головуючого Овечкіна В.Е., суддів Корнілової Ж.О., Цвігун В.Л., за участю представників: позивача - не з'явились, відповідача - не з'явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "Укрпівденбуд" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 у справі № 904/3497/14 за позовом ТОВ "Укрпівденбуд" до міського комунального закладу культури "Дніпропетровська дитяча музична школа № 3" про розірвання договору про закупівлю робіт від 25.05.2012 № 1

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2014 (суддя Мартинюк С.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 (судді: Чус О.В., Березкіна О.В., Дармін М.О.), в позові відмовлено у зв'язку з необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимог.

ТОВ "Укрпівденбуд" в поданій касаційній скарзі просить скасувати рішення та постанову, прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме ст.ст. 525, 652 ЦК України. Зокрема, скаржник вважає, що внаслідок виправлення сторонами виявлених прорахунків в проектній документації та проведення додаткових робіт було витрачено чимало часу та значно продовжено термін завершення будівництва, а за цей час в країні склалися складні політичні та економічні обставини, пов'язані з різкою девальвацією гривні та стрімкими інфляційними процесами, що призвели до значного подорожчання та неухильного зростання вартості будівельних матеріалів і будівельних робіт. Позивач не міг передбачати вказані обставини, інакше він не уклав би договір від 25.05.2012. Заявник також вказує на те, що виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, оскільки подальше проведення робіт призведе до збитків підрядника.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судами попередніх інстанцій, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана постанова - залишенню без змін з наступних підстав.

Залишаючи без змін первісне рішення про відмову в позові, апеляційний господарський суд виходив з того, що:

За результатами відкритих торгів на закупівлю робіт, які проводились 02.04.2012 р., а саме, на реконструкцію будівлі майстерень КЗО НВК № 12 "Загальноосвітній навчальний заклад І ступеня - гімназія" Дніпропетровської міської ради під дитячу музичну школу по пр.Пушкіна, 75 в м.Дніпропетровську (роботи з реконструкції), 25.05.2012 р. між ТОВ "Укрпівденбуд" (учасник) та міським комунальним закладом культури "Дніпропетровська дитяча музична школа № 3" (замовник) укладено договір про закупівлю робіт № 1 (далі - договір).

Згідно п.п.1.1,1.2 договору (з урахуванням додаткових угод) учасник зобов'язався у 2012-2014 рр. виконати роботи з реконструкції, зазначені в проектній та кошторисній документації, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи. Найменування робіт: Реконструкція будівлі майстерень КЗО НВК № 12 "Загальноосвітній навчальний заклад І ступеня - гімназія" Дніпропетровської міської ради під дитячу музичну школу по пр. Пушкіна, 75 в м.Дніпропетровську" (ДБН Д.1.1-1-2000) (роботи з реконструкції). Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Учаснику, визначені проектною документацією. Учасник виконує всі роботи відповідно до вимог кошторисної та проектної документації, підготовлює об'єкт до введення в експлуатацію, здає об'єкт в експлуатацію згідно з чинним законодавством, усуває недоробки, що виникли протягом гарантійного строку експлуатації об'єкта через неякісне виконання робіт.

Відповідно до п.п.3.1,3.2 договору його ціна становить 5402702,67 грн., у т.ч. ПДВ - 900450,44 грн. Відповідно до ст. 48 Бюджетного кодексу України замовник буде брати бюджетні зобов'язання в межах виділених асигнувань. Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін та залежно від реального фінансування видатків.

Пунктом 5.1 договору (з урахуванням додаткових угод) строк (термін) виконання робіт визначено до 30 червня 2014 р. Термін закінчення всього обсягу робіт залежить від бюджетного фінансування. У разі зміни строків виконання робіт з обставин, що не залежать від учасника, слід також враховувати час на припинення робочого процесу і можливий перенос робіт на іншу пору року або інший рік. Рішення про перегляд строків виконання робіт оформлюється додатковою угодою.

Договір набирає чинності з дня підписання його сторонами і діє до 31.12.2014 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, і вважається виконаним після виконання взаємних зобов'язань і врегулювання всіх розрахунків між сторонами (п.10.1 договору з урахуванням додаткових угод).

Відповідно до ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію. Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника.

При виконанні договору позивачем були виявлені прорахунки в проектній документації, внаслідок чого виникла необхідність отримання узгодження договірної ціни, отримання експертного висновку ДП "Укрдержбудекспертиза" кошторису та укладення 21.10.2013 р. між ТОВ "Укрпівденбуд" (підрядник) та міським комунальним закладом культури "Дніпропетровська дитяча музична школа № 3" (замовник) договору підряду № 3.

У зв'язку зі збільшенням вартості будівельних матеріалів до 25%, вартості робіт - на 15%, а також неможливістю виконання робіт у строки, визначені договором, 13.02.2014 р. позивачем на адресу відповідача 13.02.2014 р. було надіслано лист № 004 про перегляд цін на матеріальні ресурси та вартість робіт або розірвання договору № 1 від 25.05.201 за згодою сторін (а.с.139). На вказаний лист відповідачем надано відповідь щодо неможливості перегляду цін на виконання робіт в бік збільшення (лист № 48 від 17.02.2014 - а.с.140,141).

24.02.2014 р. позивачем на адресу відповідача надіслано лист № 005 про розірвання договору № 1 від 25.05.2012 за згодою сторін (а.с.142), на який відповідачем направлено заперечення проти розірвання договору в добровільному порядку за ч.1 ст. 652 ЦК України (лист № 61 від 03.03.2014 - а.с.143,144).

