касаційну скаргу заступника прокурора Рівненської області на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 року у справі № 924/1298/13 Господарського суду Хмельницької області за позовомпрокурора Летичівського району в інтересах держави до треті особи 1. Меджибізької селищної ради 2. Ярославської сільської ради 3. відкритого акціонерного товариства "Хмельницькрибгосп" державна інспекція сільського господарства у Хмельницькій області, Летичівської районної ради про визнання недійсними державних актів на право постійного користування земельними ділянками за участю представників сторін:

позивача - Кузнецова Ю.В. посв. № 023135

відповідача - 1- Раац К.В. від 16.02.2014 р.,

відповідача - 2- Раац К.В. 16.02.2014 р.,

відповідача - 3- Дубовецький Ю.О.

третьої особи - не з"явились.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 23.12.2014 р. у зв'язку з відпусткою судді Кравчука Г.А., для розгляду касаційної скарги у цій справі, призначено колегію суддів у складі: головуючий - Полянський А.Г. судді - Бакуліна С.В., Мачульський Г.М.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 25.11.2013 р. (суддя - Гладій С.В.) визнано недійсним рішення дев'ятої сесії Меджибізької сільської ради № 126 від 30.12.1996 року "Про надання в постійне користування земельної ділянки Хмельницькому облрибокомбінату". Визнано недійсним рішення сьомої сесії ХХІІІ скликання Ярославської сільської ради № 3 від 30.12.1999 року "Про затвердження технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування та складанню державного акта на право постійного користування землею ВАТ "Хмельницькрибгосп"". Визнано недійсним державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ № 000344 від 30.12.1996 року площею 960,97 га виданий Хмельницькому обласному державному виробничому рибокомбінату, смт. Меджибіж, Летичівського району. Визнано недійсним державний акт на право постійного користування землею серії ХМ № 00032 від 30.12.1996 року, площею 222,65 га, виданий Хмельницькому обласному державному виробничому рибокомбінату на території Меджибіжської селищної ради. Визнано недійсним державний акт на право постійного користування землею, серії ІІ-ХМ № 000370 від 03.01.2000 року, площею 497,57 га, виданий Відкритому акціонерному товариству "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство "Хмельницькрибгосп" смт. Меджибіж.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 р. (судді - Бригинець Л.М., Демидюк О.О., Огороднік К.М.) рішення Господарського суду Хмельницької області від 25.11.2013 р. скасовано. Прийнято нове рішення: "В позові відмовити".

Не погоджуючиcь з постановою апеляційного господарського суду, Заступник прокурора Рівненської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати мотивуючи скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор Летичівського району в інтересах держави в жовтні 2013 р. звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсними рішення Меджибізької сільської ради № 126 від 30.12.1996 року та рішення Ярославської сільської ради № 3 від 30.12.1999 року.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що Меджибізька сільська рада та Ярославська сільська рада приймаючи спірні рішення № 126 від 30.12.1996 року та № 3 від 30.12.1999 р. діяли з перевищенням повноважень, визначених Земельним кодексом України (2768-14) , чинним на час прийняття оскаржуваних рішень. Статтями 9, 19, 77- 79 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року до повноважень районних рад віднесено було розпорядження земельними ділянками водного фонду, що знаходяться за межами населених пунктів. Також, прокурор просив визнати недійсними державні акти на право постійного користування земельними ділянками від 30.01.2000 року серії ІІ-ХМ № 000370 площею 497,57 га, від 24.04.1997 року серії ХМ № 00032 площею 222,65 га посилаючись на те, що зазначені державні акти видані на підставі рішення Меджибізької селищної ради № 123 від 30.12.1996 року, відповідно до якого надано дозвіл ОСОБА_4 на будівництво житлового будинку в АДРЕСА_1 та рішення Ярославської сільської ради № 7 від 30.12.1999 року, відповідно до якого надано згоду для виділення із земель запасу 10 га землі для ведення селянського (фермерського) господарства ОСОБА_5. Відповідно, державні акти на право постійного користування землею, що були видані Хмельницькому обласному державному виробничому рибокомбінату, правонаступником якого є ВАТ "Хмельницькрибгосп" на підставі зазначених рішень, видані з порушенням вимог земельного законодавства без належних правових підстав.

Відкрите акціонерне товариство "Хмельницькрибгосп" засновано на підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України від 08.12.1998 року № 833 шляхом перетворення Хмельницького державного виробничого обласного рибокомбінату у ВАТ "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" відповідно до Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" (290/96-ВР) .

Рішенням позачергової восьмої сесії ХХІІ скликання Меджибіжської селищної ради № 123 від 12.09.1996 року "Про дозвіл на будівництво житлового будинку" надано дозвіл на будівництво житлового будинку в АДРЕСА_1 Сахаровій Раїсі Василівні.

