Інститут інформатики і управління Національної Академії Наук України та Міністерства освіти і науки України звернувся до господарського суду Харківської області з позовом та просив суд стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Гравеліт 21" 178 008,33 грн. заборгованості за виконані роботи.

В обґрунтування заявлених вимог Інститут інформатики і управління Національної Академії Наук України та Міністерства освіти і науки України посилається на те, що відповідач допустив порушення зобов'язань за договором № 01/03 на виконання робіт з інтенсифікації припливу вуглеводнів від 18.12.2013 р. щодо оплати виконаних робіт (т.1 а.с.4-6).

Відповідач у справі - ТОВ "Гравеліт 21" у відзиві на позов проти задоволення заявлених вимог заперечує, посилаючись на те, що акт виконаних робіт сторонами не підписувався та роботи належним чином не приймалися. Відповідач також посилається на невиконання позивачем передбачених Технічним завданням до договору робіт з інтенсифікації припливу вуглеводнів свердловини № 2 Денисівського ГКР (т.1 а.с.68-72).

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.09.2014 р. в задоволенні позову відмовлено повністю (т.2 а.с.6-12).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що акт здачі-приймання роботи від 30.05.2014 р. за договором на загальну суму 217 083,33 грн. без ПДВ, до перерахування 178 008,33 грн., підписаний тільки позивачем. Крім того, позивачем не доведено виконання належним чином та в повному обсязі об'єму робіт, передбаченого Технічним завданням до договору. Суд також встановив відсутність очікуваного результату з інтенсифікації припливу вуглеводнів свердловини № 2 Денисівського ГКР. Зазначені обставини, згідно висновків суду першої інстанції, підтверджують відсутність підстав для стягнення з відповідача 178 008,33 грн. заборгованості.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.11.2014 р. рішення господарського суду Харківської області від 22.09.2014 р. скасовано. Позов задоволено (т.2 а.с.48-52).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач не оплатив виконані роботи у встановлений договором строк, від підписання відповідного акта здачі-приймання виконаних робіт відмовився, мотиви такої відмови не є обгрунтованими, допустивши заборгованість у заявленому розмірі.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить її скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням до відносин сторін норм матеріального права (т.2 а.с.60-66).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Під час вирішення спору по суті та перегляді прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини.

18.12.2013 р. між сторонами у справі укладено договір № 01-03 на виконання науково-дослідних робіт з інтенсифікації припливу вуглеводнів з свердловини 2 Денісівського ГКР, згідно п.1.1 якого замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) бере на себе зобов'язання виконати науково-дослідні роботи з інтенсифікації припливу вуглеводнів з свердловини № 2 Денисівського ГКР, а замовник зобов'язується їх оплатити. Роботи виконуються виконавцем згідно з Технічним завданням на проведення робіт з інтенсифікації припливу вуглеводнів з свердловини № 2 Денисівського ГКР.

Технічним завданням передбачений склад і обсяг робіт за договором, а саме: спуск на геофізичному кабелі у свердловину № 2 Денисівського ГКР генератора акустичних коливань; проведення ультразвукової обробки продуктивного пласта в зоні перфорації 3542-3559 м. з метою інтенсифікації припливу вуглеводнів за рахунок прочистки зони перфорації; складання Технічного звіту за підсумками проведених робіт.

Технічним завданням передбачені також вимоги до Технічного звіту за підсумками проведення робіт з інтенсифікації. В Технічному звіті необхідно привести: методику проведення робіт з обробки привибійної зони; характеристику приладу, який застосовується при обробці; характеристику газоносного пласта, що обробляється за результатами геофізичних досліджень; короткий опис виконаних робіт; аналіз результатів проведених робіт; висновки та рекомендації.

Судами правильно визначено правову природу укладеного договору та віднесено його до договорів підряду на виконання проектних та пошукових робіт, а саме: договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.

Так, в силу ст. 892 ЦК України, за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язаний провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Зазначений договір, в силу ст. ст. 173- 175 ГК України, є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача оплатити виконані позивачем роботи за договором.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (436-15) , що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (436-15) .

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2.1. договору, за виконання робіт згідно з цим договором замовник сплачує (перераховує) виконавцеві грошову винагороду у розмірі 217 083,33 грн., ПДВ не передбачено.

Судами встановлено, що 18.12.2013 р. відповідачем перераховано на рахунок позивача аванс за договором у розмірі 39 075,00 грн.

Відповідно до п. 2.2. договору, оплата виконаних виконавцем робіт здійснюється замовником з урахуванням попередньої оплати, на підставі акта здавання-приймання виконаних робіт, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця протягом 10-ти днів з моменту підписання цього акта, але не пізніше 31.05.2014 року.

