.10.2012 з фізичною особою Криворучко П.А., 05.11.2012 з фізичною особою Кривошей Н.В., 21.11.2012 з фізичною особою Литвин В.М., 14.12.2012 з фізичною особою Махиня О.М., 27.11.2012 з фізичною особою Пипенко П.С., 05.11.2012 з фізичною особою Пипенко С.С., 21.11.2012 з фізичною особою Сергієнко І.І., 01.10.2012 з фізичною особою Сергієнко М.В., 01.10.2012 з фізичною особою Терещенко П.В., 01.10.2012 з фізичною особою Фальківською Н.М., 01.10.2012 з фізичною особою Фальківським А.М., 01.10.2012 з фізичною особою Шкляренко К.І., 30.10.2012 з фізичною особою Шпурик О.Д.

У зазначених договорах оренди землі сторони погодили строк дії договору, розмір орендної плати, умови та строк передачі та повернення земельної ділянки, відповідальність сторін, а також інші умови, які необхідні для даного виду договорів.

Вказані договори були зареєстровані у Відділі Держкомзему у Гребінківському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинені відповідні записи.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство "Сербинівське", посилаючись на те, що Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю "Зернова компанія "Хорс" порушує його набуте за вищезазначеними договорами оренди землі право користування земельними ділянками загальною площею 991 612 га, розташованими на території Сербинівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області, шляхом самовільного використання вказаних земельних ділянок без наявності відповідних правовстановлюючих документів, здійснюючи засів земельних ділянок зерновими культурами, звернулось до господарського суду з позовом про зобов'язання відповідача звільнити спірні земельні ділянки та привести їх до стану, придатного до використання за цільовим призначенням.

Задовольняючи позовні вимоги Приватного підприємства "Сербинівське" в частині зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Зернова компанія "Хорс" звільнити спірні земельні ділянки, суд першої інстанції послався на укладені позивачем з фізичними особами - власниками цих земельних ділянок чинні та зареєстровані в установленому порядку договори оренди землі, умови яких відповідають вимогам Закону України "Про оренду землі" (161-14) , лише тільки наявність яких суд визнав достатнім для задоволення позовних вимог у вказаній частині.

При цьому, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що суд першої інстанції, розглядаючи спір у даній справі по суті, взагалі не досліджував обставини щодо наявності правових підстав використання Товариством з обмеженою відповідальністю "Зернова компанія "Хорс" спірних земельних ділянок, незважаючи на те, що відповідач у відзиві на позов посилався на договори оренди землі, укладені ним з фізичними особами, які були попередніми власниками спірних земельних ділянок загальною площею 991 612 га, розташованих на території Сербинівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області, які не втратили чинність, не були розірвані або визнані недійсними в судовому порядку, копії яких були долучені до матеріалів справи, проте без надання їм жодної правової оцінки всупереч приписам статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Натомість, суд апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду даної справи встановив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зернова компанія "Хорс" та фізичними особами - орендодавцями (спадкодавцями) було укладено договори оренди земельних ділянок загальною площею 991 612 га за кадастровими номерами: 5320884200-00-001-0084; 5320884200-00-002-0055; 5320884200-00-001-0042; 5320884200-00-001-0247; 5320884200-00-005-0166; 5320884200-00-001-00140; 5320884200-00-005-0077; 5320884200-00-001-0142; 5320884200-00-004-0023; 5320884200-00-002-0033; 5320884200-00-001-0238; 5320884200-00-001-0237; 5320884200-00-002-0130; 5320884200-00-002-0131; 5320884200-00-002-0147; 5320884200-00-002-0081; 5320884200-00-001-0167; 5320884200-00-001-0148, які розташовані на території Сербинівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області.

Так, Товариством з обмеженою відповідальністю "Зернова компанія "Хорс" були укладені наступні договори оренди землі: № 023 від 20.03.2008 з фізичною особою Волошиною Н.П., № 085 від 20.03.2008 з фізичною особою Запорожець В.В., № 110 від 20.03.2008 з фізичною особою Король В.Г., № 147 від 04.01.2008 з фізичною особою Кузьменко О.Ф., № 157 від 20.03.2008 з фізичною особою Криворучко А.М., № 166 від 04.01.2008 з фізичною особою Литвин Н.Т., № 431 від 20.03.2008 з фізичною особою Шевцовою Г.К., № 220 від 20.03.2008 з фізичною особою Пиленком С.П., № 249 та № 238 від 20.03.2008 з фізичною особою Сергієнко А.С., № 396 від 20.03.2008 з фізичною особою Терещенко О.Г., № 097 від 20.03.2008 з фізичною особою Криворучко В.П., № 320 від 20.03.2008 з фізичною особою Фальковським М.І., № 413 від 20.03.2008 з фізичною особою Шкурик П.С., № 139 від 20.03.2008 з фізичною особою Квач Г.М., № 281 від 04.01.2008 з фізичною особою Сергієнко М.В., № 063 від 20.03.2008 з фізичною особою Сергієнко А.С.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що вказані договори оренди землі укладені строком до 31.12.2017 та містять всі інші умови, які необхідні для даного виду договорів, а також зареєстровані відповідно до чинного на час їх укладення законодавства в Державному реєстрі земель.

Отже, встановивши, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Зернова компанія "Хорс" уклало договори оренди землі строком до кінця 2017 року з фізичними особами, які були попередніми власниками спірних земельних ділянок, що в свій час перейшли у спадок теперішнім фізичним особам, які уклали договори оренди землі з Приватним сільськогосподарським підприємством "Сербинівське", суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач користується спірними земельними ділянками на законних підставах, а саме - на підставі договорів оренди землі, які не втратили чинність, не були розірвані або визнані недійсними в судовому порядку, враховуючи що, підстави для задоволення позову в частині зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняті земельні ділянки відсутні.