На підставі зазначеного рішення ради Хмельницькому обласному державному виробничому рибокомбінату, смт. Меджибіж, Летичівського району, 30.12.1996 року, видано державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ № 000344 площею 960,97 га. Землю надано у постійне користування для виробничих потреб.

Рішенням дев'ятої сесії Меджибіжської селищної ради № 126 від 30.12.1996 року "Про надання в постійне користування земельної ділянки Хмельницькому облрибокомбінату", передано в постійне користування Хмельницькому облрибкомбінату земельну ділянку в розмірі 1183,62 га, в тому числі 222,65 га для виробничої бази та ведення підсобного сільського господарства (п. 1 Рішення).

На підставі зазначеного рішення (№ 126 від 30.12.1996 р.), Хмельницькому обласному державному виробничому рибокомбінату на території Меджибіжської селищної ради, 30.12.1996 року, видано державний акт на право постійного користування землею серії ХМ № 00032, площею 222,65 га. Земля надана у постійне користування для виробничої бази та ведення підсобного сільського господарства.

Рішенням сьомої сесії ХХІІІ скликання Ярославської сільської ради № 7 від 30.12.1999 року "Про виділення землі для ведення селянського (фермерського) господарства", надано згоду для виділення із земель запасу 10 га землі для ведення селянського (фермерського) господарства ОСОБА_5.

На підставі зазначеного рішення (№ 7 від 30.12.1999 р.), Відкритому акціонерному товариству "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство "Хмельницькрибгосп" смт. Меджибіж, 03.01.2000 року, видано державний акт на право постійного користування землею, серії ІІ-ХМ № 000370, площею 497,57 га. Землю надано у постійне користування для виробничих потреб.

Рішенням сьомої сесії ХХІІІ скликання Ярославської сільської ради № 3 від 30.12.1999 року "Про затвердження технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування та складанню державного акта на право постійного користування землею ВАТ "Хмельницькрибгосп", затверджено технічний звіт по встановленню зовнішніх меж землекористування та складенню акта на право постійного користування землею відкритому акціонерному товариству "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство "Хмельницькрибгосп" площею 497,57 га. Зобов'язано видати державний акт на право постійного користування землею відкритому акціонерному товариству "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство "Хмельницькрибгосп".

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Меджибізької селищної ради та Ярославської сільської ради прийнято з перевищенням повноважень селищної та сільської ради. Також суд відмовив Відкритому акціонерному товариству "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько - рибоводне підприємство "Хмельницькрибгосп" у задоволенні заяви про застосування позовної давності, оскільки прокуратура довідалась про правопорушення 02.10.2013 року із інформації контролюючого органу - державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області та дійшов висновку, що строк позовної давності в даному випадку прокуратурою не пропущено.

При розгляді справи в апеляційному порядку суд встановив, що в матеріалах справи наявні три державні акти на право постійного користування землею: серії ІІ-ХМ № 000344, виданий Хмельницькому обласному державному виробничому рибокомбінату на підставі рішення Меджибіжської селищної ради № 123 від 12.09.1996 року на площу 960,97 га, серії ХМ № 00032 від 30.12.1996 року на площу 222,65 га, виданий Хмельницькому обласному державному виробничому рибокомбінату на території Меджибіжської селищної ради на підставі рішення Меджибіжської селищної ради № 126 від 30.12.1996 року та серії ІІ-ХМ № 000370, виданий ВАТ "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство "Хмельницькрибгосп" на підставі рішення Ярославської сільської ради № 7 від 30.12.1999 року на площу 497,57 га.

Вбачається невідповідність між номерами рішень органів місцевого самоврядування та виданих на їх підставі державних актів на право постійного користування землею.

В державному акті серії ІІ-ХМ № 000370 зазначено, що він виданий на підставі рішення Ярославської сільської ради № 7 від 30.12.1999 року на площу 497,57 га, тоді як вказану площу сільською радою прийнято рішення № 3 від 30.12.1999 року. В державному акті від 30.12.1996р. серії ІІ-ХМ № 000344 площею 960,97га зазначено дату прийняття рішення № 123 Меджибіжською селищною радою 30.12.1996 року, тоді як в матеріалах справи наявне рішення селищної ради № 123 від 12.09.1996р. Рішенням Меджибіжської селищної ради № 126 від 30.12.1996 року закріплено на праві постійного користування Хмельницькому обласному державному виробничому рибокомбінату земельну ділянку площею 1183,62га, тоді як державний акт серії ХМ № 00032 від 30.12.1996 року, виданий на підставі цього рішення на площу 222,65 га.

Відповідно до довідки відділу Держземагенства у Летичівському районі № 04-02-07/1479 від 18.11.2013 року земельні ділянки площею 960,97 га та 497,57 га, знаходяться за межами населених пунктів та відносяться до земель водного фонду.

