Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Мележик Н.І. - головуючого (доповідача),

Дунаєвської Н.Г.,

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Публічного акціонерного товариства

"Брокбізнесбанк" в особі Івано-

Франківського регіонального відділення

ПАТ "Брокбізнесбанк"

на рішення господарського суду Івано-Франківської

області від 14.08.2014 року

та постанову Львівського апеляційного

господарського суду від 17.11.2014 року

у справі № 909/578/14

господарського суду Івано-Франківської області

за позовом Публічного акціонерного товариства

"Брокбізнесбанк" в особі Івано-

Франківського регіонального відділення

ПАТ "Брокбізнесбанк"

до Селянського (фермерського)

господарства "Дудка"

про стягнення 1 809 727,72 грн.

за участю представників:

позивача - Перетятька С.М.

відповідача - не з"явились

В травні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" в особі Івано-Франківського регіонального відділення ПАТ "Брокбізнесбанк" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Дудка" про стягнення заборгованості за період з 27.09.2006 року по 30.11.2009 року за кредитним договором № 2752 від 27.09.2006 року, з урахуванням пені та штрафних санкцій, у розмірі 1 809 727,72 грн.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 14.08.2014 року (суддя Фанда О.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 року (судді: Давид Л.Л., Кордюк Г.Т., Юрченко Я.О.), в задоволенні позову відмовлено повністю.

В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" в особі Івано-Франківського регіонального відділення ПАТ "Брокбізнесбанк" просить скасувати судові акти попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що 27.09.2006 року між акціонерним банком "Брокбізнесбанк", правонаступником якого є публічний акціонерний банк "Брокбізнесбанк", (кредитор) та Селянським фермерським господарством "Дудка" (позичальник) укладено договір кредитної лінії № 2752, згідно якого кредитор надає позичальнику кредит у сумі 150 000 грн. для поповнення обігових коштів, з кінцевим терміном повернення 26.09.2009 року та сплатою 20 % річних і відсотків, щомісячно.

З метою забезпечення виконання кредитного договору між сторонами укладено іпотечні договори № 549 від 13.02.2008 р. та № 1239 від 16.04.2008 р., згідно яких відповідач передав в іпотеку нежитлові приміщення, а саме:

- тваринницьке приміщення № 40, загальною площею 1 507,8 кв.м., розташоване за адресою: Івано-Франківська область, Тлумацький район, с.Остриня, вул. С.Стрільців;

- тваринницьке приміщення (корівник) № 38а, загальною площею 341,3 кв.м., розташоване за адресою: Івано-Франківська область, Тлумацький район, с. Остриня, вул. С. Стрільців;

- корівник № 1, загальною площею 1679,3 кв.м., розташований за адресою: Івано-Франківська область, Тлумацький район, с. Остриня, вул.С.Стрільців, № 40а.

Згідно пп. 5.1.1., 7.1. вказаних іпотечних договорів передбачено право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо при настанні строку виконання основного зобов'язання за кредитним договором або його частини, воно не буде виконане. У випадку невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов'язання по кредитному договору повністю або в його частині та/або невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем обов'язків, встановлених цим договором в цілому або в тій чи інший частині, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Також, з метою забезпечення виконання основного зобов`язання (кредитного договору № 2752 від 27.09.2006 р.), 27.09.2006 року між Публічним акціонерним банком "Брокбізнесбанк" та Селянським фермерським господарством "Дудка" укладено договір застави № 2752, згідно п. 1.4 якого відповідачем передано позивачу в заставу наступне: камеру для сушіння деревини (1 шт.), пилораму стрічкову ВСГ-1000 (2 шт.), станок повздовжній обрізний (3 шт.), станок поперечний обрізний ВТ-50 (3 шт.), поголів`я свиней в кількості 300 голів.

Пунктами 3, 3.3 договору застави передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється на підставі виконавчого напису нотаріуса; на підставі рішення суду; або на підставі обраного заставодержателем позасудового способу звернення стягнення на предмет застави шляхом передачі предмета застави у власність заставодержателя в рахунок виконання забезпеченого предметом застави основного зобов`язання в порядку, встановленому чинним законодавством або в порядку продажу заставодержателем предмета застави шляхом укладання договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем, або на публічних торгах. Порядок звернення стягнення на предмет застави заставодержатель має право обрати на свій розсуд.

09 грудня 2009 р., у зв`язку з невиконанням умов кредитного договору № 2752 від 27.09.2006 р., приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кочан М.В. на підставі заяви Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" вчинено виконавчий напис № 4455 про звернення стягнення на майно боржника - СФГ "Дудка", який пред`явлено до виконання.

