ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2015 року Справа № 904/5536/14
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Овечкіна В.Е. - головуючого, Корнілової Ж.О. - доповідача, Цвігун В.Л., розглянувши касаційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 у справі № 904/5536/14 Господарського суду Дніпропетровської області за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ "
про стягнення 79757,64 грн. за участю представників сторін від позивача: Білей Ю.О. (довіреність № 31 від 01.01.2015), від відповідача:Дарій Л.М. (довіреність № 52-16/229 від 25.12.2014),
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Придніпровська залізниця" у липні 2014 року звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" про стягнення 77586,48 грн. плати за користування вагонами, 2171,16 грн. збору за зберігання вантажу та судових витрат.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2014 у справі № 904/5536/14 (суддя Колісник І.І.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 у справі № 904/5536/14 (у складі колегії суддів: Пруднікова В.В. - головуючого, Орєшкіної Е.В., Широкобокової Л.П.) позов повністю задоволено. Стягнуто з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" 77586,48 грн. плати за користування вагонами, 2171,16 грн. збору за зберігання вантажу, 1827,00 грн. судового збору.
Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 у справі № 904/5536/14, ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2014 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 у справі № 904/5536/14 Господарського суду Дніпропетровської області скасувати, і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
У касаційній скарзі заявник посилається на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами встановлено, що взаємовідносини залізниці з контрагентами визначаються Статутом залізниць України (457-98-п) , Правилами перевезень вантажів та відповідними договорами. Щодо порядку та умов експлуатації залізничних під'їзних колій, подачі та збирання вагонів згідно зі статтею 21 Закону України "Про залізничний транспорт", статтею 71 Статуту (457-98-п) визначаються договором.
Взаємовідносини залізниці щодо подачі та забирання вагонів між ДП "Придніпровська залізниця" та ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", регулюються договором № ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч/2013/у/ТО/1466 від 28.11.2013 "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці".
На підставі укладеної угоди, за накладними №№ 40187163, 40162067, 40170599, 40170557, 40181703, 40186678, 40186710, 40186637, 40186702, 40186603, 40187155, 40187122, 40186736, 40170540, 40161994, 40186553, 40186777, 40186819, 40186579, 40186793, 40186595, 40186660, 40186587, 40186744, 40170532, 40186769, 40186751, 40186611, 40170623, 40170441, 40186728, 40186546, 40170607, 40187130, 40186645, 40170508, 40170581, 40170615, 40187114, 401877148, 40186801, 40170516, 40181711, 40181695, 40186785, 40162059, 40161895, 40161887, 40161861, 40161879, 40162000, 40186629, 401986561, 40170474, 40181729 порожні вагони власності ТОВ "Євразтранс Україна", ПП "ВТБ Лізинг Україна", ДП "Трансгарант Україна", ТОВ "ОПТ Лізинг", ТОВ "ТЕК"Енерготранс",ТОВ "СВТЛ", ООО "Істек", ДП "Укрспецвагон", ТОВ "МТК", ТОВ ""Група Інтер Кар Груп", ТОВ "Трансереджи", ТОВ "Євразія Транс Сервіс", ТОВ "СГ Еквипмент Лізинг Україна", ТОВ "Унікредит Лізинг", ТОВ "Універсал Транс Сервіс" прийняті залізницею до перевезення на адресу одержувача ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ".
Відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999 № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458 (z0165-99) , дані вагони були затримані на станції Новоблочна, на підставі наказу № 39 від 29.01.2014 через зайнятість колій на станції призначення Кривий Ріг, у зв'язку з неприйняттям вантажу одержувачем ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" на свою під'їзну колію. За час затримки вагонів залізницею нараховано плату за користування вагонами за відомостями ф. ГУ-46 №№ 06029145, 08029150, 09029156, 10029164 та збір за зберігання вантажу з накопичувальної картки ф.ФДУ-92 № 04029025, на загальну суму 79757,64 грн. (з ПДВ).
Відомості плати та накопичувальна картка працівниками ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" підписані із запереченням: "З нарахованою сумою не згодні. ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" готовий був прийняти вагони на під'їзну колію".
Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України та статті 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Статтею 46 Статуту залізниць України (457-98-п) передбачено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби.
Згідно зі статтею 119 Статуту (457-98-п) , за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та увільнення від зазначеної плати у разі затримки вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.
Плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини у сторони у зобов'язанні.
Збір за зберігання вантажу розраховується, згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів: "Збір за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача, після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо)" та пунктом 2 Тарифного керівництва № 1 пунктом 2.1 "Збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (зодиниці) справляється в розмірі 5,90 грн. за добу. У всіх випадках неповна доба округляється до повної".
Пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділу 1 Тарифного керівництва N1. Таким чином, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості, і видати їх одержувачу, зазначеного у накладній, а одержувач має права та обов'язки до залізниці, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом N1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач щодо вантажу, що прибув на його адресу.
Відповідно до пункту 12 Правил користування вагонами та контейнерами (z0165-99) , загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.