Як на правове обґрунтування своїх висновків апеляційний суд посилається на приписи статті 31 Закону України "Про оренду землі", яка містить підстави припинення договору оренди землі, статті 32 вказаного Закону та статті 651 Цивільного кодексу України, якими передбачено підстави для розірвання договору оренди землі, а також на пункти 12.4, 12.5 договорів, укладених між орендодавцями - фізичними особами та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зернова компанія "Хорс", зазначаючи про те, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для розірвання договору, більш того, згідно приписів частини 1 статті 148-1 Земельного Кодексу України, тягне за собою перехід прав та обов'язків попереднього власника земельної ділянки за чинним договором оренди до особи, яка набула право власності на земельну ділянку.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у відповідності до статті 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Враховуючи викладене, апеляційний суд, посилаючись на приписи статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", яка містить умови для кваліфікації дій як самовільне зайняття земельної ділянки, статті 212 Земельного кодексу України, в якій викладено наслідки самовільного зайняття земельної ділянки, зазначає про відсутність у даному випадку ознак самовільного зайняття Товариством з обмеженою відповідальністю "Зернова компанія "Хорс" спірних земельних ділянок, а отже - і підстав для задоволення позовних вимог Приватного сільськогосподарського підприємства "Сербинівське" про їх звільнення та, відповідно, приведення їх до стану, придатного до використання.

Проте, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що відмовляючи у позові з тих підстав, що договори оренди землі, за якими спірні земельні ділянки передано орендодавцями - фізичними особами в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Зернова компанія "Хорс", не припинились внаслідок укладення спадкоємцями цих орендодавців нових договорів цих самих ділянок з Приватним сільськогосподарським підприємством "Сербинівське", та посилаючись, при цьому, як на приписи законодавства про оренду, так і на умови договорів оренди землі, укладених між орендодавцями - фізичними особами та відповідачем, суд апеляційної інстанції, разом з тим, не дослідив належним чином умови вказаних договорів, копії яких наявні в матеріалах справи, та не застосував у відповідності до цих умов належні норми законодавства про оренду.

Так, статтею 31 Закону України "Про оренду землі" передбачено підстави припинення договору оренди землі, серед яких відсутні такі підстава як перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи чи смерть фізичної особи-орендодавця.

Разом з тим, вказаною статтею передбачено також, що договір оренди землі припиняється в інших випадках, встановлених законом.

Частиною 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено розірвання договору оренди землі на вимогу однієї зі сторін лише в разі порушення договору, випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України (2768-14) та іншими законами України.

При цьому, частиною 4 статті цієї статті передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Статтею 651 Цивільного Кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У Розділі 12 договорів, укладених між орендодавцями - фізичними особами та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зернова компанія "Хорс", яким сторони передбачили зміну умов договору і припинення його дії, міститься пункт 12.2, відповідно до якого однією з підстав припинення дії договору є смерть орендодавця, після прийняття судом рішення про визнання даної спадщини (земельної ділянки) відмерлою.

Більш того, в матеріалах справи наявні копії листів-повідомлень фізичних осіб, які являються новими власниками спірних земельних ділянок (спадкоємці), на ім'я директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова компанія "Хорс", де містяться заперечення проти продовження орендних відносин з відповідачем та використання ним належних фізичним особам на праві власності земельних ділянок, у зв'язку з наміром обробляти земельну ділянку самостійно, а також заяв з проханнями припинити дію укладених попередніми власниками земельних ділянок з відповідачем договорів оренди землі та не реєструвати договори оренди землі з відповідачем.

Проте, вбачається, що суд апеляційної інстанції під час розгляду справи в апеляційному порядку, належним чином вищезазначені докази не досліджував та, відповідно, не надав їм жодної правової оцінки всупереч приписам статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, не можна вважати, що апеляційний суд достеменно встановив факт правомірного використання Товариством з обмеженою відповідальністю "Зернова компанія "Хорс" спірних земельних ділянок, розташованих на території Сербинівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області, враховуючи, що обставини щодо наявності правових підстав такого використання судом належним чином досліджено не було.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія суду касаційної інстанції вважає рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - суперечливими та такими, що були прийняті при неналежному встановленні фактичних обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору, та дослідженні всіх доказів на підтвердження цих обставин.

Отже, ухвалюючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою положення пунктів 1, 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 (v0006600-12) , згідно з якими рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

З наведеного слідує, що приймаючи оскаржувані судові рішення, суди не забезпечили виконання вимог процесуального закону щодо об'єктивності та всебічності з'ясування дійсних обставин справи, оскільки не надали ґрунтовної юридичної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, виходячи, зокрема, з принципу їх належності та допустимості, що мало своїм наслідком порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Враховуючи, що в силу статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України у суду касаційної інстанції відсутнє право встановлювати або вважати доведеними обставини справи, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, так само як і надавати їм власну юридичну оцінку, колегія суддів зазначає, що у розумінні статті 1119 названого Кодексу усі вищевикладені обставини є підставою для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій у даній справі і передачі її на новий розгляд до місцевого господарського суду.

За таких обставин колегія суддів, беручи до уваги доводи, викладені в касаційній скарзі Приватного підприємства "Сербинівське", дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, під час здійснення якого суду необхідно врахувати вищезазначені обставини, які стали підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, і повністю встановивши фактичні обставини справи, підтверджені належними та допустимими доказами, з наданням їм обґрунтованої юридичної оцінки, вирішити спір з приводу наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, із застосуванням до спірних правовідносин відповідних норм матеріального права.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Сербинівське" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.11.2014 у справі № 917/1261/14 та рішення Господарського суду Полтавської області від 11.09.2014 скасувати, справу направити до Господарського суду Полтавської області на новий розгляд.