Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Дерепи В.І. суддів: Грека Б.М., - (доповідача у справі), Кривди Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.14 у справі № 910/14502/14 господарського суду міста Києва за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 до Фізичної особи підприємця ОСОБА_5 про розірвання договору та стягнення суми за участю представників від:позивача ОСОБА_6 (дов. від 17.10.14) відповідача не з'явилися, були належно повідомлені

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.08.14 (суддя Смирнова Ю.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.14 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Лобаня О.І., суддів: Федорчука Р.В., Майданевича А.Г.), позов ФОП ОСОБА_4 до ФОП ОСОБА_5 про розірвання договору поставки № ПС01501/2 та стягнення 196540,47 грн. залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з судовими актами у справі, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, справу направити на розгляд до господарського суду м. Києва.

Скарга обґрунтована тим, що ухвалу господарського суду м. Києва від 07.08.14 про відкладення розгляду справи на 21.08.14 позивачем отримано лише 23.08.14, оскільки до 21.08.14 він перебував за межами країни, докази чого були надані до апеляційного суду. Крім того, позивачем були надані до суду всі докази, необхідні для вирішення спору.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, ухвалою господарського суду міста Києва від 18.07.14 порушено провадження у справі № 910/14502/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 07.08.14, за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи. Зокрема, даною ухвалою зобов'язано позивача надати власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору; витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України про включення відповідача до ЄДРПОУ та банківську виписку по рахунку на підтвердження здійснення попередньої оплати за договором № ПС01501/2 від 15.01.14. При цьому позивача попереджено, що у разі ненадання господарському суду без поважних причин витребуваних судом документів або нез'явлення його представника у судове засідання, позов відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України може бути залишений без розгляду.

Однак, представники сторін в судове засідання, призначене на 07.08.14, не з'явились про причини неявки суд не повідомили, вимог ухвали суду не виконали, витребуваних судом документів не подали. Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.08.14 розгляд справи відкладено на 21.08.14 та повторно зобов'язано учасників судового процесу надати суду витребувані ухвалою суду від 18.07.14 документи.

В судове засідання 21.08.14 представник позивача потворно не з'явився, вимог ухвали суду не виконано. З цих підстав місцевим господарським судом позов залишений без розгляду, а апеляційним судом підтриманий такий висновок.

Втім, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів помилковими з огляду на наступне.

При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті; позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність. Відсутність позивача на території України (як мало місце в даному випадку) є поважною причиною неявки та ненадання витребуваних доказів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен довести факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доводити факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 (v0018600-11) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами.

Таким чином, Вищий господарський суд України зауважує, що у випадку, якщо суд приступив до розгляду справи (як це мало місце в даному випадку), він має винести рішення за наявними у справі матеріалами (якщо позивач не надав інші, витребувані судом, докази), а не залишати позов без розгляду. Тому що позивач, який користується принципом диспозитивності, тобто правом не надавати докази, має нести ризик відмови в позові при недоведеності позовних вимог; але одночасно, за умови фізичної відсутності ряду доказів у позивача, він не може бути позбавлений можливості вирішення спору в судовому порядку взагалі, бо це суперечило б ст. 124 Конституції України.

Враховуючи, що позов по суті не був розглянутий взагалі, судові акти у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 задовольнити, постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.14 та ухвалу господарського суду м. Києва від 21.08.14 у справі № 910/14502/14 скасувати, справу направити на розгляд до господарського суду м. Києва.