Згідно зі ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Таким чином, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч.2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

Крім того, апеляційна інстанція зазначила, що складні економічні та політичні обставини в країні, що призвели до збільшення вартості матеріальних ресурсів, енергоносіїв, на які посилається скаржник, носять загальний характер та у повній мірі стосуються обох договірних сторін.

Отже, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися, а також виконання договору може порушити співвідношення майнових інтересів сторін та позбавити заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Позивачем не доведено неможливість укладення додаткової угоди, адже, п.11.2 спірного договору передбачено оформлення змін та доповнень до договору додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною договору, тому необхідність проведення додаткових робіт можливо врегулювати шляхом підписання додаткових угод на виконання додаткових робіт. Також спірним договором не передбачена можливість його розірвання за згодою сторін в разі істотної зміни певних обставин (девальвація валюти, додаткові роботи).

Колегія погоджується з висновками апеляційного суду з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 188 Господарського кодексу України (436-15) зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно з ч.1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. При чому, зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

В нормі ч.2 ст. 652 ЦК України встановлено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч.2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

Скаржник зазначає, що у зв'язку зі скрутною економічною та політичною ситуацією, що у 2014 році склалася в Україні, та обумовленою цим різкою девальвацією гривні та стрімкими інфляційними процесами, що призвели до значного подорожчання та неухильного зростання вартості будівельних матеріалів і будівельних робіт, ним було прийнято рішення про необхідність розірвання договору про закупівлю робіт з метою недопущення понесення збитків від подальшого проведення будівельних робіт.

Однак, колегія вважає за необхідне зазначити, що складні економічні та політичні обставини в країні, що пов'язані з різкою девальвацією гривні та стрімкими інфляційними процесами, носять загальний характер та у повній мірі стосуються обох договірних сторін, а тому й не можуть бути підставою для розірвання договору на користь однієї з них.

Зміна економічної ситуації та коливання курсу іноземної валюти стосовно національної валюти України є комерційним ризиком сторін договору, а тому ці обставини не можуть вважатися підставами для розірвання договору або для невиконання зобов'язань за ним.

Як правильно зазначено судами та не спростовано заявником, само по собі виявлення необхідності проведення додаткових робіт за договором не може бути підставою для його розірвання, оскільки сторони можуть усунути зазначені обставини шляхом укладення додаткових угод на виконання додаткових робіт. Тим більше, що позивачем не доведено неможливість укладення додаткової угоди в порядку, передбаченому п.11.2 спірного договору.

Колегія також погоджується з висновком апеляційного суду про те, що договором від 25.05.2012 не передбачена можливість його розірвання за згодою сторін в разі істотної зміни чи настання таких обставин, як девальвація національної валюти, необхідність виконання додаткових робіт.

Адже, саме лише зростання курсу гривні до іноземних валют також не є підставою для зміни або розірвання договору, оскільки, зважаючи на принцип свободи договору (ст.ст. 6, 627 ЦК України), у сторін договору є як можливість визначити в момент його укладення грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті згідно з ч.2 ст. 533 ЦК України, так і можливість передбачити коригування ціни договору у випадку коливання курсу гривні до іноземних валют, виходячи з динаміки зміни курсів валют з моменту введення в обіг національної валюти України (гривні) та її девальвації.

При цьому, нерентабельність та неприбутковість, які стосуються діяльності позивача, ризик зміни обставин щодо доцільності подальшого виконання ним будівельних робіт цілком покладається на нього та не може бути ризиком іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін.

З огляду на це, касаційна інстанція не може прийняти до уваги твердження заявника про те, що внаслідок виправлення сторонами виявлених прорахунків в проектній документації та проведення додаткових робіт було витрачено чимало часу та значно продовжено термін завершення будівництва, а за цей час в країні склалися складні політичні та економічні обставини, пов'язані з різкою девальвацією гривні та стрімкими інфляційними процесами, що призвели до значного подорожчання та неухильного зростання вартості будівельних матеріалів і будівельних робіт, і позивач не міг передбачати вказані обставини.

Більше того, відповідно до ст.ст. 42, 44 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється, зокрема, на основі принципів комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Наведеним спростовуються посилання скаржника в обґрунтування своїх заперечень на порушення співвідношення майнових інтересів сторін в разі виконання договору та на збитковість господарської діяльності позивача у період різкої девальвації гривні в разі подальшого проведення будівельних робіт за договором від 25.05.2012.

Таким чином, місцевий господарський суд не встановив обставин, які б підтверджували сукупність і наявність вказаних чотирьох умов, передбачених ч.2 ст. 652 ЦК України, та не навів належних доказів у розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України, на підтвердження того, що у зв'язку з економічною кризою в Україні, виконання договору від 25.05.2012 сторонами призвело до порушення їхніх майнових інтересів та позбавило позивача, який був заінтересований в укладенні цього договору, того, на що він розраховував при його укладанні.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку про відсутність підстав для застосування ч.2 ст. 652 ЦК України до спірних правовідносин.

Разом з тим, згідно з ч.1 ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Колегія враховує, що зазначеної вище правової позиції дотримується Верховний Суд України та Вищий господарський суд України при здійсненні перегляду судових рішень господарських судів у справах, пов'язаних з розірванням договору на підставі ст. 652 ЦК України (постанови ВСУ від 21.02.2011 у справі № 9/219-09, від 23.05.2011 у справі № 53/325-09 та від 27.02.2012 у справі № 2/52-09; постанова ВГСУ від 24.12.2014 у справі № 910/14867/14).