03 жовтня 2011 р. в процесі виконавчого провадження між сторонами укладено мирову угоду, затверджену ухвалою Тлумацького районного суду від 20.12.2011 р. у справі № 6-091611/11 р., терміном дії до 03.10.2012 р., згідно якої ПП фірма "КАЛА" прийняла на себе зобов'язання по проведенню розрахунків з позивачем у розмірах і строки, встановлені її змістом, а СФГ "Дудка" - переоформити для зацікавленої особи (ПП фірма "КАЛА") право власності на приміщення корівника за № 40, загальною площею 1 507,8 кв.м., разом з усіма його приналежностями, тваринницьке приміщення (корівник), загальною площею 341,3 кв.м., разом з усіма його приналежностями, розташоване за адресою с. Остриня, вул. Січових Стрільців, 38 "а" Тлумацького району Івано-Франківської області; корівник № 1, загальною площею 1 679,3 кв.м., розташований за адресою: с. Остриня, вул. Січових Стрільців, 40 "а" Тлумацького району Івано-Франківської області.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що СФГ "Дудка", починаючи з 2008 р. належним чином не виконує своїх зобов"язань щодо сплати кредиту та відсотків за користування ним. Затверджена ухвалою суду мирова угода не виконана, претензія про її виконання також залишена без задоволення.

Відповідач, в свою чергу, заперечив проти позову та вказав на те, що, внаслідок укладення мирової угоди та затвердження її судом, у банку припинилось право вимоги до відповідача і перейшло до ПП фірми "КАЛА" з огляду на те, що в даній мировій угоді боржником залишилось саме СФГ "Дудка", яким підписано мирову угоду, як боржником, а ПП фірма "КАЛА" є зацікавленою особою, а не боржником у даній мировій угоді. Також відповідач зазначив, що мирова угода укладена лише відносно заставного майна, на яке вчинено виконавчий напис № 4455 від 09.12.2009 р., тобто умови такої угоди стосувались виключно заставного майна, а не самого кредитного договору № 2752 від 27.09.2006 р.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, господарські суди попередніх інстанцій обгрунтовано вказали на відсутність правових підстав для стягнення з СФГ "Дудка" заборгованості за кредитним договором № 2752 від 27.09.2006 р., пославшись на відсутність такого обов"язку в силу укладення 03.10.2011 р. між сторонами та ПП фірми "КАЛА" мирової угоди, яка затверджена судом та внаслідок якої у банку припинилось право вимоги до відповідача у даній справі, оскільки зобов"язання по сплаті заборгованості за кредитним договором № 2752 від 27.09.2006 р. перейшло до ПП фірми "КАЛА".

Статтею 546 цього ж Кодексу передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

В силу статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також приписами статті 604 цього ж Кодексу передбачено, що зобов"язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов"язання новим зобов"язанням між тими ж сторонами (новація).

В силу частини 1 статті 33 та частини 2 статті 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, встановивши, що внаслідок укладення мирової угоди та затвердження її судом у банку припинилось право вимоги до відповідача, оскільки зобов"язання по сплаті заборгованості за кредитним договором № 2752 від 27.09.2006 р. перейшло до ПП фірма "КАЛА", суди першої й апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність правових підстав для покладення на відповідача обов"язку по сплаті заборгованості за вказаним кредитним договором у заявленому розмірі.

Крім того, в пункті 5 затвердженої судом мирової угоди сторонами передбачено, що: "у випадку відмови зацікавленої особи та її директора укласти договори застави та/або поруки, несплати зацікавленою особою одноразового місячного платежу в повному розмірі, порушенням інших умов мирової угоди зацікавленою особою та боржником, стягувач звільняється від будь-яких зобов"язань перед зацікавленою особою та боржником і продовжує вживати заходів по виконанню виконавчого напису нотаріуса № 4455 віл 09.12.2009 року та/або звертається до суду із заявою про припинення мирової угоди, із всіма наслідками, які передбачені чинним законодавством. У випадку припинення умов договору, СФГ "Дудка" зобов"язане повернути ПП фірма "КАЛА" сплачені ним суми платежів, які підтверджуються довідкою ПАТ "Брокбізнесбанк".

З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій вірно, пославшись на вимоги ч. 1 п. 2 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" та норми ст. 368 ЦПК України, вказали те, що позивач не скористався своїм правом щодо звернення до виконання судового рішення - ухвали Тлумацького районного суду від 20.12.2011 р. про затвердження (визнання) мирової угоди від 03.10.2011 р.

Відтак, під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного й об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів першої й апеляційної інстанцій відповідають цим обставинам, їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги відхиляються судовою колегією, оскільки не підтверджені матеріалами справи та належними доказами в розумінні статті 34 ГПК України, зводяться до довільного тлумачення скаржником норм законодавства та не спростовують законних і обгрунтованих висновків місцевого й апеляційного господарських судів.

Таким чином, прийняті рішення суду першої та постанова апеляційної інстанцій відповідають матеріалам справи і вимогам закону, а тому судові акти слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 111-5 - 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі Івано-Франківського регіонального відділення ПАТ "Брокбізнесбанк" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 року у справі № 909/578/14 залишити без змін.