Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Малетича М.М.

суддів Мамонтової О.М.

Круглікової К.С.

За участю представників сторін:

від позивача Пахомов Ю.О. ( дов. від 26.11.14 р.)

від першого відповідача Кузьмич О.П. ( дов. від 18.09.14 р.), Твердохлєбов Є.Г.

( дов. від 24.06.14 р.)

від другого відповідача не з'явилися

розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Олімп-96" на рішення господарського суду міста Києва від 17.09.14 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.11.14 р.

у справі № 910/13125/14

за позовом ТОВ "Олімп-96", м. Київ

до першого відповідача ТОВ "Карбон ЛТД", м. Київ

другого відповідача ПП "Фінвест", м. Київ

про визнання договору оренди недійсним

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.09.14 р. у справі № 910/13125/14 (суддя Головіна К.І.) у позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.14 р. (головуючий Дикунська С.Я., судді Алданова С.О., Коршун Н.М.) вказане рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 17.09.14 р. та постанову від 18.11.14 р. скасувати, позов задовольнити. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, ч. 1 ст. 202, ч. 5 ст. 203, ч. 1 і 2 ст. 205, ст.ст. 215, 216, 234, 770 ЦК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судами попередніх інстанцій встановлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.07.11 р. у справі № 61/23 постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.04.11 р. скасовано, а рішення господарського суду міста Києва від 04.02.11 р. залишено без змін. Вказаним рішенням, зокрема, визнано право власності ТОВ "Карбон ЛТД" на нежитлове адміністративне приміщення, яке складається з трьох блоків №№ 290, 390, 490 по 200 м2 кожний, розташоване на 9-му поверсі будівлі за адресою: м. Київ, пров. Лабораторний, 1.

08.09.11р. між ТОВ "Карбон ЛТД" (Орендодавець) та ПП "Фінвест" (Орендар) укладено договір оренди № 21/11, за умовами якого орендодавець передає, а орендар - приймає у строкове платне користування (оренду) нежиле приміщення загальною площею 600 м2 (блоки №№ 290, 390, 490) з усіма комунальними зручностями, що розташоване на 9-му поверсі будівлі за адресою: м. Київ, пров. Лабораторний, 1 та зобов'язався сплачувати орендодавцеві орендну плату. Строк дії договору встановлений до 15.09.13 р., але у всякому разі до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань; вступ орендаря у користування об'єктом оренди настає одночасно з підписанням сторонами акту прийому-передачі об'єкта оренди.

Об'єкт оренди використовується орендарем для офісу та повинен бути переданий орендодавцем не пізніше 16.09.11 р. (п.п. 1.2, 2.1 договору).

Відповідно п. 3.4, зобов'язання орендаря забезпечуються у вигляді авансової оплати за період оренди з 16.09.11 р. по 30.09.11 р. у розмірі 35000 грн, включаючи ПДВ. Орендар сплачує авансовий платіж протягом двох календарних днів з моменту підписання договору.

Якщо орендодавець не дотримав терміну передачі об'єкта оренди, передбаченого п. 2.1 договору, він сплачує орендарю неустойку в розмірі плати за користування об'єктом оренди за час прострочення передачі, але не більше ніж за 15 днів, після чого авансовий платіж повертається орендарю і договір втрачає свою силу (п. 5.7).

У виконання умов договору другий відповідач платіжним дорученням № 1 від 12.09.11 р. перерахував першому авансовий платіж в сумі 35000 грн. В зв'язку з порушенням строку передачі приміщення перший відповідач платіжним дорученням № 569 від 01.11.11 р. повернув другому авансовий платіж, а також сплатив 35000 грн неустойки платіжним дорученням № 570.

30.09.11 р. сторони договору підписали додаткову угоду про розірвання вказаного договору з 01.10.11р. у зв'язку з неможливістю передати приміщення орендарю.

01.07.14 р. ТОВ "Олімп-96" звернулося з позовом до ТОВ "Карбон ЛТД", ПП "Фінвест" про визнання недійсним з моменту його укладення договору оренди № 21/11 від 08.09.11 р. на підставі ч. 5 ст. 203, ч. 1 ст. 215 та ч. 2 ст. 234 ЦК України, оскільки вважає договір фіктивним, з огляду на те, що об'єкт оренди (нежитлове приміщення за вищевказаною адресою) на час укладення договору знаходилося в оренді народних депутатів Кузьмука О.І. та Ляпіної К.М. згідно договорів оренди від 25.05.11 р. № 12 та від 01.06.11 р. № 19.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.09.14 р. у справі № 910/13125/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.14 р., у позові відмовлено.

Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України визначено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно ч. 5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 234 ЦК України передбачено, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач, який не є стороною за договором оренди № 21/11, звернувся з позовом про визнання спірного правочину недійсним, укладеного відповідачами, на його думку, без наміру створення правових наслідків.

Як встановлено судами, перший відповідач на підставі чинного рішення господарського суду міста Києва від 04.02.11 р. у справі № 61/23 є власником нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, пров. Лабораторний, 1, площею 600 м2; 08.09.11 р. відповідачами був укладений договір оренди вказаного нерухомого майна, а 30.09.11 р. - підписано додаткову угоду про його розірвання. Позивачем не було доведено суду відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки, судом апеляційної інстанції зазначено, що на виконання договору оренди № 21/11 сторонами було вчинено певні дії: другий відповідач перерахував грошові кошти, заявив претензію від 30.09.11 р., перший відповідач сплатив неустойку та повернув авансовий платіж, представники ТОВ "Карбон" намагалися увійти у належні йому приміщення для проведення огляду, проте не були допущені представниками ТОВ "Олімп-96", про що був складений акт від 15.09.11 р. Вказані обставини встановлені судами та підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому суди обгрунтовано відмовили в задоволенні позову про визнання вказаного правочину фіктивним за недоведеністю заявлених вимог.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що оскаржені рішення та постанова прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу ТОВ "Олімп-96" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 17.09.14 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.11.14 р. у справі № 910/13125/14 залишити без змін.