головуючого Іванової Л.Б. суддів Гольцової Л.А. (доповідач), Козир Т.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Ремсервіс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 у справі № 911/4319/14 Господарського суду Київської області за позовом Приватного підприємства "Ремсервіс" до Приватного акціонерного товариства "Ренесанс" про стягнення 17135468,30 грн за участю представників:

позивача: повідомлений, але не з'явився;

відповідача: Земницький Д.П., дов. від 18.07.2014;

ПАТ "Альфа Банк": Грищенко І.С., дов. від 18.08.2014; Діденко Ю.О., дов. від 18.08.2014; Шелєпов С.С., дов. від 25.06.2014;

Розпорядженням Секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 29.12.2014 № 02-05/568 для розгляду касаційної скарги у справі № 911/4319/14, призначеної до перегляду в касаційному порядку на 29.12.2014, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Іванова Л.Б., судді - Гольцова Л.А., Козир Т.П.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.10.2014 у справі № 911/4319/14 (Горбасенко П.В.) задоволено заяву позивача про забезпечення позову. До винесення господарським судом рішення по суті, накладено арешт на нерухоме майно ПАТ "Ренесанс":будівлі адміністративно - виробничого комплексу, що знаходяться за адресою: м.Київ, вул. Воровського, 24; офіси по вул. Механізаторів, 2 у м. Києві, №№ 156, 157, 158, 464, 466, 468, 469, 470, 471, 472, 474, 475, 476, 477, 481, 483, 484, 485, 486, 487, 488, 491, 492, 493, 494, 495, 496, 497, 506, 510, 511, 512, 513, 514; офіси по вул. Механізаторів, 2 у м.Києві,153, 154, 155, 163, 164, 165, 166, 167, 168, 172, 173, 174, 175, 518, 519, 520; майстерню для дрібного ремонту по вул. Механізаторів, 2 у м. Києві, № 490; магазин промислових товарів по вул. Механізаторів,2 у м.Києві № 501.

ПАТ "Альфа-Банк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду в порядку ст. 91 ГПК України з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.10.2014 у справі №911/4319/14.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р., судді - Власов Ю.Л., Корсакова Г.В.) апеляційну скаргу ПАТ "Альфа-Банк" задоволено, ухвалу Господарського суду Київської області від 08.10.2014 у справі № 911/4319/14 скасовано, відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Ресервіс" про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно ПАТ "Ренесанс": будівлю адміністративно - виробничого комплексу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 24; офіси по вул. Механізаторів, 2 у м.Києві, №№ 156, 157, 158, 464, 466, 468, 469, 470, 471, 472, 474, 475, 476, 477, 481, 483, 484, 485, 486, 487, 488, 491, 492, 493, 494, 495, 496, 497, 506, 510, 511, 512, 513, 514; офіси по вул.Механізаторів, 2 у м. Києві,153, 154, 155, 163, 164, 165, 166, 167, 168, 172, 173, 174, 175, 518, 519, 520; майстерню для дрібного ремонту по вул. Механізаторів, 2 у м. Києві, № 490; магазин промислових товарів по вул. Механізаторів,2 у м.Києві № 501.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права.

Від ПАТ "Альфа-Банк" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення, просить прийняте у даній справі судове рішення апеляційного господарського суду залишити без змін.

Відзив на касаційну скаргу від відповідача не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржуване судове рішення.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 08.10.2014 у даній справі, ПАТ "Альфа-Банк" звернулось до апеляційного господарського суду, як особа, яка не брала участі у справі, але права якої є порушеними.

Переглядаючи в апеляційному порядку ухвалу місцевого господарського суду за апеляційною скаргою ПАТ "Альфа-Банк", суд дійшов висновку, що права та охоронювані законом інтереси ПАТ "Альфа-Банк" порушені оскаржуваною ухвалою, оскільки накладено арешт на нерухоме майно, (будівлі адміністративно - виробничого комплексу, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 24; офіси по вул.Механізаторів, 2 у м.Києві, №№ 156, 157, 158, 464, 466, 468, 469, 470, 471, 472, 474, 475, 476, 477, 481, 483, 484, 485, 486, 487, 488, 491, 492, 493, 494, 495, 496, 497, 506, 510, 511, 512, 513, 514; офіси по вул.Механізаторів, 2 у м. Києві, №№ 153, 154, 155, 163, 164, 165, 166, 167, 168, 172, 173, 174, 175, 518, 519, 520; майстерню для дрібного ремонту по вул. Механізаторів,2 у м. Києві, №490; магазин промислових товарів по вул. Механізаторів,2 у м.Києві № 501), яке перебувало в іпотеці за договорами іпотеки від 01.02.2012, від 22.10.2008, за якими ПАТ "Альфа-Банк" набув прав іпотекодержателя згідно договорів про передачу (відступлення) прав вимоги від 17.04.2014. Рішеннями Господарського суду міста Києва від 02.10.2014 у справі № 910/16981/14 та від 02.10.2014 у справі № 910/17180/14 звернуто стягнення шляхом визнання за ПАТ "Альфа-Банк" права власності на наведене нерухоме майно.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що вжитий судом першої інстанції вид заходу до забезпечення позову як накладення арешту на нерухоме майно не відповідає заявленим позовним вимогам про стягнення коштів, що суперечить, зокрема, ч. 6 ст. 67 ГПК України, якою визначено, що види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.