Відповідно до пункту 8 Правил користування вагонами та контейнерами (z0165-99) , у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Судами встановлено, що наказ про затримку вагонів на підходах до станції призначення видано через наявність на коліях станції призначення Кривий Ріг неприйнятих ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" вагонів, що надійшли на його адресу. За цим фактом станцією затримки Новоблочна у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 розділу III Правил, складено акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 10 від 29.01.2014, акт загальної форми ГУ-23 № 10 від 28.01.2014.
Повідомлення про затримку вагонів станцією призначення Кривий Ріг представникам ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" вручено в порядку і строки, визначені, абзацом 4 пунктом 10 розділу III Правил користування вагонами та контейнерами (z0165-99) .
Позивач просить стягнути плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу за час їх затримки з вини вантажовласника. В обґрунтування вини відповідача у затримці вагонів позивач посилається на акти загальної форми, які віднесено на відповідальність вантажовласника, Положення про зайнятість колій на станції Кривий Ріг, пояснення поїзного диспетчера. Після отримання відповідачем від станції Кривий Ріг повідомлення про прибуття на його адресу порожніх власних вагонів під навантаження або навантажених вагонів під вивантаження, черговий диспетчер УЖДТ ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" зобов'язаний надати інформацію старшому прийомоздавальнику або маневровому диспетчеру станції Кривий Ріг про готовність забрати на під'їзду колію конкретні вагони. Після узгодження черговий диспетчер цеху УЖДТ комбінату відкриває "зелений" вхідний сигнал світлофору, який дозволяє залізниці своїм локомотивом доставити запитувані комбінатом вагони на приймально-здавальні колії власника під'їзної колії Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Залізниця самостійно не приймає рішення про приорітетність подавання вагонів на під'їзду колію ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ".
Суди дійшли до правильного висновку, що відповідачем порушено положення пункт 8 договору про експлуатацію під'їзної колії ПАТ Південний ГЗК", а також не дотримано вимог Інструкції "Про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці", що унеможливило здійснити подачу вагонів зі станції Кривий Ріг на станцію Допоміжна, та визвало скупчення вагонів на станції призначення Кривий Ріг. Факт скупчення вагонів, що надійшли на адресу ПАТ "Південний ГЗК" підтверджується, зокрема, наданим Положенням про зайнятість колій на станції Кривий Ріг за весь час затримки вагонів.
Судами встановлено, що надані позивачем акти загальної форми ГУ-23, підписано представниками залізниці і представником вантажовласника, як передбачено пунктом 8 Правил користування вагонами та контейнерами (z0165-99) .
Зазначені акти загальної форми підписано особами, які брали участь у засвідченні обставин, що стали підставою для їх складання (пункт 3 Правил складання актів), зокрема, прийомоздавальниками Зубко, Амазоновою, Урсаленко, Корниловою. Крім цього, вказаних прийомоздавальників уповноважено на підписання актів загальної форми ГУ-23 довіреністю № 52-16/90 від 28.01.2014, підписаною керівником ПАТ "Південний ГЗК.
Зазначені акти свідчать про затримку вагонів на станції Новоблочна з вини відповідача, яким несвоєчасно звільнялись колії станції Кривий Ріг від вантажу, що прибув на його адресу.
Відповідач посилається на те, що надані позивачем акти загальної форми ГУ-23, підписані його представниками, складені в день закінчення затримки вагонів і особи, які їх підписали не знають обставин, що мали місце на початок затримки вагонів.
Відповідно до пункту 8 Правил користування вагонами та контейнерами (z0165-99) , у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції та вантажовласника. В акті зазначається час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів та їх номери. Складання даних актів окремо на час початку та на час затримки вагонів діючим законодавством не передбачено. Надані позивачем акти загальної форми ф.ГУ-23 складено після закінчення затримки вагонів, в яких відповідно до пункту 8 Правил користування вагонами та контейнерами (z0165-99) , вказано час початку та закінчення затримки вагонів, їх номери. Зазначені акти засвідчено підписами представників як залізниці так і вантажоотримувача, які підписавши їх погодились з даними, які зазначені в актах, у тому числі, щодо періоду затримки вагонів.
Відповідач посилається на те, що акт загальної форми № 10 від 28.01.2014 складено з порушенням, оскільки повинен складатись в день затримки вагонів, 29.01.2014. Позивач зазначає, що в акті загальної форми № 10 допущено описку щодо дати його складання.
Колегія суддів апеляційної інстанції правомірно погодилась з висновком суду першої інстанції, що під час складання акта загальної форми допущено описку. Про це свідчить зміст самого акта, зокрема, посилання на обставини, які не існували 28.01.2014, зокрема, на наказ № 39, який видано 29.01.2014 вказано в акті, що початком затримки вагонів є 29.01.2014 14 год. 25 хв. До матеріалів справи долучено пояснення поїзних диспетчерів станції Новоблочна Подолян С.Є. та Соколенко Є.С. про допущену ними описку під час складання акта загальної форми ГУ-23 № 10.