Термін завершення робіт за договором - березень - травень 2014 р. (п.1.2 договору).

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 13.03.2014 р. та 24.04.2014 р. ним спільно з (геофізичним загоном) ТОВ "Надра промислова геофізика" проведені зазначені роботи на свердловині 2 Денисівського ГКР. Робота була проведена у відповідності до Технічного завдання: спуск на геофізичному кабелі у свердловину № 2 Денисівського ГКР генератора акустичних коливань; проведення ультразвукової обробки продуктивного пласта в зоні перфорації 3542-3559 м із розрахунку 50 хв. на 1 метр з метою інтенсифікації припливу вуглеводнів за рахунок прочистки зони перфорації; складання Технічного звіту за підсумками проведених робіт.

За результатами виконаних робіт складено акт здачі-приймання від 30.05.2014 р. на суму 178 008,33 грн., який разом із Технічним звітом був безпосередньо переданий 30.05.2014 р. представником виконавця Гамбаровим Л.А. представнику замовника Фоменко І.А., який був куратором даної роботи.

Виконавець не отримав від замовника ні зауважень до виконаної роботи, ні підписаних актів, тому 25.06.2014 р. акт і Технічний звіт були направлені замовнику поштою.

Виконані позивачем роботи відповідач не оплатив.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності доказів отримання відповідачем Технічного звіту за договором та акта здачі-приймання робіт від 30.05.2014 р. в строк до 31.05.2014 р., (отримані 27.06.2014 р. - після спливу терміну дії договору). Крім того, суд виходив з відсутності результату робіт за договором, а саме: неотримання інтенсифікації припливу вуглеводнів з свердловини № 2 Денисівського ГКР, що підтверджено листом від 07.07.2014 р. вих. № 4/91/1 та актом контрольного виміру дебіту газу свердловини № 2 Денисівського ГКР від 28.04.2014 р., з якого вбачається, що відповідач не отримав позитивного результату від виконаних позивачем робіт, станом на 28.04.2014 р., після проведення позивачем робіт за договором, продуктивність свердловини № 2 Денисівського ГКР знизилася та становила 2,2 тис. м. куб. на годину, що складає 52,8 тис. м. куб. на добу.

З таким висновком обгрунтовано не погодився суд апеляційної інстанції.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що факт виконання позивачем в межах строків, встановлених договором та технічним завданням, комплексу науково-дослідних робіт з інтенсифікації припливу вуглеводнів з свердловини 2 Денісівського ГКР, а саме 13.03.2014 р. і 24.04.2014 р., підтверджений актом від 28.04.2014 р., який складено особисто відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

В силу ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

17.07.2014 р. замовник відправив виконавцю свої зауваження, які зводяться до відсутності очікуваного результату. Виконавець отримав ці зауваження 21.07.2014 р., що підтверджено поштовою квитанцією замовника.

Між тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що з укладеного сторонами договору № 01-03 від 18.12.2013 р. та затвердженого Технічного завдання на виконання комплексу науково-дослідних робіт з інтенсифікації припливу вуглеводнів з свердловини 2 Денісівського ГКР не вбачається, що зазначені роботи обов'язково повинні надати позитивний результат.

Суд апеляційної інстанції, проаналізувавши норми Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) , дійшов висновку про те, що наукові дослідження, як інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань у всіх галузях техніки і технологій, а також те, що для договорів на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських робіт певні параметри майбутнього результату чітко визначити не можливо у зв'язку з його творчим (науковим) характером. Тому припускається, що результат може бути абсолютно протилежний. Але договір вважається виконаним і тоді, коли експериментально, теоретично чи фактично доведена неможливість вирішення поставленого завдання та у майбутньому не відомий результат чи він є негативним. Отже, за таким договором, припускається і негативний результат, як один з можливих варіантів виконання договору, ризик його одержання несе замовник.

При цьому, наданий відповідачем акт від 28.04.2014 р. щодо неотримання позитивного результату від виконаних позивачем робіт, правомірно не прийнятий судом апеляційної інстанції в якості доказу, оскільки він складений відповідачем в односторонньому порядку.

З урахуванням наведеного вище, судом встановлено, що позивач виконав роботи за договором на загальну суму 178 008,33 грн.

При цьому, відповідач не оплатив роботи, виконані позивачем, у встановлений розділом 2 договору строк.

Зважаючи на вищенаведене, судом апеляційної інстанції обгрунтовано задоволена вимога позивача про стягнення заборгованості за виконані роботи у заявленому розмірі.

За таких обставин, підстави для зміни чи скасування постанови суду апеляційної інстанції відсутні.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 ГПК України, колегія суддів

постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.11.2014 р. у справі № 922/3090/14 господарського суду Харківської області залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гравеліт 21" - без задоволення.