Також, суд виходив з того, що процесуальний закон передбачає можливість оскарження ухвали, яка є формою процесуального рішення суду особою, яка не брала участі у справі, але господарський суд вирішив питання про її права та обов'язки.

Колегія суддів Вищого господарського суду України з приводу наведеного вище, вважає за необхідне зазначити.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем і в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадку і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, у відповідності до вказаного Закону, ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Крім того, в п.п. 8, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 № 8 "Про незалежність судової влади" (v0008700-07) встановлено, що звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, передбаченими процесуальним законом; звернення у справах інших осіб у всіх випадках, а учасників процесу - поза випадками, передбаченим процесуальним законом, розгляду судами не підлягають; оскарження судових рішень допускається у випадках, порядку та з підстав, визначених законом. ГПК України (1798-12) містить імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити прийняті господарським судом рішення (в даному випадку - ухвалу місцевого господарського суду) в апеляційному чи касаційному порядку.

Статтею 91 ГПК України визначено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 106 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

При цьому, судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не береться до уваги (дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.09.2008 у справі № 23/294).

Оскільки ПАТ "Альфа-Банк" не є стороною та учасником судового процесу, то згідно ч. 6 ст. 106 ГПК України зазначена особа не була наділена правом оскарження в апеляційному порядку ухвали Господарського суду Київської області від 08.10.2014 у справі № 911/4319/14.

Пунктом 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" від 17.05.2011 № 7 (v0007600-11) (із змінами і доповненнями) роз'яснено, що якщо апеляційну скаргу подано особою, яка не має права її подавати, то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. У таких випадках останній повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу: щодо апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції - з посиланням на ст. 97, 98 ГПК України, а щодо апеляційних скарг на ухвали суду - на ст. 91, 98 і 106 ГПК України. У разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі п. 1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Що стосується ухвали місцевого господарського суду, якою задоволено заяву позивача про забезпечення позову, то колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що статтею 66 ГПК України визначено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 67 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.

Накладаючи арешт на нерухоме майно (будівлі адміністративно - виробничого комплексу, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 24; офіси по вул. Механізаторів, 2 у м. Києві, №№ 156, 157, 158, 464, 466, 468, 469, 470, 471, 472, 474, 475, 476, 477, 481, 483, 484, 485, 486, 487, 488, 491, 492, 493, 494, 495, 496, 497, 506, 510, 511, 512, 513, 514; офіси по вул. Механізаторів, 2 у м. Києві, №№ 153, 154, 155, 163, 164, 165, 166, 167, 168, 172, 173, 174, 175, 518, 519, 520; майстерню для дрібного ремонту по вул. Механізаторів, 2 у м. Києві, № 490; магазин промислових товарів по вул. Механізаторів,2 у м.Києві № 501), суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ "Ренесанс" є власником цього майна.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову (п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (v0016600-11) (із змінами і доповненнями).

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Статтею 34 ГПК України визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проте, матеріали не містять належних документів, які б підтверджували, в розумінні ст. 32- 34 ГПК України, відомості про наявність у відповідача права власності на нерухоме майно, на яке накладено арешт ухвалою суду першої інстанції від 08.10.2014 у даній справі.

Наведене дає підстави вважати, що місцевим господарським судом неправильно застосовано норми ст. 67 ГПК України.

До того ж, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що вжиття судом заходів до забезпечення позову як накладення арешту на нерухоме майно у справі, предметом якої є стягнення договірної заборгованості, суперечить ч. 6 ст. 67 ГПК України, якою визначено, що види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до ст. 111-9 ГПК України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції, постанову апеляційної інстанції повністю або частково і припинити провадження у справі чи залишити позов без розгляду повністю або частково.

Враховуючи наведене та з урахуванням встановлених ГПК України (1798-12) повноважень суду касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про скасування постанови апеляційного господарського суду у даній справі та припинення апеляційного провадження за поданою ПАТ "Альфа-Банк" апеляційною скаргою, а також про скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись статтями 80, 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Ремсервіс" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 у справі № 911/4319/14 скасувати. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.10.2014 у справі № 911/4319/14 припинити.

Ухвалу Господарського суду Київської області від 08.10.2014 у справі № 911/4319/14 скасувати.

Відмовити у задоволенні заяви Приватного підприємства "Ремсервіс" про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно Приватного акціонерного товариства "Ренесанс": будівлю адміністративно - виробничого комплексу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 24; офіси по вул. Механізаторів, 2 у м.Києві, №№ 156, 157, 158, 464, 466, 468, 469, 470, 471, 472, 474, 475, 476, 477, 481, 483, 484, 485, 486, 487, 488, 491, 492, 493, 494, 495, 496, 497, 506, 510, 511, 512, 513, 514; офіси по вул.Механізаторів, 2 у м. Києві, №№ 153, 154, 155, 163, 164, 165, 166, 167, 168, 172, 173, 174, 175, 518, 519, 520; майстерню для дрібного ремонту по вул. Механізаторів, 2 у м. Києві, №490; магазин промислових товарів по вул. Механізаторів,2 у м.Києві № 501.