розглянув касаційні скарги публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк", м. Київ (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк") і Міністерства фінансів України

на рішення господарського суду міста Києва від 29.09.2014 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2014

зі справи № 910/16631/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрконцепт", м. Київ (далі - ТОВ "Укрконцепт")

до ПАТ АБ "Укргазбанк"

про стягнення 144 063 813, 18 грн.

Судове засідання проведено за участю представників:

ТОВ "Укрконцепт" - Яворської Г.І.,

ПАТ АБ "Укргазбанк"- Мельника М.А.,

Міністерства фінансів України - Сотнікової І.В.

За результатами розгляду касаційних скарг Вищий господарський суд України

ТОВ "Укрконцепт" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про збільшення вимог) про стягнення з ПАТ АБ "Укргазбанк" 144 063 813, 18 грн.

Позовні вимоги мотивовано наявністю підстав для стягнення з відповідача збитків, завданих внаслідок визнання в судовому порядку недійсним укладеного сторонами договору відступлення права вимоги (а.с. 123).

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.09.2014 (суддя Босий В.П.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2014 (колегія суддів у складі: суддя Тищенко А.І. - головуючий, судді Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.), позов задоволено.

ПАТ АБ "Укргазбанк" у касаційній скарзі просить Вищий господарський суд України рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову внаслідок порушення господарськими судами положень статті 27 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), статті 22, частини першої статті 614, статті 1054 Цивільного кодексу України.

Міністерство фінансів України у касаційній скарзі просить Вищий господарський суд України рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати, а справу передати на новий розгляд на підставі статті 111-10 ГПК України.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Укрконцепт" просить у задоволенні скарг відмовити з мотивів наведених у відзиві.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги Міністерства фінансів України та часткового задоволення касаційної скарги ПАТ АБ "Укргазбанк".

У прийнятті судових рішень у справі господарські суди виходили з таких фактичних обставин:

- 02.04.2010 ПАТ АБ "Укргазбанк" та ТОВ "Укрконцепт" уклали договір відступлення права вимоги (далі - Договір відступлення права вимоги від 02.04.2010), за умовами якого ТОВ "Укрконцепт" отримало право вимоги за укладеним ПАТ АБ "Укргазбанк" та закритим акціонерним товариством "Сіті Нет" кредитним договором від 28.11.2008 № 65-V/2008 з додатковими угодами та додатками до нього (далі - Кредитний договір № 65-V/2008) у повному обсязі на момент відступлення права вимоги, зокрема: заборгованість із виплати кредиту на суму 100 000 000 грн.; заборгованість щодо виплати процентів за користування кредитними коштами в сумі 27 557 002,82 грн.;

- за відступлення зазначеного права вимоги ТОВ "Укрконцепт" зобов'язане сплатити ПАТ АБ "Укргазбанк" у день укладання цього договору 127 557 002,82 грн. без ПДВ (пункт 2.4 Договору відступлення права вимоги від 02.04.2010);

- 02.04.2010 ПАТ АБ "Укргазбанк" та ТОВ "Укрконцепт" (позичальник) підписали кредитний договір № 3/2010 (далі - Кредитний договір № 3/2010), згідно з яким ТОВ "Укрконцепт" отримало кредит у сумі 100 000 000 грн.; цільове використання (мета) кредиту - поповнення обігових коштів;

- у пункті 2.1 Кредитного договору № 3/2010 зазначено, що кредит забезпечується іпотекою нежилого будинку (літ. А) загальною площею 3 700,9 м2 за адресою: м. Київ, вул. Кожум'яцька, 12-Б;

- ПАТ АБ "Укргазбанк" на виконання Кредитного договору № 3/2010 перерахувало ТОВ "Укрконцепт" 100 000 000 грн., а останнє в цей же день сплатило АБ "Укргазбанк" 127 557 002,82 грн. за Договором відступлення права вимоги від 02.04.2010, що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача;

- виписка з рахунку ТОВ "Укрконцепт" свідчить про те, що це товариство сплатило за Договором відступлення права вимоги від 02.04.2010 127 557 002,82 грн. без ПДВ; зокрема, 100 000 000 грн. - за рахунок коштів, одержаних за Кредитним договором № 3/2010, а решту - за рахунок власних грошових коштів ТОВ "Укрконцепт";

- рішенням господарського суду міста Києва від 25.02.2011 у справі № 22/352, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2011, стягнуто з ТОВ "Укрконцепт" на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" за Кредитним договором № 3/2010: 90 196 078,40 грн. строкової заборгованості по кредиту; "9 803 921,60 грн. простроченої заборгованості по кредиту; 1 935 535,85 грн. заборгованості по процентах, нарахованими з 01.01.2011 по 03.02.2011; 13 518 997,65 грн. простроченої заборгованості по процентах; 265 619,13 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту; 786 657,73 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 25 500 грн. витрат зі сплати державного мита; 236 грн. витрат за інформаційно-технічного забезпечення судового процесу";

