розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04 листопада 2014 року у справі № 907/360/14 Господарського суду Закарпатської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго", Закарпатська область, до Малого підприємства "Тиса", Закарпатська область, про стягнення 26 840,91 грн. збитків за актом порушення ПКЕЕ № 88139 від 19.04.11,

за участю представників сторін:

позивача - Гусак С.М. (дов. № 84 від 02.01.14);

- Янєв М.О. (дов. № 86 від 02.01.14);

відповідача - не з'явився,

У квітні 2014 року позивач ПАТ "Закарпаттяобленерго" пред'явив у господарському суді позов до відповідача МП "Тиса" про стягнення 26 840,91 грн. збитків за актом порушення ПКЕЕ (z0417-96) № 88139 від 19.04.11.

Вказував, що 19.04.11 під час перевірки дотримання відповідачем приписів Закону України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) та Правил користування електричною енергією (z0417-96) в деревообробному цеху, що розташований в ур. Васкул, с. Кваси Рахівського району, Закарпатської області, його уповноваженими представниками було виявлено порушення відповідачем Правил користування електричною енергією (z0417-96) , яке полягало в зупиненні електролічильного механізму за допомогою невидимого магніту. Спожита таким чином електрична енергія не рахувалася і не сплачувалася. Про що представниками ПАТ "Закарпаттяобленерго" складено акт про порушення Правил користування електричною енергією № 88139.

Зазначав, що 28.04.11 рішенням комісії ПАТ "Закарпаттяобленерго" з розгляду акту № 88139 від 19.04.11, оформленим протоколом № 63, здійснено розрахунок вартості недоврахованої електричної енергії, яка склала 26 840,91 грн.

Посилаючись на виникнення у відповідача обов'язку сплатити вартість недоврахованої електричної енергії, внаслідок порушення ним Правил користування електричною енергією (z0417-96) , позивач просив стягнути з відповідача на його користь 26 840,91 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 28 травня 2014 року (суддя Ващиліна Н.М.) позов задоволено.

Постановлено стягнути з МП "Тиса" на користь ПАТ "Закарпаттяобленерго" 26 840,91 грн. недоврахованої електричної енергії та 1 827 грн. судового збору.

Рішення мотивоване посиланнями на порушення відповідачем вимог Правил користування електричною енергією (z0417-96) , що є підставою до покладення на нього обов'язку по сплаті вартості недоврахованої електричної енергії.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04 листопада 2014 року (колегія суддів у складі: Бонк Т.Б. - головуючий, Давид Л.Л., Якімець Г.Г.) рішення скасовано, постановлено нове рішення про відмову в позові.

постанова мотивована посиланнями на ту обставину, що акт про порушення Правил користування електричною енергією (z0417-96) № 88139 від 19.04.11 складено позивачем за відсутності уповноваженого представника відповідача, що є порушенням вимог п. 6.41 Правил; трансформатор КТП-223 в с. Кваси, ур. Васкул на час вчинення правопорушення перебував на балансі у позивача, а також тим, що факт втручання відповідачем в роботу приладу обліку електричної енергії не встановлювався спеціалізованою організацією із залученням представників Держспоживстандарту, як передбачено Порядком визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електроенергії.

У касаційній скарзі ПАТ "Закарпаттяобленерго", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 224 ГК України, ст. 526 ЦК України, п. 6.41 Правил користування електричною енергією (z0417-96) та ст.ст. 32- 34, 43 ГПК України, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, відповідач є споживачем електричної енергії на підставі укладеного 28.04.06 між сторонами у справі договору про постачання електричної енергії № Р06/10-0022.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Підпунктами 15 та 16 пункту 8.1 Правил користування електричною енергією (z0417-96) передбачено право постачальника електричної енергії контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів, а також складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.

Згідно з п.п. 1, 2 п. 6.41 Правил користування електричною енергією (z0417-96) у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Судами встановлено, що 19.04.11 під час перевірки дотримання відповідачем приписів Закону України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) та Правил користування електричною енергією (z0417-96) в деревообробному цеху, що розташований в ур. Васкул, с. Кваси Рахівського району, Закарпатської області, уповноваженими представниками було виявлено порушення відповідачем Правил користування електричною енергією, яке полягало в зупиненні електролічильного механізму за допомогою невидимого магніту. Спожита таким чином електрична енергія не рахувалася і не сплачувалася. Про що представниками ПАТ "Закарпаттяобленерго" складено акт про порушення Правил користування електричною енергією (z0417-96) № 88139.

Підпунктами 4, 5 пункту 6.41 Правил користування електричною енергією (z0417-96) встановлено, що акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Судом першої інстанції встановлено, що акт про порушення Правил користування електричною енергією (z0417-96) № 88139 від 19.04.11 підписаний трьома представниками позивача, а син директора відповідача Діміч В.В., який був присутнім під час складання акту, від його підпису відмовився.

З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції про дійсність акту № 88139 від 19.04.11 відповідають положенням п.п. 4, 5 п. 6.41 Правил користування електричною енергією (z0417-96) .

Відповідно до п. 6.40 Правил користування електричною енергією (z0417-96) у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ N 562 від 04.05.06, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.06 за N 782/12656 (z0782-06) .

Пунктом 6.42 Правил користування електричною енергією (z0417-96) встановлено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії під час засідань комісії з розгляду актів про порушення, визначаються обсяг та сума завданих споживачем збитків.

Місцевим судом встановлено, що 28.04.11 рішенням комісії ПАТ "Закарпаттяобленерго" з розгляду акту № 88139 від 19.04.11, оформленим протоколом № 63, здійснено розрахунок вартості недоврахованої електричної енергії, яка склала 26 840,91 грн. та виставлено рахунок на її сплату.

Згідно з п. 6.43 Правил користування електричною енергією (z0417-96) споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Судом першої не встановлено, а матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем зазначеної суми недоврахованої електричної енергії чи оскарження відповідачем рішення комісії про її нарахування в судовому порядку, як передбачено п. 6.42 Правил користування електричною енергією (z0417-96) .

З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції про покладення на відповідача обов'язку по сплаті вартості недоврахованої електричної енергії, у зв'язку з порушенням ним вимог Правил користування електричною, є такими, що ґрунтуються на вимогах діючого законодавства та відповідають матеріалам справи.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та постановляючи нове рішення про відмову в позові, суд апеляційної інстанції зазначених обставин в їх сукупності не врахував, та не надав належної правової оцінки тій обставині, що відповідачем рішення комісії позивача про нарахування санкцій не було оскаржено у встановленому п. 6.42 Правил користування електричною енергією (z0417-96) порядку, тому висновки суду апеляційної інстанції про відмову в позові не можна вважати законними та обґрунтованими.

Враховуючи викладене, постанова суду апеляційної інстанції, як така, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню, а законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції слід залишити в силі.