розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Виробниче підприємство - ВТС" на рішення господарського суду Київської області від 23.06.14 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.11.14 р.

у справі № 911/1667/14

за позовом Київської обласної спілки споживчих товариств, м. Київ

до ТОВ "Виробниче підприємство - ВТС", м. Біла Церква

про усунення перешкод у користуванні майном

Рішенням господарського суду Київської області від 23.06.14 р. у справі № 911/1667/14 (суддя Скутельник П.Ф.) позов задоволено повністю, виселено відповідача з приміщення літ. "З", площею 534,40 м2 за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, 63, р/н об'єкта нерухомого майна 456532103.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.14 р. (головуючий Кропивна Л.В., судді Руденко М.А., Смірнова Л.Г.) вказане рішення змінено, з п. 1 резолютивної його частини виключено слова "про усунення перешкод у користуванні майном"; в решті - рішення залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими судовими актами, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 23.06.14 р. та постанову від 12.11.14 р. скасувати, в позові відмовити. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 41, 92 Конституції України, ч. 1 ст. 317, ч. 1 і 2 ст. 321, ч. 2 ст. 328, ст.ст. 346, 387, 391 ЦК України, ч. 2 ст. 35, ч. 4 ст. 61, ч. 2 ст. 62, ч. 3 ст. 101 ГПК України.

Згідно розпорядження Секретаря четвертої судової палати від 19.01.15 р. № 05-05/13 розгляд касаційної скарги здійснюється колегією суддів у складі: головуючий суддя - Малетич М.М., судді Мамонтова О.М., Круглікова К.С.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на слідуюче.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.02.07 р. у справі № 266/20-05/10-06, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 27.04.07 р., зокрема, зобов'язано ТОВ "Маріта" повернути Білоцерківській торгово-заготівельній базі нежитлове приміщення складу площею 534 м2, яке знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, 63 та виселити товариство з вказаного приміщення.

Згідно п. 1.1 статуту ТОВ "Виробниче підприємство - ВТС", товариство є повним правонаступником всіх прав та обов'язків ТОВ "Маріта", яке реорганізовано шляхом приєднання до ТОВ "Виробниче підприємство - ВТС" (державна реєстрація змін до статуту від 26.09.11 р.). Відповідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ № 975519 (а.с. 34-36 т. 1) 26.09.11 р. вчинено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи - ТОВ "Маріта".

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.10.13 р. у справі № 266/20-05/10-06, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.14 р., замінено другого відповідача ТОВ "Маріта" на правонаступника - ТОВ "Виробниче підприємство - ВТС".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.12 р. у справі № 19/465-08, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.03.13 р. визнано право власності Київської обласної спілки споживчих товариств на нежиле приміщення, розташоване за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, 63 загальною площею 534,4 м2, літ. "З".

На підставі вказаної постанови позивач зареєстрував право власності на вказане майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 21349 від 11.01.13р. (а.с. 19 т. 1).

Актом державного виконавця міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції від 14.01.13 р., складеним при примусовому виконанні наказу господарського суду Київської області № 8/255-08/4/22/20-12 від 12.10.12 р. про виселення приватного виробничого підприємства "Сіріус" з нежилого приміщення, загальною площею 534,4 кв.м., розташованого за адресою: м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 63, літ. "З", було встановлено, що за даною адресою згідно договору оренди від 01.08.11 р. № 01/08 знаходиться ТОВ "Виробниче підприємство - ВТС", майно, що знаходиться в приміщенні перебуває на балансі ТОВ "Виробниче підприємство - ВТС".

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28.10.13 р. у справі № 810/5086/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.04.14 р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.08.14 р., зокрема, скасовано рішення і запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.09.13 р. про реєстрацію за ТОВ "Виробниче підприємство - ВТС" права власності на нежиле приміщення літ. "З" площею 534,40 м2 за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, 63, приміщення 1.

05.05.14 р. Київська обласна спілка споживчих товариств звернулася позовом до ТОВ "Виробниче підприємство - ВТС" про усунення перешкод в користуванні приміщенням літ. "З" площею 534,40 м2 за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, 63, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 456532103 шляхом виселення.

Рішенням господарського суду Київської області від 23.06.14 р. у справі № 911/1667/14 позов задоволено повністю, виселено відповідача з зазначеного приміщення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.14 р. вказане рішення змінено, з п. 1 резолютивної його частини виключено слова "про усунення перешкод у користуванні майном"; в решті - рішення залишено без змін.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Абзацом третім ч. 2 ст. 331 ЦК України визначено, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Частиною третьою ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон) передбачено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно п. 1) ч. 1 ст. 4 Закону, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами встановлено, що позивач на підставі чинної постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.11.12 р. у справі № 19/465-08 є власником нежитлового приміщення загальною площею 534,4 м2, розташованого за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, 63, літ. "З", про що свідчить витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 21349 від 11.01.13 р.; відповідач фактично займає дане приміщення, що підтверджується актом державного виконавця від 14.01.13 р.; державну реєстрацію права власності відповідача на вказане приміщення було скасовано чинною постановою Київського окружного адміністративного суду від 28.10.13 р. у справі № 810/5086/13-а, свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 31.05.07 р. та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 31.05.07 р. були видані ТОВ "Маріта".

Отже, колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що відповідач безпідставно та протиправно займає вказане приміщення, чим порушує право власності позивача. За таких обставин, місцевий господарський суд обгрунтовано задовольнив позовні вимоги про виселення відповідача з приміщення за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, 63, літ. "З", яке належить позивачу на праві власності.

Доводи заявника касаційної скарги щодо припинення провадження у даній справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України правильно не взяті до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки у справі № 266/20-05/10-06 інший склад сторін.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

На думку колегії, в порушення положень наведеної норми суд апеляційної інстанції самостійно змінив підстави позову - з усунення перешкод у користуванні майном на витребування майна з чужого незаконного володіння, ст. 391 ЦК України на ст. 387 ЦК України.

Враховуючи вищенаведене, колегія вважає, що постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, в зв'язку з порушенням норм процесуального права, а рішення місцевого господарського суду - залишенню в силі, як законне і обґрунтоване.

Керуючись ст. ст. 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу ТОВ "Виробниче підприємство - ВТС" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.11.14 р. скасувати повністю, а рішення господарського суду Київської області від 23.06.14 р. у справі № 911/1667/14 залишити без змін та поновити його виконання.