- рішенням господарського суду міста Києва від 29.12.2010 (залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2011) у справі № 34/711 (фактично у справі № 34/711-55/377) Кредитний договір № 65-V/2008 від 28.11.2008 визнано недійсним;

- рішенням господарського суду міста Києва від 07.06.2011, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2011, у справі № 27/306 визнано недійсним з моменту укладення Договір відступлення права вимоги від 02.04.2010.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною першою статті 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до частини першої статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За загальним правилом для стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:протиправної поведінки; розміру збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини.

Господарськими судами у справі встановлено, що позивач, обґрунтовуючи свої вимоги у спорі зі справи, зазначає, що він фактично сплатив відповідачеві грошові кошти за відступлення недійсного права вимоги у сумі 127 557 002,82 грн. без ПДВ. Крім того, позивачем до складу збитків віднесено "1 935 535,85 грн. заборгованості за процентами, нарахованими з 01.01.2011 по 03.02.2011; 13 518 997,65 грн. простроченої заборгованості по процентах; 265 619,13 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту; 786 657,73 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 25 500 грн. витрат зі сплати державного мита; 236 грн. витрат за інформаційно-технічного забезпечення судового процесу" (а.с. 7, 70, 71).

Попередні судові інстанції, дослідивши обставини даної страви, в основу оскаржуваних судових актів поклали висновки про те, що внаслідок неправомірних дій відповідача позивачеві завдано збитки, що складаються з суми 116 506 810, 36 грн., стягнутої за рішенням господарського суду міста Києва від 25.02.2011, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2011, у справі № 22/352, та з суми 27 557 0002, 82 грн., сплаченої позивачем на виконання Договору відступлення права вимоги від 02.04.2010 (а.с.127).

Зокрема, на думку господарських судів першої та апеляційної інстанцій, протиправність поведінки та вина ПАТ АБ "Укргазбанк" у завданні збитків ТОВ "Укрконцепт" полягає в тому, що ПАТ АБ "Укргазбанк" звернулося з позовом у справі № 22/352.

Наведені висновки є необґрунтованими з огляду на таке.

З установлених господарськими судами обставин справи вбачається, що предметом спору у справі № 22/352 є стягнення сум за Кредитним договором № 3/2010.

Правомірність Кредитного договору № 3/2010 не оспорена.

Умови отримання кредиту за цим правочином не було досліджено. Так, належними доказами не доведено, що згідно з умовами Кредитного договору № 3/2010 сума отриманого у ПАТ АБ "Укргазбанк" кредиту підлягає сплаті за відступлене цим банком право вимоги, в подальшому визнане недійсним.

Причинний зв'язок між заявленими позивачем збитками та протиправною поведінкою боржника у справі не встановлено.

У тексті оскаржуваних судових рішень не зазначено про те чи заявлена позивачем до стягнення сума збитків (позовні вимоги щодо стягнення якої було задоволено в повному обсязі в сумі 144 063 813, 18 грн.) складається з реальних збитків, понесених позивачем, чи ці збитки в певній частині є упущеною вигодою. За умови, що стягненню підлягають реальні збитки, господарськими судами не з'ясовано фактичних даних, які підтверджували б перерахування позивачем відповідачеві зазначеної суми в повному обсязі. Відсутні й висновки про наявність підстав для стягнення упущеної вигоди в певній сумі.

З огляду на наведене попередні судові інстанції припустилися порушення вимог частини першої статті 47 ГПК України (1798-12) щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Касаційна інстанція згідно з частиною другою статті 111-7 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, оскаржувані судові рішення відповідно до статей 111-9, 111-10 ГПК України підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду. У новому розгляді необхідно врахувати викладене, встановити та перевірити належними засобами обставини, необхідні для вирішення справи, дати їм та доводи сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Разом з тим, господарським судам з урахуванням змісту постанов Кабінету Міністрів України від 10.06.2009 № 567 "Про капіталізацію публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" (567-2009-п) , від 04.04.2011 № 342 "Про додаткову капіталізацію публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" (342-2011-п) та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 № 446/2011 (446/2011) потрібно перевірити наявність підстав для залучення до участі у справі Міністерства фінансів України відповідно до статті 27 ГПК України у якості третьої особи.

Керуючись статтями 111-9- 111-11, 111-12 ГПК України, Вищий господарський суд України

1. Касаційну скаргу Міністерства фінансів України задовольнити.

2. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 29.09.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2014 зі справи № 910/16631/14 скасувати.