Судами встановлено, що під час складання акта загальної форми ГУ-23 № 10 допущено описку, замість дати 29.01.2014 зазначено 28.01.2014. Крім цього, вказану описку з урахуванням дійсних обставин справи щодо прибуття спірних вагонів та їх затримки, відображено в акті загальної форми ГУ-23 № 10 і є належним доказом.
Відповідно до пунктів 3, 5 Інструкції "Про порядок обслуговування і організації руху на під'їзному шляху ПАТ "Південний ГЗК", узгодженої сторонами у справі, перегін Кривий Ріг - Допоміжна - є одноколійний, обладнаний релейним напівавтомотичним блокуванням. Планування та організація роботи по обміну вагонопотоками між станціями Кривий Ріг та Допоміжна здійснюється маневровими диспетчерами станції Кривий Ріг та диспетчером зовнішнього транспорту УЖДТ "Південного ГЗК" по прямому міжстанційному зв'язку, або телефонному зв'язку.
Основні положення та порядок роботи залізниць України встановлені Правилами технічної експлуатації - нормативним відомчим документом Укрзалізниці, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411 (z0050-97) та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.02.1997 за № 50/1854 (z0050-97) . У пункті 16.3 Правил технічної експлуатації зазначено, що порядок використання колій для приймання та відправлення поїздів має бути вказаний в технічно-розпорядчому акті станції. Технічно розпорядчий акт - нормативний документ, що регламентує безпечне і безперешкодне приймання, відправлення та проходження поїздів через станцію, безпеку внутрішньостанційної маневрової роботи й дотримання техніки безпеки. Додатком № 3 до технічно-розпорядчого акта є Інструкція про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці.
Інструкцією "Про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг" визначено порядок відправлення поїздів на станцію Допоміжна. Згідно з пунктами 1, 4 зазначеної Інструкції, ДСП станції Кривий Ріг запитує сусідню станцію про відправлення поїзда по телефону, ДСП станції Допоміжна натискає кнопку "дача згоди", вмикається зелена лампочка "отримання згоди". Після чого ДСП станції Кривий Ріг натискає поїздну кнопку початку маршруту і здійснюється рух поїзда на станцію Допоміжна. Пунктом 8 договору "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ Південний ГЗК" передбачено обов'язок диспетчера цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному зв'язку повідомити старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг про готовність вагонів до забирання.
Згідно зі статтею 42 Статуту залізниць України (457-98-п) , залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12 години наступного дня.
Суди дійшли до правильного висновку, що позивачем надано докази повідомлення про прибуття власних вагонів на адресу ПАТ "Південний ГЗК", які зареєстровані у книзі повідомлень форми ГУ-2.
Судами встановлено, що ПАТ "Південний ГЗК" надано суду довідки про наявність вільних колій на станції Допоміжна на підтвердження можливості прийняти вагони зі станції Кривий Ріг, але відповідачем не надано суду доказів на підтвердження факту прийняття ним заходів з реагування на повідомлення позивача про подавання вагонів, у тому числі доказів повідомлення позивача про готовність вагонів до забирання, виконання ним вимог Інструкції "Про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці".
Таким чином, суди дійшли до правильного висновку, що за відсутністю згоди відповідача на прийняття вагонів на свою під'їзду колію, не включення "зеленого" вхідного сигналу світлофора, який дозволяє залізниці своїм локомотивом доставити запитувані вагони на приймально-здавальні колії станції Допоміжна, залізниця позбавлена можливості виконати покладені на неї зобов'язання за договором. Зайнятість прийомо-відправочних колій по станції Кривий Ріг, згідно з технологічним процесом роботи станції, планує поїзний диспетчер дирекції з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку УЗ і власних, вагонів з вантажами на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів і ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції.
Згідно з пунктом 13.2.1, пунктом 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.08.2005 № 507 (v0507650-05) , приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.
Відповідно до Роз'яснень ВГСУ від 12.06.2014 № 0701-11/96/715/14, визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технологічної роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів. Надані позивачем пояснення поїзного диспетчера свідчать про неможливість подачі вантажу, у зв'язку із зайнятістю колій станції призначення, у тому числі з вини вантажоотримувача, яким не забирались раніше подані на його адресу вагони.
Згідно з частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України, відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Суди дійшли до правильного висновку, що належних доказів на підтвердження відсутності своєї вини у затримці вагонів відповідачем не надано. Затримка вагонів на станції Новоблочна Придніпровської залізниці мала місце з вини вантажоодержувача, яким несвоєчасно забирались вагони на свою під'їзду колію, що призвело до скупченості вагонів на станції призначення Кривий Ріг.
Таким чином, постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 у справі № 904/5536/14 підлягає залишенню без змін.
Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.
Відповідно до пункту 1 статті 111-9 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.
Таким чином, касаційна інстанція погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваної постанови не вбачається.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 у справі № 904/5536/14 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 у справі № 904/5536/14 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді:
Овечкін В.Е.
Корнілова Ж.О.
Цвігун В.Л.