Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2014, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.11.2014 у справі № 904/4178/14 позов ТОВ "Дніпротрактор" задоволено. Стягнуто з ПП "Будівельник-ЮГ" на користь ТОВ "Дніпротрактор" 55632, 92 грн. - основного боргу, 2622,65 грн. - штрафу, 591,48 грн. - 3% річних, 611,96 грн. - інфляційних втрат.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.11.2014 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2014 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 13.12.2012 р. між ТОВ"Дніпротрактор" (виконавцем) та ПП "Будівельник ЮГ" (замовником) укладено договір № 13/12-1Р, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався провести ремонт, а замовник - прийняти та оплатити виконані роботи, матеріали і запасні частини, використані для ремонту. Об'єм і порядок виконання робіт узгоджується сторонами у доповненнях до договору.

Згідно з п.3.1 договору якість і комплектність повинні відповідати ДСТу, технічним вимогам, діючим в Україні, нормам заводу виробника.

Відповідно до п.4.2 договору строк виконання робіт оговорюється у доповненнях до договору.

Пунктом 7.2 договору встановлена відповідальність замовника за порушення строків розрахунку за ремонт техніки у вигляді сплати штрафу в розмірі 2 проценти від вартості ремонту.

13.12.2012 р. між сторонами підписано доповнення № 01 "Об"єм та порядок проведення робіт і зобов'язання сторін при виконанні робіт з ремонту техніки" до договору № 13/12-1Р від 13.12.2012, відповідно до умов якого до переліку вузлів, переданих замовником для капітального ремонту належить вузол № 1 - екскаватор Э-2621 в розібраному на вузли вигляді.

Відповідно до п.п.3.1, 3.2 доповнення загальна сума останнього орієнтовно складає 85000 грн., остаточна ціна робіт, пов'язаних з ремонтом вказується в накладній і акті виконаних робіт.

Пунктами 4.1, 4.2, 4.3 доповнення на виконавця покладено обов'язок прийняти по акту, на основі відомості зовнішнього огляду вузол № 1 в присутності замовника, розібрати його із складанням дефектовочної відомості в присутності замовника та скласти орієнтовну калькуляцію на ремонт.

Відповідно до п.п.4.6, 4.7 доповнення замовник зобов'язаний оплатити на рахунок виконавця авансовий платіж в сумі 25500 грн., що складає 30 процентів від суми доповнення та після одержання повідомлення про закінчення робіт оплатити вартість ремонту впродовж трьох днів.

На підставі укладеного між сторонами договору, відповідач передав позивачу екскаватор ЭО-2621В3 для повного капітального ремонту з фарбуванням, що підтверджується актом приймання-передачі транспортного засобу від 11.12.2012, підписаним представниками сторін.

17.04.2013 та 04.09.2013 р. відповідач здійснив часткову оплату вартості робіт, передбачених договором, шляхом перерахування позивачу відповідно 25500 та 50000 грн.

Судами встановлено, що відповідач звертався до позивача листами з пропозиціями передати уповноваженому представнику екскаватор ЭО-2621 згідно з договором № 13/12-1Р від 13.12.2012 р. та гарантією проведення оплати в сумі 55632 грн. 92 коп.

Згідно з підписаним сторонами 18.09.2013 р. актом виконаних робіт загальна вартість останніх складає 131132 грн. 92 коп., у тому числі, вартість запасних частин - 86945 грн. 42 коп., вартість безпосередньо робіт - 44187 грн. 50 коп. При цьому сторонами зазначено, що роботи по договору виконані у повному обсязі, претензій та зауважень немає.

Проте, відповідач порушив умови договору в частині повної оплати вартості робіт, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по оплаті ремонту у сумі 55632, 92 грн., а також у зв'язку з порушенням умов договору просив стягнути штраф у розмірі 2% від вартості ремонту, інфляційні втрати за вересень, жовтень, листопад, грудень 2013 року та 3% річних за період з 28.09.2013 по 03.02.2014 р.

Приймаючи рішення у справі, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що доказами наявними в матеріалах справи підтверджується виконання позивачем ремонтних робіт, проте відповідач в порушення умов укладеного договору повної та своєчасної оплати проведених робіт не здійснено, доказів в підтвердження здійснення позивачем робіт неналежної якості відповідачем також не надано, в зв'язку з чим суди дійшли висновку, що позовні вимоги є обґрунтованим та підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, вважає їх правомірними та обґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 903 Кодексу якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 611 названого Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 625 Кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Таким чином, оскільки позивачем виконані ремонтні роботи в повному обсязі, що підтверджується актом приймання-передачі транспортного засобу від 27.09.2013, який підписаний представниками сторін та скріплений печатками без зауважень, а відповідач, в порушення умов укладеного договору, вартість виконаних ремонтних робіт в повному обсязі не оплатив, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог та стягнення суми основного боргу, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат.

Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи судами попередніх інстанцій на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано норми матеріального права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятих у справі рішень.

Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.11.2014 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2014, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд -

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Будівельник-ЮГ" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.11.2014 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2014 у справі № 904/4178/14 залишити без змін.