Згідно з ч. 1 статті 11 Земельного кодексу України (від 18.12.1990) встановлено, що до відання районних Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 79 Земельного кодексу України визначено, що землі водного фонду, що є в користуванні водогосподарських підприємств і організацій, можуть надаватися за рішенням районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів у тимчасове користування для сінокосіння і риборозведення.

Згідно вимог ст. ст. 11, 19, 79 Земельного Кодексу, передача земельних ділянок, за межами населених пунктів, водного фонду, віднесена була до компетенції районних рад народних депутатів, крім того, така передача земель можлива була здійснена лише у тимчасове користування.

На час прийняття оспорюваних рішень Меджибіжською селищною радою та Ярославською сільською радою та видачі державних актів на право постійного користування землею поширював дію Цивільний кодекс Української РСР (1540-06) в редакції 1963 р.

Статтею 71 Цивільного кодексу Української РСР встановлено, що загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Відповідно до статті 76 Цивільного кодексу Української РСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа (позивач) дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (435-15) в ред. 2003 р., його правила про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Місцевий господарський суд до вказаних правовідносин щодо позовної давності застосував положення Цивільного кодексу України (435-15) в ред. 2003 р. та зазначив, що оскільки прокурору стало відомо про порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави з моменту проведення Державною інспекцією сільського господарства у Хмельницькій області відповідної перевірки в жовтні 2013 р., а тому строк позовної давності не є пропущеним.

В позовній заяві прокурора зазначається, що проведеною прокуратурою перевіркою встановлено порушення Меджибіжською селищною радою та Ярославською сільською радою вимог земельного законодавства при прийнятті спірних рішень № 126 від 30.12.1996 р. та № 3 від 30.12.1999 р., на підставі яких Хмельницькому обласному державному виробничому рибокомбінату, правонаступником якого є ВАТ "Хмельницькрибгосп" були видані державні акти на право постійного користування землею.

Прокурор посилався на клопотання Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області від 02.10.2013 р. № 4/2-3143, з якого вбачається проведення інспекцією документальної перевірки, однак не вказано дату проведення цієї перевірки.

З пояснення Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області (а.с. 65) вбачається, що перевірка проводилась на вимогу прокуратури Летичівського району, однак також не вказано коли саме була проведена дана перевірка.

Які порушення при використанні земельних ділянок допущені ВАТ "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько - рибоводне підприємство "Хмельницькрибгосп" в клопотанні Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області не зазначається.

Також, відсутні будь-які докази проведення перевірок та належного оформлення їх результатів державними інспекторами Державної інспекції сільського господарства у Хмельницькій області відповідно до наказів Міністерства аграрної політики України від 25.02.2013 р. № 132 (z0412-13) "Про затвердження Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб"єктами господарювання вимог земельного законодавства" та від 16.08.2013 р. № 503 (z1459-13) "Про затвердження Переліку питань та уніфікованої форми акта перевірки для здійснення Державною інспекцією сільського господарства України та її територіальними органами планових заходів державного нагляду (контролю)" (наказ на проведення перевірки, направлення на перевірку, повідомлення землекористувача про проведення перевірки, а також акт перевірки за уніфікованою формою).

Суд дійшов вірного висновку з огляду на те, що матеріали справи не містять доказів проведення прокуратурою Летичівського району чи Державною інспекцією сільського господарства в Хмельницькій області перевірки дотримання ВАТ "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько - рибоводне підприємство "Хмельницькрибгосп" вимог земельного законодавства та наявності результатів такої перевірки, а тому початок перебігу позовної давності саме з жовтня 2013 року прокурором не є доведеним.

Оскільки рішення Меджибізької селищної ради № 126 прийняте 30.12.1996 року, рішення Ярославської сільської ради № 3 прийняте 30.12.1999, державні акти на право постійного користування земельними ділянками серії ІІ-ХМ № 000370 площею 497,57 га та серії ХМ № 00032 площею 222,65 га видані відповідно 30.01.2000 р. та 24.04.1997 року, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про пропуск позовної давності у даному спорі з мотивів закінчення цього строку задовго до набрання чинності Цивільним кодексом України (435-15) .

Статтею 75 Цивільного кодексу Української РСР передбачалась обов'язковість застосування судом позовної давності незалежно від заяв сторін.

У зв"язку з відсутністю доказів проведення Державною інспекцією сільського господарства в Хмельницькій області перевірки дотримання ВАТ "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько - рибоводне підприємство "Хмельницькрибгосп" вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок водного фонду та належного оформлення результатів перевірки, відсутні підстави вважати, що про порушене право прокурор дізнався в жовтні 2013 р.

Оскільки на час прийняття Цивільного кодексу України (435-15) строк позовної давності для захисту права, сплив більш ніж десять років тому, апеляційний господарський суд вірно вказав, що суд першої інстанції мав застосувати до спірних правовідносин статтю 80 Цивільного кодексу Української РСР, відповідно до якої закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 02.09.2014 р. у справі № 6/17-3062-2011.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів вважає, що суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України (1798-12) всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.